Войти
Закрыть

Танець скарабея

7 Клас

На півдні України — в Криму, Приазов’ї, Причорномор’ї — та усюди в степу мешкають скарабей-тифон, сізіф Шеффера, голобоковик батіжковий. Це близькі родичі священного скарабея, якому поклонялись у Давньому Єгипті. Ці жуки відомі своїм умінням виліплювати кулі з посліду худоби, куди самиця відкладає яйце. Досліджуючи скарабеїв, учені помітили, що вони здатні легко орієнтуватися в довкіллі, визначаючи напрямок, куди котити свою кульку. Пропонуємо провести кілька цікавих експериментів, щоб з’ясувати, чи вміють орієнтуватися в просторі скарабеї з наших теренів. Для експериментів нам знадобиться декілька пластикових контейнерів із кришками, відро піску 5-10 л, аркуш цупкого чорного паперу, ножиці, вузький двосторонній скотч, аркуш картону 1x1 м, дзеркало, ліхтарик, невеликий вентилятор або фен для волосся, електричний подовжувач і джерело струму (ним користуйся в присутності батьків), кілька пар латексових рукавичок, лабораторний журнал. Звичайно, що усі наші експерименти ми записуємо на відео, монтуємо й розповсюджуємо в соціальних мережах. Почали! Експерименти зі скарабеями можна проводити лише в травні-червні, коли дорослих жуків можна знайти. Нам знадобиться декілька комах з уже готовими кулями з посліду. Їх легко знайти на пасовищі, де пасуться корови чи інша худоба. Жуків разом із їхніми кульками кладемо до пластикових контейнерів. На подвір’ї, на пласкому і добре освітленому сонцем місці, влаштовуємо арену. Для цього висипаємо пісок і ретельно його розрівнюємо. Визначаємо центр арени і позначаємо його, наприклад, камінцем або акварельною фарбою. Для експерименту важливо, щоб день був сонячний і безвітряний. Після закінчення експериментів випусти піддослідних скарабеїв у дику природу....

Камо грядеши, або чому нічні метелики летять на світло

7 Клас

Поведінка комах різноманітна, що пов’язано зі складністю організації цих тварин. Комахи, якщо не враховувати головоногих м’якунів, мають добре розвинений мозок, здатний опрацьовувати величезний потік інформації від органів чуття. Цей орган приймає миттєві рішення й керує складним польотом і неймовірним маневруванням. Наприклад, упіймати муху рукою дуже складно, а велику бабку — зовсім ніяк. Однак у поведінці комах простежується стереотиповість — вони всі мають однаковий набір вроджених поведінкових інстинктів, які є надзвичайно передбачуваними. Знаючи ці інстинкти, можна легко передбачити, як діятиме комаха, чим і користуються ентомологи — науковці, які досліджують комах. Розгляньмо ці поведінкові інстинкти. Для цього нам знадобляться ентомологічний сачок (можна пошити самому, а можна придбати в інтернет-магазині), вулична лампа або потужний діодовий ліхтарик, пластикові тарілки білого, жовтого, червоного, зеленого та чорного кольорів (якщо якогось кольору немає, то тарілку слід заздалегідь пофарбувати аерозольною емаллю з балончика), рідина для миття посуду або рідке мило, польовий щоденник. Усі спостереження здійснюй в природному середовищі. Ретельно записуй результати спостережень та експериментів до лабораторного журналу та знімай відео. У цьому експерименті ми досліджуватимемо геотаксис — відчуття гравітації в комах. Віднайди в садку чи сквері жука-сонечка. Найчастіше на них можна натрапити коло кущів чи трав’янистих рослин, де є колонії попелиць — жертв жуків-сонечок та їхніх личинок. Акуратно візьми жука пальцями й поклади на другу руку. Зауваж, що жук-сонечко залишив на пальцях рідкі жовті плями неприємного запаху — це гемолімфа, яка може викликати подразнення слизових оболонок рота та очей, тому обов’язково помий руки після експерименту....

