Войти
Закрыть

Франція за часів Людовіка XIV

8 Клас

Тривала участь Франції у війнах призвела до значного зростання податків. У відповідь на це в країні спалахували селянські повстання та поширювалися протести заможних городян. Після смерті короля Людовіка XIII в 1643 р. влада перейшла до його п’ятирічного сина Людовіка XIV (1643—1715). Ситуація в країні ще більше ускладнилася. Невдоволення зростаючими податками та іншими поборами вилилося в 1648 р. в потужний виступ проти абсолютної влади короля — Фронду («праща»). Паризька буржуазія і «дворянство мантії» вимагали собі прав контролю над податками й призначенням королівських чиновників. Їхні вимоги підтримали прості парижани, і в столиці почали споруджуватися барикади. Фронда охопила деякі провінції Франції. Королівський двір утік із міста, до Парижа підійшли вірні королю війська. Проте в 1649 р. лідери Фронди, налякані розмахом народного руху, уклали угоду з владою, і кількість виступів зменшилася (рис. 1, 2). «Фронда принців» Виступом проти королівської влади скористалася феодальна аристократія, практично розгромлена за часів Рішельє. У 1650 р. почалася «Фронда принців» — виступ знаті під керівництвом родичів короля — принців крові. Аристократи також прагнули домогтися обмеження королівської влади, але тільки у власних інтересах. Їх цікавили вигідні посади, збільшення володінь та доходів. Однак королівська влада була достатньо сильною, і згодом «Фронда принців» була повністю придушена. Чому ж французькому королю вкотре вдалося утримати владу? Річ у тім, що боротьбу з королівською владою не підтримала більшість французьких дворян. Фронда не мала вирішального впливу в країні. У Франції не було і потужного протестантського руху. Тому влада короля витримала випробування Фрондою....

Франція в XVI — першій половині XVII ст.

8 Клас

На початку XVI ст. Франція була найбільшою державою Західної Європи з населенням понад 20 млн осіб. Основним заняттям людей залишалося сільське господарство. У цей період селяни в основному вже були особисто вільними. Вони виплачували феодалу цензиву — ренту за користування землею, а церкві платили десятину. Податки селян державі були дуже високими. Багато господарств не витримували податкового тягаря, і селяни поповнювали ряди бурлак, жебраків і батраків (рис. 1). Міста славилися своїми ремісничими цехами. З’явилися мануфактури, найбільші з яких обслуговували інтереси королівського двору й скарбниці. Щорічно в країні проводили понад 400 ярмарків. Франція торгувала з усією Європою. Із країни вивозили хліб, полотно, книги, папір, вино, а також предмети розкоші — шовк, парчу, мережива тощо. У Франції збереглися значні пережитки Середньовіччя. Наприклад, у країні використовували різні міри ваги, об’єму, довжини. Великі феодали й великі міста продовжували карбувати власну монету, що гальмувало розвиток економіки. Дворянство залишалося панівним класом, але розкололося на групи, інтереси яких не збігалися. Феодальна аристократія (герцоги, графи) намагалася не допустити надмірного посилення королівської влади....

Північне Відродження. Виникнення нової європейської науки

8 Клас

Небагато віри у світле майбутнє і в картинах Пітера Брейгеля (близько 1525—1569). У всесвітньовідомому творі «Сліпі» він зміг передати слабкість людини, нездійсненність її мрій та сподівань (рис. 2). Брейгель одним із перших у Європі у своїх творах почав зображувати звичайних селян. Серед митців епохи Відродження в Німеччині виокремлюється постать Альбрехта Дюрера (1471—1528), якого вважають найвидатнішим майстром гравюри. Хоча Дюрер працював і в інших напрямках живопису, саме його гравюри вважають шедеврами німецького Ренесансу. Символом боротьби людини зі злом стала картина «Рицар, смерть та диявол» (рис. 3). Використовуючи тільки чорний колір, Дюрер міг показати стрімкий рух, передати об’єм, донести до глядача емоційну атмосферу зображеного, підтвердженням чого є гравюра «Чотири вершники» (рис. 4). Деякі свої роботи митець присвятив реальним подіям у німецьких землях, а саме Селянській війні в Німеччині. Значний вплив на мистецтво Франції періоду Відродження мали італійські майстри, але поступово з’явилися і власні французькі митці. І якщо в Італії замовниками творів мистецтва найчастіше були церква та міська верхівка, то у Франції більшість робіт створювалася за кошти королівського двору. Символом Ренесансу у Франції стала грандіозна забудова країни за часів короля Франциска I. У цей період були споруджені або перебудовані палаци та замки, найбільш відомими з яких є замки Шамбор, Фонтенбло, королівський палац Лувр у Парижі....

