Войти
Закрыть

Слов’яни під час Великого переселення народів

6 Клас

Згадаймо про те, що протягом ІІ—VII ст. в Азії та Європі розпочалися значні переміщення племен, які потім були названі Великим переселенням народів. Причини його пов'язані з початком розкладу родоплемінних відносин, що змушувало народи шукати нові землі для поселення. Племена готів рухалися зі Скандинавії в південному напрямку. Вони тіснили племена вандалів. Орда готів, просуваючись землями Волині й долиною Південного Бугу, розрізала масив слов'янських племен венедів, що належали до зарубинецької культури, і відтіснила їх на схід до Наддніпрянщини та на південь до берегів Дністра. Це змусило слов'ян об'єднатися й утворити союз племен; одним з таких союзів стала держава антів. Саме анти стримали навалу готів у Східній Європі. Згодом готів, як вам уже відомо, розбили гуни. Землі сучасної України опинилися під їхньою владою. Анти вимушено стали союзниками гунів. Разом вони атакували кордони Римської імперії. Пізніше, зі склавинами, вони здійснили похід на Візантійську імперію, розселяючись на правому березі Дунаю та на Балканах. На землях сучасної України анти просувалися на Наддніпрянщину й Приазов'я. У V-VI ст. держава антів досягнула найвищого розквіту. Але боротьба з новим ворогом — племенами аварів — виснажила ці племена. На початку VII ст. їхня держава розпалася, і після 602 р. про антів не згадано в жодному письмовому джерелі....
0 Переглянути

Суспільне й господарське життя, духовний світ давніх слов’ян

6 Клас

Вам уже відомо, які бувають історичні джерела. Спробуйте згадати всі різновиди джерел. Якщо пам'ятаєте, серед них ми називали археологічні, антропологічні та письмові. Звернімося до них тепер як дослідники. Археологи й антропологи, які часто працюють спільно, визначили, що, за даними розкопок поселень первісних людей, населення середньої течії Дніпра залишалося незмінним від часів неоліту. Запам'ятаймо це. Першими писали про слов'ян римські історики І—ІІ ст. нашої ери — Пліній, Корнелій Тацит, грек Птоломей. Вони зазначали, що слов'яни жили на території від р. Ельби до середньої течії Дніпра, і називали їх венедами. Візантійські історики IV ст. н. е. називали слов'янські племена антами, склавинами. Мабуть, від слова «склавини» і походить назва «слов'яни». Найдавніша археологічна культура слов'ян — це зарубинецька (ІІ ст. до н. е. - ІІ ст. н. е.; с. Зарубинці на Київщині)....
0 Переглянути

Антична цивілізація та Україна

6 Клас

У І ст. до н. е. відбувалася боротьба між Римом і Понтійським царством Мітридата VI. У ході трьох війн Рим став переможцем. Переслідуючи армію Мітридата, римляни в 65 р. до н. е. вперше прийшли на землі Північного Причорномор'я. Вони спорудили тут табори для своїх легіонів, які стали постійними стоянками. Землі Криму і терени на північ від нього називали Боспором Кіммерійським. Саме на цій території й була розташована більшість грецьких колоній. У другій половині VI ст. до н. е. в результаті боротьби між цими колоніями утворилося Боспорське царство зі столицею в м. Пантікапеї. У державі встановилося монархічне правління, і першими правителями стала династія Археанактидів. Наприкінці ІІ ст. до н. е. Боспорське царство підкорив понтійський цар Мітридат VI, і воно стало складовою частиною Понтійського царства (30263 рр. до н. е.). Відтоді головний ворог боспорців — скіфи. Боспорське царство сплачувало Мітридату щорічну данину 200 талантів срібла та близько 8000 тонн зерна. Мітридат розмістив у колоніях гарнізони й утримував колоністів під своєю владою. Об'єднання регіону під орудою понтійського царя сприяло розквіту окремих полісів і всього Боспорського царства. Порівняно з ними грецькі міста, які контролював Рим, були менш розвиненими....
0 Переглянути

