Войти
Закрыть

Друга Річ Посполита

10 Клас

Утворення Чехословаччини. Т. Масарик. В умовах розпаду Австро-Угорської монархії 6 січня 1918 р. збори чеських депутатів австрійського рейхстагу та земських сеймів зажадали утворення суверенної, демократичної та соціально справедливої держави «в межах історичних чеських земель і своєї словацької парості». Влітку 1918 р. Чехословацький національний комітет у Парижі, який очолював Томаш Масарик, було визнано Францією, а потім Великою Британією та США «першоосновою майбутнього чехословацького уряду». Тобто уряд держави був визнаний ще до того, як держава була проголошена і створена. Зв’язок із цим комітетом установив Національний комітет у Празі, який об’єднав усі чеські політичні партії. Восени, коли стало зрозумілим, що імперія гине, імперський уряд організував вивезення із Чехії цінного майна. Таке пограбування викликало обурення чехів, які розпочали страйк і вступили в сутички з армією та поліцією. У цих умовах 28 жовтня 1918 р. Національний комітет проголосив Чехословацьку республіку (ЧСР). 30 жовтня Словацька національна рада заявила про відділення Словаччини від Угорщини та визнала право словацького народу вирішувати свою долю на основі повної незалежності. Водночас вона проголосила словацьку націю частиною єдиної чехословацької нації в культурному та мовному плані....
0 Переглянути

Виклики міжвоєнного часу

10 Клас

Зміни в розвитку капіталізму. Після завершення Першої світової війни країни Заходу увійшли в період тривалої перебудови свого суспільства. Це спричиняло гострі зіткнення різних політичних сил. У післявоєнний період західні держави охопили проблеми, пов’язані з подоланням розрухи й відновленням господарства. У 1924 р. становище загалом покращилося й розпочалося піднесення економіки. Особливо швидко розвивалися нові галузі промисловості — електротехнічна, радіотехнічна, хімічна, літакобудівна й автомобільна. У виробничому процесі почали застосовувати наукові методи організації праці, нові технічні винаходи, конвеєрне виробництво тощо. Усе це сприяло зростанню обсягів виробництва товарів і продуктивності праці. Світова економічна криза 1929—1933 рр. була найбільшою щодо глибини, тривалості та впливу на тогочасне суспільство. Одним із головних проявів кризи стало перевиробництво товарів. Це призвело до банкрутств, скорочення промислового виробництва майже на 80 %, сільськогосподарського — на 30%, торгівлі — майже на 70%. Загальна кількість безробітних у країнах Заходу перевищила 30 млн осіб. Були зруйновані цілі галузі економіки. Через різке падіння рівня життя населення стало більш прихильним до радикальних дій і сил, що до них закликали....
0 Переглянути

Радянський Союз

10 Клас

Вплив Першої світової війни на становище в Росії. Після Жовтневого перевороту й захоплення влади більшовиками участь Росії в Першій світовій війні припинилася. Росія не входила до першої десятки найбільш постраждалих у війні країн, незважаючи на величезну кількість (друге місце після Німеччини) людських жертв. Країна втратила близько 1,8 млн осіб загиблими й 5 млн пораненими та полоненими. За непрямими підрахунками, серед загиблих у складі російської армії було близько 400 тис. осіб, мобілізованих на українських землях. У селах залишилося до 40% працездатних чоловіків. Погіршення соціально-економічної ситуації в країні через війну викликало величезне невдоволення населення. На початку 1917 р. криза охопила всі сфери життя російського суспільства й сприяла активізації суспільних процесів. Це призвело до краху імперії та встановлення нового режиму в результаті Російської революції 1917 р. Фактичним продовженням процесу зміни влади в країні стала громадянська війна 1917—1922 рр. між більшовиками («червоними») та їхніми противниками («білими»). Протистояння в роки війни ускладнювалося боротьбою бездержавних народів, які намагалися сформувати на руїнах імперії свої національні держави. Відображенням цього процесу стала поява Білоруської Народної Республіки, Молдавської Народної Республіки, Української Народної Республіки, Бухарського й Хівінського ханств та інших утворень. Одночасно в цей період формувалася радянська економічна й державна модель....
0 Переглянути