Відродження та гуманізм

8 Клас

Прикметною ознакою Ренесансу стало відродження досягнень античної культури, що були частково знищені та забуті в часи Середньовіччя. Діячі Відродження намагалися відновити твори грецьких та римських авторів, займалися пошуками античних скульптур та мозаїки. Набуло популярності вивчення давньогрецької мови та класичної латини, що відрізнялася від церковної латини Середньовіччя. Поети й письменники, скульптори й архітектори у своїй творчості наслідували найкращі зразки античної культури. Проте митці епохи Відродження, створюючи власні шедеври, не сліпо копіювали твори давніх греків та римлян, а використовували досягнення Античності. У XIV ст. в містах Північної та Центральної Італії відбувався швидкий розвиток ремесел та торгівлі. У руках міської верхівки — заможних купців, банкірів, ремісників — накопичувалися величезні багатства. Більшість італійських міст були вільними від влади феодалів та монархів. У Венеції, Флоренції та Генуї існували незалежні республіки. Городян, чий вплив на суспільне життя став помітним, не влаштовувало панування феодальної культури, що перебувала під впливом християнської церкви. Стикаючись із пам’ятками античних часів, яких на Апеннінському півострові було чимало, італійці розуміли, що може існувати інша культура, відмінна від середньовічної. Перший гуманіст Першим діячем епохи Відродження вважають італійського поета й вченого Франческо Петрарку (1304—1374) (рис. 3). У своїх творах Петрарка звертався до здобутків античної цивілізації, прославляв твори великих римлян. Любов до давнини спонукала великого італійця розшукувати давні рукописи. Він створив найбільшу в Європі бібліотеку. Перший гуманіст у своїй творчості часто звертав увагу на почуття звичайної людини. Світове визнання отримала його збірка «Книга пісень», присвячена трагічному коханню Петрарки до прекрасної Лаури....

Гуманістичні ідеї у творчості Еразма Роттердамського. Практичне заняття

8 Клас

«Князь гуманістів» — саме так називали відомого богослова й філолога Дезидерія Еразма, прозваного за місцем народження Роттердамським (1466—1536) (рис. 1). Непростий життєвий шлях Еразма дозволив йому пізнати життя європейських країн і католицької церкви з усіх боків. Він рано залишився сиротою та кілька років провів в августинському монастирі, став священиком. Еразм вивчав богослов’я в Парижі, служив секретарем у єпископа французького міста Камбре. Він багато подорожував, жив і працював у Нідерландах, Італії, Німеччині, Швейцарії, читав лекції в Оксфордському університеті. В Англії познайомився й потоваришував із гуманістом Томасом Мором. Еразм Роттердамський був знавцем давньогрецької й латинської мов. Проте в історію Європи він увійшов саме як найбільший гуманіст епохи Ренесансу. Еразм не сприймав ідеї Реформації й був затятим супротивником Лютера. При цьому він різко критикував католицьку церкву, вважаючи, що Всесвітню церкву й папську владу можна виправити. Для цього необхідно повернутися до джерел християнського віровчення. Еразм Роттердамський — видатний гуманіст Північного Відродження, борець за чистоту католицької церкви. «Похвала Глупоті». Еразм Роттердамський створив багато праць із богослов’я, філології, педагогіки. Однак найпопулярнішим став твір, написаний «у дорозі»....

