Войти
Закрыть

Створення ООН та її діяльність

11 Клас

Конференція в Сан-Франциско (25 квітня - 26 червня 1945 р.). Відповідно до досягнутих у Ялті домовленостей, конференція в Сан-Франциско (США) відкрилася 25 квітня 1945 р. - у день, коли радянські й американські війська з’єдналися на Ельбі. Держави-ініціатори створення OOH (СРСР, США, Республіка Китай, Велика Британія) запросили до участі в конференції 42 країни. 30 квітня на конференцію були запрошені делегації Білоруської та Української РСР й Аргентини, 5 червня - Данії. З різних причин на конференції не були представлені Польща (Велика Британія і США мали застереження до її тимчасового уряду), а також Монгольська Народна Республіка та Албанія, що зробили вагомий внесок у боротьбу з нацизмом. Таким чином, у Сан-Франциско зібралися 282 делегати від 50 держав. Разом з допоміжним персоналом кількість учасників досягала 1,5 тис. Американську делегацію очолював державний секретар Е. Стеттініус, радянську - В. Молотов, британську - Е. Ідей, китайську - Сун Цзивень. 25 червня 1945 р. в оперному театрі відбулося останнє пленарне засідання конференції, на якому було затверджено остаточну редакцію Статуту ООН, а вже наступного дня в Будинку ветеранів делегати підписали одночасно Статути ООН і Міжнародного суду. Першими поставили свій підпис делегати Китаю - країни, яка стала першою жертвою Другої світової війни, оскільки Японія була союзницею Німеччини. Від української делегації Статут підписали троє: академік О. Палладін, перший народний комісар (міністр) закордонних справ Д. Мануїльський та заступник голови Раднаркому (Ради міністрів) УРСР І. Сенін. ДОКУМЕНТ «(...) Організація Об'єднаних Націй сприяє: (...) Підвищенню рівня життя, повній зайнятості населення й умовам економічного й соціального прогресу й розвитку; (...) міжнародному співробітництву в галузі культури й освіти; (...) повазі й дотриманню прав людини та основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови й релігії». (З 55-ї ст. Статуту ООН, внесеної туди з ініціативи української делегації)....

Зміни у світі внаслідок Другої світової війни

11 Клас

Суперечності всередині антигітлерівської коаліції. Чим швидше наближалася до кінця війна, тим складнішими ставали стосунки між основними учасниками антигітлерівської коаліції. Скориставшись послабленням своїх європейських конкурентів - Німеччини, Італії та Франції, - Велика Британія й США прагнули переділити світ по-своєму. Вже в 1944 р. Велика Британія здійснила агресію у Греції проти учасників антинацистського Руху Опору, що спричинило там багаторічну громадянську війну. Так само у Бельгії окупаційні англо-американські війська сприяли утвердженню при владі еміграційного уряду П’єрло та роззброєнню і розпуску сил Опору. І навіть активна участь у коаліції не захистила від спроб усунення тимчасовий французький уряд Ш. де Голля. Уся влада на звільнених землях Франції початково була передана генералові Д. Ейзенхауеру. Також і до участі в роботі Потсдамської конференції Францію не запрошували, і лише потім де Голлю надіслано було текст основних угод з пропозицією засвідчити їх підписом. Усвідомлення того факту, що в геополітичні наміри лідерів західної моделі світу може втрутитися Радянський Союз, прийшло із значним запізненням, коли американський Комітет начальників штабів у доповідній записці держдепартаменту (аналог міністерства закордонних справ) змушений був констатувати «революційні зміни», що відбулись у військовій потужності Червоної армії, яка перетворилася на найсильнішу армію світу. Просуваючись у бік Берліна, радянські війська одну за одною звільняли від німецьких загарбників країни Східної Європи, передаючи там управління в руки представників місцевих Рухів Опору, які практично скрізь очолювалися комуністами. А це, у свою чергу, робило неминучими докорінні зміни в цих країнах, що мали здійснюватися за радянським зразком. Крім того, комуністичні сили перемагали в Югославії, Албанії і Китаї. Відбувалося народження двополюсного (біполярного) світу - світу, поділеного між двома основними системами держав з різним суспільним устроєм....

