Войти
Закрыть

Фундаментальні властивості живого

10 Клас

Скільки таємниць приховує в собі будь-який організм: тихоходи здатні до тривалого заморожування й перегрівання, витримують високі дози радіації й зберігають життєздатність у стані спокою без їжі і води до 120 років; соняшник — однорічна рослина з різними типами квіток у суцвітті, що здатна повертати це молоде суцвіття, слідуючи за сонцем, а її насіння накопичує велику кількість жирів і вітаміну Е; стрижі-салангани будують гнізда з власної слини, а люди їх видобувають і варять із них суп, який є найдорожчою стравою на планеті (рис. 1.2). Перелік «див» живої природи є насправді безмежним. Вивченням усього цього розмаїття організмів, явищ, процесів займаються біологія та екологія — науки про життя й «домашнє господарство» живої природи. Опануванню найбільш загальних уявлень, теорій, поглядів цих наук і присвячений наш курс «Біологія і екологія» в 10-му й 11-му класах. Скориставшись ознаками живого, можна відрізнити живе від неживого Життя на нашій планеті надзвичайно різноманітне, але який би організм ми не дослідили, виявиться, що в нього є ознаки схожості з усіма іншими організмами на планеті. Ці ознаки отримали назву — ознаки життя, і саме вони відрізняють живе від неживого. Якщо проаналізувати хімічний склад представників трьох доменів живої природи — бактерій, архей та еукаріотів, то виявиться, що одні й ті самі хімічні елементи (як-от: Оксиген, Карбон, Гідроген, Нітроген тощо) переважають в організмах усіх груп. Ба більше, досліджуючи хімічний склад будь-якого представника живого світу ми знайдемо білки, ліпіди, вуглеводи і нуклеїнові кислоти, а також значну кількість інших однакових речовин. Усе це свідчить, що організми мають подібний хімічний склад. Основною структурною ознакою організмів є їхня клітинна будова. Мало того, що клітина є найменшою одиницею будови і функціонування будь-якої живої істоти, усі клітини схожі за загальною структурою та процесами, що в них відбуваються. Так усі клітини мають спадковий матеріал у вигляді молекул ДНК, завдяки якому ознаки передаються нащадкам. Основою діяльності будь-якої клітини є білки, що синтезуються спеціальним апаратом — сукупністю молекулярних машин, здатних зчитувати спадкову інформацію і на її основі утворювати білки. Отримані білки беруть учать у обміні речовин у клітині: в отриманні енергії внаслідок розщеплення речовин і в утворенні нових речовин, потрібних для побудови клітини. І всі ці компоненти завжди відділені від довкілля ліпідною мембраною....
0 Переглянути

Короткий термінологічний словник

10 Клас

Абіотичне середовище - сили і явища природи, походження яких безпосередньо не пов’язане з життєдіяльністю існуючих організмів і людини. Адміністративно-господарська зона - частина ботанічного саду, дендрологічного парку, парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва, яка виділяється для виконання ними господарських завдань і функцій. Аерозоль - завислі в газоподібному середовищі частинки твердих або рідких речовин (радіус твердих частинок 10-8-10-2 см, крапель 10-5-10-1 см). АЕС (атомна електростанція) - підприємство, що отримує енергію в процесі поділу атомних ядер. Антропогенний - створений (народжений) людиною (наприклад, антропогенний ландшафт). Ареал - область поширення виду, у межах якої особини виду завершують свій життєвий цикл. Артеприродне середовище (населених пунктів, техногенне) - штучне оточення людей, що складається із технічних і природних елементів. Атмосфера - повітряна оболонка Землі. Простежується до висоти 2 тис. км, її поділяють на тропосферу, стратосферу, мезосферу, термосферу, екзосферу. Сучасна атмосфера - в значній мірі продукт біогенного походження....
0 Переглянути

