§7. Наполеонівські війни та їх наслідки

ЗА ЦИМ ПАРАГРАФОМ ВИ ЗМОЖЕТЕ:

з'ясувати особливості війн Франції періоду Консульства; визначити характерні риси наполеонівських війн у період Першої імперії; дізнатися, як відбулося вторгнення Наполеона до Російської імперії та які наслідки воно мало для Франції.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Який характер мали війни, що вела Франція на початку революції? Чому?

2. Американський історик міжнародних відносин Дж. Рей так висловився щодо ідеалів Великої французької революції кінця XVIII ст.: «Революція стала експансіоністською. Французи були переконані, що їхні ідеали занадто добрі й занадто важливі, щоб обмежувати їх прояв однією державою». Поясніть, як це відображалося в зовнішньополітичному курсі Франції періоду революції. 3. Яку роль відігравав Наполеон Бонапарт у реалізації експансіоністського напрямку Франції на міжнародній арені?

1 ВІЙНИ ПЕРІОДУ КОНСУЛЬСТВА.

У зовнішньополітичній діяльності Наполеона в період Консульства важливе місце посідала боротьба з другою антифранцузькою коаліцією (1798—1801 рр.), прагнення збільшити підвладні французам території і, використовуючи їхні ресурси, знищити свого головного супротивника — Велику Британію. Війна з другою коаліцією завершилася блискучою перемогою Наполеона. Стрімко й неочікувано для австрійців перейшовши Альпи, 14 червня 1800 р. він ущент розгромив їх під селищем Маренго. За підписаним 1801 р. Люневільським миром Австрію було витіснено з Італії, і вона погодилася визнати кордони Франції за лівим берегом Рейну. За Ам’єнським миром із Великою Британією Франція повернула свої володіння у Вест-Індії, але залишила Єгипет. У війні встановився тимчасовий перепочинок, але через рік бойові дії відновилися. У союзі з Наполеоном виступала Іспанія, за допомогою флоту якої він збирався підкорити Велику Британію. У 1802 р. Франція захопила П’ємонт в Італії, а в 1803 р. підкорила Швейцарію.

Наполеонівські війни, які розпочалися в Європі в період Консульства, хронологічно продовжували війни Великої французької революції кінця XVIII ст., проте відрізнялися за своїм спрямуванням. Незважаючи на загарбницький характер, вони сприяли поширенню революційних ідей та руйнуванню «старого порядку». Воєнні дії велися в інтересах французької буржуазії, яка прагнула закріпити свою перевагу в континентальній Європі. Головними противниками Франції в наполеонівських війнах були Велика Британія, Австрія та Росія.

Наполеонівські війни — війни, що вела Франція та її союзники в періоди Консульства (1799—1804 рр.) та Імперії Наполеона І Бонапарта (1804—1814, 1815 рр.) проти коаліцій європейських держав.

2 ВІЙНИ ПЕРІОДУ ПЕРШОЇ ІМПЕРІЇ.

У серпні 1805 р. сформувалася третя антифранцузька коаліція. На відміну від попередніх, своєю метою вона проголосила не боротьбу з революційною Францією, а опір загарбницькій політиці Наполеона І. Імператор, у свою чергу, збирався завдати головного удару Великій Британії. Для цього він готував велику армію. Однак спочатку Наполеон вирішив вивести із гри Австрію і рушив туди зі своїми основними силами.

АНТИФРАНЦУЗЬКІ КОАЛІЦІЇ 1792—1815 рр.

Трафальгарська битва. Художник Дж. Чемберс, 1805 р.

Капітуляція Ульма 20 жовтня 1805 р. Художник Ш. Тевенен, 1815 р.

Які почуття, на вашу думку, мали викликати ці картини у глядача?

20 жовтня 1805 р. в битві біля міста Ульм на Дунаї він примусив капітулювати головну австрійську армію. Однак майже одночасно із цією перемогою французи зазнали поразки.

21 жовтня 1805 р. в найбільшій морській битві XIX ст. біля мису Трафальгар, неподалік Гібралтарської протоки, об’єднаний франко-іспанський флот був майже повністю знищений британською ескадрою адмірала Г. Нельсона.

У листопаді 1805 р. Наполеон переможним маршем вступив до Відня. На допомогу австрійцям прийшла російська армія. 2 грудня 1805 р. під Аустерліцом (територія сучасної Чехії) відбулася «битва трьох імператорів». Наполеон І вщент розгромив об’єднану армію австрійського імператора Франца II та російського імператора Олександра І. Унаслідок цього третя антифранцузька коаліція розпалася. У 1806 р. Наполеон І примусив Франца II зняти із себе титул імператора Священної Римської імперії німецької нації.

У липні 1806 р. Наполеон І створив із 16 південнонімецьких держав Рейнський союз під своєю протекцією. Це прискорило появу четвертої антифранцузької коаліції (1806—1807 рр.).

