Іл. 91. Стопа: а — нормальна: б — плоскостопа

Ріст та розвиток м’язів. Формування скелетних м’язів розпочинається на ранніх етапах розвитку дитини в утробі матері. До моменту її народження усі м’язи вже анатомічно сформовані. У немовлят окремі групи м’язів ростуть нерівномірно: насамперед розвиваються м’язи живота, а пізніше — жувальні. Чому? У період статевого дозрівання, поряд з ростом трубчастих кісток інтенсивно ростуть і сухожилки м’язів. М’язи в цей час стають довгими й тонкими, а дівчата та хлопці, відповідно, — довгоногими й довгорукими. Найінтенсивніший ріст і розвиток м’язів відбувається в 14-17-річному віці. До 18 років маса м’язів відповідає нормі дорослої людини. Тому заняття силовими видами спорту найкраще розпочинати з 14 років.

Значення фізичних вправ для правильного формування скелета і м’язів. Сила і працездатність м’язів залежать від їх тренування, тобто систематичної, помірної роботи. Тренування сприяє збільшенню об’єму м’язових волокон, зростанню сили і працездатності м’яза, що важливо для фізичного розвитку всього організму. Вправи лежать в основі будь-яких рухових навичок і вмінь. Під час тренування посилюється кровопостачання м’язів, поліпшується нервова регуляція їхньої діяльності, відбувається ріст м’язових волокон, тобто збільшується маса м’яза.

Тренування діє сприятливо не лише на м’язи, а й на стан скелета. Що сильніше розвиваються м’язи тіла, то міцнішими стають і кістки скелета. Крім того, підвищується стійкість організму до захворювань і несприятливих чинників довкілля. Правильно дозована фізична праця і вправи позитивно впливають на гармонійний розвиток людини, сприяють підвищенню не лише фізичної, а й розумової працездатності.

Фізичні навантаження корисні для всіх, незалежно від віку, професії, стану здоров’я. Якщо ви хочете досягти високої працездатності м’язів, то під час фізичної роботи слід дотримувати певних правил. Фізично працювати або займатися фізичними вправами бажано на свіжому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. Це забезпечить надходження до м’язів необхідної кількості кисню. Необхідно уникати надмірних навантажень. Для запобігання перевтомі за появи відчуття значної втоми потрібно відпочити.

Нормальний розвиток опорно-рухової системи залежить від правильного харчування та рухової активності, що сприяє формуванню сильної та витривалої людини. Гіподинамія призводить до погіршення працездатності, порушення обміну речовин тощо.

Надання першої допомоги у разі ушкодження опорно-рухової системи. У житті людини трапляються різні ушкодження опорно-рухової системи: вивихи, забої, розтягнення, переломи.

Унаслідок різких, надмірних рухів у суглобі, сильного удару в ділянку суглоба можливий вивих — зміщення кінців кісток, що його утворюють. При цьому головка однієї кістки частково або повністю виходить із суглобової западини іншої (іл. 92). Вивих можуть супроводжувати розриви суглобової сумки, розтягнення суглобових зв’язок і м’язів.

Ознаками вивихів є: зміна форми кінцівки в ділянці суглоба, втрата звичайної рухливості в суглобі, гострий біль.

Загальні принципи надання першої допомоги у випадку вивихів:

• а) до місця вивиху прикладіть грілку з холодною водою чи льодом або рушник, змочений холодною водою;
• б) закріпіть ушкоджену кінцівку так, щоб не змінити положення вивихнутого суглоба, накладіть косинкову пов’язку (іл. 93) або імпровізовану шину (іл. 95);
• в) доправте потерпілого до найближчої лікарні для вправляння суглоба.

Іл. 92. Плечовий суглоб: а — у нормі; б — вивих

Ознаками забоїв і розтягнення зв’язок є: різкий біль під час натискання на місце травми; синці, набряки; порушення або втрата рухливості у травмованому місці; можливі судоми; втрата дієздатності травмованого м’яза.

Іл. 93. Послідовність накладання косинкової пов’язки

Загальні принципи надання першої допомоги у випадку забоїв і розтягнення зв’язок:

• а) влаштуйте якомога зручніше травмовану частину тіла;
• б) прикладіть до ушкодженого місця холодний компрес і залиште на 30 хв;
• в) накладіть на ушкоджене місце тугу пов’язку;
• г) за сильного удару після зазначених вище заходів потерпілого необхідно доправити до лікарні, щоб не пропустити серйознішого ушкодження, наприклад, перелому.

Часто вивихи супроводжуються переломами — ушкодженням кістки з порушенням її цілісності. Розрізняють закриті та відкриті переломи. Якщо перелом закритий, то травмується лише кістка (іл. 94). Відчувається сильний біль, ушкоджене місце набрякає. Інколи спостерігають зміну форми кінцівки внаслідок зміщення зламаної кістки. За відкритих переломів гострі кінці кісток розривають м’язи, кровоносні судини, нерви, шкіру — утворюється рана (іл. 94 б).