Комахи лікують

7 Клас

Перші комахи з’явились на Землі близько 400 млн років тому в девонський період. З тих пір вони стали найуспішнішою та найрізноманітнішою формою життя у світі. Земля — планета комах. Вони всюдисущі, адже заселили всі можливі території, окрім морів і льодовиків. Комахи лідирують навіть за кількістю видів — науковцям уже відомо понад 1,5 мільйона видів, а прогнозується відкрити ще близько п’яти. За кількістю особин комахи поступаються лише бактеріям, а от за біомасою вони є цілковитими переможцями. Нумо знайомитись із цими неймовірними істотами. Люди використовували комах з медичними цілями з дуже давніх часів. Найдавніші письмові відомості про лікування комахами, що збереглись до наших часів, — це єгипетські папіруси та китайські сувої, які датуються другим і першим тисячоліттям до нашої ери. Люди вірили, що використання комах може мати лікувальні властивості, тому їх ковтали живими або варили, запікали, настоювали на вині, вводили комашині отрути, виготовляли компреси, мазі тощо. Іноді така терапія мала якийсь ефект, проте в більшості випадків це було навіюванням і проявом ефекту плацебо — віри людини в лікувальну силу препарату, що її не має....

Стрибуни і краби

7 Клас

Не всі павуки плетуть свої сіті. Багато з них полють із засідок іншими способами. До таких належать павуки-стрибуни й павуки-краби. Перші замешкують різноманітні добре прогріті місцини, а другі — луки, де їх з легкістю можна віднайти на квітах. І ті, і ті виробили свої особливі прийоми для полювання на комах. Гайда в мандрівку для вивчення павуків-стрибунів і павуків-крабів! Для наших спостережень знадобиться лише польовий щоденник, простий олівець і камера для фільмування. Усе побачене записуємо й знімаємо ролики. Спробуй відшукати в природі павука-стрибуна. Це дрібні павуки завдовжки 5-9 мм. Найліпше їх розшукувати на добре прогрітих сонцем стінах будівель, купах дров, великих каміннях, стовбурах дерев, листі тощо. Ці тварини пересуваються короткими стрибкоподібними рухами, бігаючи по поверхні, але найчастіше тихо сидять, гріючись на сонечку. Віднайшовши павука-стрибуна, поспостерігай за ним. Скільки часу тварина знаходиться на одному місці? Чи сидить вона непорушно, чи роззирається довкола? Коли павук переміщується, як швидко це відбувається?...

Колопряди — ті, що плетуть тенета колами

7 Клас

Понад два тисячоліття тому римський поет Овідій оспівав трагічну історію Арахни — майстрині, яка досконало володіла технікою ткацтва. Арахна вміла гаптувати серпанкові одежі неймовірної легкості й краси, а слава її розповсюдилася далеко за межі Греції. Сама ж дівчина пишалася своїм талантом, що аж якось викликала на змаги саму богиню мудрості й ремесл Атену. Арахна виткала неймовірний гобелен, присвячений божественному коханню, чим посоромила Атену. Розгнівана богиня розірвала той гобелен і перетворила Арахну на павука, аби той щоночі пряв павутиння, а щодня його рвало вітром. Так давньоримський митець Овідій описав нам мітологічну історію про з’яву павуків. Хай там як, але павуки дійсно славляться своїм умінням ткати павутиння — найтонші та найлегші нитки. Нумо досліджувати за ними та їхніми уміннями. Усі наші спостереження будуть проходити на природі. Для цього нам знадобиться налобний ліхтарик, теплий светр, польовий щоденник і камера. Усе побачене слід записувати до щоденника, а також знімати відео для розміщення в інтернеті....

