Войти
Закрыть

Мистецтво в Стародавній Греції (практичне заняття)

6 Клас

У V ст. до н. е. в Греції високого рівня розвитку набула архітектура. Краса архітектурних пам’яток, на думку греків, мала виховувати у громадян відчуття прекрасного, гармонійного і величного. Тому вони розробили особливі правила, які визначали співвідношення різних частин будівлі. Ці правила називаються ордером — «порядком». Замість колон греки іноді використовували кам’яні статуї. Колони-статуї у вигляді чоловіків називалися атлантами, у вигляді жінок - каріатидами. • Працюймо в групі! Визначте особливості давньогрецької архітектури. Порівняйте забудову давньогрецького міста з містами інших країн давнини. Що було спільного, а що - відмінного? Давньогрецькі храми будували на високому фундаменті, щоб виділити з-поміж інших будівель. Зусібіч їх оточували мармуровими колонами - портиком. У головному залі храму містилася статуя бога, якому він присвячувався. У храмах були також приміщення, де зберігалися священне начиння, храмові і навіть міські скарби. Портик - розміщена перед входом у будівлю відкрита галерея, утворена колонами або стовпами, що підтримують перекриття....

Освіта, спорт і театр у Стародавній Греції

6 Клас

Виховання дітей в Афінах відрізнялося від виховання в Спарті. Спартанське виховання було спрямоване насамперед на підготовку сильного, мужнього і хороброго воїна, захисника спартанського полісу. Головним завданням виховання в Афінах було підготувати гармонійно розвинену особистість, гідного члена громадянської общини. Багато уваги в Афінах приділяли фізичній підготовці юнаків - майбутніх воїнів. • Працюймо разом! Порівняйте виховання та навчання дітей у Спарті та інших грецьких полісах. Що подібного, а що - відмінного? Із семи років сини вільних греків починали навчатися в мусичних школах (з грец. - «мистецтво муз»). До школи їх супроводжував раб, якого називали педагогом, що означає «той, хто водить дітей». У початковій школі хлопчиків (7-12 років) навчали читання, письма та лічби. Учні також опановували гру на лірі та флейті, вчили напам’ять вірші грецьких поетів, уривки з поем Гомера, займалися танцями та спортом. Оскільки навчання було платним, освіта дітей з незаможних сімей часто на цьому завершувалась....

Могутність та занепад Афін

6 Клас

Перемога над персами допомогла грекам усвідомити цінність свободи та демократичного устрою. Наймогутнішим грецьким полісом стають Афіни. В історичній науці період 479-431 рр. до н. е. називають «золотою добою» Афінської держави. • Поміркуйте! Чому народні збори 15 років поспіль обирали Перикла першим стратегом і доручали керівництво найважливішими державними справами? Утім, після греко-перських війн боротьба між аристократами та демосом не припинялася. Головною опорою аристократів залишався ареопаг. У 462 р. до н. е. народні збори позбавили ареопаг низки прав, зокрема затверджувати закони та заслуховувати звіти посадових осіб. Відтепер найважливіші для держави рішення схвалювалися на народних зборах та Раді п’ятисот. У 444 р. до н. е. першим стратегом було обрано Перикла. Він належав до знатного і багатого афінського роду, був талановитою та освіченою людиною. Говорили, що Перикл знав лише одну дорогу - ту, що вела на агору і до будинку, де засідала Рада п’ятисот. Він був блискучим оратором. Його промови в народних зборах порівнювали з громом і блискавкою, які метав Зевс. За це він отримав прізвисько Олімпієць....

Греко-перські війни (практичне заняття)

6 Клас

У VI ст. до н. е. наймогутнішою державою стародавнього світу було Перське царство. У середині століття перські царі підкорили та приєднали до своєї держави грецькі поліси Малої Азії. Тирани, що правили в цих містах, були союзниками перських царів. Близько 500 р. до н. е. грецькі міста Малої Азії повстали. Центром повстання був Мілет, жителі якого звернулися по допомогу до полісів Греції. Але на їхній заклик відгукнулися лише Афіни та Еретрія (на острові Евбея), які надіслали в Мілет 25 кораблів. • Обговоріть у класі! Якими були причини та приводи греко-перських війн? Повсталі завзято відстоювали свою свободу, але зазнали поразки. Перси, здобувши перемогу, зруйнували Мілет, більшість його жителів було вбито, а захоплених у полон продали в рабство. Після цього Дарій І відправив послів у всі поліси Греції з вимогою «землі і води», тобто підкоритися. Багато полісів визнали владу Дарія. Лише Афіни та Спарта не підкорилися. Афіняни вбили послів, а спартанці кинули послів Дарія в криницю зі словами: «Дістаньте собі там скільки завгодно і землі, і води». Ця непокора розгнівала перського правителя. Він наказав своєму слузі щодня перед обідом тричі повторювати йому слова: «Царю, пам’ятай про афінян!»....

Кімерійці, скіфи та сармати на території сучасної України

6 Клас

Територію сучасної України в І тис. до н. е. населяли різні народи. Це кімерійці, скіфи, хліборобське населення лісостепової смуги, греки. Вони різнилися господарством, побутом і культурою. Одні з них вели осілий спосіб життя, інші займалися кочівництвом, тобто були кочівниками. Найкраще для кочівництва підходили безкраї степи. • Працюймо разом! Основними знахідками у похованнях кімерійців зазвичай є залізні мечі, бронзові, залізні й кістяні наконечники стріл, вудила, кістяні бляхи для вуздечки тощо. Про що вони свідчать? Кочівники не мали писемності, тому про їхнє життя та культуру ми дізнаємося з археологічних знахідок та писемних джерел інших народів. 1. Хто такі кімерійці? Кімерійці - це кочовий іраномовний народ, який, на думку вчених, прийшов у Причорноморські степи з Нижнього Поволжя в IX ст. до н. е. Хоча власної писемності кімерійці не мали, про них згадується в писемних джерелах інших народів. Найдавніші відомості про кімерійців містяться в «Одіссеї»....