Додаток. Словник термінів і понять Новітній період (1939–2011 рр.) 11 клас

11 Клас

Громадянська війна - організована збройна боротьба за державну владу між різними соціальними групами і політичними угрупованнями всередині країни. Експансіонізм - агресивна політика з метою захоплення чужих територій і ринків збуту. Імперія (від лат. imperium - влада) - 1) монархічна держава, глава якої, як правило, має титул імператора. 2) держава, що прагне панувати в регіоні або світі, проводить агресивну зовнішню політику, прагне встановити контроль над іншими державами. Консервативна політика - прихильність до традиційних цінностей, установок, стабільності, неприйняття нового, недовіра до проектів реформістів. «Масова культура» - культура, що є популярною й переважає серед широких верств населення в конкретному суспільстві. Метрополія - держава, що володіє колонією. Неоконсерватизм - сучасна політична течія, що пристосовує традиційні цінності консерватизму до реалій постіндустріального суспільства і визначає в певний період (коли неоконсерватори знаходяться при владі) урядову політику і політичний курс провідних країн Заходу. Неоконсерватизм виник у процесі перегляду цінностей консерватизму і лібералізму, фактично є їхнім синтезом. Основними його принципами є: вільна економіка, конкуренція, значне послаблення державного регулювання економіки, індивідуалізм, самостійність і відповідальність громадян за свою долю....

Оптимальні шляхи подолання світових глобальних проблем

11 Клас

Розвиток глобалізаційних процесів у сучасному світі. В останні два-три десятиліття світове співтовариство стало свідком проявлення і переплетіння гігантських за масштабами політичних, економічних, соціальних явищ і процесів, кожен з яких окремо можна було б назвати епохальною подією з погляду наслідків для всього світу. У сукупності їх прийнято називати глобалізацією. Згадайте значення поняття «глобалізація». 1.2. Антиглобалістський рух на сучасному етапі. Останнім часом зростає негативне ставлення до глобалізації у представників різних груп населення з різних країн і регіонів планети. Міжнародні конференції та форуми з питань лібералізації торгівлі, глобалізації економіки, міжнародних відносин (щорічні зустрічі лідерів «великої вісімки», зустрічі представників різних країн і ділових кіл у рамках Всесвітнього економічного форуму, СОТ, МВФ та інших організацій), що проводяться в різних регіонах планети, все частіше супроводжуються демонстраціями протесту, спрямованими на їх зрив. Згадайте, що означає поняття «антиглобалізм» 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ 2.1. Сутність глобальних проблем сучасності Глобальні проблеми сучасності - сукупність проблем, що постали перед людством у другій половині XX ст., вимагають вирішення зусиллями всього світового співтовариства. Частина глобальних проблем сучасності пов’язана із взаєминами всередині самого людського співтовариства (запобігання ядерному конфлікту, подолання відсталості країн, що розвиваються, ліквідація небезпечних захворювань, боротьба проти наркоманії та наркобізнесу, проти злочинності та тероризму). Частина глобальних проблем є відображенням кризи у взаєминах між суспільством і природою (демографічна, продовольча, енергетична, екологічна)....

Розвиток фізичної культури і спорту

11 Клас

Фізична культура є складовою частиною загальної культури людства. Вона спрямована на зміцнення здоров’я людини, розвиток її фізичних здібностей. Спорт - складова частина фізичної культури, засіб і метод фізичного виховання, система організації та проведення масових спортивних змагань. Існує аматорський спорт, коли люди займаються спортом за захопленням, і професійний спорт, що є джерелом доходу для спортсменів і причетних до нього людей. Спорт — це прагнення пізнати і досягти межі можливостей людського тіла і духу, прославити свою команду, своє місто, свою країну. 2. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ В РОЗВИТКУ ФІЗКУЛЬТУРИ І СПОРТУ В ПІСЛЯВОЄННОМУ СВІТІ 2.1. Соціально-економічні фактори в розвитку фізичної культури і спорту. Розвитку фізкультури і спорту в другій половині XX ст. сприяло збільшення вільного часу в основної маси населення розвинутих в економічному відношенні країн завдяки запровадженню п’ятиденного робочого тижня, збільшенню тривалості відпусток, широкому використанню побутової техніки, пропаганді здорового способу життя. Водночас, механізація й автоматизація виробництва різко зменшили фізичне навантаження на людину, і компенсувати це можуть тільки регулярні заняття фізкультурою та спортом. Для багатьох людей, особливо з країн «третього світу», спортивні досягнення стали майже єдиним шансом домогтися успіху в житті, здобути суспільне визнання, поліпшити своє матеріальне становище. 2.2. Державна підтримка. Як у демократичних країнах, так і в країнах із тоталітарними режимами все активніше здійснювалася державна підтримка розвитку фізкультури і спорту. Навчальний предмет «фізичне виховання» введений у розклади занять майже всіх навчальних закладів світу. У більшості країн були створені державні установи (міністерства, комітети, департаменти) у справах молоді, спорту і туризму, прийняті державні програми з розвитку фізичної культури. У колишніх соціалістичних країнах розвиток фізкультури і спорту повністю перебував під державним контролем....