Екомережі як новітній напрямок ефективного природокористування

10 Клас

• Україна як активний учасник міжнародної діяльності в галузі охорони природи. Зі здобуттям незалежності Україна активно долучилася до міжнародної діяльності в галузі охорони природи. Прийняті конференцією ООН з навколишнього середовища і розвитку (1992) документи є визначальними для подальшої розбудови світового господарства. Порядок денний на XXI ст., Конвенція про біотичне різноманіття сформували базову основу невиснажливого природокористування і сталого росту. Прийнята у Софії (1995) Всеєвропейська стратегія ландшафтного і біотичного різноманіття реалізовує ідеї сталого розвитку на теренах Європи. Україна долучилась до участі у цій європейській природоохоронній програмі і на законодавчому рівні підтвердила це. Прийняття Закону України «Про загальнодержавну програму формування національної екомережі на 2000-2015 роки» зумовило розробку теоретичних засад і реалізацію прикладних аспектів розбудови цього проекту (див форзац; мал. 76). В рамках програми в Україні створено Черемський природний заповідник і сім національних природних парків, запроектовано до створення десятки заповідних категорій вищих рангів. • Природоохоронна сутність і структурні елементи екомережі. Принциповою відмінністю екомережі від заповідної мережі є те, що заповідна мережа є складовою частиною екомережі. На відміну від заповідної мережі екомережа буде цілісною природоохоронною системою взаємопов’язаних і взаємозумовлених у своєму розвитку компонентів. Складовими компонентами екомережі (див. форзац) є такі: • природні ядра, ядра біорізноманіття або ключові природні території; • екокоридори або сполучні території; • буферні зони або захисні території; • відновлювані території або зони ренатуралізації. Роль природних ядер полягає у збереженні та відновленні біорізноманіття, і ці функції виконуватимуть біосферні та природні заповідники, заповідні зони національних природних і регіональних ландшафтних парків, а також ті заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, які відповідають критеріям відбору даних структурних елементів екомережі....
0 Переглянути

Категорії природозаповідання і режими охорони заповідних територій

10 Клас

Заповідні території беруть безпосередню участь у процесі природокористування, оскільки заповідний режим передбачає певні форми її господарського використання. Для заповідних територій та об’єктів розрізняють п’ять базових видів режимів збереження, а саме: абсолютної заповідності, регульованої заповідності, заказний, непрямого збереження, відтворення та збалансованого природокористування. Режим абсолютної заповідності відносять до пасивних форм охорони природи. Інші чотири режими збереження природи відносять до активної форми її охорони. Кожна з одинадцяти категорій заповідності має специфічний набір режиму збереження та основні завдання і функції. У природних заповідниках (ПЗ) природоохоронний режим є суворим на всій території, забороняючи будь-які форми господарської діяльності. Тому в заповідниках проводяться науково-дослідницькі, навчальні, просвітницько-виховні заходи, а також спеціально дозволені форми природокористування, пов’язані, наприклад, з необхідністю ліквідації захворювання фітоценозів тощо. У біосферних заповідниках (БЗ) здійснюють функціональне зонування території, відповідно до якого встановлюють певні природоохоронні режими для кожної з виділених зон: заповідної, буферної, зони антропогенних ландшафтів. У заповідній зоні функціонує режим природного заповідника. У буферній зоні встановлюється диференційований режим охорони, оскільки вона може використовуватись для науково-дослідних робіт, обмеженої рекреації, екологічного туризму. У зоні антропогенних ландшафтів основна роль належить економічній функції та функції сприяння сталому розвитку. Тому її природоохоронна роль є незначною. Вона використовується для збереження культурних цінностей, рекреаційних, спортивно-туристських, екопросвітницьких цілях....
0 Переглянути

Природозаповідання як одна з найефективніших форм природокористування

10 Клас

• Сутність заповідного природокористування. Заповідне природокористування є специфічною та ефективною формою інтегрального природокористування, оскільки забезпечує збереження і відновлення природних ресурсів і природних умов. Використання природних ресурсів і умов передбачається в наукових, навчально-просвітницьких, рекреаційних, естетичних цілях, що забезпечує їх невиснажливе використання. Заповідне природокористування репрезентує особливу галузь господарства, якою охоплено десятки тисяч суб’єктів господарювання і зайнято до 6 % території країни. Послугами цієї галузі користуються мільйони громадян, у ній зайнято сотні тисяч працівників. Вона є ефективною з економічної точки зору, гуманною щодо способу використання ресурсу, екологічно вивіреною і, що найважливіше, спрямованою на відновлення втраченого здоров’я працівників інших сфер господарської діяльності (мал. 73). • Законодавча база. Заповідне природокористування має своє правове поле. Зокрема, це Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991), «Про природно-заповідний фонд» (1992), «Про тваринний світ» (1993, 2001), «Про рослинний світ» (1999), Земельний кодекс (1992, 2001), Лісовий кодекс (1994), Водний кодекс (1995), Кодекс України про надра (1994), «Про загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки» (2000) тощо. Законодавчо в Україні виділено 11 категорій заповідання та для кожної категорії заповідних територій встановлено певний правовий режим, а також земельні правовідносини. Так, при створенні природних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків і зоологічних парків ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання і надаються цим юридичним особам у постійне користування....
0 Переглянути