Німеччина

10 Клас

Наслідки Першої світової війни для Німеччини. Війна завершилася для Німеччини поразкою. Становище країни закріпили умови Версальського мирного договору. Війна дуже дорого коштувала Німеччині. Людські втрати становили 2 млн осіб загиблими та 4 млн осіб пораненими і скаліченими. Понад 1 млн німецьких військових опинилися в полоні. Обсяг промислового виробництва впав до 57% довоєнного показника. Кількість кваліфікованого робітництва внаслідок постійних мобілізацій становила 25% довоєнного рівня. Масові мобілізації селян призвели до падіння виробництва продовольства. Із 1916 р. у Німеччині діяла обов’язкова трудова повинність для чоловіків із 16 до 60 років, яких могли використовувати на будь-яких роботах. Видатки на війну досягли 186 млрд марок. Стрімко зростали податки, внутрішні й зовнішні позики, інфляція. Населення невпинно зубожіло. Війна не відбувалася на території Німеччини, вона не зазнала руйнувань від бойових дій, але господарство й населення країни вже не витримували її тягар. Почастішали страйки й демонстрації, які проводили під гаслами: «Кінець війні!», «Геть уряд!». 2. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки в 1918—1923 рр. Німецька (Листопадова) революція 1918—1919 рр. розпочалася повстанням військових моряків у місті Кілі. Вони були обурені спробою командування кинути флот в останній бій, пожертвувати ним, щоб домогтися вигідніших умов перемир’я. Повстання викликало ланцюгову реакцію в усій країні. Канцлер Макс Баденський, заявивши про зречення кайзера Вільгельма II, передав владу соціал-демократу Фрідріху Еберту для підготовки скликання Установчих зборів. Однак під тиском радикальних лідерів робітничого руху Ф. Еберт негайно проголосив республіку....
0 Переглянути

Італія

10 Клас

Наслідки Першої світової війни для Італії. Італія була середньорозвиненою аграрно-індустріальною країною Європи. У Першій світовій війні загинули понад 600 тис. осіб, 1 млн було поранено і 700 тис. залишилися інвалідами. Загальні збитки від війни склали третину національного багатства країни. Численні демобілізовані з армії особи не змогли знайти роботу й стали безробітними, яких в Італії налічувалося понад 2 млн осіб. Зовнішній борг країни за роки війни зріс у 4,5 разу, а віддавати його було нічим. Мобілізація сільського населення в роки війни призвела до скорочення рівня виробництва сільськогосподарської продукції та перетворення країни з експортера на імпортера продовольства. Італія приєдналася до Антанти, сподіваючись задовольнити свої територіальні претензії після війни. Однак вона отримала лише західну частину Істрії з портом Трієст, Південний Тироль, Пулу й Горіцію та стала «переможеною серед переможців». Італійське суспільство охопили зневіра й розчарування у «вкраденій перемозі». 2. Італія в 1919—1922 рр. Виникнення фашизму. У 1919—1920 рр. країну охопила глибока криза, що увійшла в історію як «червоне дворіччя». Поновився страйковий рух, учасниками якого стали понад 2 млн осіб. Вони вимагали 8-годинного робочого дня, збільшення заробітної плати, укладення колективних договорів з адміністрацією. У деяких містах через високі ціни на продукти страйкарі захоплювали продовольчі магазини й за допомогою профспілок розподіляли конфісковані продукти за низькими цінами. Робітництво для захисту від поліції створювало загони Червоної гвардії, а для виконання функцій місцевої влади — фабрично-заводські ради. Серед страйкарів переважали прибічники радикальних поглядів, що й обумовлювало їхні симпатії до перетворень у радянській Росії. Цей рух охоплював північні промислово розвинені регіони. Державна влада тут майже не діяла....
0 Переглянути