Узагальнення за темами, що стосуються Стародавнього Риму

6 Клас

VI-I ст. до н. е. — період Республіки. У 509 р. до н. е. римляни скинули монархічну владу й установили республіканську форму правління. Обирали громадян на вищі урядові посади: консулів, преторів, цензорів, едилів, квесторів. У першій половині ІІІ ст. до н. е. Рим підкорив народи Апеннінського півострова і став володарем Італії. Протягом V—III ст. до н. е. внаслідок боротьби плебеїв за права два основні стани римлян зрівнялись у правах і утворили єдине громадянське суспільство. Відтепер римляни були згуртованішими. Це було своєчасним, бо в ІІІ ст. до н. е. Рим розпочав боротьбу з Карфагеном за панування в Середземному морі. Протягом III-II ст. до н. е. Рим подолав ворога. Утворилися перші завойовані заморські території — провінції, якими управляли проконсули, претори, яких призначав сенат. Перетворившись на могутню рабовласницьку державу, Рим подолав сильних сусідів — Македонське та Понтійське царства, придушив величезне повстання рабів під проводом Спартака, підкорив Галлію силою легіонів Юлія Цезаря. Але на тодішньому Римі позначилася криза республіканського ладу. Рим з невеликого полісу перетворився на велику державу, керування якою через виборних урядовців ставало дедалі неможливішим. У І ст. до н. е. розпочалася смуга громадянських війн, установилася диктатура Сулли, згодом — Цезаря, які поступово довели доцільність одноосібної влади....
0 Переглянути

Падіння Західної Римської імперії

6 Клас

Найнебезпечнішими ворогами Римської імперії в І ст. н. е. були племена варварів. Значною силою та могутністю серед них виокремлювалися готи, які поділялися на остготів і вестготів. Вони завдавали відчутних ударів Римській імперії. Для стримування варварської навали імперія змушена була утримувати величезну армію — близько 140 тис. осіб прикордонних військ і 125 тис. вояків польової армії, що, безумовно, впливало на оборонну здатність імперії. ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ — назва масових зрушень варварських племен у напрямку Римської імперії в IV ст. На початку IV ст. сталося зрушення з місця величезних мас варварських народів, які перебували на ранньому, первісному ступені розвитку. Залишаючи обжиті місця, де вони оселилися тисячі років тому, племена, згуртовані в родові об'єднання, переселялися на інші землі, часом на значну відстань. Історики називають це Великим переселенням народів. Із глибини степів Середньої Азії на захід, на територію Європи, посунули племена гунів. Вони пішли в степи, що на півночі від Чорного моря, і тим самим зрушили з місця сарматів та остготів, які подалися, своєю чергою, на землю вестготів. Вестготи під тиском сусідів зі сходу почали шукати притулку на території Римської імперії. Імператор дозволив перейти східні кордони й оселитися на землях імперії. Переселенцям, за угодою належала допомога в харчуванні та необхідних товарах....
0 Переглянути

Пізня Римська імперія в ІV–V ст.

6 Клас

Царювання «солдатських» імператорів супроводжувалося численними вбивствами римської знаті, особливо сенаторів. Пограбування, заворушення, невдалі завоювання дедалі більше розхитували імператорську владу. Зупинити подальший процес розвалу імперії зміг тільки Діоклетіан (284-305 рр.), який ціною надзвичайної жорстокості закріпився при владі. Йому довелося здійснити кілька реформ, які значно посилили владу імператора. Усю імперію поділили на 100 провінцій, які об'єднали у 12 областей (діоцезів), котрими керували окремі управителі (вікарії). Упорядкувавши фінансові справи, він домігся зниження цін. Налагодилися справи в армії. Діоклетіан переслідував християн. Усе в державі було підпорядковано владі імператора, яка ґрунтувалася на силі армії та повній покорі підданих. Така особлива форма управління отримала назву домінат. Сам Діоклетіан більшу частину правління провів у своєму палаці-фортеці в Іллірії (на північному заході — Балкан). За деякими даними, він сам укоротив собі віку....
0 Переглянути

Римська імперія в ІІ–ІІІ ст.

6 Клас

Основою економіки Римської імперії була рабська праця. У ІІ-ІІІ ст. в ній розпочався глибокий занепад, остаточно загальмувався розвиток техніки і господарства. Раби не могли забезпечити подальшого зростання продуктивності праці. Єдиним засобом порятунку було використання у виробництві праці вільних найманих робітників і середніх землевласників. Однак більшість із них розорилася й утратила землю, перетворившись на люмпен-пролетаріат. Держава утримувала чимало таких нероб, їм щодня роздавали продукти, які виробили раби. Економічне становище імперії різко погіршилося, але плебс це не обходило. Вони бажали тільки «хліба та видовищ». У ІІІ ст. Римську державу охопила глибока економічна криза. ЕКОНОМІЧНА КРИЗА — глибокий розлад господарства. Колонами в Римі ставали вільні селяни й робітники, які брали в оренду землю у рабовласницьких маєтках. Дуже швидко вони заплутувались у боргах і ставали залежними від орендодавців. Криза ІІІ ст. болісно відбилася на їхніх господарствах. Колони втрачали право переселятися й ставали додатком до маєтку, частиною робочої сили на рабовласників. У надрах рабовласницького ладу поступово формувалися початки феодальних відносин. Це поняття вам траплялося, коли вивчали Стародавній Китай....
0 Переглянути