Реформація і Контрреформація в Європі

8 Клас

Ідеї Реформації поширилися далеко за межі Німеччини. Вони набули підтримки в країнах, де бурхливо розвивалися капіталістичні відносини. Буржуазія, що зароджувалася, не бажала ділитися доходами з папським двором. У маленькій Швейцарії, розташованій у серці Європи, почалися перетворення католицької церкви. Варто пригадати! 1. Із якою метою в Середні віки католицька церква створювала й підтримувала чернечі ордени? 2. Яку роль у боротьбі з єрессю відігравала інквізиція? Швейцарія на порозі Реформації. Швейцарський союз як держава поступово виник у IX—XV ст. До нього увійшли 13 самостійних адміністративних областей — кантонів, що складалися із самоврядних сільських і міських громад. У більшості кантонів феодальні відносини були розвинені слабко. Швейцарська конфедерація не мала єдиної армії, грошової одиниці, центральних органів управління. Країна зберігала фактичну незалежність від Священної Римської імперії, до складу якої формально входила. Кантони, у яких переважало міське населення, називали міськими (Базель і Женева — до 17 тис. жителів, Цюрих — 8 тис. жителів) (рис. 1). Тут розвивалися цехове ремесло й промисли. Через гірські перевали проходили важливі торговельні шляхи, що з’єднували країни Південної й Північної Європи. Щорічні ярмарки сприяли розквіту лихварства й банківської справи. Міцніючу швейцарську буржуазію обтяжували церковні побори. Чернечі притулки й промисли на гірських перевалах конкурували з місцевими торговцями, забираючи собі можливі прибутки. Основою економіки сільських кантонів було м’ясне й молочне тваринництво, виробництво сиру, шкіри, вовни, вина....

Реформація в Німеччині

8 Клас

Господарство на німецьких землях розвивалося вкрай нерівномірно. На всю Європу були відомі німецькі ярмарки. Місцеві рудокопи вважалися найдосвідченішими у світі. Процвітала торгівля з іншими країнами. У деяких галузях економіки міцнішали капіталістичні відносини, з’явилися власники великих капіталів. Вони вкладали свої кошти в гірничу справу, торгівлю, банки й лихварство. Німецькі банкіри давали гроші в борг римським папам, королям та імператорам (рис. 1, 2). Однак більша частина німецьких земель занепадала. Розвиток торгівлі всередині Німеччини стримувався різними обмеженнями, заборонами, відсутністю єдиної грошової системи. Численні міста скоріше нагадували невеликі селища. Провідна роль у їхньому житті належала сільському господарству (виноградарство, виноробство, тваринництво тощо). Більшість селян перебувала в особистій і господарській залежності від власників землі — феодалів. Католицька церква на межі XV—XVI ст. Наприкінці XV ст. не існувало сили, здатної конкурувати з могутньою католицькою церквою. Римські папи були найбільшими землевласниками Європи. Церковні землі й промисли давали небачені доходи. Величезні кошти надходили з Німеччини та інших країн Європи від виплати десятин, торгівлі церковними посадами, за пошанування святих, різних ікон і мощів. На 30 тис. жителів Кельна на початку XVI ст. припадало 19 храмів, 100 каплиць, 22 монастирі й 12 притулків для прочан. Особливо прибутковою справою стала торгівля «відпущенням гріхів» — індульгенціями. Наприклад, одному з німецьких курфюрстів належало 19 тис. церковних реліквій, він «викупив гріхи» на два мільйони років вперед....

