§ 21. Китай

Які речі, виготовлені в Китаї, є у вас вдома?

МІСЦЕ КРАЇНИ У СВІТІ ТА АЗІАТСЬКО-ТИХООКЕАНСЬКОМУ РЕГІОНІ. КНР є одним з лідерів світового господарства. Від 2010 р. Китай за обсягом ВВП (за паритетом купівельної спроможності) посідає друге місце у світі після США.

Гордість країни

За кількістю промислових підприємств Китай посідає перше місце у світі.

Китай — один з найбільших експортерів світу. Наприклад, на нього припадає 20 % світового продажу товарів легкої промисловості.

ОСНОВНІ ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ МІСЦЕ КРАЇНИ У МІЖНАРОДНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ. Основа економічного зростання по-китайськи — експорт, залучення іноземних інвестицій, створення спеціальних економічних зон, підтримка держави й діаспори, працелюбна й дешева робоча сила. Китай розпочав свій сучасний господарський розвиток зі створення підприємств легкої і харчової промисловості. Поступово розширювалась номенклатура товарів, що вивозились: металеві вироби, іграшки, електропобутові товари тощо. Сучасний Китай — це «збірний цех» всього світу.

Велич столиці

Пекін — освітній, транспортний, культурний, політичний центр країни, друге за величиною місто Китаю (після Шанхаю). Унікальні історичні пам’ятки міста: Імператорський палац Гугун (Заборонене місто), Площа Тяньаньмень, Літній імператорський палац і Храм Неба.

СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ. За кількістю населення Китай посідає перше місце в світі — 1,4 млрд осіб (2017 р.). Для Китаю характерні значні контрасти розселення. (Поясніть чому.)

У Китаї стрімко зростає чисельність міського населення. У 2011 р. вперше в історії цієї країни вона перевищила кількість селян. Особливо густо заселені рівнини у середній і нижній течії річки Янцзи та низовини південно-східного узбережжя. (Поясніть чому.)

Дізнайтеся більше

Провінція Чжецзян виробляє й експортує 60 % світового виробництва новорічних прикрас і штучних новорічних ялинок.

На основі великих міст сформувались міські агломерації (наприклад, Шанхайська) і конурбації (Середньої Янцзи). Між ними розміщена густа мережа міських і сільських населених пунктів. На 1/3 території Китаю зосереджено 90 % усього населення, а середня його густота тут перевищує 170 осіб/км2.

У західній частині країни сформувався дисперсний тип системи розселення в оазах і гірських долинах. В окремих районах Тибету взагалі відсутнє постійне населення.

ЕКСПОРТНА ОРІЄНТАЦІЯ ЕКОНОМІКИ. Китай посідає друге місце у світі за розмірами валютних резервів. Це дало можливість сформувати великий і потужний імпорт капіталу. Проголошено курс на перетворення Китаю до 2020 р. у сучасну інноваційну країну.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВ ПЕРВИННОГО СЕКТОРУ. Сільське господарство — один із найважливіших економічних секторів Китаю. Країна — світовий лідер за обсягами виробництва багатьох видів аграрної сировини. Власної продукції сільського господарства не вистачає для потреб населення, тому нарощується імпорт багатьох важливих продуктів харчування. (Поясніть чому.)

Пригадайте, які природні умови характерні для західної і східної частин Китаю.

Захід і Схід Китаю дуже різняться характером господарювання. Захід — це сільське господарство високогір’я, степів, пустель і оаз. Схід — класичне трудомістке сільське господарство країн з мусонним типом клімату (мал. 66). Характерні його риси: мало землі, багато робочої сили і величезна кількість ручної праці.

Мал. 66. Сільськогосподарські регіони Китаю

У сільському господарстві країни традиційно домінує рослинництво. Майже 75 % ріллі Китаю засівають зерновими культурами. Більше половини врожаю зернових — рис, який вирощують переважно на півдні («зелений Китай») та у долині річки Янцзи (мал. 67). Пшеницю здебільшого вирощують на півночі («жовтий Китай») та у центрі Китаю. Кукурудзу і просо — на півночі і північному сході Китаю. Овес дуже важливий для господарства Внутрішньої Монголії і Тибету. (Поясніть чому.)

