Упродовж цього року ви продовжуватимете вивчати всесвітню історію. Мабуть, пам’ятаєте із 7 класу, що Середньовіччя було насичене історичними подіями та епізодами. Адже саме тоді світ поділився на умовні «Захід» і «Схід», які, дивовижно переплітаючись, надовго відмежувалися. Причина — конфлікт світоглядів, релігій і культур. У цьому конфлікті несподівано та водночас символічно хиталися терези долі: скажімо, тоді, коли найбільша мечеть провінції Кордова перетворилась у храм Непорочного Зачаття Діви Марії, собор Святої Софії в місті Константинополь став мечеттю Ая-Софія. Саме в Середньовіччі утворилася Русь-Україна, що уславилась як могутня держава, втягнена у вир подій між Заходом і Сходом. Як і деякі тогочасні європейські країни, вона пережила періоди піднесення, роздроблення й урешті розпалася. У чому ж особливості європейського Середньовіччя? Тодішня Європа не вважалася найрозвиненішою. На її теренах вели невпинні війни, що формували своєрідне мислення, впливали на спосіб життя. У горнилі тих протистоянь виникли та утвердилися три стани суспільства: «ті, які воюють», «ті, які працюють», «ті, які моляться». Землевласники правили, воювали, багатіли, втішалися. Натомість простолюдини втрачали привілеї, права, особисті свободи. Середні віки — це також «доба Віри», адже релігія, без перебільшення, визначала кожен подих вірян. З одного боку, під її впливом розвивалися науки й мистецтва. З другого, — католицька церква володіла чималими ресурсами, угіддями, коштами і, як наслідок, неабиякими можливостями. Вона організовувала і керувала жорстокими кампаніями (як-от: хрестовими походами, які, до слова, відбувалися в ім’я Господнє; переслідуваннями незгодних). Римські понтифіки втручалися в змагання за владу між світськими персонами. Не відставали й православні ієрархи. Загалом, церква контролювала всі сторони людського буття. Це призвело до розгортання реформаційного та контрреформаційного рухів у Ранньому Новому часі. Наприкінці XV ст. все настільки стрімко змінювалося, що ставало очевидним — настав новий період. Точкою його відліку історики визначають Великі географічні відкриття. Що ж у них надзвичайного, подумалося вам? Але саме з моменту відкриття Нового світу ми говоримо про єдність світової цивілізації. І ця єдність формувалася під верховенством Європи, яка почала домінувати у світі. Люди відмовилися від «споглядання життя» та взялися його перетворювати....
|