Войти
Закрыть

Польська держава: через піднесення до свавілля

8 Клас

У XVI ст. фільварково-панщинне господарство досягло свого розквіту. Це було викликано зростанням попиту на зерно як у самій Польщі, так і в Західній Європі. Селянське господарство не могло задовольнити його повністю. Шляхта (дворянство) почала активно розгортати власне господарство, збільшуючи насамперед посівні площі під жито: адже в умовах стрімкого зростання цін на хліб це приносило їй чималі прибутки. Зростання фільваркового господарства ґрунтувалося на широкому впровадженні панщини. Якщо на початку XVI ст. польські закони ще дозволяли вихід із кріпацтва, то в середині століття звільнення селян стало неможливим. Панщина зросла до 3-4 днів на тиждень. Селяни тікали від своїх хазяїв, але ті мали право безстроково розшукувати і повертати втікачів, а також карати їх на свій розсуд. Пригадайте! У якому становищі в цей час перебували селяни Західної Європи? Вони були кріпаками чи особисто вільними? Продовжували розвиватися міста. У другій половині XVI ст. у них проживало до чверті польського населення. Серед городян переважали організовані в цехи ремісники, які забезпечували в основному внутрішній ринок. Важливу роль у міському житті відігравало купецтво. Польське зерно, віск, льон, коноплі, смола й ліс мали широкий попит на Заході. Через територію Польщі простягались європейські торгові шляхи, що забезпечувало процвітання крупних портів на балтійському узбережжі, насамперед Гданська. Згодом з купецтва виділилися банкіри....

Велич та присмерк Османської імперії

8 Клас

Османська імперія за Сулеймана Пишного. На початку XVI ст. Османська імперія перетворилася на могутню державу з великою територією. Після взяття в 1453 р. Константинополя турки-османи вийшли за межі Азії й підкорили Балканський півострів. Вони володіли також Малою Азією і Кримським ханством, відчували себе господарями Чорного моря. У арабів турки захопили Сирію і частину Аравії разом із священними для мусульман містами Меккою і Мединою. Із завоюванням Єгипту до складу Османської держави увійшли землі на півночі Африки і контроль над важливими торговими центрами Середземномор’я. Султан (такий титул мали правителі в мусульманських країнах) Османської імперії недарма міг вважати себе правителем світу. Підкорення чужих земель і постійне розширення кордонів імперії забезпечували потужні військо і флот, а воєнна здобич була головним джерелом поповнення державної скарбниці. Пригадайте! Які торгові шляхи існували в Середземномор’ї на той час? Вершини своєї могутності Османська імперія досягла за правління султана Сулеймана Пишного (1520-1566). Саме так за численні перемоги і розкіш двору називали його європейці. Піддані ж свого правителя іменували Кануні (Законодавець) за видання зводу законів. Головна особливість цього законодавства полягала в поділі населення імперії на мусульман та немусульман, які відповідно мали різні обов’язки і права. Суд перебував у руках мусульманського духовенства та всі справи вирішував на основі заповідей ісламу....

Міжнародні відносини: на полях битв і в палацах монархів

8 Клас

Характер міжнародних відносин. На початок XVI ст. політична ситуація в Європі помітно змінилась. У той час, коли Німеччина та Італія залишалися роздробленими, Франція, Іспанія і Англія перетворилися на міцні централізовані держави, у межах яких складалися сучасні нації. Тут посилення монархії супроводжувалося використанням нових підходів до зовнішньої політики. Правителі централізованих держав уже не обмежувалися відносинами з окремими, переважно сусідніми, країнами, а поширювали свою зовнішньополітичну діяльність на всю Європу. Головним для них стає принцип «державного інтересу» - створення для власної країни найсприятливіших умов у відносинах з іншими державами. Якщо цієї мети не вдавалося досягти мирним шляхом, у хід ішла зброя. Масштаби військових зіткнень зросли: країни протиставляли одна одній армії з десятків, а з XVII ст. - із сотень тисяч воїнів. Їх утримання вимагало величезних коштів і важким тягарем лягало на плечі платників податків. Саме тоді гроші почали називати «нервом війни». Новою рисою міжнародних відносин став вплив на них релігійного чинника. Після Реформації населення Європи розкололося на католиків і протестантів. Прагнення допомогти одновірцям втягувало країни в міждержавні конфлікти. Войовничий католицизм становив стрижень зовнішньої політики Іспанії, головним противником якої стала протестантська Англія, а згодом, після звільнення від іспанського гніту, - Республіка Сполучених Провінцій. У таких умовах вистачало щонайменшого приводу, щоб рядове непорозуміння переросло на міжнародний конфлікт....

