Практичне заняття «Наслідки Великих географічних відкриттів для історії людства» / «Цивілізації доколумбової Америки»
- 26-03-2022, 14:40
- 782
| ... |
Повсякденне життя Західної Європи
- 26-03-2022, 14:39
- 865
| Населення. Упродовж XVI — першої половини XVII ст. кількість населення Європи постійно зростала. Передусім це стосується XVI ст., протягом якого цей показник збільшився з 69 млн до 95—100 млн осіб. На середину XVII ст. кількість населення Європи дорівнювала 110—115 млн осіб. Причинами цього явища стали зростання народжуваності, покращення умов життя, зміни у раціоні харчування європейців. Середня тривалість життя складала 30—35 років, але деякі люди досягали похилого віку. Більшість чоловіків помирали у віці 40—60, жінок — 20—40 років. Як і раніше, високою залишалася смертність дітей: лише половина з них досягала десятирічного віку. Пов’язано це було з відсутністю медичної допомоги під час пологів, нехтуванням елементарними правилами гігієни. Лікарень у сучасному розумінні просто не існувало, були лише притулки для невиліковно хворих, калік і старих. Жахливі санітарні умови, особливо в містах, робили їх осередками поширення хвороб і епідемій. Під час спалаху чуми в 1629— 1631 рр., що охопила майже все Середземномор’я, померло більше половини місцевого населення. Значними були людські втрати також від епідемій віспи, холери, тифу. Населення Європи гинуло не лише від епідемій, а й від голоду в неврожайні роки, пожеж, воєнних спустошень. Особливо відчутними були втрати від війн, пов’язані з початком використання вогнепальної зброї та масовим убивством мирного населення, що стало звичною практикою ведення воєнних дій. Величезними були втрати під час громадянських війн у Франції та першої загальноєвропейської Тридцятилітньої війни. За приблизними підрахунками, лише в XVII ст. Європа втратила у війнах 3 млн осіб.... |
Матеріальний світ і суспільство
- 26-03-2022, 14:39
- 595
| Епоха винаходів і вдосконалень. Ранній Новий час став періодом, коли в Європі розгорнувся технічний прогрес — з’явилася велика кількість різноманітних винаходів і технічних удосконалень. Європейці вже не запозичували винаходів, зроблених арабами, китайцями та індійцями, як було раніше, а самі здійснювали відкриття, значно випереджаючи інші народи. Одним із головних напрямків наукового пошуку європейців було вдосконалення джерел енергії та двигунів. Ясна річ, що головний «двигун» давніх часів — м’язова сила людини — залишався, і ніщо не могло його замінити. Проте було покращено інші механізми. Так, удосконалено колесо, що приводило в рух водяний млин. Його діаметр сягав десятків метрів. Завдяки цьому в другій половині ХVII ст. на млинах стали виробляти 37 кг борошна за годину (у XII ст. виробляли 17 кг). У першій половині ХVІ ст. в Нідерландах навчилися використовувати у промисловості як джерело енергії вітряки. Завдяки їх енергії полегшувалася важка праця в гірничодобувній справі, подрібнювалася руда, приводилися в рух шліфувальні пристрої, бури, пилки, помпи, преси тощо. Велике значення мало вдосконалення конструкції й техніки виготовлення гвинта — важливого елемента будь-якого приладу, що передає енергію. Спочатку гвинти робили вручну, вирізаючи їх із дерева або металу. Згодом, коли було винайдено токарний верстат (1568 р.) і розроблено процес лиття гвинтів із бронзи та латуні, з’явилася можливість удосконалити виробничі процеси в інших галузях. У Нюрнберзі близько 1550 р. вперше почали використовувати друкарський гвинтовий прес.... |
Завоювання Нового Світу
- 26-03-2022, 14:36
- 569
