ГДЗ Всесвітня історія 8 клас Сорочинська 2021
- 16-01-2023, 12:43
- 794
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
За підсумками війн у Європі першої чверті XVIII ст. остаточно склалася система держав. У межах цієї системи провідні ролі належали п’ятьом основним країнам – Франції, Англії, Австрії, Пруссії та Росії, які намагалися не допустити посилення однієї за рахунок іншої. 2. Що мав на увазі Людовік XIV, коли заявив: «Піренеїв більше не існує!»? Внаслідок війни за іспанську спадщину в Іспанії і Франції тепер правила одна династія - Бурбони, власники велетенських володінь в Європі, Азії та Америці. 3. Чому з приходом до влади Марії Терезії Австрія перетворилася в очах правителів низки європейських країн на легку здобич? Чи справдилися їхні сподівання? Імператор Священної Римської імперії та ерцгерцог Австрії Карл VI, який помер у 1740 р., не залишив сина - спадкоємця престолу. Трон перейшов доньці імператора, Марії Терезії. Проти передачі влади донці імператора Марії Терезії виступив курфюрст Баварії, якого підтримали Франція та Іспанія. У суперечку втрутилася також Пруссія. Марія Терезія несподівано виявила стійкість. За підсумками війни Марія Терезія домоглася визнання свого права на австрійський трон. 4. Якими були наслідки Семилітньої війни для європейських держав? Семилітня війна не спричинила територіальні зміни в Європі. Поза її межами тривало запекле суперництво між Англією та Францією за колонії. Англійський флот виявився сильнішим і вирішив результат боротьби: Франція змушена була поступитися своїми володіннями в Америці, включно з Канадою, та в Індії. ... |
На світогляд монархів вплинули ідеї Просвітництва. Правителям подобалася думка про державу на чолі з освіченим государем, який радиться з філософами й перетворює суспільство на нових, розумних засадах. 2. Як пов’язувалися реформи Марії Терезії з традиціями освіченого абсолютизму? Імператриця провела перший в історії країни перепис населення і земельних володінь. Вона також полегшила становище кріпосного селянства, скоротивши панщину до трьох днів на тиждень. Держава отримала нове військо, сформоване з набраних на довічну службу рекрутів. Марія Терезія заборонила середньовічні тортури й обмежила застосування смертної кари. Величезне прогресивне значення мала шкільна реформа, яка заклала фундамент народної освіти. Унаслідок цієї реформи виникла розгалужена система освіти – від сільських шкіл до університетів. ... |
Упродовж Х\/І-Х\/ІІІ ст. в Англії практично зникли селяни-землевласники й майже вся земля опинилася в руках лендлордів. Вони віддавали її в довгострокову оренду фермерам і підприємцям. Ті використовували працю найманих працівників - учорашніх селян, позбавлених землі та згодних найматися на роботу за будь-яку платню. Так в Англії було здійснено аграрний переворот, який в свою чергу призвів до індустріальної революції, через появу найманих робітників. 2. Назвіть позитивні та негативні наслідки індустріальної революції. Позитивні - поява різноманітних фабрик, розвиток торгівлі, розвиток міст, здешевлення певних товарів, через їх масове виробництво, з’явилися нові соціальні верстви - підприємці і наймані працівники. Негативні - низька заробітна плата, використання дитячої праці, тяжкі умови праці. 3. Які ідеї було закладено в основу Просвітництва й чому вони народилися саме в Англії? Просвітництво - філософсько-ідейний рух другої половини XVIІ-ХVІІІ ст. Його представники (вчені, філософи, письменники) вважали, що метою суспільства є людське щастя, якого можна досягти шляхом перебудови суспільства на засадах розуму (раціоналізм); обстоювали теорію природного права, вільнодумства. Батьківщиною Просвітництва була Англія, де становлення капіталізму стимулювало розвиток науки і знань. ... |
