§ 42. Місто Рим і життя його мешканців

Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.

• 1. Рукопис
• 2. Базиліка
• 3. Бруківка
• а) велика зала для судових засідань, торгівлі, зустрічей
• б) дорога або вулиця (мостова), вимощена камінням
• в) пам'ятка стародавньої писемності

1. Місто Рим доби Імперії

Ми потрапили до Рима доби Імперії. На наших приладах позначено час 116 р. н. е. Початок ІІ століття. Рим перебуває в найбільшому розквіті. Уже двадцять років править імператор Марк Ульпій Траян. Йому залишилося володарювати трохи менше року. Наступного 117 р. імператор залишить цей світ. «Він своє прожив» — так римляни сповіщали про смерть людини, уникаючи слова «смерть».

Римська імперія востаннє переживає період відносного порядку, веде успішні завойовницькі походи. Розвивається торгівля, по всій Італії будують нові дороги. Не чутно ні про які проскрипції, люди перестали боятися дня, що настає.

Рушаємо до центру. Впадає на очі, що в місті багато зелені. Дивно, але місто, де бруківкою вкрито майже кожний клаптик землі, має багато парків, садів, священних гаїв. У них потопають багаті будинки патриціїв — домуси, мармурові храми, колонади портики. Близько чверті території міста займають земельні насадження, це 450 га.

Через квартали проведено штучні водогони — акведуки, які на відстані десятків кілометрів забезпечують римлян чистою водою з гірських джерел. Майже на кожній вулиці є фонтан — у місті їх аж 1352. Римляни полюбляють чистоту і часто відвідують громадські лазні — терми, яких побудували близько тисячі.

Якщо спробувати пройти будь-якою вулицею до кінця, нікуди не звертаючи, вона обов'язково виведе вас до того чи іншого форуму — великої міської площі. Їх у Римі дванадцять. Форум був відкритою територією, на якій споруджували храми (усього їх у Римі приблизно 100), тріумфальні арки, пам'ятники, базиліки (великі зали для громадських зібрань або навпаки, приватних зустрічей).

Ідемо крізь потік людей, що переповнює вулицю. В очах майорить від скупчення городян в одязі всіляких фасонів: чоловічі туніки, довгі та короткі, жіночі палли — верхній одяг, під який надягнута стола, довга сорочка з тонкої тканини.

Звісно, знатні жінки й чоловіки, особливо сенатори, не ходять вулицями пішки — їх несуть у ношах під навісом — балдахіном. Такі ноші називають лектіками. Того, хто сидить на ношах, майже не видно: від допитливих очей вуличної черні пасажир завішений тканиною. Лектіку зазвичай супроводжують раби та слуги.

Куди всі поспішають? Усі перехожі прямують в одному напрямку — кудись до центру міста. Напевне, поспішають на якесь свято. Будуть видовища, розваги, може й гладіаторські ігри (так називали криваві бої для розваги простого люду) чи перегони колісниць. Тоді треба поспішати. Хоча великий цирк вміщує 400 тис. глядачів, місць все одно вистачає не всім. А якщо відбудуться бої гладіаторів — тоді нам до цирку Флавіїв — до Колізею. Він може вмістити 50-70 тис. глядачів.

2. Повсякденне життя римлян

На відміну від римської знаті, римський плебс — прості люди, ремісники, торговці, міняли, лихварі, жили в інсулах — будинках на три-чотири поверхи. Житло в Римі коштувало вчетверо дорожче, ніж у всій Італії. Ті, хто мав гроші, оселялися на другому поверсі, у квартирах на дві-три кімнати. Сюди навіть воду подавали. Біднота мешкала на верхніх поверхах у задушливих кімнатах. Кожна родина займала кімнату з виходом у спільний коридор. Вхід зазвичай завішували тканиною. Посеред кімнати на кам'яній підлозі на вогні готували їжу. Помиї виносили до стічних канав.

Римляни прокидалися рано. Першими — раби, яких у кожній забезпеченій родині налічувалося не менше п'яти-шести. Після ранкового вмивання та сніданку чоловіки виходили з дому: у справах, за покупками або в терми.

КЛІЄНТИ — незаможні громадяни, які прилаштовувалися під покровительство римських аристократів і багатіїв.

Клієнти поспішали до своїх патронів (покровителів): слід було улестити їх, прислужитися. Можна було отримати подачку — монети чи хлібину. Пересічні городяни жили незаможно, тому не гребували роздачами з боку патронів або держави. Життя простого люду було монотонним. Якщо передбачалися свята, обряди, видовища — усі римляни хотіли потрапити до храмів, цирків, щоби побачити події.

Усі — багатії та міський плебс, забезпечували себе працею рабів. Багатство Римської держави створювали раби та підкорені народи. Серед вільних людей були, звісно, ті, які займалися фізичною працею. У самому Римі до них належали ремісники, слуги. За межами міста це були селяни, наймити.

Громадяни вважали за честь віддано служити державі. Римляни були переконані, що самі боги сприяють успіхам їхньої держави. Рим обраний для того, щоб завоювати всі країни світу й забезпечити там порядок, спокій і процвітання. Тому всі народи мають почуватися щасливими, побачивши римлянина. Усе римське суспільство, усю Римську державу можна порівняти з павуком-велетнем, який висмоктував кров із підкорених народів.

• 1. Уявіть, що ви потрапили в гості до римлян — сестри й брата, батьки яких: а) незаможні; б) заможні. Поділіться своїми враженнями від їхнього житла.
• 2. Хто з вільних римлян займався фізичною працею? Опишіть розпорядок дня такого римлянина.
• 3. Уявіть, що ви потрапили до Стародавнього Рима. Що насамперед вам захотілося побачити? Чому?
• 4. Складіть коротку розповідь про враження від прогулянки стародавнім Римом.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 6 клас Голованов (інтегрований курс) 2019", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)