Які будова та значення нервової системи людини? Нервова система - найскладніша і найважливіша система керування та зв’язку в організмі людини. У людини нервова система загалом побудована так само, як і в інших ссавців. За місцем розташування нервової тканини розрізняють центральну та периферичну її частини (мал. 137). Нервова тканина, розміщена в порожнині черепа та каналі хребта, складає центральну нервову систему. Це головний і спинний мозок.

Центральна нервова система забезпечує взаємозв’язок усіх клітин, тканин та органів організму. Вона впливає на їхню діяльність та регулює процеси, що в них відбуваються. До того ж центральна нервова система забезпечує зв’язок організму з навколишнім середовищем. За допомогою рецепторів центральна нервова система отримує інформацію про всі явища, що відбуваються у довкіллі та в самому організмі. Збудження, що надійшло до неї, там обробляється й у вигляді нервового імпульсу передається робочому органові.

Нервова тканина, розміщена поза межами черепа та каналу хребта, утворює периферичну нервову систему. Це нерви, які відходять від головного та спинного мозку, а також їхні сплетіння і вузли. Нерви, що відходять від головного мозку, називають черепно-мозковими (їх 12 пар), а від спинного - спинномозковими (31 пара). Черепно-мозкові нерви іннервують органи чуття, деякі посмуговані м’язи, слізні та слинні залози.

Мал. 137. Загальна схема нервової системи людини. Центральна нервова система: 1 - головний мозок; 2 - спинний мозок. Периферична нервова система: 3 - черепно- і спинномозкові нерви

Мал. 138. Будова нерва: 1 - сполучнотканинна оболонка; 2 - кровоносні судини; 3 - нервові волокна; 4 - аксон нейрона

Спинномозкові нерви іннервують усі ділянки тіла людини, розташовані нижче шиї.

Пригадайте: основним структурним і функціональним елементом нервової системи є нервова клітина - нейрон (див. мал. 9). Він має тіло, численні короткі відростки (їх називають дендритами) та зазвичай один довгий (аксон). Довгі відростки, що відходять від нейронів, розташованих у головному і спинному мозку, утворюють нервові волокна. Вони здатні генерувати і поширювати нервові імпульси.

Переважна більшість нервових волокон оточена оболонкою із жироподібної речовини, що виконує ізоляційну функцію. Такі нервові волокна проводять нервові імпульси значно швидше, ніж ті, які таких оболонок не мають.

Нервові волокна збираються в пучки - нерви, що виходять за межі головного і спинного мозку. Як окремі пучки, так і весь нерв оточують сполучнотканинні оболонки (мал. 138).

Нерви забезпечують зв’язок між центральною нервовою системою та тканинами й органами тіла людини. По нервах збудження прямує або із центральної нервової системи до певного органа, або від різних ділянок тіла до центральної нервової системи.

Розрізняють чутливі, рухові та змішані нерви. По чутливих нервах збудження прямує від різних органів до центральної нервової системи. По рухових нервах збудження проходить від центральної нервової системи до робочих органів. Обидва типи нервових волокон часто розташовані в одному нервові. Такі нерви називають змішаними. Вони виконують подвійну функцію: проводять збудження в обох напрямах, що нагадує двобічний дорожній рух.

У спинному і головному мозку розрізняють сіру і білу речовину. Сіра речовина - це скупчення тіл нейронів та їхніх коротких відростків, а біла - скупчення довгих відростків нейронів. Біла речовина також входить до складу нервів. Скупчення тіл нейронів у межах білої речовини мають назву ядра. Скупчення тіл нейронів поза центральною нервовою системою називають нервовими вузлами. Вони розташовані всередині внутрішніх органів або поблизу них.

Ви вже знаєте, що нервовій тканині властиві збудливість та провідність. Збудливість - здатність нейронів швидко змінювати свої властивості (збуджуватись) під впливом певних подразників, а провідність — проводити і передавати збудження через відростки до інших нейронів. Найменшу силу дії подразника, яка здатна викликати збудження (нервовий імпульс), називають порогом подразнення.

Нервовій системі притаманний рефлекторний принцип роботи. Як ви пам’ятаєте, рефлекс - це реакція організму у відповідь на подразнення, яка відбувається за участю нервової системи. Подразнення сприймають рецептори — спеціалізовані чутливі утвори, які перетворюють певні подразники зовнішнього та внутрішнього середовища на нервові імпульси. Кожний вид рецепторів сприймає лише певне подразнення (наприклад, рецептори ока - світло, вуха - звуки тощо). Рецептори за характером розташування поділяють на зовнішні, розміщені на поверхні тіла (рецептори шкіри, ока, вуха тощо), та внутрішні, які знаходяться у внутрішніх органах (легенях, серці, шлунково-кишковому тракті, м’язах, сухожиллях та ін.).