Павукоподібні лікують

7 Клас

Античні лікарі вважали, що сіті павуків-колопрядів мають лікувальні властивості. У Давній Греції павутинням обплутували відкриті рани, вважаючи, що це прискорює загоювання. Подібні твердження є в працях давньоримського натураліста Плінія Старшого. А от давньоримський лікар Марчелюс Емпірікус лікував павутинням лишаї, бородавки та навіть проказу. Давньогрецький лікар Гален із Пергаму павучими коконами лікував зубний біль. Відголоски цих античних вірувань можна знайти у комедійній п’єсі Вільяма Шекспіра «Сон літньої ночі». Знахарі берберів із Північної Африки виготовляли лікувальні мазі з павутиння, фініків та мінералу стибніту. Китайські знахарі використовували павутиння для лікування розсіяного склерозу й утрати пам’яті. Також павутинням вони намагались видаляти бородавки. А от перші американські колоністи намагались лікувати павутинням астму, ковтаючи її скручену. Крім цього, тут була розповсюджена практика боротьби з пропасницею ковтанням павука, поміщеного в горіхову шкаралупку. Окрім використання павутиння в багатьох культурах, народна медицина використовувала й самих павуків. Наприклад, задокументовано, що чоловіки амазонського племені Піароа ритуально поїдають птахоїда-голіафа, щоб перебрати в нього силу мисливця. Інші племена Бразилії використовують цього павука для лікування астми, карієсу й бактеріальної рожі (бешихи). Знахарі в штаті Чіпас (Мексика) за допомогою павуків-птахоїдів намагаються лікувати ракові захворювання: павука прикладають до місця пухлини так, щоб він укусив. Місцеве населення щиро вірить у дієвість цього методу. Водночас знахарі цієї місцевості використовують птахів-птахоїдів для лікування астми, гіпертонії, артриту, готуючи настоянку з павука та трав (тютюну, часнику і кмину). Звісно, усі ці лікувальні підходи з рештою не знайшли підтвердження й не використовуються сучасною медициною....

Водяна блоха

7 Клас

В усіх водоймах України — від альпійських озер Карпатських гір до гіперсолоних озер степового Криму — у величезних кількостях трапляються гіллястовусі та веслоногі раки. Вони мають мініатюрні розміри (1-3 мм завдовжки) і замешкують товщу води. Їх часто називають «водяними блохами», що пов’язано з їхнім способом пересування — тварини «стрибають», як блохи, рухаючи своїми розрослими кінцівками й вусиками, аби втриматись на плаву і не опуститись на дно. І гіллястовусі, і веслоногі раки є вкрай важливими частинами водних екосистем, адже вони становлять левову частку зоопланктону, будучи, з одного боку, їжею для риб, а з іншого — пожирачами одноклітинних водоростей та бактерій, що спричиняють цвітіння води. Мікроскопічні раки украй необхідні природним екосистемам, тож придивімось краще до цих істот. Щоб знайомитись із гіллястовусими та веслоногими раками, нам знадобиться невеликий акваріум обсягом 3-10 л із прісною водою, прозорі пластикові відерця з кришками, дві пластикові склянки (50-100 мл), водяний сачок із дуже дрібним вічком, лупа з п’ятикратним збільшенням, піпетка, предметне скельце, кухонна сіль, лимонна кислота, харчовий барвник, висушена шкірка банана, пекарські дріжджі, жива риба (наприклад, карась) у посудині з водою, настільна лампа, декілька листків цупкого темного паперу або картону, пара латексових рукавичок. Усі спостереження й експерименти записуй у лабораторний журнал і фільмуй для розміщення в інтернеті. Перш ніж розпочати наші спостереження та експерименти, необхідно подбати про їжу для гіллястовусих та веслоногих раків. Щонайменше за тиждень варто приготувати культуру мікроорганізмів, якими годуватимемо раків. Для цього висушену бананову шкірку слід покласти в пластикове відерце, залити водою та додати дрібку дріжджів (можна спробувати варіант без дріжджів). Відерце обов’язково повинне бути відкритим. Через кілька днів вода скаламутніє, а на її поверхні утвориться плівка — це розплоджуються бактерії та дріжджі. Згодом культуру заселять інфузорії, цисти яких осідають з повітря. За тиждень культура готова для годування гіллястовусих і веслоногих раків. Тільки тепер готуємо акваріум і його мешканців для вивчення....

