Войти
Закрыть

Гуманістичні ідеї у творчості Еразма Роттердамського. Практичне заняття

8 Клас

«Князь гуманістів» — саме так називали відомого богослова й філолога Дезидерія Еразма, прозваного за місцем народження Роттердамським (1466—1536) (рис. 1). Непростий життєвий шлях Еразма дозволив йому пізнати життя європейських країн і католицької церкви з усіх боків. Він рано залишився сиротою та кілька років провів в августинському монастирі, став священиком. Еразм вивчав богослов’я в Парижі, служив секретарем у єпископа французького міста Камбре. Він багато подорожував, жив і працював у Нідерландах, Італії, Німеччині, Швейцарії, читав лекції в Оксфордському університеті. В Англії познайомився й потоваришував із гуманістом Томасом Мором. Еразм Роттердамський був знавцем давньогрецької й латинської мов. Проте в історію Європи він увійшов саме як найбільший гуманіст епохи Ренесансу. Еразм не сприймав ідеї Реформації й був затятим супротивником Лютера. При цьому він різко критикував католицьку церкву, вважаючи, що Всесвітню церкву й папську владу можна виправити. Для цього необхідно повернутися до джерел християнського віровчення. Еразм Роттердамський — видатний гуманіст Північного Відродження, борець за чистоту католицької церкви. «Похвала Глупоті». Еразм Роттердамський створив багато праць із богослов’я, філології, педагогіки. Однак найпопулярнішим став твір, написаний «у дорозі»....

Реформація і Контрреформація в Європі

8 Клас

Ідеї Реформації поширилися далеко за межі Німеччини. Вони набули підтримки в країнах, де бурхливо розвивалися капіталістичні відносини. Буржуазія, що зароджувалася, не бажала ділитися доходами з папським двором. У маленькій Швейцарії, розташованій у серці Європи, почалися перетворення католицької церкви. Варто пригадати! 1. Із якою метою в Середні віки католицька церква створювала й підтримувала чернечі ордени? 2. Яку роль у боротьбі з єрессю відігравала інквізиція? Швейцарія на порозі Реформації. Швейцарський союз як держава поступово виник у IX—XV ст. До нього увійшли 13 самостійних адміністративних областей — кантонів, що складалися із самоврядних сільських і міських громад. У більшості кантонів феодальні відносини були розвинені слабко. Швейцарська конфедерація не мала єдиної армії, грошової одиниці, центральних органів управління. Країна зберігала фактичну незалежність від Священної Римської імперії, до складу якої формально входила. Кантони, у яких переважало міське населення, називали міськими (Базель і Женева — до 17 тис. жителів, Цюрих — 8 тис. жителів) (рис. 1). Тут розвивалися цехове ремесло й промисли. Через гірські перевали проходили важливі торговельні шляхи, що з’єднували країни Південної й Північної Європи. Щорічні ярмарки сприяли розквіту лихварства й банківської справи. Міцніючу швейцарську буржуазію обтяжували церковні побори. Чернечі притулки й промисли на гірських перевалах конкурували з місцевими торговцями, забираючи собі можливі прибутки. Основою економіки сільських кантонів було м’ясне й молочне тваринництво, виробництво сиру, шкіри, вовни, вина....

Реформація в Німеччині

8 Клас

Господарство на німецьких землях розвивалося вкрай нерівномірно. На всю Європу були відомі німецькі ярмарки. Місцеві рудокопи вважалися найдосвідченішими у світі. Процвітала торгівля з іншими країнами. У деяких галузях економіки міцнішали капіталістичні відносини, з’явилися власники великих капіталів. Вони вкладали свої кошти в гірничу справу, торгівлю, банки й лихварство. Німецькі банкіри давали гроші в борг римським папам, королям та імператорам (рис. 1, 2). Однак більша частина німецьких земель занепадала. Розвиток торгівлі всередині Німеччини стримувався різними обмеженнями, заборонами, відсутністю єдиної грошової системи. Численні міста скоріше нагадували невеликі селища. Провідна роль у їхньому житті належала сільському господарству (виноградарство, виноробство, тваринництво тощо). Більшість селян перебувала в особистій і господарській залежності від власників землі — феодалів. Католицька церква на межі XV—XVI ст. Наприкінці XV ст. не існувало сили, здатної конкурувати з могутньою католицькою церквою. Римські папи були найбільшими землевласниками Європи. Церковні землі й промисли давали небачені доходи. Величезні кошти надходили з Німеччини та інших країн Європи від виплати десятин, торгівлі церковними посадами, за пошанування святих, різних ікон і мощів. На 30 тис. жителів Кельна на початку XVI ст. припадало 19 храмів, 100 каплиць, 22 монастирі й 12 притулків для прочан. Особливо прибутковою справою стала торгівля «відпущенням гріхів» — індульгенціями. Наприклад, одному з німецьких курфюрстів належало 19 тис. церковних реліквій, він «викупив гріхи» на два мільйони років вперед....

