|
ПОЧАТОК ЕПОХИ ПРОСВІТНИЦТВА. У другій половині XVII ст. в середовищі освічених людей утвердилося прагнення знайти розумне, а не релігійне пояснення всіх явищ природи та людського життя. За людським розумом визнавалася здатність пізнавати й пояснювати світ. Світогляд, який основним засобом пізнання та критерієм істини вважає розум людини, а не божественне одкровення й досвід, називається раціоналістичним. Раціоналізм дав потужний поштовх до накопичення знань, хоча в науці XVII ст. ще не було вузької спеціалізації. Наука не поділялася на математику, фізику, філософію тощо, а вчені працювали одночасно в багатьох галузях. Було сформульовано нові принципи наукових досліджень. Наука отримувала знання з експерименту й заговорила мовою математичних формул. Зростання авторитету науки все більше переконувало в могутності людського розуму. У XVIII ст. віра в розум стала панівною: освічена частина суспільства вважала, що в усьому слід прислухатися тільки до нього. Розум, як вважала інтелектуальна еліта, необхідно розвивати за допомогою розумових вправ, вивчення наук і мистецтва, тоді людина зможе змінити навколишній світ, зробити його розумним і справедливим. Основним умонастроєм суспільства став оптимізм. Люди вірили в те, що історія рухається до кращого, розвивається від несправедливого устрою до щасливого суспільства....
|