Франція

10 Клас

Наслідки Першої світової війни для Франції. Перша світова війна дорого коштувала країні: 1,315 млн французів загинули, 2,8 млн було поранено, із них 600 тис. осіб мали каліцтва. До цього додалася висока смертність серед мирного населення від невідомого раніше віруса грипу («іспанка»), що уразив Європу в 1918—1919 рр. Усе це призвело до втрати понад 11% працездатного населення. Країна втратила половину торговельного флоту, було зруйновано понад 10 тис. підприємств, 1500 мостів і 265 тис. житлових будинків. Витрати на війну становили 200 млрд франків. Борг союзникам зріс до 60 млрд франків, із яких 2/3 припадало на США. Загальна сума збитків від війни досягла 134 млрд франків, що становило чверть національного багатства Франції. Рішення Паризької конференції певною мірою компенсували ці втрати, хоча й недостатньо. 2. Розвиток Франції в 1919—1929 рр. У 1919 р. відбулися перші післявоєнні парламентські вибори. Перемогу на них здобула правоцентристська коаліція «Національний блок», гаслом якої було «Єднання, праця, солідарність між класами, економічний лібералізм, умиротворення релігійних суперечок». Головною проблемою для уряду «Національного блоку» стала економічна криза, яка спричинила падіння виробництва на 55%. Через спроби уряду скоротити соціальні витрати й запровадити режим жорсткої економії посилилися спалахи страйкового руху й протести. Основу політики подолання кризи становили ліквідація системи державного регулювання, що склалася в умовах війни, надання значних пільг фінансовим групам і монополістичним об’єднанням....
0 Переглянути

Велика Британія

10 Клас

Наслідки Першої світової війни для Великої Британії. Велика Британія сплатила за участь у війні набагато більшу ціну, ніж передбачалося. Понад 10% населення було мобілізовано, 743 тис. осіб загинуло, а 1,7 млн дістали поранення. Внутрішній борг зріс у 10 разів і досяг 6,6 млрд фунтів стерлінгів, зовнішній — 1,2 млрд фунтів стерлінгів. Уперше за свою історію Велика Британія перетворилася на країну-боржника. Виробництво товарів скоротилося на 20%, через ослаблення зв’язків із колоніями відчувалася гостра нестача сировини. Було втрачено 70% торговельного флоту. Через припинення житлового будівництва, зростання цін і податків соціальне становище загострилося. Населення покладало відповідальність за все на лібералів, які керували урядом. Незважаючи на активність їхнього лідера — прем’єр-міністра Девіда Ллойд Джорджа, суттєво змінити ситуацію на краще в умовах війни не вдавалося. У грудні 1918 р. відбулися перші післявоєнні парламентські вибори. Коаліція лібералів і консерваторів здобула перемогу. Однак у її складі консерватори суттєво посилили свої позиції. Д. Ллойд Джордж зберіг посаду прем’єр-міністра коаліційного уряду лібералів і консерваторів....
0 Переглянути

Сполучені Штати Америки

10 Клас

Становище США після Першої світової війни. США в повоєнний період закріпили за собою становище економічно наймогутнішої країни світу. Оскільки на території Американського континенту не велися бойові дії, країна не зазнала масових руйнувань і людських жертв, як це було в Європі. Війна сприяла піднесенню економіки. Загальний чистий прибуток монополії в 1914—1919 рр. досяг 33,6 млрд доларів. Розвивалася промисловість, створювалися нові робочі місця тощо. Як результат станом на 1920 р. США видобували 50% вугілля, 66% нафти, виробляли 3/5 чавуну й сталі та 85% автомобілів у світі. Значно зріс експорт капіталів. На початку 1920-х рр. державні військові позички США іншим країнам досягли 11 млрд доларів. За період війни вдвічі зросли приватні інвестиції США за кордоном. Країна перетворилася з боржника на найбільшого світового кредитора. Демократична партія і президент В. Вільсон оголосили в 1917 р. курс на здобуття «світового лідерства». Його шляхом реалізації стала програма «14 пунктів». Проте рішення Паризької конференції 1919 р. розчарували адміністрацію президента. США не отримали жодної з мандатних територій, а в роботі Ліги Націй провідне становище посіли Франція та Велика Британія. У США республіканці, заявивши про свою опозицію до уряду, дотримувалися позицій ізоляціонізму та заперечували ратифікацію Версальського договору й участь країни в діяльності Ліги Націй. Республіканці виступали за політику «свободи рук» для США, сподіваючись, що зростання військово-політичної могутності забезпечить перевагу США над європейськими державами. Гострі суперечки між республіканцями (ізоляціоністи) і демократами (експансіоністи) відображали різне бачення шляхів завоювання США гегемонії у світі. У березні 1920 р. Версальський договір не був ратифікований, і стало зрозуміло, що зовнішньополітичний курс В. Вільсона зазнав краху. Поразка В. Вільсона на президентських виборах 1920 р. заблокувала подальше проведення соціальних реформ у внутрішній політиці, а в зовнішній політиці запанував ізоляціонізм....
0 Переглянути