Колона Нельсона на Трафальгарській площі в Лондоні, побудована в 1840—1843 рр. на знак вшанування пам'яті адмірала Г. Нельсона. Сучасний вигляд

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Із Берлінського декрету про Континентальну блокаду (21 листопада 1806 р.)

1. Британські острови оголошуються в стані блокади.

2. Будь-яка торгівля й будь-які зв'язки з Британськими островами заборонені. Унаслідок цього листи і пакети, адресовані до Англії або англійцю й написані англійською мовою, не пересилатимуться та підлягатимуть арешту.

3. Будь-який англійський підданий, якого б звання й стану він не був, знайдений у володіннях, зайнятих нашими або союзними військами, оголошується військовополоненим...

7. Будь-яке судно, що прямує з Англії чи її колоній або заходило туди після оприлюднення цього декрету, не буде прийнято жодним портом.

1. У чому полягала сутність Континентальної блокади? 2. Як ви вважаєте, чи були ефективними її заходи?

Жозеф Бонапарт (король Іспанії Хосе І Наполеон). Художник Р. Лефевр, початок XIX ст.

Наполеон у битві біля Аустерліца. Художник Ф. Жерар, 1810 р.

Опишіть картину. Що і якими художніми засобами хотів передати глядачам автор?

Наполеон діяв швидко й рішуче. 14 жовтня 1806 р. відбулися дві вирішальні битви під Ієною та Ауерштедтом, у яких його війська знищили прусську армію. 27 жовтня 1806 р. Наполеон урочисто вступив у Берлін.

21 листопада 1806 р. в Берліні імператор французів підписав декрет про Континентальну блокаду, за яким залежним від нього й союзним країнам заборонялося торгувати, підтримувати поштові та інші зв’язки з Великою Британією. Порушникам наказу загрожувала конфіскація майна. Однак ця заборона більше зашкодила торгівлі французів, ніж британців.

На території Східної Пруссії Наполеон зустрівся з російською армією. Кровопролитні битви біля Пултуська (26 грудня 1806 р.) і Прейсіш-Ейлау (7—8 лютого 1807 р.) не виявили переможця. Лише в битві під Фрідландом (14 червня 1807 р.) імператор французів здобув перемогу над російською армією.

25 червня 1807 р. в Тільзиті відбулася зустріч Наполеона І і російського імператора Олександра І. За укладеним тут Тільзитським миром Росія була змушена визнати всі завоювання Наполеона в Європі, укласти з ним союз і приєднатися до Континентальної блокади. Із польських земель, отриманих Пруссією за поділами Речі Посполитої, Наполеон створив залежне від Франції Варшавське герцогство.

У 1808 р. наполеонівська армія підкорила Іспанію. Її новим королем став брат Наполеона Жозеф Бонапарт. Проте іспанці не підкорилися та розпочали запеклу партизанську війну із французами. Наполеон змушений був тримати 300-тисячну армію, але так і не зміг здолати іспанців. Історик Є. Тарле в книзі «Наполеон» писав: «Ніхто у світі не знав тоді, що саме ці "голодранці” (так Наполеон презирливо називав іспанців) першими почнуть копати ту прірву, до якої судитиметься впасти великій наполеонівській імперії».

Зустріч Наполеона І та Олександра І на річці Неман 25 червня 1807 р. (укладення Тільзитського миру). Художник А. Роен, 1808 р.

Імператор Наполеон у своєму кабінеті в палаці Тюїльрі. Художник Ж.-Л. Давід, 1812 р.

Навесні 1809 р. Англія та Австрія створили п'яту антифранцузьку коаліцію, але вона проіснувала недовго: французи розгромили австрійців у битвах під Ашперном (22 травня 1809 р.) і Ваграмом (5 липня 1809 р.), зайняли Відень. Переможена Австрія погодилася сплатити Наполеону контрибуцію та приєднатися до Континентальної блокади. Після цього коаліція розпалася.

До початку 1810 р. під владою Наполеона опинилася значна частина Європейського континенту. Навколо кордонів Франції були розташовані держави, залежні від неї, і ті, якими правили родичі Наполеона. У той самий час через існуючі суперечності постійно погіршувалися відносини Франції та Росії. На думку імператора, саме Росія була головною перешкодою для встановлення ним повного контролю над Європою.

3 ВТОРГНЕННЯ НАПОЛЕОНА ДО РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ.

Похід до Росії в червні 1812 р. розпочався для імператора невдало. Розгромити російські армії окремо, як планувалося, Наполеон не зміг, і біля Смоленська вони об’єдналися. Уникаючи вирішальної битви, командувач російської армії Михайло Кутузов заманював французів у глиб країни. 7 вересня 1812 р. під Бородіном відбулася битва, яку Наполеон вважав своєю перемогою, оскільки росіяни відступили й залишили Москву. Проте вона стала пасткою для французів. Зайнявши місто, Наполеон так і не дочекався від російського імператора підписання бажаного миру. Із настанням холодів він був змушений залишити спалену Москву й рушити спустошеним раніше шляхом додому. Переслідування російських військ, напади партизанів і нестерпні морози перетворили відступ французів на повільну загибель. Зрозумівши, що врятувати армію неможливо, Наполеон залишив її та повернувся до Парижа. Поразка французької армії в Росії стала вирішальним чинником, який призвів до краху Імперії Наполеона.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Російську кампанію 1812 р. Наполеон називав «польською війною», оскільки більшість битв відбувалися на колишній польській території і її успіх неминуче порушив би питання відновлення Речі Посполитої. Дійсно, для місцевих жителів кордон, який перетнула «Велика армія» імператора, не так давно був історичним кордоном між Литвою та Польщею. Перед Наполеоном стояв вибір: заручитися підтримкою місцевого населення, звільнивши кріпаків й активізувавши австрійські настрої перспективою відновлення Речі Посполитої, або обмежитися суто військовою кампанією проти російського імператора. Він вирішив вибрати останнє — і заплатив за це величезну ціну.

Наполеон у палаючій Москві. Художник А. Адам, 1830 р.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Зі спогадів французького генерала А. Жоміні про відступ наполеонівської армії з Росії в 1812 р.

Отже, у Смоленську надії не справдилися, і замість очікуваного достатку ми побачили лише сцени відчаю. У тих окремих бандах, що входили до Смоленська, важко було впізнати армію... Уже було залишено 200 гармат за відсутності коней. Розлад армії, до якого вона тепер дійшла, був викликаний відсутністю продовольства й тією обставиною, що вона складалася з 20 різних національностей... Вестфальці, саксонці, голландці, італійці, іспанці, португальці, поляки, навіть французи, перемішавшись між собою, йшли натовпом у 30—40 тис. осіб. Цей натовп нікому не підкорявся та думав лише про те, як здобути необхідне, щоб не померти від голоду й холоду. Якщо хтось унаслідок голоду або втоми відставав від свого підрозділу, то опинявся в цій дезорганізованій масі. Вона збільшувалася з кожним переходом, і врешті-решт, потрібно це визнати, поступово втягнула в себе всю армію...

Які висновки про стан наполеонівської армії під час відступу з Росії ви можете зробити за наведеним джерелом?

Відхід Наполеона з Росії взимку 1812 р. Художник А. Нортен, 1863 р.

Повертаючись із Росії, Наполеон зупинився у Вільно (сучасний Вільнюс). У бесіді зі своїм міністром закордонних справ Ю.-Б. Маре імператор на його запитання: «А як армія?» відповів: «Армії немає!» Після цього він додав відому фразу: «Від великого до кумедного лише один крок».

Провал російської кампанії призвів до зростання антинаполеонівських настроїв у державах Європи й сприяв формуванню нової антифранцузької коаліції. Боротьба за майбутнє континенту вступила у вирішальну стадію.

ВИСНОВКИ

• Тривалий період наполеонівських війн, що охоплювали в цей час Європу, завершився поразкою для Наполеона. Однак ця доба не минула без наслідків для континенту. Європейське суспільство докорінно змінилося. Залишки «старого порядку» в Західній та Центральній Європі значно послабилися. Одночасно із цим зазнала провалу спроба Наполеона повністю підкорити Європу.

• Наполеонівські війни дали поштовх для розвитку на континенті національної ідеї, особливо в Німеччині та Італії. Гасла Великої французької революції кінця XVIII ст., які поширювалися в цей період Європою, сприяли формуванню в її країнах національного громадянського суспільства.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Із якою антифранцузькою коаліцією вів боротьбу Наполеон у період Консульства? 2. Що називають «наполеонівськими війнами»? 3. Хто командував британською ескадрою у Трафальгарській битві? 4. Яке збройне протистояння називають «битвою трьох імператорів»? 5. Коли відбувся похід Наполеона до Росії? 6. Чим завершилася російська кампанія Наполеона?

7. Які зовнішньополітичні завдання за допомогою війни у Європі прагнув вирішити Наполеон у період Консульства? Чи вдалося йому це? Поясніть свою думку. 8. Визначте зовнішньополітичні завдання, які завдяки війнам прагнув реалізувати Наполеон у період Першої імперії. 9. Чому Наполеон здійснив похід до Росії? Пізніше згадуючи свої поразки й перемоги, колишній імператор визнав, що російська кампанія 1812 р. була його найбільшою помилкою. Як ви вважаєте, чому?

10. Прослідкуйте за картою розгортання наполеонівських війн у періоди Консульства та Першої імперії, розкажіть про їх перебіг. 11. Складіть у зошиті план пункту 2 параграфа «Війни періоду Першої імперії» та підготуйте розповідь за ним. 12. Складіть у зошиті хронологічну таблицю подій наполеонівських війн. 13. Об'єднайтеся в малі групи та обговоріть характер і результати наполеонівських війн.

14. Наполеон якось іронічно зауважив: «Усі імперії гинуть від нестравлення». Як це твердження, на вашу думку, характеризує результати наполеонівських війн?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно