Войти
Закрыть

Реформація в Німеччині

8 Клас

Реформація — церковно-релігійний і суспільно-політичний рух у країнах Західної і Центральної Європи, спрямований проти католицької церкви, який виник у XVI ст. Німеччина напередодні Реформації. Реформація — слово, що перекладається з латинської мови як «перебудова», стало символом цілої епохи в історії країн Європи. Це була доба, коли в суспільстві розгорнувся рух за переосмислення ролі католицької церкви. Дуже швидко ця боротьба, що починалася з диспутів в університетських залах, перекинулася на поля бойовищ. Мине багато часу, поки людство зрозуміє, що неможливо знищити всіх, хто хоче жити інакше. Треба навчитися жити разом, на одній планеті. Шлях до цього буде дуже довгим. Події, які спричинили розкол Європи на два великі табори — католиків і прихильників Реформації, — розпочалися на початку XVI ст. в Німеччині. Наприкінці XV — на початку XVI ст. Німеччина була складовою частиною Священної Римської імперії, до назви якої тоді додали слова «німецької нації». Окрім Німеччини, до її складу входили землі сучасних Нідерландів, Бельгії, Австрії, Чехії, Французької Бургундії, частина Італії та інші території. Священна Римська імперія була політично роздробленою країною, що складалася з багатьох великих і малих, світських і церковних володінь. Очолював Німеччину виборний король, який коронувався як імператор. Він обирався на зборах курфюрстів....
0 Переглянути

Зародження культури бароко. Становлення нової європейської науки

8 Клас

Особливості мистецтва бароко. Наприкінці XVI ст. в деяких країнах Європи культура доби Відродження стала поступатися місцем новому стилю — бароко. Він був започаткований у папському Римі й пов’язаний із поширенням ідей Контрреформації. Його видовищність і яскраві художні засоби, на противагу скромності протестантських церков, мали підкреслювати грандіозність і пишноту католицької церкви. Мистецтво епохи бароко змінилося за змістом. Головну увагу воно стало приділяти пристрастям і відчуттям людини, поєднувати реальне та уявне. Почуттєвий характер цього мистецтва, у якому митець ігнорує розміри й норму, зображує контрасти, які створюють ілюзію реальності, справляє велике враження на глядача. Важливе значення має те, що протягом XVII ст., яке називають «століттям бароко», відбулася справжня наукова революція, яка поклала край середньовічному баченню світу. Найвідомішими майстрами живопису епохи бароко вважаються голландець Рембрандт ван Рейн, фламандець Пітер Пауль Рубенс, іспанець Дієго Веласкес. Завдяки творчості письменника Мігеля Сервантеса доба бароко стала «золотим віком» іспанської літератури....
0 Переглянути

Гуманізм. Високе Відродження

8 Клас

Особливості культури Відродження. Близько середини XIV ст. в Італії виникла культура епохи Відродження, або Ренесансу, як її називали французи. Саме італійські майстри відродили мистецтво Стародавніх Греції та Риму, звідки й походить назва епохи. Нове мистецтво виникло на основі гуманізму. Видатним майстрам Ренесансу була притаманна різнобічність їхніх обдарувань: вони поєднували заняття живописом, архітектурою, філософією з вивченням точних наук. Творчість майстрів епохи Відродження заклала підґрунтя європейської культури раннього Нового часу. Найвищого розквіту культура Відродження досягла за часів Високого Відродження (кінець XV — перші десятиліття XVI ст.) — «золотого віку» італійської літератури, образотворчого мистецтва, філософії та науки. Це були часи титанів Відродження, що закладали підвалини нового розуміння світу та місця людини в ньому. Під впливом Італії мистецтво Відродження поширилося в країнах Північної Європи. Тут на становлення нової культури вирішальний вплив мала не антична спадщина, а християнство. Доба Відродження започаткувала суттєві зрушення у світогляді людей, їх релігійних і політичних переконаннях. Розпочалося формування нового типу людини, яка була більше духовно розкріпаченою і впевненою в собі, ніж раніше. Нові ідеї торували собі шлях у боротьбі з офіційним релігійним вченням, готуючи переворот у світогляді людей, що відбувся в роки Реформації. Відродження — рух у літературі, науці та мистецтві другої половини XIV — XVI ст., що був започаткований в Італії та ґрунтувався значною мірою на відновленні античних традицій....
0 Переглянути