Велика грецька колонізація

6 Клас

Із часом кількість населення грецьких полісів збільшилася. Земля Греції вже не могла прогодувати всіх жителів. Земельний наділ у грецьких полісах не можна було ділити, тому батько передавав його у спадщину старшому сину. Якщо в сім’ї було багато дітей, то перед батьками поставало питання про забезпечення інших дітей, оскільки вільної землі в Греції бракувало. Розвиток ремесел та мореплавства давав змогу грекам подолати труднощі перенаселення. Ще близько 1000 р. до н. е. багато хто з них почав залишати материкову Грецію і заселяти нові землі за морем. Місця, де селилися ці люди, називались колоніями. У VIII ст. до н. е. починається Велика грецька колонізація, яка тривала до VI ст. до н. е. Слово «колонізація» в цьому випадку означає заселення та освоєння вільної території. • Працюймо в парі! Визначте основні причини Великої грецької колонізації. Поміркуйте, завдяки чому давні греки могли здійснювати далекі морські подорожі. На нових землях грецькі купці сподівалися закласти міста, через які можна було б збувати вироби грецьких ремісників та знайти сировину для ремісничої діяльності. Місто, яке засновувало колонію, називали метрополією, що в перекладі з грецької означає «материнське місто»....

Стародавня Спарта

6 Клас

На південному сході Пелопоннесу розташована область Лаконіка. Центральну її частину перетинає долина річки Еврот з родючими ґрунтами, тому основним заняттям жителів було землеробство. З трьох боків Лаконіку оточують високі та важкодоступні гори. Потрапити до неї можна, лише здолавши декілька перевалів. Морські береги були незручними для мореплавства: високі та уривисті або, навпаки, низькі та заболочені. Такі особливості географічного положення Лаконіки перешкоджали її жителям активно торгувати з іншими областями Греції і заморськими країнами. Наприкінці II тис. до н. е. Лаконіку завоювали дорійці. На берегах річки Еврот вони заснували місто Спарту. Значну частину місцевого населення, яка чинила запеклий опір завойовникам, було поневолено. Невільників називали ілотами. Вони зазвичай працювали на землі або випасали худобу. Частина населення добровільно визнала владу дорійців. Їх називали періеками («ті, що живуть навкруги»). Вони зберегли свободу, мали право займатися ремеслом та торгівлею. Проте не могли володіти землею і не допускалися до участі в громадському житті Спарти. Лише нащадки завойовників-дорійців - спартіати - були повноправними громадянами. 2. Як вплинули закони Лікурга на суспільне життя Спарти? Громадяни Спарти жили за законами, які, за переказами, установив мудрець Лікург, що походив із царського роду. Насамперед Лікург потурбувався про те, щоб усі громадяни Спарти мали рівні права, щоб серед них не було ані бідних, ані багатих. Спартанські сім’ї одержали у володіння однакові земельні ділянки - клери. Разом із землею поділили ілотів. Землю та ілотів не можна було продавати чи дарувати, позаяк вони в Спарті вважалися власністю держави....

Утворення полісів. Афінський поліс

6 Клас

У VIII ст. до н. е. в Греції з’являються перші ознаки відродження господарського та культурного життя. Розвиваються торгівля і ремесла, карбується власна монета. Водночас набуває розвитку грецьке мистецтво, виникає писемність1. Населення країни збільшилось, підвищився рівень життя. Відбулося укрупнення общин шляхом об’єднання дрібних або підкоренням слабших сильнішими. 1 У фінікійців греки запозичили алфавіт, що складався лише з приголосних звуків, і додали до нього голосні Так з'явився грецький алфавіт із 24 літер (на його основі згодом утворилися всі європейські алфавіти). Писемність у греків була проста для засвоєння, тому багато мешканців Греції знали грамоту. Поступово виникали нові міста. Вони мали вже інший вигляд, аніж поселення ахейських царів: їх центром був не царський палац, а торгова площа - агора. Навколо агори споруджували громадські споруди, храми, жертовники. У деяких містах їх розташовували на укріпленому пагорбі - акрополі. Із часом навколо міст будували оборонні кам’яні стіни. Зусібіч кожне місто оточували невеликі поселення або й містечка. Їх мешканці займались хліборобством, городництвом та садівництвом. Такі міста разом із прилеглою до них територією ставали самостійними общинами - полісами. Кожен поліс мав свій уряд, військо і скарбницю, чеканив свою монету. Лише повноправний член общини, тобто громадянин, мав право на землю і брав участь у народних зборах....

Грецьке суспільство за поемами Гомера (практичне заняття)

6 Клас

На попередньому уроці ви дізналися, що наприкінці II тис. до н. е. в Грецію з півночі прийшли племена дорійців і захопили Середню Грецію та Пелопоннес. Культурний розвиток дорійців був значно нижчий, аніж ахейців. У них не було держави, не було писемності. Дорійці не вміли будувати кам’яних споруд, жили в напівземлянках. Створювалося враження, що після завоювання дорійцями греки розучилися будувати житла і фортеці з кам’яних блоків. Оскільки будівлі цього періоду були дерев’яними чи з необпаленої цегли, вони не збереглися. Ремісничі вироби стали більш грубими, звелася нанівець торгівля. З епохи Ахейської цивілізації залишилися лише гончарний круг, техніка обробки металу, корабель з вітрилом, культура вирощування оливок і винограду. Відбулося повернення до родових відносин....

Навігація