Мал. 67. Рисові тераси Хунхе-Хані — природна спадщина ЮНЕСКО

Велике значення має вирощування технічних культур. За валовим збором бавовни, цукрового буряку і цукрової тростини Китай посідає третє, а чаю і тютюну — перше місце у світі. Чайні плантації розташовані переважно на горбистих схилах долини Янцзи, а плантації цукрової тростини у провінціях Гуандун і Сичуань. (Покажіть їх на карті.)

Природні й агрокліматичні умови зумовили поширення садівництва, овочівництва, ягідництва. Тропічними фруктами відомий острів Хайнань, яблуками — провінція Шаньдун. (Покажіть їх на карті.)

На структуру та напрями тваринництва суттєво впливають густота населення та інтенсивне використання земель. У Східній і Центральній економічних зонах Китаю переважає свинарство і птахівництво. У Західній економічній зоні — кочове чи напівкочове скотарство. У пустельних районах вирощують верблюдів і овець, у високогірних — яків і корів. За обсягами виробленої товарної продукції лідирує свинарство: майже 90 % усього виробленого у країні м’яса. У районах, прилеглих до великих міст, розвинене промислове птахівництво. (Поясніть чому.) Особливе місце займають бджільництво і шовківництво.

Великого розвитку набуло розведення і вилов водних живих організмів. На морських мілинах штучно вирощують рибу, креветок, молюсків і водорості. Аквакультура дає половину рибних продуктів. Більшість відповідних господарств розташована у Східній економічній зоні. (Поясніть чому.)

Гордість країни

Компанія «Калуга Квін» — найбільший у світі виробник чорної ікри (майже 60 т на рік). Її підприємства розташовані у провінції Чжецзян.

Лише 10 % території Китаю вкрито лісовою рослинністю. Великі лісові масиви збереглись у прикордонних районах Внутрішньої Монголії, Юньнані і Сичуані. (Покажіть їх на карті.)

Добувна промисловість Китаю ґрунтується на інтенсивному видобуванні різноманітних корисних копалин. Країна є світовим лідером у вугільній промисловості. Найбільше шахт розташовано у Шаньсі. Нафту переважно видобувають у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі. (Покажіть їх на карті.) Власних покладів нафти недостатньо для задоволення потреб господарства, тому більшу її частину імпортують. У Маньчжурії розташовані головні поклади залізної і марганцевої руди у Китаї. Розвиток машинобудування зумовив інтенсивне видобування у цій країні різноманітних руд кольорових, дорогоцінних, рідкоземельних металів переважно в Західній економічній зоні.

ВТОРИННИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ — основа господарського розвитку Китаю. Потужна переробна промисловість орієнтована на збут продукції за кордон.

Нафтопереробна промисловість Китаю переважно розміщена у портово-промислових комплексах Східного економічного району та на периферії великих міських агломерацій Центральної економічної зони. (Поясніть чинники розміщення цих підприємств.)

За обсягом виробництва електричного струму Китай вийшов на перше місце у світі. Майже 75 % виробляють ТЕС. Найпотужніші з них зведено у вугільних басейнах Північно-Східного Китаю. Розпочато велику програму з розбудови каскаду ГЕС на гірських річках країни. АЕС та інші види генеруючих потужностей не набули помітного розвитку, хоча Китай посідає перше місце у світі за виробництвом електроенергії на ВЕС і СЕС. (Поясніть чому.)

У Китаї діють великі металургійні комбінати повного циклу. Більшість з них розміщено у провінціях Хебей, Ляонін, Ухань та у м. Шанхай. За виробництвом чорних металів Китай посідає перше місце у світі. Високоякісну сталь, прокат, легуючі метали переважно імпортують. Більшість підприємств кольорової металургії розміщено у провідних машинобудівних районах країни. (Поясніть чому.) Незважаючи на великі обсяги власного виробництва, країні не вистачає алюмінію, міді, свинцю й цинку, тому їх імпортують.

Дізнайтеся більше

Китай — найбільший у світі виробник первинного алюмінію, рафінованої міді, нікелю.