Наслідки Великих географічних відкриттів для історії людства. Практичне заняття

8 Клас

Під час Великих географічних відкриттів перед людством постали нові горизонти. Наукові уявлення про Землю зазнали істотних змін. Видатні відкриття були здійснені в галузі географії. За підрахунками вчених, у XV ст. європейці знали, що площа суходолу Землі становить 50 млн км2, а вже в XVII ст. розміри суходолу, що був відомий людям, уже становили 310 млн км2 (рис. 1). Значно розширилися знання європейців про рослинний і тваринний світ. На географічну карту світу були нанесені нові країни, річки, острови, моря й океани. Так, виявилося, що між Європою та Китаєм розташовані два океани — Атлантичний і Тихий, розділені новою, невідомою раніше частиною світу — Америкою. Мореплавцям вдалося встановити обриси берегів Африки, хоча внутрішні простори цього величезного континенту лишалися невідомими для європейців до кінця XIX ст. Великі плавання іспанців, португальців, англійців, голландців на практиці довели, що Земля має форму кулі та обертається навколо Сонця й навколо своєї осі. Запитання для обговорення. Яке велике плавання найбільше змінило наукові уявлення про планету Земля? Великі плавання XV—XVI ст. докорінно змінили уявлення людей про навколишній світ. У Середні віки кораблі європейських купців дуже рідко залишали Середземне, Північне та Балтійське моря. Вони плавали уздовж берегів і не ризикували виходити у відкрите море. Після Великих географічних відкриттів основні морські торговельні шляхи перемістилися в Атлантичний, Індійський та Тихий океани. Через це занепали колись могутні та багаті морські республіки Венеція, Генуя, Піза. Важкі часи переживали міста Ганзейського союзу....

Повсякденне життя людей у XVI—XVII ст.

8 Клас

У XVI—XVII ст. кількість населення Європи збільшилась удвічі й досягла 180 млн осіб. Найбільш густонаселеними країнами були Нідерланди, Німеччина, Італія. Населення Парижа, Рима, Генуї, Лісабона, Праги й деяких інших міст перевищило 100 тис. осіб. У Новий час міграція населення іноді набувала загальноєвропейських масштабів. Люди шукали роботу й кращі умови життя, тікали від війн та епідемій, рятувалися від релігійного або національного гніту. Міграції були тяжким випробуванням, адже люди вибивалися зі звичного способу життя. З іншого боку, відбувалося взаємозбагачення досвідом, навичками, досягненнями культури. У цей час помітно збільшилася тривалість життя людей. Багато аристократів доживали до 64—68 років, а, наприклад, король Іспанії Філіпп II (1555—1598) помер аж на 72 році. Тривалість життя простих людей зазвичай була значно меншою. Як і раніше, дуже високою залишалася смертність серед немовлят і дітей. У XVII ст. у провінції Бовезі (Франція) від 25 до 33 % дітей вмирало у віці до одного року....

Матеріальний світ і капіталістичні відносини в Ранньомодерну добу

8 Клас

У XVI—XVIII ст. світ залишався величезною селянською країною, у якій 80—90 % населення жили за рахунок того, що вирощували на землі. Люди були тісно пов’язані з природою. Тому природні катастрофи часто викликали соціальні потрясіння: голод, епідемії, міграції населення. Загалом продуктивність сільського господарства залишалася низькою. Два погані врожаї, що йшли один за одним, призводили до лиха. У 1622 р. королівські чиновники в Бургундії (Франція) повідомляли короля: «Голод цього року прирік на смерть 10 тис. родин Вашої провінції, а третину жителів навіть добрих міст змусив харчуватися травою». Прогнози й пророкування Прогнозувати зміни природи люди не вміли й довірялися народним прикметам і астрологам. Наприклад, у 1551 р. один із них пророкував: «Якщо Сонце, Венера й Місяць зійдуться під знаком Близнюків, письменники мало зароблять цього року, слуги будуть непокірні своїм панам... Проте на Землі буде чудовий достаток пшениці, а дороги стануть небезпечні через велику кількість злодіїв». ? Чи можна за такими прогнозами організувати життя і справи? У великих містах стала відчутною нестача води. Водогонів було мало, подекуди використовували римські акведуки. У багатьох містах існували цехи водоносів. У Стамбулі влітку воду продавали невеликими чашечками. Очисних споруд на той час не існувало. У Парижі, наприклад, воду, як і раніше, пили із Сени, хоча її якість була далеко не найкращою. У Лондоні XVIII ст. воду три рази на тиждень доставляли в будинки по дерев’яному трубопроводу, її зберігали у великих дерев’яних бочках....

