Культура бароко і нова європейська наука
- 28-03-2022, 23:23
- 827
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський 2021
§ 8. Культура бароко і нова європейська наука
Чи знаєте ви, що...
... європейське бароко так змінювало художні смаки на українських теренах, що у Львові знатних містян — як католиків, так і православних — ховали у вишуканих трунах із намальованими олійними фарбами портретами покійних;
... українське бароко XVII ст. називають «козацьким», бо саме козацтво виявилося носієм нового стилю, а чимало тодішніх творів мистецтва створено на замовлення старшини, зокрема вважають, що за кошти Івана Мазепи збудовано, реставровано чи оздоблено понад 40 церковних споруд.
Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:
Бароко — (від португальського, іспанського, французького слів, що означають «перлина неправильної форми»); напрям у європейському мистецтві (живописі, архітектурі, скульптурі, музиці, літературі) XVI-XVIII ст., для якого характерні вигадливість і пишність оздоблень.
Додаткова інформація з теми
https://is.gd/sqMi3t
QR 8.1. Витоки нової європейської науки.
8.1. Які митці уславили живопис бароко?
Доба Високого Відродження продемонструвала неймовірні можливості людської творчості. Але поступово, під впливом буремних подій, мистецькі смаки змінювались. У моду увірвався новий напрям — бароко — із притаманними йому надмірними величчю й пишністю. Протягом XVI-XVIII ст. саме помпезність визначала «культурне» обличчя Європи. У цей період також відбувалося певне зближення західного та східного світоглядів. І хоча «барокові» надбання проникли на Схід Європи, і далі, дещо пізніше, вони відіграли недругорядну роль у наповненні духовної скарбниці тамтешніх народів.
«Картярі», художник Мікеланджело да Караваджо, 1595 р.
Прикметно, що, як і попередній напрям, бароко найяскравіше проявилося в образотворенні. Ранній його період уособлював італієць Мікеланджело да Караваджо (*1571-1610). До «зірок» світового рівня він долучився як неперевершений знавець гри світла і тіні. Його шедеври «Смерть Марії», «Ворожка», «Поцілунок Юди» приваблюють реалізмом. Іноді митець удавався до хитрощів і натурниками наймав людей із вулиці. Здатністю помічати й відтворювати людські почуття вирізнявся нідерландський художник Рембрандт ван Рейн (*1606-1669). Його пензлю належать понад 60 автопортретів та 600 картин. Водночас чимало з таких, які приписують умільцеві, насправді намалювали його учні або послідовники. Цікавим є те, що картина «Юда повертає тридцять срібняків» збереглася в десяти варіантах. Сьогодні уряд Нідерландів навіть фінансує окрему програму, за якою мистецтвознавці «відсіюють» оригінальні твори від копій.
«Портрет Клари Серени Рубенс», художник Пітер Пауль Рубенс, близько 1616 р.
Іспанське бароко в живописі представляв Дієго Веласкес (*1599-1660), який змолоду працював при дворі короля. Його портрети виглядають настільки природно й реально, немов світлини. Та найчастіше бароко в малярстві пов’язують з іменем Пітера Пауля Рубенса (*1577-1640). Обдарований фламандець, ви здивуєтеся, розпочинав із кар’єри дипломата. Його полотна вирізняються не лише вдало дібраними кольорами, а й «вольностями», які він дозволяв, добираючи потрібні сюжети. Художник не соромився змальовувати оголених людей, відтворювати повсякдення. Також він створював досконалі портрети. Митець «купався» в популярності, але не встигав із замовленнями. Йому допомагали учні. Вони готували «чернетки», які наставник завершував, ставлячи свій підпис. Відомо майже 1400 таких робіт.
«Інфанта Маргарита» (в білому), художник Дієго Веласкес, 1656 р.
Міркуємо і діємо!
1. Використовуючи пошукову систему «Ґуґл», підготуйте нетривалі (до 1 хв) усні повідомлення про художників бароко в Європі. 2. Чи можна, розглянувши картини бароко, дізнатися про повсякдення тодішніх європейців? 3. За якими рисами ви розрізнятимете живописні пам’ятки Високого Відродження і бароко? Об’єднайтеся в пари. Покажіть одне одному зображення найвідоміших полотен обох періодів. Визначте (не дивлячись на підписи) їхніх авторів і приблизні дати створення.
