§9. Велика Британія

ЗА ЦИМ ПАРАГРАФОМ ВИ ЗМОЖЕТЕ:

аналізувати основні тенденції тогочасного політичного і суспільного життя Великої Британії; характеризувати особливості економічного розвитку Великої Британії цієї доби; з'ясувати, яку роль в історії Великої Британії відігравав чартистський рух.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що змінила в житті країни Англійська революція XVIII ст.? 2. Якими були особливості державного устрою країни наприкінці XVIII ст.? 3. Коли відбувся промисловий переворот в Англії? Якими були його соціальні наслідки?

1 ПОЛІТИЧНЕ ТА СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ.

Завершення наполеонівських війн відкрило перед Великою Британією епоху, коли вона на тривалий час посіла провідні позиції у світовій політиці, стала економічним і фінансовим центром, зразком ліберального суспільства. На початку XIX ст. завершилося формування Сполученого королівства Великої Британії, яке утворилося внаслідок об’єднання Англії із Шотландією (1807 р.) та Ірландією (1808 р.). За формою правління це була спадкова обмежена монархія.

Першоджерелом влади в країні вважався монарх. Однак його повноваження в прийнятті законів обмежувалися згодою парламенту, у питаннях управління — згодою міністрів, яких призначав парламент, у судових питаннях — вироками незалежних судів. За монархом визнавалася також вища виконавча влада. Законодавча влада належала двопалатному парламенту. Він складався з палати лордів, місця в якій успадковувалися, і палати громад, депутати якої обиралися. Виконавчу владу разом із монархом поділяв уряд (кабінет міністрів), який формувала партія, що перемогла на виборах до палати громад. Лідер цієї партії ставав прем’єр-міністром. У країні діяли дві партії — торі та віги, які сформувалися наприкінці XVII ст. і вели суперництво між собою. Партія торі представляла інтереси землевласницької аристократії (лендлордів) та англіканського духовенства, партія вігів — фінансово-промислових кіл і пов’язаного з ними нового дворянства.

Загального виборчого права в країні не було, існував високий майновий ценз. Унаслідок цього в 1830 р. з близько 24 млн населення Великої Британії право голосу мали лише 478 тис. осіб. Існували також так звані «гнилі містечка» (поселення, де проживало лише 10—15 осіб), що посилали своїх депутатів до парламенту, і нові промислові міста (Бірмінгем, Манчестер, Лідс тощо), які взагалі не мали депутатських місць.

У 1783—1830 рр. англійський уряд очолювали торі, а в 1830—1841 рр. — віги. З ініціативи торі в 1815 р. було прийнято так звані «хлібні закони», за якими заборонялося ввезення зерна до країни, якщо ціна на нього знижувалася. Цей захід захищав високі прибутки землевласників і погіршував становище більшості пересічного населення. «Хлібні закони» було тимчасово призупинено в 1817 р. через хвилю масових протестів. Прагнучи придушити їх, уряд торі одночасно припинив дію закону про недоторканність особи і став заарештовувати учасників мітингів. У 1819 р. торі провели через парламент шість законів, за якими влада отримала право забороняти збори з кількістю учасників понад 50 осіб, масові процесії, проводити обшуки в приватних будинках, піддавати суворій цензурі пресу.

У 1824—1825 рр. торі скасували заборону на створення робітниками тред-юніонів (професійних спілок) й ототожнення страйків із кримінальними злочинами. Однак робітникам заборонялося чинити тиск на підприємців за допомогою страйків із метою покращення умов праці. Торі вважали, що своєю політикою захищають країну від нестабільності. Однак виборців вона розчарувала, і на парламентських виборах 1830 р. перемогли віги.

Ринкова площа в місті Емблсайд (Північно-Західна Англія). Художник Дж. Ц. Іббетсон, 1817 р.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Назви «торі» та «віги» закріпилися за представниками цих партій під час запеклих парламентських дискусій 1680—1781 рр. Це були лайливі прізвиська, якими, сперечаючись, обмінювалися учасники суперечок. Представників «партії країни» називали вігами (від шотл. — злочинець), а «партії двору» — торі (від ірл. — грабіжник).

ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

Карикатура на вігів. XIX ст.

Одним із найважливіших внутрішньополітичних заходів вігів стала парламентська реформа 1832 р. Завдяки їй, як вважав лідер вігів Чарльз Грей, Велика Британія зможе уникнути такої революції, як та, що відбулася в 1830 р. у Франції. За першою парламентською реформою «гнилі містечка» позбавлялися 143 депутатських мандатів, які передавалися промисловим містам, густонаселеним сільським районам, Шотландії та Ірландії. Кількість виборців збільшувалася до 814 тис. осіб за рахунок зниження майнового цензу. Парламентська реформа 1832 р. поклала початок компромісу між земельною аристократією та представниками фінансово-промислових кіл, які внаслідок реформи отримали можливість більше впливати на політичне життя країни.