Повсякденне життя Західної Європи

8 Клас

Населення. Упродовж XVI — першої половини XVII ст. кількість населення Європи постійно зростала. Передусім це стосується XVI ст., протягом якого цей показник збільшився з 69 млн до 95—100 млн осіб. На середину XVII ст. кількість населення Європи дорівнювала 110—115 млн осіб. Причинами цього явища стали зростання народжуваності, покращення умов життя, зміни у раціоні харчування європейців. Середня тривалість життя складала 30—35 років, але деякі люди досягали похилого віку. Більшість чоловіків помирали у віці 40—60, жінок — 20—40 років. Як і раніше, високою залишалася смертність дітей: лише половина з них досягала десятирічного віку. Пов’язано це було з відсутністю медичної допомоги під час пологів, нехтуванням елементарними правилами гігієни. Лікарень у сучасному розумінні просто не існувало, були лише притулки для невиліковно хворих, калік і старих. Жахливі санітарні умови, особливо в містах, робили їх осередками поширення хвороб і епідемій. Під час спалаху чуми в 1629— 1631 рр., що охопила майже все Середземномор’я, померло більше половини місцевого населення. Значними були людські втрати також від епідемій віспи, холери, тифу. Населення Європи гинуло не лише від епідемій, а й від голоду в неврожайні роки, пожеж, воєнних спустошень. Особливо відчутними були втрати від війн, пов’язані з початком використання вогнепальної зброї та масовим убивством мирного населення, що стало звичною практикою ведення воєнних дій. Величезними були втрати під час громадянських війн у Франції та першої загальноєвропейської Тридцятилітньої війни. За приблизними підрахунками, лише в XVII ст. Європа втратила у війнах 3 млн осіб....
0 Переглянути

Матеріальний світ і суспільство

8 Клас

Епоха винаходів і вдосконалень. Ранній Новий час став періодом, коли в Європі розгорнувся технічний прогрес — з’явилася велика кількість різноманітних винаходів і технічних удосконалень. Європейці вже не запозичували винаходів, зроблених арабами, китайцями та індійцями, як було раніше, а самі здійснювали відкриття, значно випереджаючи інші народи. Одним із головних напрямків наукового пошуку європейців було вдосконалення джерел енергії та двигунів. Ясна річ, що головний «двигун» давніх часів — м’язова сила людини — залишався, і ніщо не могло його замінити. Проте було покращено інші механізми. Так, удосконалено колесо, що приводило в рух водяний млин. Його діаметр сягав десятків метрів. Завдяки цьому в другій половині ХVII ст. на млинах стали виробляти 37 кг борошна за годину (у XII ст. виробляли 17 кг). У першій половині ХVІ ст. в Нідерландах навчилися використовувати у промисловості як джерело енергії вітряки. Завдяки їх енергії полегшувалася важка праця в гірничодобувній справі, подрібнювалася руда, приводилися в рух шліфувальні пристрої, бури, пилки, помпи, преси тощо. Велике значення мало вдосконалення конструкції й техніки виготовлення гвинта — важливого елемента будь-якого приладу, що передає енергію. Спочатку гвинти робили вручну, вирізаючи їх із дерева або металу. Згодом, коли було винайдено токарний верстат (1568 р.) і розроблено процес лиття гвинтів із бронзи та латуні, з’явилася можливість удосконалити виробничі процеси в інших галузях. У Нюрнберзі близько 1550 р. вперше почали використовувати друкарський гвинтовий прес....
0 Переглянути