У рецепторі у відповідь на дію подразника виникають нервові імпульси, які надходять у нервовий центр, зумовлюючи його збудження. Це хвилі збудження, які поширюються по нервових волокнах. Нервовий центр аналізує сигнал і, у свою чергу, посилає нервові імпульси. Наслідком цього є відповідні реакції певних органів чи всього організму. Рефлекси, які виникають під час подразнення зовнішніх рецепторів, дають змогу організму реагувати на зміни довкілля. Рефлекси, які здійснюються під час збудження внутрішніх рецепторів, регулюють роботу внутрішніх органів і підтримують сталість внутрішнього середовища організму.

Пригадайте: сукупність структур нервової системи, які беруть участь у здійсненні рефлексу, називають рефлекторною дугою. До її складу входять:

• рецептор;

• чутливе нервове волокно, по якому збудження передається до центральної частини нервової системи;

• нервовий центр, де аналізується отримана інформація;

• рухове нервове волокно, по якому нервові імпульси надходять до відповідних робочих органів.

Це приклад двонейронної рефлекторної дуги (див. мал. 22). В організмі людини рефлекторні дуги переважно тринейронні (мал. 139). У такій дузі збудження із чутливого на руховий нейрон передається через вставний нейрон.

Отже, нервова система забезпечує єдність і цілісність організму, відносну сталість внутрішнього середовища (гомеостаз), реакцію організму на дію різних подразників і пристосування його до змінних умов навколишнього середовища.

Мал. 139. Тринейронна рефлекторна дуга: 1 - рецептори; 2 - чутливий нерв; 3 - сіра речовина спинного мозку; 4 - вставний нейрон; 5 - руховий нейрон; 6 - руховий нерв; 7 - робочий орган. Завдання. Порівняйте рефлекторні дуги, зображені на мал. 22 та мал. 148. Що між ними спільного та відмінного?

Залежно від функцій нервову систему (центральну і периферичну) поділяють на соматичну і вегетативну.

Соматична нервова система керує рухами скелетних м’язів, сприймає і проводить сигнали від органів чуття, забезпечуючи зв’язок організму із зовнішнім середовищем.

Вегетативна нервова система регулює обмін речовин, роботу внутрішніх органів (шлунка, печінки, нирок, серця, судин тощо) і стан нервової системи в цілому. Діяльність цього відділу, на відміну від соматичного, не перебуває під контролем свідомості людини, звідки і його друга назва - автономна нервова система.

Ключові терміни і поняття: сіра речовина, біла речовина, черепно-мозкові нерви, спинномозкові нерви, чутливі, рухові, змішані нерви.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Нервова система - це сукупність взаємопов’язаних структур, що регулюють усі фізіологічні процеси в організмі та дають змогу організмові функціонувати узгоджено як єдине ціле. Анатомічно нервову систему поділяють на центральну (головний і спинний мозок) та периферичну (12 пар черепно-мозкових і 31 пара спинномозкових нервів).

• Нерви - довгі відростки нервових клітин, зібрані в пучки. Вони бувають чутливими, руховими та змішаними. Залежно від функцій розрізняють соматичну та вегетативну (автономну) нервову систему.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Дайте відповідь на запитання

1. Які функції виконує нервова система? 2. Що таке центральна та периферична нервова система? 3. Що таке нерви? Які види нервів ви знаєте? 4. Які функції виконують різні види нервів? 5. Що таке сіра та біла речовина нервової системи? 6. Яку нервову систему називають соматичною, а яку - вегетативною? Які їхні функції?

Виберіть одну правильну відповідь

1. Укажіть складові центральної нервової системи: а) головний мозок і спинний мозок; б) головний мозок і черепно-мозкові нерви; в) спинний мозок і спинномозкові нерви; г) черепно-мозкові і спинномозкові нерви.

2. Укажіть складові периферичної нервової системи: а) головний мозок і спинний мозок; б) головний мозок і черепно-мозкові нерви; в) спинний мозок і спинномозкові нерви; г) черепно-мозкові і спинномозкові нерви.

3. Укажіть кількість черепно-мозкових нервів людини: а) 10; б) 12; в) 24; г) 31.

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ. І група. Схарактеризуйте будову і типи нервів. II група. Розкрийте будову і функції сірої та білої речовини головного і спинного мозку.

ПОМІРКУЙТЕ. Чим соматична нервова система відрізняється від вегетативної (автономної)?

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ. Намалюйте схему рефлекторної дуги на прикладі реакції відсмикування руки від гарячого предмета.