У 1833 р. віги домоглися прийняття закону про скасування рабства в англійських колоніях. Того ж року було затверджено фабричний закон, який уперше встановлював обмеження тривалості робочого дня для дітей на ткацьких фабриках.

Засідання палати лордів. XIX ст.

Засідання палати громад у Великій Британії. XIX ст.

Які характерні риси діяльності обох палат британського парламенту можна визначити за ілюстраціями?

Великим розчаруванням для незаможних британців став закон про бідних 1834 р. За ним скасовувався податок із підприємців на утримання бідноти, ліквідовувалася допомога незаможним із боку церковних громад та створювалися робітні будинки для бідних, умови життя в яких нагадували тюремні. Віги провели через парламент муніципальну реформу 1835 р., за якою право участі у виборах до органів місцевого самоврядування отримали всі платники податків.

У 1837 р. королевою Великої Британії стала Вікторія (1837—1901 рр.), правління якої увійшло в історію як «Вікторіанська доба». Саме на цей період припало завершення формування парламентської двопартійної системи. Партію торі із 30-х рр. XIX ст. стали називати консервативною, а партію вігів — ліберальною.

У 1841 р. на парламентських виборах перемогли консерватори. Вони заборонили працю жінок і дітей на шахтах, обмежили тривалість робочого дня для жінок на фабриках 12 годинами. Широкої підтримки в суспільстві набуло скасування консерваторами «хлібних законів» у 1846 р.

Трагічною сторінкою історії тогочасної Великої Британії став голод 1845—1849 рр. в Ірландії. Він був викликаний «картопляною хворобою» і неврожаєм картоплі — основного продукту харчування пересічних ірландців. Від голоду та масових епідемій загинуло близько 1 млн осіб. Понад 1,7 млн ірландців, тобто сьома частина населення, залишили острів і переселилися переважно до США.

У цей період тривало формування Британської колоніальної імперії. Англія закріпила контроль над Канадою та своїми колоніальними володіннями, що залишилися в Північній Америці. Відбулася колонізація Австралії та Нової Зеландії, розпочалося захоплення Південної Африки. Ці території ставали переселенськими колоніями, оскільки заселялися переважно британцями. Було в основному завершено завоювання Індії. Британці здійснювали перші спроби підкорення Афганістану, намагалися встановити контроль над Китаєм, Японією та іншими країнами Сходу.

Коронаційний портрет королеви Вікторії. Художник Дж. Гейтер, 1838 р.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Зі свідчень Самуеля Коульсона на засіданні комісії уряду Великої Британії з розгляду питання про дитячу працю (1832 р.)

Питання: О котрій годині йшли ваші дівчатка на фабрику в період промислової лихоманки?

Відповідь: У період промислової лихоманки вони йшли на роботу о 3-й годині ранку й закінчували о 10-й або о 10-й годині 30 хвилин вечора.

Питання: Які перерви для відпочинку та їжі надавалися впродовж робочого дня?

Відповідь: Чверть години на сніданок, півгодини на обід і чверть години на чай.

Питання: Вам, ймовірно, було дуже важко примушувати прокидатися ваших дітей при такій надмірній праці?

Відповідь: Так, у ранні години нам доводилося брати їх сплячими, ставити на підлогу й трясти для того, щоб можна було їх одягти і відправити на роботу.

Питання: Припустимо, що вони дещо запізнилися, якими були б наслідки?

Відповідь: У них вираховувалася чверть заробітної плати.

Питання: Це якщо вони запізнювалися на скільки часу?

Відповідь: На п'ять хвилин.

Питання: Звичайні години праці були із 6-ї години ранку до 8-ї години 30 хвилин вечора?

Відповідь: Так.

Питання: Із перервами на їжу?

Відповідь: Так, із тими ж перервами.

Питання: Діти сильно втомлювалися від цієї праці?

Відповідь: Так, ми з дружиною часто плакали, даючи їм невелику кількість їжі, що їм належала; нам доводилося трясти їх, оскільки вони часто засинали зі шматком у роті...

1. Як власники фабрик використовували працю дітей? 2. Чому, на вашу думку, батьки відправляли своїх дітей працювати на фабриках?

Пам'ятник жертвам «картопляного голоду» в Дубліні

Яке враження на глядачів, на вашу думку, справляє пам'ятник?

Морська битва під час «опіумної війни» з Китаєм. Художник Є. Дункан, 1843 р.