| Конкістадори в Новому Світі. У 1495 р. король і королева Іспанії видали указ, яким дозволяли всім бажаючим споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота. Дві третини знайденого золота вони мали віддавати до королівської скарбниці. Завдяки цьому іспанська корона вирішувала одразу дві важливі проблеми: позбавлялася тієї небезпечної сили, якою були численні войовничі ідальго (дворяни), що не знаходили заняття на батьківщині після завершення Реконкісти, і забезпечувала нове джерело прибутків. Спочатку іспанці захоплювали острови, будували на них фортеці та поселення для переселенців з Іспанії, прокладали дороги, створювали плантації цукрової тростини, прянощів. Із 1510 р. розпочався новий етап Конкісти (ісп. conquista — завоювання) Америки — освоєння земель континенту. У 1517—1518 рр. загони Ернана де Кордоби і Хуана де Гріхальви, шукаючи нових рабів, висадилися на півострові Юкатан. Тут на конкістадорів чекала велика несподіванка. Замість примітивних будиночків тубільців, які вони бачили на островах Карибського моря, перед ними постали чудові міста, піраміди, кам’яні храми. Це була держава майя — найдавніша з доколумбових цивілізацій Америки. Індіанці майже не чинили опору, оскільки іспанці здавалися їм богами. У храмах іспанці знайшли багато золотих речей і дізналися, що ці речі майя отримують із країни ацтеків, розташованої на північ від Юкатану. На завоювання держави ацтеків у 1519 р. вирушив загін іспанців на чолі із Ернаном Кортесом, що налічував 400 солдатів-іспанців, 16 вершників, 200 індіанців і 13 гармат. Висадившись на берег, Кортес наказав спалити кораблі, пояснивши, що відступати і повертатися додому не збирається. Діючи рішуче й жорстоко, Кортес підкорив ацтеків.... |
Відкриття європейців
- 26-03-2022, 14:30
- 600
| Причини й передумови Великих географічних відкриттів. Доба Великих географічних відкриттів стала переломною між Середніми віками та Новим часом. Саме в цей період людство накопичило достатньо знань і відчуло потребу пізнати всю Землю з її невідомими просторами. Наприкінці Середніх віків торгівля з країнами Сходу набула постійного характеру. Різноманітні східні товари — прянощі, ювелірні вироби, тканини тощо — стали звичними для європейців. Однак у другій половині XV ст. ситуація значно ускладнилася внаслідок загарбання Османською імперією Близького Сходу. Різні побори з торговельних караванів і кораблів, грабунки, піратство робили торгівлю дуже ризикованою, невигідною та нерегулярною. З’явилася велика кількість посередників (арабів, італійців), що призводило до подорожчання товарів. Шлях до Індії через Єгипет і Червоне море повністю контролювали араби, які не допускали сюди європейців. Отож купцям країн Західної та Північно-Східної Європи про далекі східні ринки годі було й мріяти. Купці і моряки західноєвропейських країн усе частіше замислювалися над пошуком нового морського шляху до Індії, в обхід арабів і турків. До пошуків казково багатої Індії європейців підштовхувала й інша причина: для розвитку торгівлі, заснування нових підприємств потрібні були золото і срібло. У Західній Європі їх не вистачало. Сучасні історики виділяють такі передумови Великих географічних відкриттів:... |
Вступ 8 клас Гісем, Мартинюк
- 26-03-2022, 14:29
- 572
| Цього року ви продовжите вивчати історію людства. У попередніх класах ви познайомилися з історією Стародавнього світу та Середніх віків. У 8 класі ви розпочнете вивчення навчального предмета Нова історія. Умовно його можна поділити на дві частини. Першу називають раннім Новим часом, або Ранньомодерною добою (кінець XV — перша половина XVII ст.). Визначальними для цієї доби подіями стали Великі географічні відкриття, Відродження, Реформація і Контрреформація. Друга частина Нової історії — Новий час (друга половина XVII — XVIII ст.) — познайомить вас із добою, яка тривала під знаком Просвітництва. У наступному році ви завершите вивчення історії Нового часу, познайомившись із подіями його другого періоду. Історія Нового часу — період всесвітньої історії між історією Середніх віків та історією Новітнього часу. Поняття «Новий час» першими почали вживати в XV ст. італійські мислителі, протиставляючи цим себе попередній добі історії Середніх віків і стверджуючи, що в історії Європи розпочався новий період.... |
Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк
- 26-03-2022, 14:27
- 859
|
Підручник для 8 класу із всесвітньої історії Гісем 2016 стане вашим надійним супутником у процесі вивчення тих подій, які відбувались у світі і які стали продовженням, того із чим ви познайомились у попередні роки на заняттях. Успішність вашої робота на уроках і вдома тісно пов’язана в першу чергу із вмінням працювати із підручником. Як стає зрозуміло із змісту, структурно підручник складається із шести тем, кожна із яких розділена на параграфи та їх менші частини – пункти. Основні терміни та поняття, їх визначення, для більш успішного засвоєння та для того, щоб привернути вашу увагу, виділені жирним шрифтом. ... |
Планы-схемы для организации самостоятельной работы
- 26-03-2022, 14:16
- 435
| ... |
Словарь понятий и терминов 8 класс Гисем, Мартынюк
- 26-03-2022, 14:15
- 499
| Абсолютная монархия — форма государственного правления, при которой монарх наделен неограниченной властью. Аграрная революция (переворот) — изменения в сельском хозяйстве, основанные на капиталистических производственных отношениях. В результате аграрной революции в сельском хозяйстве происходит переход от натурального к товарному производству; мелкие крестьянские хозяйства ликвидируются и вся земля переходит в руки крупных землевладельцев; вводится наемный труд. Англиканская церковь — церковь, возникшая в Англии в XVI в. в результате Реформации. Главой англиканской церкви был король. Все католические догматы и обряды сохранялись, земли и ценности монастырей конфисковывались и переходили в собственность короля. Буддизм — мировая религия, основные положения которой таковы: жизнь — это страдание; чтобы избежать страданий, следует отречься от всех желаний и достичь полного успокоения — нирваны. Буржуазия — первоначальное название горожан в противовес высшим сословиям феодального общества (дворянству и духовенству). В период становления капитализма превратилась в господствующий социальный слой. Владела основными средствами производства, использовала наемную рабочую силу. Возрождение — эпоха в развитии культуры стран Западной и Центральной Европы. Характеризовалась распространением идеалов гуманизма, подъемом общественнополитического и культурного движений. Гёзы — прозвище, которым испанцы наделили нидерландских дворян, с 1565 г. вставших в оппозицию к испанским властям. Впоследствии это название распространилось на всех, кто боролся против испанского господства.... |
Обобщение знаний по разделу VI «Мир Востока в XVI—XVIII вв.»
- 26-03-2022, 14:15
- 465
| Период XVI—XVIII вв. был эпохой больших перемен в жизни людей и их мировоззрении. Благодаря Великим географическим открытиям границы мира, известного европейцам, значительно расширились. Новые торговые, политические, культурные связи пролегли через океаны, соединяя континенты. Экономической основой новой цивилизации стали капиталистические общественные отношения, вызвавшие изменения и в структуре общества. Человека начали уважать не столько за его происхождение, сколько за предприимчивость, трудолюбие, знания. Формировался новый тип — человек, стремящийся узнать обо всем сам, ставящий под сомнение существующие неопровержимые истины и авторитеты. Эта жажда к познанию Вселенной стала толчком к великим научным открытиям. В результате этих открытий человечество убедилось в возможности познания мира и его законов. Так формировалась важнейшая предпосылка дальнейшего развития человечества — вера в науку как в силу, познающую законы мира и способствующую техническому прогрессу. Потребности производства и развитие науки стимулировали прогресс в развитии орудий труда. Ремесленную мастерскую сменили сначала мануфактура, а потом фабрика. Новые общественные отношения постепенно утвердились и в сельском хозяйстве. Изменилась и политическая карта мира. Карта Европы стала больше напоминать современную. В Европе появились новые национальные государства, граждане которых осознавали себя французами, испанцами, австрийцами, англичанами и др., а не просто жителями городов и сел. Для управления этими государствами правители создавали специальные учреждения, проводили реформы управления. Там, где большинство народа хотело изменить государственное устройство и свою жизнь, произошли первые революции. Это также было одним из признаков Нового времени.... |