Основні тенденції і течії розвитку літератури, образотворчого мистецтва

11 Клас

Література реалістичного напрямку. У перші післявоєнні роки у творчості багатьох письменників, особливо в країнах, що брали участь у воєнних діях, почала превалювати антивоєнна, антифашистська тематика. Багато письменників брало участь у Другій світовій війні. Однією з головних тем у літературі 1950-х рр. стала тема руху Опору. Їй присвятили свої твори французькі письменники Р. Вайян, Р. Мерль, німецькі - А. Зегерс, Г. Бьолль та інші. Виразниками невдоволення молоді дійсністю виступила в 1950-ті рр. група англійських письменників, котра у літературній критиці одержала назву «розсерджені молоді люди». Серед представників цієї групи найбільш відомий Дж. Уейн (роман «Поспішай униз»), К. Еміс (роман «Щасливчик Джим»), Дж. Осборн (п’єса «Обернися в гніві»). Теоретики «соціалістичного реалізму» в СРСР вимагали від письменників «поліпшувати» історію, зробити привабливою «вітрину» внутрішнього життя в соціалістичних країнах. Вони штовхали письменників на компроміси, на пошуки напівправди. Прикладами таких творів були «Піднята цілина» М. Шолохова, «Хліб» О. Толстого та інші. Особливим явищем у літературі став «магічний реалізм» - стиль, у якому магічні елементи включені в реалістичну картину світу. Одним із найвидатніших представників цього стилю є латиноамериканський письменник Г. Маркес. У стилі «магічного реалізму» також творили і продовжують творити такі відомі письменники, як Ж. Амаду, X. Л. Борхес, М. Булгаков, X. Кортасар, М. Павич, X. Мурокамі, М. Кундера та ін. 1.2. Література модерністського напрямку. а) Екзистенціалізм дозволяє вирватися за межі суворої реальності і передавати життєве й емоційне світовідчуття. Найяскравіші представники цього напрямку: Ж.-П. Сартр, А. Камю, С. де Бовуар (Франція), А. Мердок і К. Уілсон (Велика Британія), Н. Мейер (США). Зокрема, основоположник французького екзистенціалізму Ж.-П. Сартр на початку 1970-х рр. був кумиром певної частини молоді. Пошук абсолютної свободи, абсурдність буття проходять червоною ниткою через його незавершений роман-тетралогію «Дороги свободи»....

Становлення постіндустріального суспільства. НТР

11 Клас

У другій половині XX ст. поступово відбулися зміни в соціально-економічній сфері, що наприкінці 1960-х - на початку 1970-х рр. почали набувати кардинального характеру й одержали назву переходу від індустріального суспільства до постіндустріального. Постіндустріальне суспільство почало формуватися насамперед у рамках західної цивілізації. У країнах Заходу вирішується багато соціальних проблем для забезпечення належного рівня життя більшості громадян. Однак не можна не враховувати ту обставину, що постіндустріальна західноцивілізаційна система, незважаючи на лідерство в сучасному світі, не може, проте, претендувати на загальність. Її техногенний характер не збігається в принципі з основами цивілізацій Сходу, що розвиваються паралельно, з їхнім запереченням індивідуалізму, культом традиційної ієрархії влади, прихильністю колективізму тощо. Крім того, багато народів Азії, Африки, частково Латинської Америки, які не досягли ще навіть рівня розвинутого індустріального суспільства, на сьогодні ведуть боротьбу за просте біологічне виживання. 1.1. Найважливіші зміни в соціально-економічній сфері. У період переходу до постіндустріального суспільства у соціально-економічній сфері всього світу, окремих регіонів і країн тривають докорінні перетворення. • Відбуваються кардинальні зміни в структурі економіки. Збільшується частка секторів, що надають послуги для особистого споживання, виробляють інтелектуальний продукт, науково-технічну продукцію. Скорочується частка споживання продукції паливно-сировинних галузей....