Наслідки Великих географічних відкриттів для історії людства. Практичне заняття

8 Клас

Під час Великих географічних відкриттів перед людством постали нові горизонти. Наукові уявлення про Землю зазнали істотних змін. Видатні відкриття були здійснені в галузі географії. За підрахунками вчених, у XV ст. європейці знали, що площа суходолу Землі становить 50 млн км2, а вже в XVII ст. розміри суходолу, що був відомий людям, уже становили 310 млн км2 (рис. 1). Значно розширилися знання європейців про рослинний і тваринний світ. На географічну карту світу були нанесені нові країни, річки, острови, моря й океани. Так, виявилося, що між Європою та Китаєм розташовані два океани — Атлантичний і Тихий, розділені новою, невідомою раніше частиною світу — Америкою. Мореплавцям вдалося встановити обриси берегів Африки, хоча внутрішні простори цього величезного континенту лишалися невідомими для європейців до кінця XIX ст. Великі плавання іспанців, португальців, англійців, голландців на практиці довели, що Земля має форму кулі та обертається навколо Сонця й навколо своєї осі. Запитання для обговорення. Яке велике плавання найбільше змінило наукові уявлення про планету Земля? Великі плавання XV—XVI ст. докорінно змінили уявлення людей про навколишній світ. У Середні віки кораблі європейських купців дуже рідко залишали Середземне, Північне та Балтійське моря. Вони плавали уздовж берегів і не ризикували виходити у відкрите море. Після Великих географічних відкриттів основні морські торговельні шляхи перемістилися в Атлантичний, Індійський та Тихий океани. Через це занепали колись могутні та багаті морські республіки Венеція, Генуя, Піза. Важкі часи переживали міста Ганзейського союзу....

Повсякденне життя людей у XVI—XVII ст.

8 Клас

У XVI—XVII ст. кількість населення Європи збільшилась удвічі й досягла 180 млн осіб. Найбільш густонаселеними країнами були Нідерланди, Німеччина, Італія. Населення Парижа, Рима, Генуї, Лісабона, Праги й деяких інших міст перевищило 100 тис. осіб. У Новий час міграція населення іноді набувала загальноєвропейських масштабів. Люди шукали роботу й кращі умови життя, тікали від війн та епідемій, рятувалися від релігійного або національного гніту. Міграції були тяжким випробуванням, адже люди вибивалися зі звичного способу життя. З іншого боку, відбувалося взаємозбагачення досвідом, навичками, досягненнями культури. У цей час помітно збільшилася тривалість життя людей. Багато аристократів доживали до 64—68 років, а, наприклад, король Іспанії Філіпп II (1555—1598) помер аж на 72 році. Тривалість життя простих людей зазвичай була значно меншою. Як і раніше, дуже високою залишалася смертність серед немовлят і дітей. У XVII ст. у провінції Бовезі (Франція) від 25 до 33 % дітей вмирало у віці до одного року....

Матеріальний світ і капіталістичні відносини в Ранньомодерну добу

8 Клас

У XVI—XVIII ст. світ залишався величезною селянською країною, у якій 80—90 % населення жили за рахунок того, що вирощували на землі. Люди були тісно пов’язані з природою. Тому природні катастрофи часто викликали соціальні потрясіння: голод, епідемії, міграції населення. Загалом продуктивність сільського господарства залишалася низькою. Два погані врожаї, що йшли один за одним, призводили до лиха. У 1622 р. королівські чиновники в Бургундії (Франція) повідомляли короля: «Голод цього року прирік на смерть 10 тис. родин Вашої провінції, а третину жителів навіть добрих міст змусив харчуватися травою». Прогнози й пророкування Прогнозувати зміни природи люди не вміли й довірялися народним прикметам і астрологам. Наприклад, у 1551 р. один із них пророкував: «Якщо Сонце, Венера й Місяць зійдуться під знаком Близнюків, письменники мало зароблять цього року, слуги будуть непокірні своїм панам... Проте на Землі буде чудовий достаток пшениці, а дороги стануть небезпечні через велику кількість злодіїв». ? Чи можна за такими прогнозами організувати життя і справи? У великих містах стала відчутною нестача води. Водогонів було мало, подекуди використовували римські акведуки. У багатьох містах існували цехи водоносів. У Стамбулі влітку воду продавали невеликими чашечками. Очисних споруд на той час не існувало. У Парижі, наприклад, воду, як і раніше, пили із Сени, хоча її якість була далеко не найкращою. У Лондоні XVIII ст. воду три рази на тиждень доставляли в будинки по дерев’яному трубопроводу, її зберігали у великих дерев’яних бочках....

Навігація