Яку інформацію про перебіг «опіумних війн» можна отримати за ілюстрацією?

Паровоз «Блюхер» Дж. Стефенсона. Невідомий художник

У 1839—1842 рр. відбувалася англо-китайська «опіумна війна». Вона була спричинена конфіскацією китайською владою опіуму, який англійські купці нелегально завозили до Китаю. Здобувши перемогу у війні, Велика Британія примусила Китай підписати перший нерівноправний договір і відкрити для торгівлі з іноземцями кілька власних портів. Під час війни 1839—1842 рр. британці захопили острів Сянган (Гонконг), який згодом став опорною базою для підкорення ними Китаю.

На середину XIX ст. Велика Британія стала власницею найбільшої колоніальної імперії площею понад 11 млн км2 із населенням понад 120 млн осіб.

2 ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ.

У 1815—1816 рр. Велику Британію охопила економічна криза. Вона ускладнювалася тим, що кількість безробітних у країні збільшилася за рахунок майже 300 тис. демобілізованих солдатів і матросів. Економіка потерпала також від спадів, пов’язаних із кризами перевиробництва, що відбувалися в 1825, 1836, 1847 рр. У 30—40-х рр. XIX ст. у Великій Британії завершився промисловий переворот, унаслідок якого країна посіла перше місце у світі за рівнем розвитку промисловості. У 1840 р. в країні вироблялося 45% усієї світової промислової продукції.

Провідною галуззю англійської промисловості була текстильна, де працювало майже 200 тис. робітників. Стрімко розвивалася важка й вугільна промисловість. У 1834 р. виробництво заліза досягло 700 тис. тонн. Сформувалися нові промислові райони: металургії — Бірмінгем і Шеффілд, вугільної промисловості — Уельс, бавовняної промисловості — Ланкашир і Йоркшир.

ЦІКАВІ ФАКТИ

«Батьком» залізниць став англійський винахідник, відомий створенням паровоза, Джордж Стефенсон (1781—1848). Ознайомившись з устроєм парової машини Дж. Ватта, він у 1814 р. успішно випробував свій перший паровоз «Блюхер», призначений для транспортування вугілля рейковою колією. Усе своє життя Дж. Стефенсон проектував і будував залізниці в Англії, першим заявив про необхідність прокладання тунелів і зведення залізничних насипів на ділянках зі значним нахилом. Завдяки діяльності Дж. Стефенсона та його послідовників мережа залізниць швидко охопила всю Англію.

Вугільна біржа в Лондоні. Невідомий художник

Черга до нічліжки. Художник Л. Філдес, 1874 р.

Яку інформацію про життя представників різних верств британського суспільства можна отримати за ілюстраціями?

Одночасно із завершенням промислового перевороту в країні розгорнулося будівництво залізниць. Протягом 1835—1849 рр. довжина залізниць збільшилася з 540 до 9,5 тис. км.

Швидкими темпами зростали обсяги зовнішньої торгівлі. Провідні позиції в експорті товарів посідали текстильні вироби й машини. У 1830—1849 рр. вивезення британських товарів на зовнішні ринки зросло більше ніж у чотири рази.

Уряд Великої Британії усвідомлював, що 'u економічні досягнення дозволять випередити інші країни у світовій торгівлі, і тому в інтересах держави не втручатися в розвиток економіки. Це сприяло виникненню руху британських політиків — прибічників фрітредерства. Ці погляди поширилися у 20-ті рр. XIX ст. серед вігів, а під час їхньої боротьби в парламенті проти «хлібних законів» набули завершеної форми. Фрітредерство стало основою економічної програми лібералів.

Фрітредерство — напрямок в економічній теорії та політиці, що характеризується вимогами вільної торгівлі та невтручанням держави в економічне життя країни.

Стрімкий економічний розвиток країни супроводжувався боротьбою робітників проти неналежних умов праці, низької заробітної плати й безробіття. Його досить специфічною формою став уже відомий вам луддизм (рух руйнівників машин), що виник в Англії в 60-х рр. XVIII ст. Наприкінці 1811 — на початку 1813 р. країну охопило потужне піднесення руху луддитів. Його учасники руйнували не лише машини, а й цілі фабрики. Саме це спричинило в 1812 р. відновлення смертної кари (уперше запроваджена в 1769 р.) за руйнування машин. У 1816—1820 рр. відбулися останні великі виступи луддитів, після чого їхній рух припинився.

Унаслідок завершення промислового перевороту Велика Британія першою в Європі перетворилася з аграрної на промислову країну. У 1841 р. селяни становили лише 21 % її населення. Провідні позиції в соціальній структурі суспільства посіли представники фінансово-промислових кіл і робітники фабрик та заводів.