Кінець «холодної війни». Перехід від конфронтації до співробітництва

11 Клас

Перехід від конфронтації до ідеї співробітництва в міжнародних відносинах. Поступово у свідомості світової громадськості сформувалося негативне ставлення до ідеї насильницького вирішення протистояння між Заходом і Сходом. Рішучий крок до діалогу зробили новий лідер Радянського Союзу М. Горбачов і його однодумці — ідеолог «перебудови» О. Яковлєв і міністр закордонних справ СРСР Е. Шеварднадзе. Розпочата в СРСР «перебудова» дозволила прийти до вироблення «нового політичного мислення». У його основу був покладений принцип переходу від ідеологічних пріоритетів у радянській зовнішній політиці до загальнолюдських цінностей. М. Горбачов оголосив про припинення з квітня 1985 р. розгортання ракет середньої дальності (СС-20) в країнах Східної Європи і в Європейській частині СРСР та про введення із серпня 1985 р. одностороннього мораторію на ядерні випробування, що діяв півтора року. У листопаді 1985 р. у Женеві (Швейцарія) відбулася перша за роки радянської «перебудови» американсько-радянська зустріч на вищому рівні між президентом США Р. Рейганом і радянським лідером М. Горбачовим. За результатами переговорів було досягнуто принципової згоди про значне скорочення стратегічних наступальних озброєнь. У жовтні 1986 р. відбулася нова радянсько-американська зустріч у Рейк'явіку (Ісландія). Укладанню угод, що могли б мати історичне значення, перешкодили розбіжності з питань про розгортання програми СОІ. Проте крок на шляху зміцнення взаємної довіри між двома «наддержавами» був зроблений. У 1987 р. у Вашингтоні М. Горбачов і Р. Рейган підписали Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності. Він став першою угодою, що передбачала значне скорочення ядерних арсеналів при суворому взаємному контролі. 1.2. Завершення епохи «холодної війни» відбулось наприкінці 1980-х - на початку 1990-х рр. Цьому сприяли остаточний вивід радянських військ з Афганістану; руйнування Берлінської стіни - символу «залізної завіси»; антитоталітарні революції в країнах Східної Європи; об’єднання Німеччини; ряд найважливіших американсько-радянських угод....

Виникнення і розгортання «холодної війни». Міжнародні кризи і конфлікти у 40–80-х рр. ХХ ст.

11 Клас

Наростання конфронтації між США і СРСР. Після 1945 р. розвиток світового політичного процесу відбувався під знаком переходу від багатополюсності до двополюсності (чи біполярності). Цими двома полюсами на міжнародній арені були західний світ (його очолили США) і країни «соціалістичного табору» на чолі із СРСР. Вони представляли дві принципово різні соціально-економічні, політичні та суспільні системи, кожна сторона вважала свою ідеологію і життєві цінності єдино правильними. Світ фактично розколовся на два протиборчі табори, свідченням цього стало створення двох воєнно-політичних блоків - НАТО (1949 р.) і Організації Варшавського договору (1955 р.). Формування двох полюсів на міжнародній арені відбувалося у формі жорсткої конфронтації між ними, що одержала назву «холодна війна». Згадайте сутність поняття «холодна війна». Методи «холодної війни» включали в себе пропагандистську війну, активну участь США і СРСР, НАТО і країн Варшавського договору в регіональних конфліктах, боротьбу за вплив на країни «третього світу», економічне і технічне шпигунство, гонку ракетно-ядерних і звичайних озброєнь, активізацію діяльності розвідувальних служб, ідеологічні диверсії, стратегію взаємного ядерного залякування, протистояння воєнно-політичних блоків на міжнародній арені, гонку космічних озброєнь тощо. Періодизація «холодної війни» 1-й період (1945 - 1975 рр.). У 1975 р. вперше в історії була проведена Загальноєвропейська нарада з безпеки і співробітництва в Європі, у ході якої була зроблена спроба побудувати нову систему міжнародних відносин на принципах мирного співіснування між державами....

Навігація