Практичне завдання - 3

8 Клас

Прочитайте поданий матерал, розгляньте ілюстрації, дайте відповіді на питання або поставте свої. Разом з учителем ви можете доповнити, розширити, змінити текст. Додаткові джерела знайдете в Інтернеті або в романах французьких письменників, зокрема найбільше у О. Дюма. У різний спосіб (у парах, малих групах, використовуючи методичні прийоми «вільний мікрофон», «мозковий штурм» та інші). Прослідкуйте процес становлення абсолютизму в різних країнах Європи. Обговоріть особистість Людовіка XIV і зробіть певні висновки про його роль в історії Франції та Європи в цілому. Успішно подолавши останні спроби великих феодалів зберегти свою незалежність, правителі централізованих країн нерідко припиняли скликати органи станового представництва. Вони переходили до використання нових важелів управління державою. Головним серед них було численне чиновництво. За свою службу воно отримувало платню з королівської скарбниці й тому було віддане трону. Крім того, монарх спирався вже не на підтримку васалів, як раніше, а на постійне військо. Законодавство, податкова й зовнішня політика також зосередилися в руках королівської влади. Інколи вона підпорядковувала собі ще й церкву....

У володіннях Габсбургів

8 Клас

За таких умов до влади в Іспанії прийшов Карл Габсбург (1516-1556). Він був онуком Фердинанда та Ізабелли по материнській лінії і успадкував від них Іспанію, володіння в Італії та Новому Світі, а від діда з батьківського боку - німецького імператора Максиміліана I - Австрію, Нідерланди та чималу частину німецьких та чеських земель. У 1519 р. за допомогою підкупу Карл домігся свого обрання імператором. Відтепер іспанський король став імператором Карлом V. Управляти такою величезною державою і тримати під контролем її розкидані території було непросто. XVI ст. З «Автобіографії» міністра Гаттінари У 1519 р. довелося мені клопотатися перед курфюрстами про увінчання короля Карла імператорською короною. І сказав я їм, що імператорська влада має право претендувати на панування над цілим світом, бо так повелів сам Господь наш. Якщо імператорська влада опиниться в руках слабосильного князя, то від цього нічого, крім шкоди, не вийде. Проте зовсім іншим буде результат у разі переходу імператорського титулу до могутнього короля, основу влади якого становлять великі багаті країни. Він не тільки піклуватиметься і всіляко оберігатиме свої спадкоємні землі, але, приєднавши до них нові, так збільшить володіння імперії, що досягне світового панування. Питання до документа. 1. Визначте головну політичну мету Карла V. 2. Чому міністру довелося вести переговори з курфюрстами? 3. Як ви розумієте слова автора про небажаність обрання імператором «слабосильного князя»?...

Доба революцій у Англії

8 Клас

Переддень революції. На межі ХVІ-ХVІІ ст. в Англії відбувалися важливі зміни. Джентрі отримували великі прибутки від розведення овець. Ці люди прагнули повного знищення феодальних порядків. У селі жило багато фермерів. Дедалі більшої ваги набували торгово-підприємницькі кола; відносини на селі швидко втрачали феодальний характер. Стрімко розвивалася внутрішня і зовнішня торгівля - завдяки відособленому острівному розміщенню територія Англії швидко перетворилася на єдиний ринок. Прибічникам змін протистояли ті, хто виступав за збереження старих порядків, - аристократія, феодальне дворянство й англіканська церква. Вони становили опору англійської монархії та мали від неї численні пільги. Підприємці й нові дворяни набували щодалі більшої ваги в економічному житті. Вони не хотіли витрачати свої гроші на постійні внески на користь англіканської церкви і тому щодалі помітніше схилялися до пуританізму. На початку XVII ст. у пуританізмі виділилися дві течії. До крила пресвітеріан належала верхівка джентрі й купецтва. Індепенденти (від англ. - незалежний), до яких входили середня й дрібна буржуазія, рядові городяни й селяни, виступали проти втручання держави у справи релігії. Опишіть людей, зображених на передньому плані. Хто з них збирається сісти на корабель і відправитись в далеку подорож?...

Англія в добу Тюдорів

8 Клас

До його воцаріння Англія була другорядною європейською країною і помітно поступалася Франції, Іспанії та Німецькій імперії. Генріх успадкував величезну казну і став одним з найбагатших монархів Європи. Тепер його мета полягала в розв’язанні головного політичного завдання - перетворити Англію на провідну державу. Аби досягти цього, Генріх вирішив затьмарити сусідів-монархів пишністю свого двору. Не шкодуючи коштів, він будував численні палаци та прикрашав їх чудовими творами мистецтва. За підтримки короля в країні поширювались ідеї Гуманізму і Ренесансу. Генріх VIII піклувався й про безпеку держави. Англія - острівна країна, тому вороже вторгнення загрожувало їй тільки з моря. Монарх особисто контролював надійність берегових укріплень і фортець. Він створив військовий флот, який сучасники називали «дерев’яними воротами Англії». Престиж країни помітно зріс. Генріх VIII надав справжнього блиску й величі англійській монархії і королівському двору. Він був високоосвіченою людиною і щедрим меценатом, але прагнення підкорити всіх своїй волі, підозрілість і жорстокість зробили його правління деспотичним. Одночасно важливі зміни відбувалися в англійському суспільстві. Нові дворяни - джентрі - активно займалися прибутковим вівчарством, створювали у своїх маєтках мануфактури виробництва сукон і вели торгівлю. Заповзятливі великі землевласники - лендлорди, - що займалися прибутковим вівчарством, прагнули розширювати й надалі пасовища. Багатші селяни скуповували ділянки збіднілих сусідів. Лендлорди ж силою зганяли із землі селян, які перетворювалися на пауперів - людей повністю позбавлених засобів до існування. Їх можна було побачити по всій Англії - цілі натовпи бездомних та безробітних жебраків і волоцюг, які неодноразово піднімали повстання. Король Генріх VIII почав видавати закони, спрямовані проти подібних явищ. Влада жорстоко розправлялася з пауперами: за жебрацтво їх таврували, били, калічили та навіть страчували. Такі заходи дістали в історії назву «криваве законодавство»....

Франція в зеніті могутності

8 Клас

Порядок установив перший міністр Людовіка XIII кардинал Рішельє (1585-1642). Не дивлячись на гучні титули, він жорстоко розправлявся із заколотниками. Непокірні аристократи ненавиділи кардинала, але Рішельє непохитно стояв на сторожі державних інтересів. Шалене обурення знаті викликав виданий міністром закон про заборону дуелей - масового явища серед дворянської молоді, яка в такий дивний спосіб прагнула продемонструвати свою мужність, благородство і честь. Тільки за 20 років правління Генріха IV на дуелях загинуло близько 12 тис. дворян. Кардинал Рішельє заявив, що обов’язок підданих - не знищувати один одного, а проливати свою кров за короля і батьківщину. Важливим завданням кардинала було також втихомирення гугенотів. Скориставшись ослабленням королівської влади, вони створили на півдні Франції справжню «державу в державі», мали власну систему оборони і навіть флот, мали підтимку від Англії та Голландії. Коли гугеноти в порту Ла-Рошель підняли заколот, Рішельє оточив фортецю і два роки тримав її у щільній облозі. Після капітуляції захисників Ла-Рошель король, за порадою Рішельє, зберіг їм життя і право сповідати протестантську віру. Проте в гугенотів відібрали всі фортеці й позбавили їх політичних привілеїв, наданих Нантським едиктом. Гугенотська «держава в державі» припинила існування....

Абсолютна монархія у Франції

8 Клас

Народження абсолютизму. На межі XV-XVI ст. країни Західної Європи вступили в новий етап свого розвитку. У них відбувалося формування абсолютизму - такої форми державної влади, коли особисте правління государя стає практично необмеженим. Найбільш завершеної форми абсолютизм набув у Франції. У XVI ст. Франція вступила сильною об’єднаною державою. Її населення становило понад 15 млн чоловік, причому 300 тис. мешкало в столичному Парижі - одному з найбільших міст Західної Європи. Об’єднавши країну територіально, королівська влада прагнула досягти політичної централізації - охопити свої володіння єдиною системою управління, а всіх підданих підпорядкувати монарху. Помітне зміцнення королівської влади пов’язане з ім’ям обдарованого, освіченого та енергійного монарха Франціска І (1515-1547). Він ніколи не скликав Генеральних штатів і в проведенні державної політики спирався на Королівську раду, яку тримав під невсипущим контролем. Найважливіші справи монарх вирішував у вузькому колі наближених осіб і першим увів у свої накази фразу: «Така моя добра воля». Французи любили Франціска І, бо він відповідав усім традиційним уявленням про короля: був справжнім рицарем, здібним воєначальником і відважним героєм....

Народження нової Європейської науки

8 Клас

Нова картина Всесвіту. На межі ХVІ-ХVІІ ст. під впливом буремних подій епохи важливих змін зазнала європейська наука. Її розвиток відбувався під знаком суперечностей. З одного боку, розширилися знання європейців про світ, значних успіхів досягла освіта, справжнє піднесення переживала наука. З другого - у полум’ї релігійних війн і атмосфері релігійної нетерпимості процвітали всілякі забобони, найбільш диким проявом яких стало «полювання на відьом». У центрі уваги творців Відродження перебувала людина та гуманітарні науки. На межі ХVІ-ХVІІ ст. інтереси змістилися в іншу площину: численні винаходи й вдосконалення дали величезний запас нових знань і забезпечили поштовх до розвитку природничих наук. У цій галузі почався справжній науковий переворот. Поява нових розробок у сфері природничих наук диктувалась потребами зростаючого виробництва і практичної діяльності людини. Далекі морські подорожі служили успіхам атрономії. Застосування компаса спричинило вивчення явищ магнетизму. Успіхи фарбувальної справи, металургії, виготовлення ліків вели до накопичення нових знань з хімії. Необхідність визначати відстань метання ядра під час стрільби з гармати підштовхнула до вивчення законів падіння і руху тіл. Водночас піднесення матеріального виробництва озброїло вчених новими знаряддями і засобами наукової роботи, підготувало винайдення на межі ХVІ-ХVІІ ст. конче потрібних для розвитку досліджень точних приладів. У цей час було виготовлено досконаліші годинники, з’явився мікроскоп, телескоп, термометр та інші необхідні для астрономії та фізики прилади. Перші великі відкриття здійснили астрономи....

Навігація