Залізоплавильний завод в англійському селі Колбрукдейл. Невідомий художник

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Вимоги чартистів (витяги з «Народної хартії», схваленої на громадському мітингу в лютому 1837 р.)

...Сполучене королівство має бути поділено на 200 виборчих округів із можливо рівною кількістю мешканців у кожному...

24 червня кожного року повинні призначатися загальні вибори... (Участь у виборах беруть усі чоловіки з 21 року. — Авт.) Для кандидатів у палату громад не повинно бути жодних майнових цензів...

Кожному члену палати громад має виплачуватися щорічно з державної скарбниці винагорода в розмірі 400 фунтів стерлінгів.

1. Якими були вимоги чартистів? 2. До яких змін у політичній системі Великої Британії могла привести реалізація вимог чартистів?

Великий мітинг чартистів. Середина XIX ст.

На підставі ілюстрації зробіть висновок про поширеність руху чартистів у британському суспільстві.

3 ЧАРТИСТСЬКИЙ РУХ.

Обмеженість першої парламентської реформи 1832 р. обумовила продовження боротьби за перегляд виборчої системи, яка набула загальнонаціонального характеру. Активну участь у ній брали британські робітники, які прагнули провести своїх представників до парламенту та здійснити реформи, що змінять на краще їхнє становище. Рух робітників за впровадження загального виборчого права розгорнувся в 1836 р. і дістав назву чартизму.

Лідерами чартистів були відомі всій країні громадські діячі Вільям Ловетт, Ферпос Едуард О’Коннор та інші. Проголошувані ними ідеї мали перш за все політичний характер.

Чартизм (від англ.— хартія) — перший масовий політично оформлений рух британських робітників у 30—50-х рр. XIX ст., що проходив під гаслом боротьби за реалізацію «Народної хартії».

Чартисти виступали виключно за мирні, законні засоби досягнення своєї мети: проведення публічних мітингів, підготовку петицій до парламенту. Так, вони тричі збирали підписи на підтримку «Народної хартії» і представляли документ до парламенту. Однак депутати відмовилися його розглянути. Після цього розпочався занепад чартизму. Рух завершився поразкою, чимало колишніх його учасників у майбутньому стали радикальними політиками.

Значення чартистського руху полягає в тому, що він започаткував виникнення в британських робітників розуміння необхідності масовими акціями чинити тиск на владу, вимагати від неї здійснення реформ, уникаючи революційних заворушень.

У другій половині XIX ст. основні положення «Народної хартії» були реалізовані урядами лібералів і консерваторів.

ВИСНОВКИ

• У 1815—1847 рр. у суспільно-політичному житті Великої Британії відбувалося становлення демократичних засад і основ правової держави.

• У Великій Британії поступово формувався механізм розв'язання соціальних суперечностей шляхом компромісу, без застосування насильницьких методів боротьби.

• У результаті завершення промислового перевороту Велика Британія стала першою у світі країною, де сформувалося індустріальне суспільство.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Коли утворилося Сполучене королівство Великої Британії? 2. З ініціативи представників якої британської партії було прийнято «хлібні закони»? 3. Коли стався голод в Ірландії? 4. Чим була викликана англо-китайська війна 1839—1842 рр.? 5. Що таке фрітредерство? 6. Чого хотіли досягти учасники чартистського руху?

7. Порівняйте політику, яку здійснювали торі та віти в період їх перебування при владі у Великій Британії. 8. Визначте спільні й відмінні риси в економічному розвитку Великої Британії та Франції. 9. Охарактеризуйте роль чартистського руху в суспільному житті Великої Британії.

10. Складіть у зошиті план до пункту 1 параграфа «Політичне та суспільне життя Великої Британії». 11. Проведіть дискусію за проблемою «Роль ірландського питання в політичному житті Великої Британії».

12. Під час парламентських дебатів стосовно другої петиції про «Народну хартію» громадський діяч і вчений Т. Маколей заявив: «Я проти загального виборчого права... Я вважаю, що цивілізація тримається на охороні власності. Тому ми ніколи не можемо, не піддаючи себе надзвичайному ризику, довірити верховне управління країною якомусь класу, котрий, поза сумнівом, буде здійснювати нечувані й систематичні посягання на безпеку власності. Петиція вимагає верховної влади. У кожному виборчому окрузі по всій імперії капітал і накопичена власність повинні бути беззаперечно кинуті до ніг праці. Як можна мати сумніви щодо того, яким буде результат?». Порівняйте аргументи прихильників і противників запровадження загального виборчого права.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно