Войти
Закрыть

Тридцятилітня війна. Вестфальська система міжнародних відносин

8 Клас

  У міжнародних відносинах Європи ранньомодерного періоду вирішальну роль відігравали іспанські та австрійські Габсбурги, Англія та Франція. Проте жодна з цих країн не була настільки могутньою, аби самостійно перемогти всіх своїх суперників, що зазвичай добре розуміли їхні правителі. Це забезпечувало відносний політичний баланс на континенті, відомий під назвою «баланс сил». Війни були справою не стільки народів, як королів. Тридцятилітня війна — перша загальноєвропейська війна, що тривала протягом тридцяти років — у 1618-1648 рр. між двома великими угрупованнями: габсбурзьким союзом (іспанські та австро-німецькі Габсбурги, католицькі князі Німеччини, Річ Посполита) та антигабсбурзькою коаліцією (Франція, Швеція, Данія, протестантські князі Німеччини та ін.). Реформація та поширення протестантизму викликали нові конфлікти, які вже стосувалися не лише знатної верхівки, а й селян та міщан. Фактично кожна людина мала визначитись, яку Церкву вона підтримує. Протистояння між протестантами і католиками породило релігійні конфлікти та зумовило цілі війни у німецьких землях, Англії, Нідерландах, Франції. Проте і після їхнього завершення релігійні питання до кінця не були вирішені....
1 Переглянути

Польське королівство. Утворення Речі Посполитої

8 Клас

У першій половині XVI ст. королівство Польське охопило господарське піднесення. Польські купці вели жваву торгівлю з країнами Західної, Центрально-Східної та північної Європи, а також Московією. Значною мірою це було пов’язане з тим, що у Західній Європі відбулася «революція цін» — у кілька разів зросли ціни на різні товари, у тому числі й на зерно. Цим скористалися великі землевласники у Польщі — магнати. Вони організовували фільварки — величезні за площею господарства, де вирощувалась пшениця для продажу за кордон, у країни Західної Європи. У фільварках будували й власні переробні підприємства — млини, винокурні, а також розводили худобу. Фільварок — багатопрофільне господарство, що базується на постійній щотижневій панщині залежних селян і зорієнтоване на товарно-грошові відносини. Магнати примушували селян, які мешкали на їхніх землях, відробляти панщину — визначену кількість днів на тиждень працювати на фільваркових полях. У 1505 р. польськими законами була встановлена панщина один день на тиждень, але до кінця століття вона вже становила 5 днів на тиждень. Розвивалося і промислове виробництво. З’явилися суконні, полотняні, шкіряні, паперові, скляні та інші мануфактури. Розквітли міста, щоправда часи їхнього благополуччя тривали недовго — до другої половини XVI ст., оскільки досить швидко Польща почала купувати іноземні мануфактурні товари, замість того, щоб підтримувати власних виробників, як це було зроблено, наприклад, у Франції. Польське мануфактурне виробництво швидко занепало. Саме тому в Польщі не утворився міцний третій стан буржуа-підприємців, який у країнах Західної Європи сприяв формуванню підвалин нового суспільства....
0 Переглянути

Англія XVI-XVII ст.

8 Клас

Англією правила королівська династія Тюдорів. Саме за правління другого короля з цієї династії Генрі VIII в Англії розпочалася Реформація. На відміну від Німеччини, де Реформація відбулася внаслідок народного руху «знизу», в Англії вона здійснювалася «згори» — за активного втручання самого короля. Саме тому її називали королівською. Після війни Червоної та Білої троянд до влади в Англії прийшла нова династія — Тюдорів. Перший король цієї династії — Генрі VII — зумів приборкати англійську знать та заборонив мати приватні армії, зміцнив фінанси країни. Його син, Генрі VIII (1491-1547), успадкував могутню державу. Генрі VIII одружився з іспанською принцесою Катериною Арагонською і жив у розкошах та розвагах. Проте він не мав спадкоємця — єдиною дитиною, яка вижила, була донька Марія. Генрі VIII звернувся до Папи Римського Климента VII з вимогою, щоб той дав згоду на розлучення, але понтифік відмовився. Король вирішив розлучитися без згоди папи. Тоді Климент VII почав погрожувати королю за такі дії відлученням від Церкви. Тому парламент 1534 р. схвалив Акт про супрематію (верховенство), яким оголосив про виведення англійської церкви з-під зверхності Рима й перехід її під опіку Генрі VIII. Церкву стали називати англіканською. На момент створення у ній зберігалися католицькі догмати та обряди, проте згодом нововведення наступників Генрі VIII наблизили її до протестантства: було введено богослужіння англійською мовою та змінено його порядок, змінився внутрішній вигляд церков....
0 Переглянути

Іспанія XVI-XVII ст. Виникнення Об’єднаних провінцій Нідерландів

8 Клас

«Католицькі правителі» Іспанії Фернандо та Ізабель мали чотирьох дочок та одного сина, який помер ще дитиною. Їхньою спадкоємицею стала донька Хуана, яку видали заміж за ерцгерцога Філіпа Габсбурга, сина імператора Священної Римської імперії. Хуана народила сина Карлоса (1500-1556 рр.), який успадкував величезні земельні володіння своїх батьків: від матері Іспанію з колоніями, територію сучасної Італії, а від батька — Бургундію, території сучасних Нідерландів, Люксембургу, Бельгії та Німеччини. У 1516 р. він коронувався як король Іспанії Карлос І, а в 1519 р. був обраний імператором Священної Римської імперії як Карл V. Таким чином, він об’єднав під своєю владою величезну імперію, про яку підлесники говорили, що «над нею ніколи не заходить сонце». У боротьбі з численними ворогами — французькими королями, які прагнули домінувати у Європі, Османською імперією, яка продовжувала свій наполегливий наступ на християнську Європу, німецькими князями-протестантами — минуло довге правління Карла V Його найгучнішою міжнародною перемогою стала успішна оборона Відня 1529 р. від наступу османів....
0 Переглянути

Франція у XVI-XVII ст.

8 Клас

Як ви вже знаєте, у XVI ст. Франція пережила протистояння двох великих релігійних спільнот — католиків та гугенотів (протестантів). Ця кривава ворожнеча завершилася тим, що у 1594 р. французький трон посіла нова династія — Бурбонів. Першим її представником став король Анрі IV (1553-1610). Для примирення ворожих таборів він у 1598 р. видав Нантський едикт. Анрі IV французи називали «добрим королем». При ньому було дано лад господарству країни, яке занепало за роки релігійних війн, податки для населення було впорядковано і зменшено. Французи запам’ятали вислів короля про те, що добробут у Франції настане тоді, коли в кожного селянина в неділю в горщику варитиметься курка. Попри низку позитивних змін у житті країни, досягти обіцяної курки у кожному горщику монарху не вдалося. Анрі IV загинув від руки релігійного фанатика.  ...
0 Переглянути

Культура бароко. Народження нової європейської науки

8 Клас

Наприкінці XVI ст. в Італії народився стиль бароко (від італ. barocco — вибагливий, химерний), який у XVII ст. поширився іншими європейськими країнами. Він став настільки популярним, що XVII ст. нерідко називають «століттям бароко». Мистецтво епохи бароко було започатковане у папському Римі, а його виникнення пов’язане з поширенням ідей Контрреформації. Видовищність і яскраві художні засоби мали підкреслювати грандіозність і всесильність Католицької церкви. У барокових творах головна увага приділяється людським пристрастям і почуттям. Чуттєвий і емоційний характер бароко, у якому митець зображував пристрасті та контрасти, справляв велике враження на глядача. Одним із найвідоміших барокових митців є Рембрандт ван Рейн (1606-1669). У 30-ті рр. XVII ст. він був найпопулярнішим художником Нідерландів. Відомим його зробила картина «Анатомія доктора Тульпа» — груповий портрет доктора Тульпа і його учнів. Рембрандт уперше, створюючи груповий портрет, вирішив відмовитися від традиційної композиції, де всі персони стоять одна біля одної, позуючи художнику. Картина мала величезний успіх. У своїй творчості він не боявся відходити від усталених норм, чим незмінно дивував сучасників. Його найвідомішими творами є «Анатомія доктора Тульпа», «Нічна варта», «Повернення блудного сина», «Даная», численні портрети, у тому числі членів сім’ї художника....
0 Переглянути

Контрреформація

8 Клас

Реформація стала величезним потрясінням для Католицької церкви. Цілі країни розривали свої зв’язки з Папою Римським: Англія, Швеція, Данія, Норвегія, частина населення Франції, німецьких земель, Чехії та Угорщини перейшла у протестантизм. Коли виникла небезпека поширення протестантських ідей в Італії, папа Павло III (1534-1549 рр.) у 1542 р. створив Конгрегацію верховної інквізиції — суд, який мав боротися з поширенням єресі, а протестантизм Католицька церква вважала однією із єресей. Папа наказав викорінювати найменші прояви єресі, «...у жодному разі не діяти м’яко, ніколи не сумніватися, і якщо для прикладу іншим буде потрібно покарання — робити це без вагань». Так «залишки лютеран» і «прибічники еразмізму» засуджувалися інквізицією до спалення. У 1559 р. за наказом папи було видано «Індекс заборонених книг». Перелічені в «Індексі.» книжки вилучались і спалювалися на площах разом із портретами авторів. Винним у читанні або переховуванні заборонених книг загрожував суд інквізиції. Цей список постійно оновлювався і проіснував до 1966 р. Крім творів Жана Кальвіна та Мартіна Лютера, до цього переліку потрапили твори чи не всіх тогочасних філософів і вчених: Миколая Коперника, Еразма Роттердамського, Рене Декарта, Томаса Гоббса та багатьох інших....
0 Переглянути

Реформація та релігійні війни

8 Клас

У житті Західної Європи Католицька церква відігравала провідну роль, також вона була дуже впливовою політичною організацією. Вона контролювала тогочасну освіту — без дозволу Папи Римського не міг відкритися жоден університет. Церква володіла багатьма землями у різних європейських країнах. Так, у німецьких землях Священної Римської імперії їй належала третина від усіх земельних володінь, копальні та навіть цілі міста. Проте авторитет Католицької церкви і римських пап підривали корупція та симонія (узаконена купівля церковних посад). Церковна еліта вела надзвичайно розкішне життя. Наприклад, улюбленими розвагами папи Лева Х (1513-1521), який походив із заможної італійської родини Медічі, були полювання та бенкети. На них він витрачав всі свої доходи та навіть кошти, накопичені попередніми папами. Для того, щоб наповнити спустошену скарбницю, Лев Х наказав розпочати продаж індульгенцій. Індульгенція — (лат. indulgentia, від indulgeo — дозволяю) у римо-католицькій церкві документ, яким Церква «звільняє» вірянина від покарання за гріхи....
0 Переглянути

Гуманізм та Високе Відродження

8 Клас

Із середини XIV ст. серед митців і мислителів італійських міст розпочався рух за відродження культури античних Греції та Риму. Ці пошуки засновувались на ідеях гуманізму — визнання самоцінності людини, її права на вільне мислення і розвиток своїх здібностей. Так виникла культура Відродження, або, французькою мовою, Ренесансу. Діячі цієї епохи мали різнобічні зацікавлення: вони поєднували заняття живописом, скульптурою, архітектурою, літературою, музикою, точними науками, філософією. Їхня творчість стала основою для розвитку європейської ранньомодерної культури. Відродження — філософсько-культурний рух, що зародився в Італії XIV ст. на основі ідей гуманізму та мистецтва античності. Гуманізм — (від. латин. humanus — людяний, людський) — визнання цінності людини як унікальної особистості, її права на вільне мислення та розвиток своїх здібностей. Секуляризація — (від лат. saecularis — світський) — в історичній науці вилучення будь-чого із церковного, духовного відання і передача його під світське начало. Період найвищого розквіту культури Відродження називають Високим Відродженням (кінець XV — перші десятиліття XVI ст.) — «золотого віку» італійської літератури, образотворчого мистецтва, філософії та науки. Це були часи «титанів Відродження», які змінили розуміння світу та місця людини в ньому....
0 Переглянути

Повсякденне життя населення Західної Європи

8 Клас

Упродовж XVI - першої половини XVII ст. у Європі кількість населення значно зросла. Лише у XVI ст. вона збільшилася з 69 до 95-100 млн осіб. У першій половині XVII ст. темпи зростання зменшилися, і в середині століття населення європейських країн становило 110-115 млн осіб. Демографічний вибух пов’язують із практикою раннього заміжжя, багатодітністю, певним поліпшенням умов життя і раціоном харчування. Проте середня тривалість життя людини становила 30-35 років. Більшість чоловіків доживало до 40-60, жінок — 20-40 років. Як і раніше, великою залишалася смертність новонароджених. Лише половина дітей досягала десятирічного віку. Багато жінок помирало при пологах. Це було пов’язано з відсутністю медичної допомоги, незнанням про правила гігієни. Лікарень у сучасному розумінні просто не існувало, подекуди в містах діяли притулки для людей з важкими хворобами, які на той час не вміли лікувати. Від міста до міста ходили натовпи безпритульних. Їх боялися, і міська влада намагалася не пускати їх за міські мури. У людей не було уявлення про санітарію та гігієну. Медична наука не була розвинена, справжні причини хвороб та епідемій ніхто не вмів встановлювати. В містах скупчувалося багато людей, і епідемії серед них поширювалися миттєво. У XVI - першій половині XVII ст. окремі райони Європи неодноразово вражала епідемія чуми. Під час спалаху цієї хвороби в 1629-1631 рр., що охопив майже все Середземномор’я, загинула більш як половина міського населення. Німецькі землі чума спустошувала упродовж 1624-1630, 1634-1639, 1646-1648 рр. Її жертвами стало 60-75% населення. Значними були людські втрати від епідемій віспи, холери, тифу. Нові хвороби принесли з Америки. У європейців не було до них імунітету, тому вони масово гинули....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 16 ... 50
Назад

Навігація