Міжнародні відносини в 1920-х рр.

10 Клас

Генуезька та Гаазька конференції. Версальсько-Вашингтонська система сприяла стабілізації міжнародних відносин у повоєнному світі. У 1920-х рр. було здійснено спроби вдосконалити систему. Так, правлячі кола держав-переможниць переконалися, що намагання ізолювати радянську Росію тільки дестабілізували міжнародні відносини. При цьому стало зрозумілим, що більшовики утвердилися при владі, а їхні сподівання на світову революцію марні. Для вирішення проблем післявоєнної відбудови європейські держави схилялися до встановлення торговельних зв’язків із Росією. У 1920—1921 рр. радянська Росія уклала торговельні угоди з Великою Британією, Німеччиною та іншими країнами. У жовтні 1921 р. радянський уряд запропонував провідним державам світу скликати конференцію для обговорення проблем економічного співробітництва. При цьому він обіцяв за умови визнання радянської Росії піти на поступки в питанні царських боргів, узятих до 1914 р. У січні 1922 р. засідання Верховної Ради Антанти в Каннах, обговоривши цю пропозицію, схвалило рішення скликати міжнародну конференцію з питань пошуку шляхів «економічного відродження Центральної та Східної Європи» і запросити на неї радянську Росію. 10 квітня — 19 травня 1922 р. в італійському місті Генуя відбулася конференція, у якій брали участь делегації 29 держав і британських домініонів. На ній уперше після завершення війни за столом переговорів зустрілися представники країн Антанти, Центральних держав та радянської Росії. США відмовилися взяти участь у її роботі. Метою Генуезької конференції мало стати налагодження торговельних зв’язків та економічного співробітництва для післявоєнної відбудови країн Європи й вироблення умов для нормалізації відносин із Росією та Центральними державами....
1 Переглянути

Вашингтонська конференція 1921—1922 рр.

10 Клас

Міждержавні суперечності на Далекому Сході. На початку XX ст. Азіатсько-Тихоокеанський регіон перетворився на один із центрів міждержавного протистояння у світі. У післявоєнний період основними суперниками тут стали США, Велика Британія та Японія. Основні суперечки між ними виникали навколо питань контролю над Китаєм, володіння колоніями й балансу морських озброєнь. Японія не брала активної участі у війні. Скориставшись тим, що сили її головних суперників були зайняті на Європейському театрі воєнних дій, вона посилила свої позиції в Тихому океані, на Далекому Сході й особливо в Китаї. Країна зосередила у своїх руках майже половину зовнішньої торгівлі Китаю. США вважали, що отримання Японією за Версальським договором значної частини німецької спадщини зачіпає їхні інтереси в регіоні. Вони наполягали на здійсненні щодо Китаю політики «відкритих дверей» і «рівних можливостей». При цьому американські правлячі кола були занепокоєні тим, що Велика Британія та Японія будують військові судна, які за своїми показниками перевищують їхні. США мали набагато більше можливостей для того, щоб виграти військово-морське суперництво, але це потребувало часу. США, використовуючи значну фінансову заборгованість Великої Британії, спробували примусити її поступитися позиціями в регіоні. Вони вимагали негайної сплати боргів, атакували британські сфери впливу в Китаї, наполягали на ліквідації привілеїв для Великої Британії у торгівлі й підприємництві в усіх районах Китаю....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 275 276 277 278 279 280 281 282 283 ... 317
Назад

Навігація