Войти
Закрыть

Велика французька революція (1789—1799 рр.)

9 Клас

У другій половині XVIII ст. Французьке королівство залишалося абсолютною монархією з необмеженою владою короля, що спирався на дворянство. У суспільстві зберігався середньовічний поділ на три стани. Найчисленніший третій стан жодним чином не впливав на життя в країні, але мусив сплачувати податки. В епоху Середньовіччя городяни й селяни мирилися із владою дворян-феодалів, тому що саме із дворян складалася рицарська армія. Однак у Новий час із поширенням вогнепальної зброї армія перестала бути дворянською, і її утримання потребувало грошей, які давав третій стан. Тому серед селян і городян почали поширюватися невдоволення абсолютною владою дворян. Міська буржуазія вимагала від влади враховувати її економічні інтереси, селяни прагнули отримати величезні дворянські й церковні землі. Під впливом ідей Просвітництва послабшав вплив ідеологічної опори королівської влади — католицької церкви. Більша частина населення Франції була невдоволена своїм становищем та вимагала змін. Новий французький король Людовік XVI (1774—1793 рр.) намагався провести реформи, але зіткнувся з рішучим опором дворянства. Скарбниця держави швидко порожніла, зростав дефіцит бюджету, а дворяни категорично відмовлялися платити податки. У країні через неврожай спалахнув голод, зростало безробіття в містах, почалися заворушення бідноти. У 1789 р. король за порадою міністра фінансів Жака Неккера вирішив уперше за багато років скликати станово-представницький орган — Генеральні штати. Людовік XVI сподівався, що за допомогою Генеральних штатів зможе запровадити новий податок, який сплачуватимуть і дворяни. Проте король і його міністр не врахували ступінь невдоволення французів королівською владою. Зібравши найбільш активних представників французького суспільства, король сам дав привід до революції. Скликання Людовіком XVI Генеральних штатів стало поштовхом до Великої французької революції. Генеральні штати зібралися у Версалі в травні 1789 р. За правилами три стани мали голосувати окремо, але представники третього стану відразу ж висунули вимогу про проведення об’єднаного засідання. Вони запросили на своє засідання інші стани й оголосили себе Національними зборами. Невдовзі до третього стану приєдналася більша частина духовенства. Влада, незадоволена свавіллям станів, закрила зал засідань Національних зборів, але депутати зібралися в залі для гри у м’яч і відмовилися розходитися навіть під загрозою застосування зброї. Король був змушений...
0 Переглянути

Вступ. Світ наприкінці Нового часу 9 клас Д’ячков, Литовченко

9 Клас

Ми вже знаємо, що історія Нового часу охоплює трохи більше ніж 400 років — де найкоротший період в історії людства (мал. 1). Хіба він може зрівнятися за тривалістю з давньою або середньовічною історією? Однак жодна історична епоха не змінила світ так рішуче, як Новий час (кінець XV — початок XX ст.). Новим часом цей період почали називати самі європейці ще в XVI ст., коли стало зрозумілим, що у світі відбуваються надзвичайні перетворення. Із курсу всесвітньої історії 8 класу ми пам’ятаємо, що порівняно із Середніми віками з початком Нової доби стали відбуватися небачені та часто несподівані зміни майже в усіх сферах життя. Найважливіші перетворення торкнулися економічного й політичного розвитку провідних європейських країн та США. Тут завершився промисловий переворот, міські ремесла й мануфактури відходили в минуле, їх змінили фабрики та заводи. Так виникла індустріальна (промислова) цивілізація. Ці зміни обумовили зростання економічного й політичного авторитету буржуазії та найманих робітників. Залишки соціальних станів Середньовіччя (аристократія, дворянство) опинилися на узбіччі історії. Успішний розвиток капіталістичних відносин вимагав нового рівня політичної організації суспільства. Як показав історичний досвід Нового часу, шлях до конституції, яка б гарантувала головні права і свободи людини й громадянина та республіканську форму правління, пролягав перш за все через революції та збройну боротьбу....
0 Переглянути

Термінологічний словник 9 клас Осмоловський, Ладиченко

9 Клас

Аболіціонізм - громадський рух, що домагається скасування певного закону. У США напередодні громадянської війни - рух за негайне скасування рабства • Автономія - самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом (конституцією) • Аграрна країна - країна з переважаючим сільськогосподарським виробництвом і сільським населенням Аграрні реформи - державні заходи щодо зміни форм земельної власності • Акція - цінний папір, що дає його власнику право отримувати частку прибутку акціонерного товариства та брати участь в його управлінні • Анексія — захоплення, насильницьке приєднання території, що належить іншій державі чи народу • Асиміляція - процес, протягом якого окремі, переважно нечисленні, народи внаслідок тривалого спілкування з іншими народами, серед яких вони живуть, засвоюють їхню культуру й мову і поступово зливаються з ними. Асиміляція іноді має насильницький, примусовий характер • Буржуа - у первісному значенні - власник, привілейований громадянин міста, «шанована людина», згодом — володар власності на засоби виробництва, капіталу, який займається промисловою, торговельною й фінансовою діяльністю • Буржуазія - суспільний клас власників певного майна. Частіше — власники капіталу, що отримують доходи в результаті промислової, торговельної, фінансової та іншої підприємницької діяльності...
0 Переглянути

Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» XIX століття

9 Клас

«Довге» XIX ст. - це умовна назва певного періоду історії, який розпочався Французькою революцією кінця XVIII ст. і завершився початком XX ст. Для нього характерні певні особливості, що відділяють цей період світової історії від усіх інших епох. Зокрема, в XIX ст. в провідних державах світу відбулося становлення індустріального суспільства, завдяки чому змінився їхній соціально-економічний устрій: прискорився процес урбанізації, збільшилася кількість найманих робітників, що працювали на промислових підприємствах, та буржуазії. Процес формування індустріального суспільства тривав понад півтора століття. Його ствердження супроводжувалося ліквідацією феодально- абсолютистських установ, знищенням станової нерівності і спадкових привілеїв дворянства, проголошенням громадянського рівноправ’я і поступовим обмеженням соціальної нерівності. Проте ключову роль у його розвитку відігравали економічні чинники - випереджальне зростання промисловості, впровадження у виробництво нових технічних засобів і джерел енергії. Саме ці процеси зумовили докорінні зрушення в соціальній структурі суспільства і справили вирішальний вплив на еволюцію громадсько- політичного життя. Формування основних економічних ознак індустріального суспільства у провідних європейських країнах і США завершується в основному на початку XX ст. Підґрунтя структурних зрушень у господарстві та якісних змін у формах виробництва було закладено в ході здійснення промислового перевороту і наступної індустріалізації економіки....
0 Переглянути

Наукові та літературно-мистецькі надбання людства

9 Клас

Розвиток науки і техніки. У першій половині XIX ст. всі держави світу залишалися ще сільськогосподарськими країнами. Проте поступово в передових державах індустріальне суспільство замінювало аграрне. Робота машин, нові швидкі засоби пересування стали повсякденною реальністю для населення Європи і США. Прийшла доба чавуну, вугілля, великої фабрично-заводської промисловості. Техніка змінювала і побут людей. У 1843 р. було винайдено друкарську, а в 1846 р. - швейну машинки. У будівництві стали запроваджуватися нові матеріали: бетон, метал, скло. Європейські винахідники значно оновили й військову техніку. У Європі вже в 30-40-х роках XIX ст. стали застосовувати нарізну зброю, а в США споруджено підприємство Є. Кольта, де пізніше було сконструйовано перший револьвер. З кінця XIX ст. у розвинутих країнах світу починається «доба сталі, електрики, рідкого палива». Електроенергія використовувалася у виробництві, поступово витісняючи енергію, що давали парові двигуни. Згодом її почали застосовувати в технологічних процесах промисловості, на транспорті та у зв’язку. У 1863 р. в Лондоні було побудовано першу лінію метро (яке згодом з’явилось у Нью-Йорку, Відні, Парижі), у 1881 р. в Німеччині відкрилася перша трамвайна лінія, а в Швейцарії було пущено перший пасажирський електропотяг. Використання енергії рідкого палива і винайдення двигунів внутрішнього згоряння сприяли виникненню автомобільного і повітряного транспорту. Перший автомобіль було сконструйовано німецькими інженерами Г. Даймлеромі К. Бенцом. А в 1903 р. американські винахідники і авіаконструктори брати Райт здійснили перший політ на сконструйованому ними літаку....
0 Переглянути

Міжнародні відносини в останній третині XIX - на початку XX ст.

9 Клас

Наслідки франко-німецької війни. Утворення Троїстого союзу. Франко-російський військовий альянс. Франко-німецька війна та її наслідки внесли глибокі зміни в систему міжнародних відносин. По-перше, протиріччя між Францією і Німеччиною не тільки не були подолані, а, навпаки, ще більше загострилися. Кожна стаття Франкфуртського миру 1871 р. таїла небезпеку нової війни, породжуючи реваншистські настрої у Франції та прагнення Німеччини позбутися цієї небезпеки, остаточно розгромивши західного сусіда. З другого боку, наслідки війни і франко-німецькі протиріччя справили досить помітний вплив на взаємовідносини інших європейських держав. Посилюючи зовнішньополітичну експансію, Німеччина враховувала, що в разі її конфлікту з будь-якою європейською державою Франція неодмінно скористається нагодою для реваншу, і тому хотіла залишити її в міжнародній ізоляції. Франція ж, ослаблена після війни, прагнула виграти час для відновлення військового потенціалу й активно шукала союзників на континенті. Використовуючи ідею монархічної солідарності в збереженні порядку в Європі, у 1873 р. Бісмарку вдалося створити Союз трьох імператорів - Німеччини, Австро-Угорщини і Росії. Угода мала консультативний характер, але роль Німеччини в міжнародних відносинах відразу ж зросла. Проте Союз не був та й не міг бути міцним. Надто суттєвими були протиріччя між його учасниками. І хоча у 1881 р. угоду було поновлено, причому вже у формі договору про нейтралітет, у підсумку вона виявилася нежиттєздатною. На Берлінському конгресі Німеччина не підтримала домагань Росії на Балканах. У свою чергу Росія відмовлялася дотримуватися нейтралітету у випадку війни Німеччини й Франції. Це тричі (у 1875, 1885 і 1887 рр.) утримувало Бісмарка від нового нападу на Францію. До того ж після взаємного підвищення мита на ввезення товарів наприкінці 70-х років між Німеччиною і Росією почалася справжня митна війна....
0 Переглянути

Османська імперія та Іран у кінці XIX - на початку XX ст.

9 Клас

Спроби модернізації Османської імперії. У другій половині XIX ст. Османська імперія переживала занепад, викликаний поразками у війнах з європейськими країнами, проникненням іноземного капіталу, який поступово став контролювати найважливіші галузі економіки держави: залізниці, копальні, комунальні підприємства, банки тощо. Переважання на турецькому ринку іноземних товарів, зокрема тканин, що ввозились без мита, підривало власне виробництво. Це, як і інші нерозв’язані питання розвитку країни, викликало незадоволення молодої турецької буржуазії, яка почала тиснути на владу з метою прийняття конституції. Новий султан Абдул-Хамід II, який прийшов до влади у 1876 р., пообіцяв ввести конституцію. Її було прийнято в кінці того ж року. Конституція передбачала скликання двопалатного парламенту. Депутати нижньої палати обиралася на основі високого майнового цензу, а членів сенату султан призначав пожиттєво. Усі жителі держави, навіть християнське населення Балкан, оголошувалися османами і вважалися рівними перед законом. Конституція зберігала за султаном майже всю повноту влади....
0 Переглянути

Китай у другій половині XIX - на початку XX ст.

9 Клас

Китай під владою маньчжурів. З 1644 р. в Китаї правила маньчжурська династія Цін. На знак покірності Ціни примусили всіх чоловіків поголити голову спереду, а волосся, що залишилося на потилиці, заплітати в косу, як це було заведено в маньчжурів. У наступні десятиріччя маньчжури здійснювали всю повноту влади в Китаї, хоча в основному зберегли китайські закони, звичаї, порядки. Імператор (у Китаї його називали богдихан) вважався «сином неба», найвпливовіші посади займали маньчжури, вони ж були найбагатшими феодалами. У XVIII ст. Цінська династія вела безперервні завойовницькі війни зі своїми сусідами, що стояли на нижчому етапі розвитку. Завойовані народи змушені були платити Цінам данину, це ще більше підносило їхню велич у власних очах. Маньчжурські імператори, як і їхні попередники, вважали Китай «піднебесною» імперією, що відіграє провідну роль у світі, а всі інші народи - «варварами». Під деспотичною владою Цінів Китай дедалі більше відставав у своєму розвитку від країн Європи та Америки. Хоча наприкінці XVIII - на початку XIX ст. з’являються перші паростки капіталізму: майстерні з найманими працівниками, мануфактури тощо. 2. Опіумні війни. Прогресивному розвитку Китаю заважала закритість у відносинах з іншими державами. Проте, незважаючи на заборону, англійці контрабандно ввозили до Китаю свої товари, і головним з них був наркотик - опіум, який постачали з Індії. Китайці охоче купували його, приносячи тим самим величезні прибутки англійським торговцям....
0 Переглянути

Японія в другій половині XIX - на початку XX ст.

9 Клас

«Доба Мейдзі» в Японії. Протягом декількох століть Японія була «закритою» країною. Це означало, що японський народ практично не мав контактів з іноземцями, за винятком відвідання голландцями порту Нагасакі один раз на рік. Ізоляція консервувала феодальні відносини в японському суспільстві і заважала розвитку капіталізму. У країні панував режим, встановлений родом Токугава, який обмежив до мінімуму роль імператора. Незважаючи на заборону, в Японії все-таки складалися паростки ринкових відносин. Першість в економічному розвитку мали південно- західні князівства. Князі прибережних районів почали встановлювати контрабандні зв’язки з європейськими торговцями. Зростала кількість японців, які знали голландську мову та цікавились європейською культурою. Згодом японська влада звернулася до голландців з проханням надати моделі машин, зразки книжок та газет, поінформувати про новітні досягнення науки і техніки. Провідні європейські держави, які в середині XIX ст. вже проводили активну колоніальну політику, особливо Велика Британія, цікавилися Японією. Проте більш привабливими для них були країни з численним населенням, містким внутрішнім ринком, багатими природними ресурсами, такі як Індія та Китай. Розташована на багатьох островах, бідна на сировину, з порівняно нечисленним населенням, Японія не була «ласим шматком» для європейців. Колоніальні шляхи проходили повз неї....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 16 ... 40
Назад

Навігація