Завоювання Нового Світу

8 Клас

Конкістадори в Новому Світі. У 1495 р. король і королева Іспанії видали указ, яким дозволяли всім бажаючим споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота. Дві третини знайденого золота вони мали віддавати до королівської скарбниці. Завдяки цьому іспанська корона вирішувала одразу дві важливі проблеми: позбавлялася тієї небезпечної сили, якою були численні войовничі ідальго (дворяни), що не знаходили заняття на батьківщині після завершення Реконкісти, і забезпечувала нове джерело прибутків. Спочатку іспанці захоплювали острови, будували на них фортеці та поселення для переселенців з Іспанії, прокладали дороги, створювали плантації цукрової тростини, прянощів. Із 1510 р. розпочався новий етап Конкісти (ісп. conquista — завоювання) Америки — освоєння земель континенту. У 1517—1518 рр. загони Ернана де Кордоби і Хуана де Гріхальви, шукаючи нових рабів, висадилися на півострові Юкатан. Тут на конкістадорів чекала велика несподіванка. Замість примітивних будиночків тубільців, які вони бачили на островах Карибського моря, перед ними постали чудові міста, піраміди, кам’яні храми. Це була держава майя — найдавніша з доколумбових цивілізацій Америки. Індіанці майже не чинили опору, оскільки іспанці здавалися їм богами. У храмах іспанці знайшли багато золотих речей і дізналися, що ці речі майя отримують із країни ацтеків, розташованої на північ від Юкатану. На завоювання держави ацтеків у 1519 р. вирушив загін іспанців на чолі із Ернаном Кортесом, що налічував 400 солдатів-іспанців, 16 вершників, 200 індіанців і 13 гармат. Висадившись на берег, Кортес наказав спалити кораблі, пояснивши, що відступати і повертатися додому не збирається. Діючи рішуче й жорстоко, Кортес підкорив ацтеків....
0 Переглянути

Відкриття європейців

8 Клас

Причини й передумови Великих географічних відкриттів. Доба Великих географічних відкриттів стала переломною між Середніми віками та Новим часом. Саме в цей період людство накопичило достатньо знань і відчуло потребу пізнати всю Землю з її невідомими просторами. Наприкінці Середніх віків торгівля з країнами Сходу набула постійного характеру. Різноманітні східні товари — прянощі, ювелірні вироби, тканини тощо — стали звичними для європейців. Однак у другій половині XV ст. ситуація значно ускладнилася внаслідок загарбання Османською імперією Близького Сходу. Різні побори з торговельних караванів і кораблів, грабунки, піратство робили торгівлю дуже ризикованою, невигідною та нерегулярною. З’явилася велика кількість посередників (арабів, італійців), що призводило до подорожчання товарів. Шлях до Індії через Єгипет і Червоне море повністю контролювали араби, які не допускали сюди європейців. Отож купцям країн Західної та Північно-Східної Європи про далекі східні ринки годі було й мріяти. Купці і моряки західноєвропейських країн усе частіше замислювалися над пошуком нового морського шляху до Індії, в обхід арабів і турків. До пошуків казково багатої Індії європейців підштовхувала й інша причина: для розвитку торгівлі, заснування нових підприємств потрібні були золото і срібло. У Західній Європі їх не вистачало. Сучасні історики виділяють такі передумови Великих географічних відкриттів:...
0 Переглянути

Вступ 8 клас Гісем, Мартинюк

8 Клас

Цього року ви продовжите вивчати історію людства. У попередніх класах ви познайомилися з історією Стародавнього світу та Середніх віків. У 8 класі ви розпочнете вивчення навчального предмета Нова історія. Умовно його можна поділити на дві частини. Першу називають раннім Новим часом, або Ранньомодерною добою (кінець XV — перша половина XVII ст.). Визначальними для цієї доби подіями стали Великі географічні відкриття, Відродження, Реформація і Контрреформація. Друга частина Нової історії — Новий час (друга половина XVII — XVIII ст.) — познайомить вас із добою, яка тривала під знаком Просвітництва. У наступному році ви завершите вивчення історії Нового часу, познайомившись із подіями його другого періоду. Історія Нового часу — період всесвітньої історії між історією Середніх віків та історією Новітнього часу. Поняття «Новий час» першими почали вживати в XV ст. італійські мислителі, протиставляючи цим себе попередній добі історії Середніх віків і стверджуючи, що в історії Європи розпочався новий період....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 26 ... 50
Назад

Навігація