Унікальний досвід

Новий складальний завод «Івекл» відкрито у 2017 р. у селищі Цяолін, що входить до складу м. Нанкін. Створено 3000 нових робочих місць.

Машинобудування — найважливіший напрям китайської промисловості. Відповідні підприємства переважно розміщено у найбільших міських агломераціях, портово-промислових комплексах та спеціальних економічних зонах.

Китай — найбільший за обсягами продажу автомобільний ринок світу. (Поясніть чому.) Близько 44 % автомобілів становлять місцеві бренди, решта виробляють спільно із зарубіжними компаніями, такими як «Фольксваген», «Міцубісі», «Дженерал Моторс» тощо. Більшість автозаводів розташовано на півдні Східної економічної зони Китаю. Значну частину побутових електро- і радіоприладів та електроніки світу складають саме на підприємствах ТНК у спеціальних економічних зонах цієї країни.

Хімічна промисловість Китаю переважно функціонує на власній сировинній базі. Виготовлення фармацевтичної продукції контролюють іноземні компанії. Вони зосереджені у Шанхаї. Створено нові центри хімічної промисловості у Центральному економічному районі. (Поясніть чому.)

Сучасне економічне піднесення Китаю розпочалось з бурхливого розвитку легкої промисловості. Наявність у країні великого внутрішнього ринку та дешевої робочої сили дало змогу ТНК перенести з розвинених країн світу в приморські райони Китаю виробництво масових видів одягу і взуття. (Поясніть, як це позначилося на вартості виготовленої продукції на світовому ринку).

У харчовій промисловості Китаю провідну роль відіграють рисоочисна й борошномельна промисловість. Вони випускають найбільше у світі товарної продукції, яку переважно споживає місцеве населення. Найпотужніші з них діють у найбільших міських агломераціях Китаю.

ДОМІНУЮЧІ СКЛАДОВІ ТРЕТИННОГО СЕКТОРУ. Найшвидшими темпами у Китаї розвивається туристична діяльність. Країна посідає третє місце у світі за кількістю іноземних туристів.

Розвиток транспорту спирається на експортноорієнтовану економіку Китаю та великі обсяги внутрішніх перевезень вантажів і пасажирів. Основу транспортної мережі становить залізниця. (Поясніть чому.) На неї припадає 3/4 всіх вантажоперевезень.

Триває широкомасштабне будівництво високошвидкісних залізничних ліній. Найрозвиненіша залізнична мережа у Маньчжурії та у приморських східних районах. Найінтенсивніший рух між Пекіном і Шеньяном та Тяньцзінем і Шанхаєм. (Покажіть їх на карті.)

Збільшується частка автомобільного транспорту у перевезеннях вантажів і пасажирів. Особливо щільна мережа автомобільних доріг у найбільших міських агломераціях та у приморських східних районах країни.

Внутрішній водний транспорт розвинений переважно на найбільших річках Китаю та перевозить масові насипні вантажі. Морський транспорт забезпечує насамперед зовнішньоторговельні зв’язки країни. У сільській місцевості у Західній і почасти Центральній економічній зоні для перевезення вантажів іще масово використовують гужовий і в’ючний транспорт. (Поясніть чому.)

Китай спрямовує значні зусилля на розвиток освіти і науки. Для підготовки фахівців вищої кваліфікації діє державна програма з навчання і стажування за кордоном за спеціальностями, в яких є потреба у Китаї. Частина молоді здобуває освіту в Україні.

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА. Китай можна поділити на три великі економічні зони: Східну, Центральну, Західну.

Економічно розвинена приморська Східна зона включає прибережні провінції і міста центрального підпорядкування, а також спеціальні адміністративні райони — Гонконг/Сянган і Аоминь/Макао. (Покажіть їх на карті.) Тут розміщена велика кількість підприємств, створених іноземними компаніями. Східна зона має вигідне приморське положення щодо головних споживачів готової продукції, які розміщені у розвинених країнах світу. Велике значення у господарському розвитку цієї економічної зони відіграють великі портово-промислові комплекси (наприклад, Гонконг/Сянган). Окремі з них стали світовими містами з дуже розвиненою інфраструктурою для міжнародних ділових потреб. Саме тут розміщено більшу частину спеціальних економічних зон, орієнтованих на випуск експортної продукції. (Поясніть чому.)