Стефан Чарнецький. Він очолив народні війська, які піднялися на боротьбу з шведами. 3. Визначте роль магнатів у внутрішньополітичному та економічному житті Речі Посполитої у другій половині XVII - XVIII ст. Війни негативно впливали на розвиток Речі Посполитої. Більшість магнатів хоч і втратила частину доходів та маєтків, але зберегла своє становище. Прискореними темпами формувалася система особистої залежності між магнатами і дрібною та середньою шляхтою. Події, що відбувалися в політичному житті Речі Посполитої в другій половині XVII ст., свідчили про встановлення тут магнатського панування. Шляхетська демократія перетворилася на магнатську олігархію. Багато хто з магнатів мав озброєне військо та власні погляди на зовнішню політику. До того ж принцип виборності короля призводив до політичного хаосу. Влада дедалі більше переходила до окремих сеймиків, де також всім заправляли магнати. ... |
У 1558 р. почалася Лівонська війна. Мета – вихід до морського узбережжя. Спочатку Іван IV вів її дуже успішно: за пів року його військо вже стояло на березі Балтійського моря. Але успіх виявився нетривким. Проти Московської держави виступили Польща, Швеція, Данія та Литва. Та й у Москві впливові члени Обраної ради вважали війну помилковим кроком. Це загострило стосунки царя з Обраною радою, але не припинило війни. 2. Чому наприкінці правління Івана IV Московська держава виявилася розореною? Розправи розхитали військову систему держави. Кращих воєвод стратили, опричне військо успішно виконувало лише каральні операції та погано протистояло зовнішнім ворогам. Усе це призвело до воєнної катастрофи. У 1571 р. кримський хан Девлет Ґерай підійшов до стін Москви й спалив міський посад. Зазнавши низку поразок, Іван IV скасував опричнину й навіть заборонив згадувати це слово. Лівонська війна завершилася повною поразкою Московії. Країна перебувала у страшенному розоренні, майже на краю загибелі. 3. Чи передає назва «Смутний час» атмосферу в Московському царстві на початку XVII ст.? Аргументуйте свою думку. Так, ця назва повністю передає внутрішні настрої, що панували в країні після смерті Івана Грозного. Смутний час – період в історії Московської держави з 1598 до 1613 р., який характеризувався поширенням соціальних рухів, жорстокою боротьбою за владу, вторгненням сусідніх держав, зміною правлячої династії Рюриковичів на Романових. ... |
Вершини своєї могутності Османська імперія досягла за правління султана Сулеймана Пишного. Сулейман І багато уваги приділяв розвитку своєї держави. За його правління було впорядковано законодавство Османської імперії. Султан здійснював вдалу завойовницьку політику, особисто брав участь у 13 воєнних кампаніях, десять з яких провів у Європі. Могутність Османської імперії трималася на численному війську. За вірну службу воїни отримували від султана спадкоємні земельні володіння та певну частину воєнної здобичі. Привілейованою частиною та ударною силою турецького війська були яничари. 3. Які права мали християни в Османській імперії? Підкорені народи мали право займатися ремісництвом, торгівлею та сільським господарством. Однак лише мусульмани обіймали високі посади у війську або працювали чиновниками, дипломатами, священниками. Усіх чоловіків-немусульман обкладали подушним податком. Крім того, вони виконували повинності на будівництві доріг, фортець, мостів. їм заборонялося їздити верхи, носити зброю, споруджувати будинки вищі, ніж у турків. 4. Кого називали яничарами та яку роль вони відігравали в османському війську? Привілейованою частиною та ударною силою турецького війська були яничари - уродженці підкорених османами областей (переважно балканських). їх ще хлопчиками забирали в батьків і виховували у фанатичній відданості ісламу. Вони виростали суворими та нещадними воїнами. ... |