Завоювання Нового Світу

8 Клас

Північна Африка, яку омивають води Середземного моря, і в давнину, і в Середні віки була важливою частиною великих середземноморських цивілізацій (античної, візантійської, арабо-мусульманської). Країни, розташовані на південь від пустелі Сахари, здавна називали «Чорною Африкою». Основним заняттям африканців було мотичне землеробство, оскільки більша частина континенту вкрита тонким шаром родючого ґрунту (рис. 1). Географічне положення Африки не дозволяло використовувати культурні й технічні досягнення передових народів Азії та Європи. Історична доля народів Африки була складною. Багато держав і цивілізацій (Сонгай, Малі, Конго, Мономотапа та інші), що виникли на континенті в Середні віки (рис. 2), припинили своє існування через внутрішні протиріччя або напади арабів і берберів, а також первісних племен. Справжнім лихом для Африки стала работоргівля. Міста-держави на східному узбережжі континенту, що перебували під контролем арабських купців, процвітали завдяки продажу чорношкірих рабів правителям Індії, Арабського халіфату та інших країн (рис. 3). Тисячоліттями работоргівля знекровлювала африканські народи....

Великі подорожі

8 Клас

Чому саме в другій половині XV ст. склалися сприятливі умови для організації далеких морських плавань? Насамперед далекі подорожі стали можливими завдяки розвитку науки й техніки. Італійський вчений-астроном Паоло Тосканеллі (1397—1482) переконливо довів, що Земля має форму кулі, і склав карту світу. Він сміливо стверджував, що рухаючись на захід, можна досить швидко досягти берегів Індії. Син португальського короля Енріке Мореплавець (1418—1460) організував кілька морських експедицій. Він зібрав при своєму дворі кращих картографів, які працювали над створенням портоланів — карт, що містили докладний опис морського узбережжя. Від кінця XIII ст. в країнах Середземномор’я з’являється новий тип кораблів — каравели. Ці маневрені трищоглові судна з подвійною обшивкою бортів могли витримати удари океанських хвиль. Вітрила каравели давали змогу рухатися не лише при бічному, а навіть при зустрічному вітрі (рис. 1). У трюмах можна було розмістити великий вантаж і запас продуктів. Нові точні навігаційні прилади — компас і астролябія, які стали відомі європейцям, допомагали мореплавцям визначати сторони світу, напрямок руху й місце розташування корабля....

Вступ: на порозі Нового часу 8 клас Д’ячков, Литовченко

8 Клас

У Середні віки світ невпізнанно змінився. У Європі, Азії та Африці виникли несхожі одна на одну цивілізації. В Європі поступово затвердилася християнська цивілізація. На Сході розвивалися потужні і своєрідні цивілізації Китаю та Індії. Наймолодшою і найбільш активною виявилася арабо-мусульманська цивілізація, що поширила свій вплив на землях Північної Африки, Близького Сходу, Середньої та Південно-Східної Азії. Середньовічне тисячоліття суттєво змінило державний устрій європейських країн. У житті багатьох держав Західної Європи важливу роль відігравали станово-представницькі збори (парламенти, Генеральні штати, сейми, кортеси тощо). Вони обмежували всевладдя королів та імператорів. Середні віки стали часом народження таких сучасних європейських держав, як Франція, Англія, Іспанія, Росія, Туреччина та інші. Середньовіччя — важливий період історії, під час якого було створено необхідні умови для подальшого розвитку цивілізацій Заходу й Сходу. Що таке Новий час? Наприкінці XV ст. в історії людства розпочалася епоха, яка дістала назву Новий час. Однак чому Новий час, — спитаєте ви, — якщо його відділяє від сьогодення аж 500 років? Так цю епоху почали називати самі європейці ще в XVI ст., коли стало зрозумілим, що у світі відбуваються надзвичайні перетворення. Тому вони поділили всю історію людства на Античність, Середньовіччя та Новий час. Ви зможете переконатися, що це не помилка....
Вперед
1 ... 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50
Назад

Навігація