Суходільні раки, або як живуть мокриці

7 Клас

Мокриці — одні з найрозповсюдженіших суходільних рівноногих раків. Рівноногими їх називають тому, що всі їхні кінцівки мають однакову форму й будову. Знайти мокриць дуже просто: варто підняти плаский камінь чи заглянути під кору гнилого дерева. Ці дрібні й схожі на панцерники істоти завжди намагаються розбігтись урізнобіч, а в разі небезпеки можуть і згорнутися в кульку, підставляючи хижакові тверді броньовані хітинові пластинки. Активні вони вночі, коли виходять зі своїх сховків у пошуках їжі — гнилої рослинної органіки та грибів. Мокриці належать до ґрунтотвірної фавни й беруть участь у колообізі вуглецю. Нумо ближче придивимось до цих непересічних істот. Для наших спостережень й експериментів необхідними будуть великий пластиковий контейнер 20x30 см, паперові рушники, пульверизатор із водою, кухонна сіль, лимонна кислота, харчова сода, настільна лампа, пластикове відерце чи скляна банка, десяток мокриць, пара латексових рукавичок та лабораторний журнал. Як завжди, експерименти фіксуємо на відеокамеру та публікуємо в інтернеті та в соціальних мережах. Контейнер слід ретельно вимити й просушити. У ньому ми проводитимемо наші експерименти та спостереження. Однак, перш за все, потрібно наловити мокриць. Це легко зробити, позазиравши під пласке каміння, повалені колоди, відсталу гнилу кору, де волого і де є можливість сховку для цих цікавих тварин. Мокриць слід зібрати до пластикового відерця, попередньо додавши туди трошки ґрунту чи лісової підстилки. Після того, як мокриць зібрано, можна розпочати експерименти....

Ракоподібні лікують

7 Клас

Використання ракоподібних у народній медицині на європейському континенті практично не стало традицією. Однак у багатьох тропічних країнах їх широко застосовували як лікарські засоби, а подекуди й досі використовують у знахарстві. Наприклад, в африканських країнах Танзанії та Кенії дуплового краба застосовували для запобігання проблем із вагітністю, а в Єгипті — для боротьби з безпліддям. У Непалі з товчених карапаксів гімалайського краба досі виготовляють знахарські порошки для подолання дизентерії, а з норового краба — для покращення пам’яті. В Індії відварами з раків знахарі намагаються лікувати жовтяницю та інші гепатити, а попелом зі спалених раків — астму. Манґрових крабів у Південній Америці шамани застосовують для подолання епілепсії....

З лопатою за скам’янілостями

7 Клас

М’якуни є надзвичайно давньою групою тварин на Землі. Перші достовірні знахідки викопаних м’якунів датовані кембрійським періодом — понад півмільярда років тому. Однак учені припускають, що ці тварини є значно старішими, адже їх предки були схожими на кільчастих хробаків (м’якуни й кільчасті хробаки — найближчі родичі у тваринному світі) без черепашок, мушель чи інших скелетних утворень, а м’які тканини, як відомо, дуже зрідка зберігаються в землі. Саме тому безпосередніх викопаних решток безчерепашкових м’якунів немає. Але слід зазначити, що в палеонтологічних колекція багатьох музеїв та університетів світу зберігаються рідкісні відбитки м’якотілих істот, яких досі не вдалось класифікувати. Можливо з-поміж них криються найдавніші предки всіх сучасних м’якунів. Та попри це на теренах України є безліч місць виходу на денну поверхню давніх морських порід наповнених міріадами скам’янілих залишків м’якунів. Переважно це відкладення крейдового періоду (давністю 65-100 млн років), на які можна натрапити майже повсюдно: від крейдових схилів над Осколом на Слобожанщині, до верховин Кримських гір і до Вулканічних Карпат. Проте подекуди можна знайти й рештки інших часів. Наприклад, на Поділлі розповсюджені скелі і товтри міоценового періоду (давністю 5-20 млн років); на Донецькому кряжі — кам’яновугільного періоду (300-360 млн років тому); у Дністровському каньйоні — девонського періоду (360-420 млн років) тощо. Що ж, дізнайся, де в найближчих околицях на поверхню виходять вапняки, і гайда копати скам’янілості!...

Навігація