Ознаками переломів є:

• різкий біль у ділянці перелому;
• набряк, синці, а за відкритих переломів — кровотечі;
• порушення форми й довжини кінцівки;
• порушення або втрата рухливості в місці перелому;
• відчуття хрускоту за спроби руху;
• можливі ознаки больового шоку (стан непритомності).

Іл. 94. Переломи кісток: а — закритий; б — відкритий

Загальні принципи надання першої допомоги у випадку переломів кісток:

• а) одразу викликайте службу невідкладної допомоги, яка за необхідності накладає спеціалізовані шини;
• б) за відсутності пульсу або ознак дихання надайте допомогу з їх відновлення; у разі кровотечі — зупиніть її;
• в) переміщуйте потерпілого лише в разі небезпеки для нього;
• г) надаючи допомогу, уникайте будь-яких зайвих рухів у ділянці перелому: невмілі дії можуть призвести до збільшення травми;
• ґ) у разі крайньої необхідності влаштуйте потерпілого зручніше та знерухомте ушкоджену кінцівку (накладіть фіксувальну пов’язку або імпровізовану шину (іл. 93, 95)).

Іл. 95. Накладання шини за переломів кісток верхньої та нижньої кінцівок: а — плеча; б — передпліччя; в — стегна; г — гомілки.

За відкритих переломів спочатку зупиніть кровотечу (іл. 66). Після цього накладіть тугу пов’язку в такій послідовності:

• а) накрийте рану стерильною марлевою серветкою або шматком чистої тканини;
• б) якщо кістка виглядає над поверхнею шкіри, покладіть навколо неї кільце з вати поверх серветки;
• в) накрийте серветку прокладкою з тканини й туго зафіксуйте її бинтом;
• г) у разі крайньої необхідності накладіть шину (іл. 95).

Щоб запобігти ушкодженням опорно-рухової системи, необхідно дотримувати правил безпечної поведінки.

Вікові особливості опорно-рухової системи людини. Вплив тренувань на властивості м’язів. Надання першої допомоги за ушкоджень опорно-рухової системи

1. Які зміни відбуваються з опорно-руховою системою з віком? 2. Як ростуть кістки в довжину й товщину? 3. Як змінюється хімічний склад кістки з віком? 4. Назвіть основні порушення постави. 5. Які причини виникнення сколіозу? 6. Які зміни відбуваються в організмі за кіфозної постави? 7. Які ознаки вивиху та як надавати першу допомогу за цього ушкодження? 8. Як залежить стан опорно-рухової системи від способу життя? 9. Чи змінюються м’язи з віком? 10. Чому шкідливо носити вузьке взуття на високих підборах? 11. Наведіть приклади впливу навколишнього середовища на розвиток скелета. 12. Поясніть, чому переломи найчастіше трапляються в людей літнього віку. Чим вони небезпечні? 13. Доведіть позитивний вплив фізичних вправ на організм. 14. Як ви розумієте думку: «Рельєф кістки змінюється залежно від способу життя людини»? 15. Чому плоскостопість негативно впливає на весь організм? 16. Чому важливо зберігати правильну поставу і що для цього потрібно робити? 17. Яких правил необхідно дотримувати для забезпечення високої працездатності м’язів?

Узагальнення

Основними функціями опорно-рухової системи є опора та рух. Кістки утворюють пасивну її частину — скелет. Він побудований з кісткової та хрящової тканин. Основною структурною одиницею кістки є остеон, що забезпечує їй здатність витримувати великі навантаження. Неорганічні речовини надають кістці твердості й міцності. Органічні речовини надають їй гнучкості та еластичності. Будова та різноманіть кісток зумовлені їхніми функціями.

Скелет людини утворений скелетами голови, тулуба та кінцівок. З’єднання кісток бувають нерухомі, напіврухомі й рухомі. У зв’язку з прямоходінням тіло людини набуває вертикального положення, хребет має S-подібну форму, стопа й кисть також набули особливої плоскої форми.

Скелетні м’язи утворюють активну частину опорно-рухової системи. Основою м’яза є пучок посмугованих м’язових волокон. Будова м’язового волокна зумовлена його скоротливою функцією. М’язи характеризується силою, швидкістю і витривалістю. Різноманітні м’язи об’єднані у групи, де вони пов’язані спільністю виконання певних рухів. Скорочуючись, м’язи виконують механічну роботу. Найбільшу роботу м’язи здійснюють за середнього навантаження і середнього ритму. Причиною втоми м’язів є передусім недостатнє постачання кисню.

Упродовж життя опорно-рухова система змінюється. Інтенсивний ріст її відбувається в період статевого дозрівання. У довжину кістки ростуть за рахунок хряща її головки, а в товщину — за рахунок окістя. Хімічний склад кісток з віком також змінюється. Нормальному розвитку опорно-рухової системи сприяє правильне харчування та рухова активність. Систематичні заняття фізичними вправами сприяють росту й розвитку м’язів та зміцненню кісток.

У житті людини можуть бути різні ушкодження опорно-рухової системи: вивихи, забої, розтягнення, переломи. Грамотність надання першої допомоги за цих ушкоджень збереже не лише здоров’я, а й життя травмованої людини. Для запобігання ушкодженням опорно-рухової системи необхідно дотримувати правил безпечної поведінки.