Виникнення християнства

6 Клас

Могутній Рим немовби в міцних лещатах тримав у покорі завойовані народи. Будь-які спроби звільнитися від римської влади зазнавали невдачі. Численні народи стогнали під ярмом не лише римських завойовників, а й власних гнобителів. Поступово втрачаючи віру у визволення власними зусиллями, пригноблені народи дедалі більше сподівалися на порятунок від надприродної сили, тобто від Бога. Знедолені чекали встановлення царства справедливості, але минав час, а жодних змін не відбувалося. Усі тогочасні релігії не давали людям такої надії. Урешті в І ст. н. е. утворилася нова релігія, що сповідувала віру в одного Бога — справедливого й милосердного, єдиного для всіх, який мав прийти на землю. Вона отримала назву «християнство» й проповідувала ідеї добра, милосердя та любові....
0 Переглянути

Місто Рим і життя його мешканців

6 Клас

Ми потрапили до Рима доби Імперії. На наших приладах позначено час 116 р. н. е. Початок ІІ століття. Рим перебуває в найбільшому розквіті. Уже двадцять років править імператор Марк Ульпій Траян. Йому залишилося володарювати трохи менше року. Наступного 117 р. імператор залишить цей світ. «Він своє прожив» — так римляни сповіщали про смерть людини, уникаючи слова «смерть». Римська імперія востаннє переживає період відносного порядку, веде успішні завойовницькі походи. Розвивається торгівля, по всій Італії будують нові дороги. Не чутно ні про які проскрипції, люди перестали боятися дня, що настає. Рушаємо до центру. Впадає на очі, що в місті багато зелені. Дивно, але місто, де бруківкою вкрито майже кожний клаптик землі, має багато парків, садів, священних гаїв. У них потопають багаті будинки патриціїв — домуси, мармурові храми, колонади портики. Близько чверті території міста займають земельні насадження, це 450 га. Через квартали проведено штучні водогони — акведуки, які на відстані десятків кілометрів забезпечують римлян чистою водою з гірських джерел. Майже на кожній вулиці є фонтан — у місті їх аж 1352. Римляни полюбляють чистоту і часто відвідують громадські лазні — терми, яких побудували близько тисячі....
0 Переглянути

Римська імперія в І–ІІ ст. н. е.

6 Клас

Октавіан Август, який належав до роду Юліїв (бо його всиновив Юлій Цезар), започаткував династію Юліїв. Після його смерті імператором став Тиберій (14-37 рр.). Надзвичайно жорстокий і мстивий, він усе життя боявся замаху від сенаторів. За найменшою підозрою будь-хто, особливо із сенаторів, підлягав знищенню. За таких умов дуже поширилися доноси. Тиберій ухвалив закон «Про образу величності», за яким карали кожного, хто зневажливо проказав хоча б слово про імператора. Такі безглузді вчинки Тиберія сильно розхитали його владу. Серед сенаторів справді виникла змова, вони готували державний заколот, розпочалися бунти легіонів у Германії та Іллірії. Тиберій, ошаленівши від жаху, зосередив у Римі преторіанські когорти, збудував для них табір на околиці міста. Народні збори зовсім не скликав. Відтак сховався у своєму маєтку, де згодом і помер. У 37 р. імператором було проголошено Гая Цезаря, якого всиновив Тиберій. Його батько Германік був військовим начальником, і майбутній імператор усе дитинство провів у таборах поміж солдатами. Легіонери дали йому прізвисько «калігула» (чобіток). Новий імператор правив лише чотири роки (37-41 рр.). Калігула влаштовував нескінченні свята і пригощання для міської бідноти задля її прихильності, іноді перевдягався рабом, тинявся вулицями й пиячив з люмпенами. Він швидко розтринькав гроші, які заощадив Тиберій. Завдяки вилученню маєтків римської знаті Калігула прагнув відновити спустошену державну скарбницю. Аристократів і багатіїв піддавали страті за найменшим приводом, а їхнє майно потрапляло до рук імператора. Так не могло тривати довго — сенатори й офіцери вчинили заколот. Імператора було вбито в його палаці....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 72 73 74 75 76 77 78 79 80 ... 317
Назад

Навігація