Вплив досліджень і використання космосу і Світового океану, комп'ютерних технологій і стільникового зв’язку на біосферу

10 Клас

• Наслідки для біосфери космічних досліджень. За роки освоєння космічного простору на космічні орбіти було виведено тисячі космічних апаратів різноманітного призначення (мал. 71). Після відпрацювання певного терміну ці апарати не повертають на Землю через високу вартість такого процесу і його економічну недоцільність (вартість побудови системи спуску та посадки часто є вищою за вартість самого апарату). Частину з таких супутників спрямовують у бік атмосфери, і вони згоряють у ній. Але значна їх частина в результаті технічних поломок залишається на орбіті планети й утворює так зване космічне сміття. Воно не тільки засмічує навколоземний простір, а й стало загрозою для подальших запусків ракет і пілотованих польотів. Навколоземний космос також дедалі більше забруднюється різними механічними уламками космічних апаратів. Сотні тисяч таких уламків ракет-носіїв чи супутників, що відпрацювали свій ресурс, обертаються на навколоземних орбітах, причому часто з надзвичайно великими швидкостями, створюючи реальну загрозу зіткнення з цим космічним брухтом. Під час запусків космічних кораблів, маневрування їх у верхніх шарах атмосфери викидається чимало газів - продуктів згоряння палива. Вони містять пару води, оксиди карбону й нітрогену та інших, часто дуже отруйних речовин, які забруднюють найвищі розріджені шари атмосфери....
0 Переглянути

Науково-дослідні лабораторії і центри як об’єкти підвищеної небезпеки для довкілля

10 Клас

• Діяльність науково-дослідних лабораторій, центрів, експериментальних виробництв. У науково-дослідних лабораторіях розробляють тисячі різноманітних наукових напрямків, технічних засобів і пристроїв, біотехнологічні об’єкти тощо. При цьому використовують небезпечні хімічні сполуки, джерела іонізуючого випромінювання, різноманітні живі організми. Спробуємо розглянути можливі наслідки надзвичайних ситуацій у таких лабораторіях: • забруднення навколишнього середовища отруйними хімічними елементами та сполуками, що може призвести до деградації біоти на певних територіях і отруєння великої кількості населення; • потрапляння в навколишнє середовище радіаційно забруднених речовин або джерел іонізуючого випромінювання; • лабораторії продукують значну кількість надзвичайно небезпечних відходів, утилізація (або нейтралізація) їх у деяких випадках є неможливою або надзвичайно важкою; • через надзвичайні ситуації у біолабораторіях (особливо генних) у природу можуть потрапити нехарактерні для неї живі організми (генно-модифіковані), що може призвести до негативних наслідків і деградації природи. На сьогоднішній день у світі нагальною є проблема виробництва альтернативних видів енергії. Традиційно використовують енергію сонця, вітру, внутрішню енергію Землі тощо. Такі електростанції є здебільшого екологічно чистими і потенційної небезпеки для довкілля не становлять. Однак у світовій науці простежується кілька напрямків розвитку електроенергетики, які можуть становити серйозну небезпеку....
0 Переглянути

Наукова діяльність як чинник впливу на навколишнє середовище

10 Клас

• Наука як рушійна сила суспільства. Нині часто повторюють вислів про те, що наука стала однією з рушійних сил суспільства. Дійсно, під впливом науки життя людства радикально змінилось, особливо за останніх 100 років. Проте сподівання, що наука стане панацеєю від усіх негараздів, які спіткають людство, не справдилось. Так, якщо проаналізувати частку від загальних витрат на потреби науки, що припадає на дослідження життєво важливих для людини проблем, то ситуація є невтішною. Більша частина коштів, які виділяються на розвиток науки, - це кошти на розробку нових і вдосконалення наявних видів озброєнь, які слугували і слугують тільки для однієї мети - знищення землян. Парадокс людського розуму полягає в тому, що майже всі великі відкриття науки задля розбудови суспільства використовували зазвичай не за призначенням. Наприклад, розвиток хімії сприяв удосконаленню технологій виготовлення нових речовин: фарб, пластмас, синтетичних тканин, добрив і, на жаль, хімічної зброї масового знищення. Мікробіологія допомогла виявити збудників захворювань, від яких помирали тисячі людей, розробити методи боротьби з ними, а також методи створення нової, ще небезпечнішої бактеріологічної зброї. Проникнення в глибинні таємниці будови матерії, розщеплення атомного ядра невдовзі призвело до винайдення атомної бомби. «Парадокс полягає в тому, що хоч би над якою проблемою працював учений, він урешті-решт обов’язково отримує зброю» (К. Воннегут, німецький письменник). Велике застереження для істинного вченого полягає в тому, що всі наукові відкриття, крім того ефекту, на який він розраховував, можуть мати й інші, часто зовсім несподівані й віддалені наслідки. Тому запровадженню кожного винаходу, кожного відкриття має передувати ретельна експертиза та аналіз, розрахунок усіх, навіть найменш імовірних сторонніх ефектів....
0 Переглянути

