§16 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. ЕВОЛЮЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТІЇ: ВІД МАРКСИЗМУ ДО ЛЕГАЛЬНОЇ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Опираючись на вже вивчений матеріал § 5, обговоріть у класі або у малих групах відому в історії цитату з документа середини ХІХ ст.: «Привид бродить по Європі — привид комунізму. Всі сили старої Європи об’єдналися для священного цькування цього привида: Папа [Римський] і цар, Меттерніх і Гізо, французькі радикали і німецькі поліцейські».

Хід обговорення включає необхідність пошуку відповідей на такі запитання:

1. Згідно якої доктрини передбачалося перетворення буржуазного суспільства на соціалістичне та хто був основоположником цієї доктрини?

2. Чому ідеї комунізму видавалися примарними на середину ХІХ ст.?

1. Напрями розвитку соціалістичної ідеології

Занотуйте напрями розвитку соціалістичної ідеології ХІХ — початку ХХ ст.:

А. Марксизм (ідеологи Карл Маркс і Фрідріх Енгельс) — учення про суспільство, структурними елементами якого є продуктивні сили, що визначають виробничі відносини, форми власності, які зумовлюють наявність класів, соціальних верств та груп, політику, державу, право, мораль, філософію, релігію, мистецтво. Їх єдність і взаємодія утворюють певну суспільно-економічну формацію (існує 5 формацій: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична, комуністична); їх розвиток і зміна складає прогрес в історії людства. Боротьба пануючих і пригноблених класів — рушійна сила історії, а її найвище вираження — соціальна революція. Капіталізм — остання формація, заснована на експлуатації людини людиною та в умовах якої сформований пролетаріат скидає панування буржуазії і встановлює свою владу, яка дозволить здійснити перехід до комуністичного суспільства. Рисами цього суспільства є: знищення приватної й утвердження суспільної власності, створення безкласового суспільства й умов для вільного розвитку особистості.

Б. Лассальянство (ідеолог Фердинанд Лассаль) — ідеологія соціальної народної демократичної держави, в якій влада формується загальним виборчим правом, що допомагає робітничому класу без насилля і революції звільнитися від матеріальної скрути й капіталістичної експлуатації, створює умови добробуту для всіх верств й груп суспільства, утверджує суспільство соціальної справедливості.

В. Ленінізм (ідеолог Володимир Ульянов (Ленін)) — політична ідеологія, яка є адаптацією і конкретизацією марксистського вчення про соціалістичну революцію. Її здійснює робітничий клас під керівництвом комуністичної партії з метою створення держави диктатури пролетаріату як основи соціалістичного та утвердження комуністичного суспільства.

Г. Ревізіонізм (ідеологи Едуард Бернштейн, Карл Каутський) — ідеологія реформістського соціалізму, яка заперечувала кризу капіталістичного ладу й обґрунтовувала поступове мирне перетворення розвиненого капіталізму на соціалістичне суспільство, в якому через акціонування, кооперацію робітники включаються в управління підприємством і розподіл прибутків; заперечувала диктатуру пролетаріату, вбачала у розвитку демократії утвердження засад соціалістичного суспільства.

Ґ. Анархізм — це ідеологія, яка передбачає знищення держави й заміну будь-яких форм примусової влади вільною і добровільною асоціацією громадян; у ньому розрізняють три основних напрями: анархо-індивідуалізм (ідеолог П’єр Прудон), анархо-комунізм (Михайло Бакунін, Петро Кропоткін) і анархо-синдикалізм (Жорж Сорель, Юбер Лагардель).

Завдання:

1. Організуйте історичні дебати між представниками марксистської та ревізіоністської ідеологій. Підготуйте два виступи на мітингу робітників заводу Круппа. По закінченню дебатів обґрунтуйте, яка ідеологія Вам більше імпонує.

2. Утворення і діяльність ІІ Інтернаціоналу

Складіть тезовий конспект

У кінці XIX — на початку XX ст. умови праці залишалися важкими, робочий тиждень становив 70-72 години. Тому на порядку денному стояло питання про покращення умов життя трудящих, розширення їхніх політичних прав і свобод. 14 липня 1889 р. (Дата і місто були обрані не випадково! Подумайте, який саме знаковий ювілей відзначався того дня?) у Парижі зібрався Міжнародний соціалістичний конгрес. У ньому взяли участь делегати з 20 країн, які об’єднались у ІІ Інтернаціонал.

Перший конгрес прийняв рішення про щорічне проведення робітничих маніфестацій міжнародної солідарності трудящих 1 травня — в роковини розстрілу демонстрації робітників у Чикаго 1886 р.

У засіданнях соціал-демократів ІІ Інтернаціоналу брали участь такі відомі ідеологи, як Август Бебель, Карл Каутський, Роза Люксембург, Клара Цеткін, Карл Лібкнехт, Володимир Ленін, Георгій Плеханов. (Скориставшись додатковими джерелами, з’ясуйте, представниками якої ідеологічної течії були названі особи та яка доктрина була домінуючою в діяльності цього міжнародного об’єднання?).

До складу ІІ Інтернаціоналу (Соціалістичний Інтернаціонал, Робітничий Інтернаціонал) увійшли робітничі партії, соціалістичні пропагандистські товариства та професійні союзи різних європейських країн.

Брюссельський конгрес ІІ Інтернаціоналу (1891)

Ви учасник конгресу, що обговорює робітниче питання. Підготуйте журналістський репортаж.

Робота з документом

Трудове законодавство в усіх країнах світу, де панує капіталістичний спосіб виробництва, є абсолютно необхідним. Конгрес вимагає, щоб у законодавство було покладено такі принципи: 1. Установлення не більше ніж 8-годинного робочого дня. 2. Заборона праці дітей до 14 років і скорочення до 6 годин робочого дня для осіб будь-якої статі від 14 до 16 років. 3. Заборона нічної праці, за винятком тих галузей, де умови виробництва не дозволяють перерви робіт. 4. Заборона жіночої праці на всіх видах виробництва.

5. Заборона нічних робіт для жінок і молодих робітників віком до 18 років.

6. Безперервний відпочинок тривалістю не менше 36 годин на тиждень для всіх робітників. (Із резолюції про міжнародне трудове законодавство Паризького конгресу 1889 р.)

Запитання:

1. Які першочергові вимоги перед працедавцями висувалися на конгресі?

2. Чому стільки уваги було приділено захисту жіночої праці?

3. Жінки у соціально-демократичному русі

Робота з джерелом

Опрацюйте інформаційне повідомлення з однієї з газет соціал-демократичної партії та виконайте завдання:

«8 березня 1857 р. в Нью-Йорку на маніфестацію зібралися працівниці взуттєвих і швейних фабрик, які вимагали введення 10-годинного робочого дня, комфортних умов праці. Жінки вперше наважилися боротися за свої права, оскільки при однаковій праці з чоловіками вони отримували в рази меншу матеріальну винагороду. Подія не була настільки масштабною, але вона стала знаковою...

Приклад американських жінок не міг бути не помічений соціал-демократичними силами. Стараннями діячки німецького робітничого руху Клари Цеткін на ІІ Міжнародному конгресі жінок-соціалісток ухвалили резолюцію: «Жіночому дню слід повсюдно надавати міжнародний характер»...

Запитання:

1. Чому саме у середовищі соціал-демократії рух за права жінок знаходив дієву підтримку?

4. Чому ці жінки захоплювались ідеями соціал-демократії?

ТВОРЦІ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ

Вона була п’ятою дитиною у шанованій родині шкільного вчителя. Її мати — активна учасниця жіночого руху, навчала дітей «Марсельєзі». У п’ять років Клара заявила, що хоче бути Яном Гусом. У підлітковому віці напам’ять знала всього Гомера, Шекспіра, Гете, Шиллера, цілими сторінками цитувала «Історію Французької революції» Карлейля. Їй пророчили видатну педагогічну кар’єру. Але юна Клара Айснер захоплюється ідеями німецьких соціал-демократів і з головою поринає у революційний рух. Еміграція, пропаганда соціалістичних ідей. Соратники по партії її разом із Розою Люксембург називали «єдиними чоловіками хиткої партії», а ще — «Дикою Кларою» та «Червоною Трояндою» відповідно. З 1920 по 1932 рр. — незмінний депутат рейхстагу. Востаннє, 1932 р., як найстаріший депутат, вона відкрила його засідання словами: «Я сподіваюсь досить скоро відкрити засідання першого з’їзду Рад у радянській Німеччині» і передала слово голові фракції, що здобула більшість на виборах. Ним був націонал-соціаліст Герман Герінг.

ЦЕТКІН Клара (дівоче прізвище Айснер) (1857-1933)

ТВОРЦІ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ

Ідеалістка, що прагнула змінити світ, але зазнала фіаско. Своє життя поклала на вівтар великої ідеї. Революціонерка з полум’яною душею. Її називали «Червоною Трояндою». Своїм головним гаслом вона проголосила: «Свобода — це, перш за все, свобода інакодумства». Розалія народилась у родині заможного єврея-комерсанта. П’ята донька у родині. Улюблениця, на яку покладали неабиякі надії. Народжена з фізичною вадою, вона прагнула самоутвердження. У ранній юності захоплюється соціал-демократичними ідеями, ставши членом підпільної польської організації. З цього часу її життя стає життям справжнього революціонера: діяльність соціаліста-пропагандиста, переслідування поліцією, арешти, польські й німецькі тюрми. Під час придушення повстання робітників Берліна Розу Люксембург заарештовано. Її привезли до готелю «Еден». Натовп офіцерів і солдатів ображав і глумився над беззахисною жінкою і, врешті-решт, офіцер вистрелив їй у скроню. Тіло було знайдено лише через чотири місяці.

ЛЮКСЕМБУРГ Роза (1871-1919)

Домашнє завдання

Складіть історичні портрети К. Маркса, Е. Бернштейна, П. Прудона.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно