Просторові аспекти міжнародних економічних зв’язків України з регіонами та країнами світу
- 1-01-2022, 12:41
- 818
10 Клас , Географія 10 клас Масляк, Капіруліна, Бродовська (рівень стандарту)
§ 43. Просторові аспекти міжнародних економічних зв’язків України з регіонами та країнами світу
1. Членом і засновником яких міжнародних організацій є Україна?
2. Назвіть країни, з якими Україна підтримує найтісніші економічні та політичні зв’язки.
1. Просторові аспекти міжнародних економічних зв’язків України з регіонами та країнами світу. Світовий ринок, економічні зв’язки між країнами та регіонами закономірно мають просторово-територіальний, або географічний, вимір. Географічне розширення, поглиблення та ускладнення міжнародних зв’язків України відбуваються завдяки розвитку міжнародного географічного поділу праці. Кількість країн на політичній карті світу весь час збільшується. Відбувається також об’єктивний процес глобалізації, безперервне вдосконалення транспорту й глобальної та регіональної транспортної мережі, а отже, змінюється й оцінка географічного, геополітичного та геоекономічного положення України в Європі та світі.
Світове господарство ґрунтується на різних формах міжнародного співробітництва. Для розвитку господарства України найважливішими є міжнародні економічні зв’язки. Це поняття набагато ширше за поняття «міжнародна торгівля». Міжнародні економічні зв’язки нашої держави охоплюють не лише торгівлю товарами, а й інвестиції, науково-технічне співробітництво, міграцію робочої сили, міжнародний туризм тощо.
Проаналізуйте дані таблиці 30 та назвіть конкретні приклади видів економічних зв’язків.
Таблиця 30
За останні роки спостерігається кардинальна зміна географічних векторів зовнішньоторговельної політики України. Основною причиною цього є загострення відносин з Росією, її агресія на Донбасі й анексія нею Криму, що зруйнувало весь світовий устрій, який склався після закінчення Другої світової війни. Уперше у світовій історії держава-гарант незалежності й територіальної цілісності однієї держави (України) захопила частину її території. Природно, що український бізнес у таких умовах змушений переорієнтуватися на інших торговельних, економічних і наукових партнерів.
Основними торговельними партнерами України були країни ЄС (38,4 %), Росія, Туреччина, Іран, Єгипет, США, Ізраїль. За останні два роки відбулася докорінна зовнішньоторговельна переорієнтація України з Росії на ЄС, що відповідає геостратегічному вектору розвитку, обраному нашою державою.
Проаналізуйте дані таблиці 31 та зробіть відповідні висновки.
Таблиця 31
Україні в Європі та світі належить декілька економічних рекордів, що вказує на великі потенційні можливості нашої держави щодо перетворення на одного з європейських, а за деякими групами товарів і на світового лідера. Звичайно, лідер у виробництві тих чи інших товарів і послуг у більшості випадків перетворюється на лідера в експорті цих товарів чи послуг. Так, нині Україна є головним світовим виробником і експортером соняшникової олії (60 % світового експорту до 109 країн світу), меду (1 місце — у Європі, 5 місце — у світі). Наша країна входить до світових лідерів за експортом волоських горіхів, борошна, яєць, фундука тощо.
В Україні було створено найбільший у світі транспортний літак АН-225 «Мрія», аналогів якому немає у світі. Кожен десятий запуск космічних кораблів відбувається за допомогою українських ракет і ракетних двигунів. Значна кількість спеціалістів з IT-технологій в Європі — це українські фахівці (4 місце у світі за кількістю після США, Індії та Росії), які створюють програмне забезпечення для основних корпорацій світу.
Розвивається співробітництво України з іншими державами світу й у третинному секторі економіки. Університети України готують спеціалістів для 79 країн світу. Наша держава має великі потенційні можливості для розвитку міжнародного туризму та рекреації.
Значні перспективи для розвитку та залучення іноземних інвестицій має туристична галузь країни. На Правобережжі можлива відбудова сотень старовинних замків і фортець. Уже нині на українських курортах лікуються люди з десятків країн світу. Це визначається наявністю в нас унікальних у світі мінеральних лікувальних вод «Нафтуся», «Миргородська», «Куяльник», «Бермінводи», «Поляна Квасова» і лікувальних грязей. Не варто забувати й про всесвітньо відомих спортсменів і спортивні команди, які роблять великий внесок у розвиток спорту у світі та представляють нашу державу на змаганнях різного рівня.
Назвіть основні напрями розвитку господарства України, які є найбільш перспективними для міжнародної співпраці.
2. Великі ТНК в Україні. Нині у світі налічується понад 65 тис. ТНК. Майже 80 % їхніх штаб-квартир знаходиться в розвинутих країнах, які й отримують основну фінансову вигоду від їхнього функціонування. В Україні також діють багато відомих світових ТНК із брендами, наприклад, «Nestle», «Samsung», «Toyota», «Coca-Cola», «Nokia», «British American Tobacco», «Westinghouse», «Exxon Mobil» тощо. Вони здійснюють значні інвестиції в українську економіку. Найпривабливішими для західних корпорацій залишаються вторинний та третинний сектори української економіки. Найбільші інвестиції отримують харчова промисловість, торгівля, фінанси, машинобудування, транспорт, металургійна промисловість і нафтохімія.
Російські транснаціональні компанії теж захоплювали український економічний простір. Однак якщо для західних корпорацій головним був і залишається економічний зиск, то для російських ТНК ставилися й політичні завдання. Це утримання України у сфері впливу Росії та недопущення її інтеграції до найефективніших міжнародних економічних і військово-політичних організацій світу, тобто ЄС і НАТО. Іноді приватизація українських підприємств російським бізнесом призводила до їхнього закриття як конкурентів. Наприклад, приватизація у 2000 р. українського парфумерно-косметичного комбінату «Алые паруса» (Миколаїв) російським концерном «Калина» (Єкатеринбург) і його банкрутство й закриття у 2006 р.
Про парфумерно-косметичний комбінат «Алые паруса» (Миколаїв) читайте більше на сайті: niklife.com.ua/citylook/46917.
У Росії були й інші галузеві пріоритети, зорієнтовані на паливно-енергетичний комплекс, нафтохімію та металургію. При цьому в Україну «заходили» і «відмивалися» напівкримінальні гроші. Найвідомішими ТНК Росії на українському економічному просторі є «Газпром», «Лукойл», «ТНК», «Татнефть», «Група Альянс», «Альфа-банк», «Київстар», «Брокард».
3. Участь України в процесах європейської економічної інтеграції. З 1 вересня 2017 р. Україна стала повноправним асоційованим членом ЄС. Розпочалося розширення участі нашої держави в процесах європейської економічної інтеграції, який і до того відбувався швидкими темпами. Однак цей процес не позбавлений проблем. Вони пов’язані з тим, що Україна в багатьох аспектах ще не відповідає високим соціально-економічним і політичним стандартам ЄС і НАТО. Головною перешкодою на шляху до повноцінної інтеграції до ЄС стали високий рівень і значне поширення корупції майже в усіх сферах економічного й суспільного життя в Україні. Здійснити інвестицію в нашу економіку європейцям дуже важко, а іноді й неможливо, бо вони не дають хабарів чиновникам за вирішення тих чи інших питань.
Інтеграцію до ЄС стримують постійні корупційні скандали в країні, де державні чиновники з невеликою платнею мають великі суми коштів в іноземних банках і нерухомість на сотні мільйонів доларів. Це викликає несприйняття у світі й дуже погіршує соціально-економічний імідж нашої країни не тільки в Європі.
За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся про корупційні скандали в одній з країн Європи та наслідки цих скандалів для їхніх учасників.
Головним торговельним партнером України у 2018 р. був ЄС (42 % за підсумками на перше півріччя). Частка Росії в географічній структурі зовнішньої торгівлі знизилася й становить 8,5 % (2017). Найбільші обсяги зовнішньоторговельних операцій України в ЄС були з Німеччиною, Польщею, Італією, Францією, Угорщиною, Великою Британією, Швейцарією, Нідерландами, Іспанією. Отже, можна зробити висновок, що Україна підтримує зовнішньоекономічні зв’язки або з економічно найрозвиненішими країнами ЄС, або з державами-сусідами ЄС. Тут географічний чинник діє та є досить суттєвим.
4. Україна в системі глобальних економічних відносин у контексті сталого розвитку. У контексті вже відомого вам сталого розвитку Україна взяла курс на інтеграцію з країнами, для яких ця концепція не є чимось формальним. Саме країни ЄС нині найбільш ефективно впроваджують цю ідею в життя й просунулися найдалі в напрямку енерго- і ресурсозбереження, захисту довкілля від забруднення, створення передумов для існування й ефективного розвитку наступних поколінь.
За допомогою мал. 92 розкажіть, як реалізуються цілі сталого розвитку у вашому регіоні.
Узявши на себе зобов’язання перед ЄС щодо сталого розвитку, Україна вимушена поступово, повільно, але пристосовувати власну економіку й усе суспільство в цілому до високих соціально-економічних, культурно-освітніх, екологічних стандартів цього інтеграційного об’єднання.
1. Дізнайтеся більше про «Стратегію сталого розвитку "Україна-2020”» на сайті: zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5/2015.
2. Ознайомтеся з матеріалами українського порталу споживача: consumerinfo.org.ua/. Поділіться інформацією, яка вас зацікавила, з однокласниками.
Мал. 92. Сімнадцять цілей сталого розвитку
Процес глобалізації, удосконалення глобальної та регіональної транспортної мережі постійно змінюють географічне, геополітичне й геоекономічне положення України в Європі та світі. Кардинальна зміна географічних векторів зовнішньоторговельної політики України відбулася через загострення відносин із Росією.
Світове господарство ґрунтується на різних формах міжнародного співробітництва: міжнародній торгівлі, інвестиціях, науково-технічному співробітництві, міжнародному туризмі тощо. Кожна з них отримала розвиток і в Україні. Значні перспективи для розвитку та залучення іноземних інвестицій має туристична галузь країни.
В Україні діє багато відомих у світі ТИК, які здійснюють значні інвестиції в українську економіку: харчову та металургійну промисловість, торгівлю, фінанси, машинобудування, транспорт, нафтохімію.
З 1 вересня 2017 р. Україна стала асоційованим членом ЄС, що сприяє розширенню й поглибленню участі нашої держави в процесах європейської економічної інтеграції.
Узявши на себе зобов’язання перед ЄС щодо сталого розвитку, Україна має пристосовувати власну економіку й суспільство до високих соціально-економічних, культурно-освітніх, екологічних стандартів.
1. Укажіть і покажіть на політичній карті світу основні регіони й країни, які є головними торговельними партнерами України.
2. Охарактеризуйте місце України на світових ринках товарів, послуг і капіталу.
3. Оцініть зміни міжнародної спеціалізації та перспективи України у зв’язку з інтеграцією в європейський економічний простір.
4. Запропонуйте шляхи оптимізації зовнішньоекономічної діяльності України в контексті сталого розвитку.
Корисна інформація!
Дослідження англійського інституту «Рендел» визначили коефіцієнт транзитності України як найкращий у Європі. Тому створення транспортних коридорів і входження її до міжнародної транспортної системи визнано пріоритетним загальнодержавним напрямом розвитку транспортно-дорожнього комплексу України.
Україна пропонує включити до мережі міжнародних транспортних коридорів:
1. Транспортний коридор Гданськ-Одеса: Балтійське-Чорне море (Польща-Україна);
2. Транспортний коридор «Євроазіатський»: Чорноморськ-Поті-Тбілісі-Баку (Україна-Грузія-Азербайджан);
3. Транспортний коридор «Європа-Азія» (Німеччина, Італія, Австрія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща, Україна, Росія, Казахстан, країни Середньої Азії та Китай).
Згідно з Концепцією розвитку транспортно-дорожнього комплексу (ТДК) України на середньостроковий період та до 2020 р., передбачено активізацію процесів інтеграції до європейської та світової транспортних систем. Але в умовах жорсткої конкуренції відбувається витіснення українських перевізників із міжнародних ринків транспортних послуг через низьку якість обслуговування підприємств і населення та транспортну інфраструктуру, що потребує значних капіталовкладень і реконструкції.
Додаткова інформація для проведення досліджень:
mtu.gov.ua/ — Міністерство інфраструктури України;
mfa.gov.ua/ua — Міністерство закордонних справ України;
СІМ ЧУДЕС УКРАЇНИ
Коментарі (0)