Полігони для військових навчань і випробувань різних видів озброєнь

10 Клас

• Полігони для військових навчань. Сучасний військовий комплекс не може обійтися без випробувань і військових навчань. Більшість із них відбувається на спеціально відведених ділянках землі - полігонах (мал. 68, 69). Найбільш небезпечними є полігони, на яких випробовують ядерну зброю. У межах колишнього СРСР таких об’єктів було із десяток, усі вони розташовувались на віддалених малозаселених територіях. Ці території надовго вилучені з будь-якої діяльності людини через надмірний радіаційний фон. Шкідливий вплив військових полігонів на навколишнє середовище проявляється внаслідок специфіки їхньої діяльності: • випробовування нової зброї часто має непередбачувані наслідки, подекуди технічні пристрої, які випробовуються, виходять з ладу, стаються аварії і катастрофи, внаслідок яких руйнується земна поверхня, у природне середовище потрапляють надзвичайно токсичні речовини; • випробовування ядерної зброї має характер глобальної катастрофи, оскільки руйнується величезна кількість природних ландшафтів, відбувається викид десятків і сотень кілограмів надзвичайно отруйних і радіоактивних елементів і сполук; • під час військових навчань руйнується поверхня землі надважкою технікою (деякі танки важать до 70-80 т), розривами снарядів і бомб; • на поверхню землі потрапляють паливо, мастильні матеріали, уламки снарядів залишки вибухових речовин, нерозірвані боєприпаси, гільзи, побутове сміття тощо....
0 Переглянути

Військові бази як джерело небезпеки для довкілля. Конверсія військово-промислового комплексу

10 Клас

• Військові бази як місця зосередження вибухонебезпечних і отруйних речовин, ядерної та бактеріологічної зброї. На військових складах нагромаджено велетенські запаси зброї, вибухівки, боєприпасів, у тому числі і ядерних. Велике занепокоєння викликає проблема їх охорони, знешкодження та обслуговування. Особливо гострою ця проблема стає на теренах колишнього СРСР в умовах безвідповідального ставлення до таких об’єктів. У Радянському Союзі під завісою секретності військові не розголошували жодної інформації про стан таких об’єктів та аварії на них. Нині, після зняття грифа секретності з багатьох документів, стало відомо про катастрофи, що відбувались у той час. Так, 13 травня 1984 р. у Североморську сталася пожежа і вибухнули військові ракетні склади, що призвело до загибелі 200 військовослужбовців і потрапляння величезної маси ракетного палива у воду. Приблизно в той же час у Білорусі вибухнули склади військового аеродрому. У травні 1992 р. поблизу Владивостока зайнялися і дві доби поспіль вибухали дев’ять підземних та сім надземних складів боєприпасів. Згадаємо про вибухи в Новобогданівці (6 травня 2004 р., 23 червня 2005 р., 4 липня 2007 р.) (мал. 66). Це вже не перший випадок, коли на складах зі зброєю сталася пожежа з катастрофічними наслідками. Перший аналогічний випадок мав місце 10 жовтня 2003р. в Артемівську, на території складу військової частини Міністерства оборони України, коли внаслідок пожежі стався вибух боєприпасів. На складі в Артемівську зберігалося понад 2200 т боєприпасів різних видів. Унаслідок вибуху знищено 10 сховищ із 17. Причиною пожежі стали зварювальні роботи, організовані з метою вилучення металу. Ці роботи велися на відстані приблизно 30 см від боєприпасів, тобто неприпустимо близько від вибухонебезпечних предметів....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 12 13 14 15 16 17 18 19 20 ... 57
Назад

Навігація