Новим чинником відносин між державами став розкол Європи за релігійною ознакою внаслідок Реформації. Чимало держав ставали учасниками міжнародних конфліктів, приєднуючись до своїх одновірців або прагнучи перешкодити поширенню віросповідання, яке вони не підтримували. Проте, як і раніше, діяв середньовічний принцип династичних шлюбів та успадкувань. 2. Чому європейські країни прагнули підтримувати систему політичної рівноваги? Як вони це робили? Незважаючи на численні воєнні сутички, жодна з провідних європейських країн – учасників конфліктів не мала достатньо сил, щоб завдати поразки противнику. Коли одна з країн починала стрімко посилюватися, інші негайно укладали між собою союзи для стримування небезпечного суперника. 3. Що спричинило зміни в організації дипломатичної служби та в чому вони полягали? У XVI ст. виникла потреба у створенні постійних дипломатичних представництв в інших країнах. Поступово система постійних посольств набула загального поширення. Тогочасних дипломатів називали «почесними шпигунами». Уряд отримував від послів повідомлення про стан військ, фінансові можливості, події внутрішнього життя інших країн. Усе це дозволяло вдало підбирати союзників, успішно використовувати слабкості противників, своєчасно вносити потрібні зміни в зовнішньополітичний курс. Виникнення постійної дипломатії спричинило появу спеціальних трактатів, присвячених правам та обов’язкам посла, правилам його поведінки. Загальновизнаний став принцип посольської недоторканності. ... |
У XVI ст. польська шляхта перейшла на фільваркову форму господарювання. У результаті поширення фільварків грошовий податок для селян було замінено на відробіток (панщину). У 1557 р. польський король і великий князь литовський Сигізмунд II Август прийняв «Уставу на волоки», згідно з якою надлишки землі передавали шляхті під фільварки. У першій половині XVI ст. Польщу охопило господарське піднесення. Виникло чимало нових міст. Зростання попиту на сільськогосподарську продукцію в Європі сприяло розвитку торгівлі по Віслі й далі Балтійським морем. Ця торгівля приносила великі прибутки не міському купецтву, а шляхті. 2. Чому в польському сеймі нелегко було дійти згоди? Особливістю політичного розвитку Польщі в XVII ст. було те, що в країні склалася аристократична (шляхетська) республіка, або шляхетська демократія. Шляхта обирала короля. Виборний король не мав права ухвалювати важливі рішення без згоди сейму, що складався із сенату й палати послів. Влада в державі належала магнатам. Посилення позицій шляхти мало наслідком уведення в дію принципу вільного «вето» (від лат. veto - забороняю). Якщо хоча б один із депутатів сейму вимовляв: «Не дозволяю», рішення не ухвалювали. 3. Які зміни передбачала Люблінська унія? 1 липня 1569 р. в Любліні було укладено унію, яка передбачала союз двох держав – Литви і Польщі. Утворилася єдина держава Річ Посполита (республіка) із єдиним виборним королем, сеймом, грошовою одиницею та зовнішньою політикою. Окремими залишалися печатка, місцева адміністрація, фінанси, військо, суд. ... |
Пуритани - прибічники подальшого очищення англіканської церкви від залишків католицизму й встановлення кальвіністських порядків. Підприємці й нові дворяни набували щодалі більшої ваги в економічному житті. Вони не хотіли витрачати свої гроші на постійні внески на користь англіканської церкви й тому дедалі помітніше схилялися до пуританізму. На початку XVII ст. в пуританізмі виокремилися дві течії: • пресвітеріани – верхівка джентрі й купецтва; • індепенденти (з англ. – незалежний) – середня та дрібна буржуазія, пересічні містяни й селяни. 2. Які події стали приводом до початку Англійської революції? Приводом до відкритого виступу проти короля стала спроба збільшити оподаткування шотландських дворян, поширити в пресвітеріанській Шотландії англіканську церкву. 3. Чому парламентське військо на початку громадянської війни зазнавало поразок, а згодомстало перемагати? Парламентське військо складалося переважно з пуритан і прихильників парламенту. Спочатку армія парламенту зазнавала поразок, але після появи Олівера Кромвеля ситуація змінилася. Він реформував армію й очолив її. Кромвель створив армію нового зразка – боєздатну, організовану, натхненну ідеалами свободи й справедливості. Це було перше в історії Англії регулярне військо. Воно почало перемагати кавалерію. За прості, але надійні металеві обладунки солдатів Кромвеля прозвали «залізнобокими». ... |