До його воцаріння Англія була другорядною європейською країною і помітно поступалася Франції, Іспанії та Німецькій імперії. Генріх успадкував величезну казну і став одним з найбагатших монархів Європи. Тепер його мета полягала в розв’язанні головного політичного завдання - перетворити Англію на провідну державу. Аби досягти цього, Генріх вирішив затьмарити сусідів-монархів пишністю свого двору. Не шкодуючи коштів, він будував численні палаци та прикрашав їх чудовими творами мистецтва. За підтримки короля в країні поширювались ідеї Гуманізму і Ренесансу. Генріх VIII піклувався й про безпеку держави. Англія - острівна країна, тому вороже вторгнення загрожувало їй тільки з моря. Монарх особисто контролював надійність берегових укріплень і фортець. Він створив військовий флот, який сучасники називали «дерев’яними воротами Англії». Престиж країни помітно зріс. Генріх VIII надав справжнього блиску й величі англійській монархії і королівському двору. Він був високоосвіченою людиною і щедрим меценатом, але прагнення підкорити всіх своїй волі, підозрілість і жорстокість зробили його правління деспотичним. Одночасно важливі зміни відбувалися в англійському суспільстві. Нові дворяни - джентрі - активно займалися прибутковим вівчарством, створювали у своїх маєтках мануфактури виробництва сукон і вели торгівлю. Заповзятливі великі землевласники - лендлорди, - що займалися прибутковим вівчарством, прагнули розширювати й надалі пасовища. Багатші селяни скуповували ділянки збіднілих сусідів. Лендлорди ж силою зганяли із землі селян, які перетворювалися на пауперів - людей повністю позбавлених засобів до існування. Їх можна було побачити по всій Англії - цілі натовпи бездомних та безробітних жебраків і волоцюг, які неодноразово піднімали повстання. Король Генріх VIII почав видавати закони, спрямовані проти подібних явищ. Влада жорстоко розправлялася з пауперами: за жебрацтво їх таврували, били, калічили та навіть страчували. Такі заходи дістали в історії назву «криваве законодавство»....
|