8.2. Як розвивались архітектура, музика, філософія в період піднесення бароко?
Архітектори бароко аніскілечки не відставали від митців пензля. Їхні споруди були такими ж пишними й величними, як витвори живопису. Вражав уяву імператорський палац Шенбрунн — справдешня перлина міста Відень. Проектант Иоганн фон Ерлах (*1656-1723) вдало використав природний простір, доповнивши його вишуканими елементами. Видатний італійський зодчий і скульптор Лоренцо Берніні (*1598-1680) прославився втіленням масштабного «ансамблю» перед собором Святого Петра в місті Рим. Ідея майстра полягала в тому, щоби паломники та віряни, які приходили молитися, відчули єднання з Богом і між собою. Він вирішив збудувати площу у вигляді овалу, оперезаного колонами, обелісками та фонтанами. Величезні розміри, розумне планування дозволили відвідувати богослужіння тисячам людей, які з висоти виглядають мурахами.
«Імператорський палац Шенбрунн», художник Бернардо Беллотто, між 1758-1761 рр.
Джерелом новизни в тодішньому музичному житті Європи стала Італія, яка вважається «батьківщиною» опери. В 1637 р. у Венеції відкрився перший платний оперний театр. Венеційський композитор, скрипаль-віртуоз Антоніо Вівальді (*1678-1741) увійшов у літопис музики, написавши понад 40 опер. Його «Чотири пори року» донині лунають по світу. Щоправда, наприкінці життя він хворів, бідував, про нього призабули надовго. Слухачі «відкрили» італійця заново лише в XX ст. Свого часу ним захоплювався Иоганн Себастьян Бах (*1685-1750). Уродженець міста Айзенах, що в Німеччині, композитор, органіст, він утрапив до «зали» музичної слави як автор кантат — вокальних творів релігійної тематики. Український геній Тарас Шевченко згадав його ім’я та симфонію в повісті «Варнак». Уважається, що мистецький спадок Йоганна Баха — вершинне досягнення органної музики.
У період бароко не обійшлося й без «універсальних людей». Йдеться про француза Жана Бодена (*1530-1596) — політолога, юриста, економіста, історика, філософа, письменника. У праці «Шість книг про республіку» він стверджував, що кращою формою існування держави є монархія, але без свавілля. На його думку, можновладець мав дослухатися порад досвідчених чиновників, які зобов’язані дбати про порядок. Парламент мав би ухвалювати дорадчі рішення. Релігійні громади, купці-негоціанти, урядники міст підлягали волі правителя, над яким перебували тільки закони природи. Саме вона могла зупинити життя одного монарха і, відповідно, «призначити» наступного. Такі погляди не видавалися дивними в Ранньомодерну добу.
Міркуємо і діємо!
1. Використовуючи пошукову систему «Ґуґл», підготуйте нетривалі (до 1 хв) усні повідомлення про архітекторів і композиторів європейського бароко. Озвучте їх у класі. 2. Зіставте і порівняйте споруди європейського та українського бароко. Назвіть спільні й відмінні риси. 3. Знайдіть в інтернеті і послухайте один із творів Антоніо Вівальді або Йоганна Себастьяна Баха. Висловте свої враження.
8.3. Як народжувалися нові європейські науки?
Великі географічні відкриття не лише змінили погляди на довколишній світ, а й заохочували до наукових досліджень. Учені прагнули осягнути будову планети і розкрити таємниці людської природи. Період XVI-XVIII ст. став проривом у накопиченні знань. Польський астроном Миколай Коперник (*1473-1543) у трактаті «Про обертання небесних тіл» висунув теорію геліоцентризму, згідно з якою Земля оберталася навколо Сонця. Церква дотримувалася протилежної думки, тому автор боявся публікувати свої тексти. Їх оприлюднили лише в день смерті вченого. Його переконання поділяли винахідник телескопа Галілео Галілей (*1564-1642) та дослідник Всесвіту Джордано Бруно (*1548-1600). Інквізиція переслідувала обох, змусивши першого публічно покаятися. Другий не зрікся своїх думок навіть після семи років ув’язнення. Окрім усього, він заперечував головні тези християнського вчення. Тому в 1600 р. його спалили на площі Квітів у місті Рим. Через три роки всі твори віровідступника внесли в «Індекс заборонених книг», де вони перебували аж до 1948 р.
«Урок анатомії доктора Ніколаеса Тюльпа», художник Рембрандт ван Рейн, 1632 р.
Засновник класичної фізики, англійський учений Ісаак Ньютон (*1643-1727) певний період керував монетним двором в Англії та впроваджував грошову реформу. Але його вабили науки. Він займався математикою і фізикою та ввійшов в історію як першовідкривач сили тяжіння. За легендою, коли дослідник сидів під деревом, йому на голову впало яблуко, що осяйнуло його на теоретичні обґрунтування. Водночас він довів, що тяжіння існує не лише на Землі, а й у космосі, завдяки чому, наприклад, Місяць рухається навколо нашої планети.
Науковці Раннього Нового часу намагалися розгадати таємниці пізнання. Передусім про це розмірковували філософи. Англієць Френсіс Бекон (*1561- (1626) переконував у тому, що експеримент — основа будь-якої теорії. Автор крилатого вислову «Знання — це сила» підкреслював: лише та інформація, яка отримана в результаті дослідів, заслуговує на довіру. Француз Рене Декарт (*1596-1650) стверджував, що значно вагомішим у пізнанні є розум, бо саме він — мірило істини. Свої висновки він пояснював так: «Мислю, отже, існую».
Фрагмент копії картини П’єра Луї Дюменіля «Диспут Рене Декарта при дворі шведської королеви Крістіни», художник Нільс Форсберг, 1884 р.
Погляди обох справили величезний вплив на науки, які змінювали суспільство, позбавляючи людину безвольної залежності від природи.
Міркуємо і діємо!
1. Як змінювалися зацікавлення науковців упродовж Середньовіччя і Раннього Нового часу? 2. Доберіть по кілька слів та словосполучень для розповідей про Миколая Коперника, Галілео Галілея, Джордано Бруно, Френсіса Бекона, Рене Декарта. Дізнайтеся, сучасниками яких відомих правителів вони були. Результати роботи запишіть у зошит. 3. Як співіснували науки і церква у Ранньому Новому часі?
- 1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі.
- 2. А. Чому мистецькі здобутки Високого Відродження та бароко потрапляли на терени України, «запізнюючись» на понад століття? Обговоріть у групах. Б. Поясніть значення усталених висловів: «Знання — це сила», «Мислю, отже, існую».
- 3. А. Обчисліть і запишіть у зошит, скільки століть тривало європейське бароко. Б. Покажіть на мапі (с. 52) культурні центри Європи Раннього Нового часу.
- 4. А. Чи впливали на розвиток мистецтв і наук ідеї Реформації та Контрреформації? Як саме? Доведіть фактами. Б. Чи є у вашому місті/селі будівлі в стилі бароко? Поясніть, за якими архітектурними елементами їх можливо впізнавати.
- 5. Об’єднайтеся в пари або групи. Обговоріть твердження: «Бароко — це період усвідомлення людиною складності, багатоманітності та мінливості світу».
- 6. А. Використовуючи пошукову систему «Ґуґл», дізнайтеся, як виглядали автографи козацьких гетьманів у період бароко. Напишіть своє ім’я і прізвище «бароковими» літерами. Б. Об’єднайтеся в три групи. Виберіть для кожної зображення історично-культурної пам’ятки, описаної в параграфі. Скопіюйте його в двох примірниках. Перший розріжте на частини (домовтеся між собою, щоб їх кількість була однаковою). Другий не змінюйте: він слугуватиме основою. Після сигналу «відновіть» цілісність пам’ятки, наклеюючи розрізані частини на основу. Переможе група, яка впорається швидше і докладніше розповість про «своє» зображення.
Коментарі (0)