Центральна зона охоплює внутрішні провінції країни. Основою її господарського розвитку є великі поклади корисних копалин, родючі землі та велика концентрація населення у долинах найбільших річок. У 2000-і роки розпочався процес перенесення значної частини виробничих потужностей хімічної і металургійної промисловості зі Східної зони у Центральну. Цьому сприяють менша вартість робочої сили, наявність вільних майданчиків для їхнього розміщення, достатня кількість вільних ресурсів води, вигідне транспортно-географічне розташування тощо.

Західна зона включає найвіддаленіші гірські та пустельні райони. Панівним видом господарської діяльності тут залишається сільське господарство і добувна промисловість. Складні природні умови не сприяють освоєнню родовищ корисних копалин. (Поясніть чому.)

СПЕЦІАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ — особливі компоненти структури господарства Китаю (мал. 68). Переважно вони розміщені у Східній економічній зоні та вздовж великих річок країни. (Поясніть чому.)

Мал. 68. Типи спеціальних економічних зон у Китаї

Унікальний досвід

Перша спеціальна економічна зона Китаю створена у маленькому селищі Шеньчжень у 1979 р. За десять років воно перетворилось на сучасне місто з населенням 2 млн осіб. Тут діє понад 3000 підприємств із залученням переважно іноземного капіталу.

ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ КИТАЮ. Найтісніші різноманітні господарські і техніко-економічні зв’язки налагоджено із США, Японією, Республікою Корея. Також велике значення посідають ТНК з Німеччини, Великої Британії, Франції. (Поясніть чому.) Перетворення Китаю у «збірний цех світу» зумовило різке зростання імпорту різноманітної сировини і напівфабрикатів. Наприклад, щороку кілька мільйонів тонн кам’яного вугілля до Китаю постачає Австралія, а багату залізну руду — Бразилія. Бере участь у цих поставках й Україна.

Пригадайте, які головні країни є постачальниками залізорудної сировини у світі.

Дізнайтеся більше

Китай — найбільший у світі експортер товарів і посідає друге місце у світі за загальним обсягом залучення іноземних капіталів.

МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ З КИТАЄМ Він посідає третє місце у зовнішній торгівлі України. Ми постачаємо до Китаю традиційні товари міжнародної спеціалізації, натомість завозимо звідти велике різноманіття продукції — від одягу і взуття до персональних комп’ютерів і мобільних телефонів. (Поясніть чому.)

Зросли обсяги вітчизняних поставок різноманітної сировини. Майже повністю на експорт до Китаю йдуть залізорудні окотки з м. Горішні Плавні (Полтавська область). Також значні поставки з України кукурудзи та ячменю, що йде на відгодівлю китайської свійської худоби.

У сфері зовнішньої торгівлі послугами Україна і Китай переважно взаємодіють у перевезеннях морським транспортом. Суттєве місце у вітчизняному експорті послуг займає освіта.

СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ

• Китай — індустріально-аграрна країна світу.

• Нерівномірний господарський розвиток призвів до формування Східної, Центральної і Західної економічних зон.

• Експортна орієнтація китайської економіки — основа його економічного зростання.

• Основою сільського господарства Китаю є рослинництво, яке спеціалізується на вирощуванні зернових культур.

• Китай — один з найбільших торговельних партнерів України.

Знаю і вмію обґрунтувати

1. Поясніть вплив випереджального економічного розвитку Східної економічної зони на розміщення машинобудування Китаю.

2. Схарактеризуйте причини незначного розвитку молочного скотарства у Китаї.

3. Чому у 2000-і роки в Китаї розгорнулось масштабне будівництво ГЕС?

4. Схарактеризуйте розміщення у Китаї підприємства нафтодобувної промисловості.

5. Чому світові міста Китаю переважно розміщені у приморських районах?

Працюю з картою

За допомогою карт шкільного атласу з’ясуйте природні чинники спеціалізації сільського господарства Тибету і Сичуаню.

Шукаю в Інтернеті

За допомогою інтернет-джерел знайдіть інформацію про ВЕС і СЕС Китаю. Поясніть чинники їхнього розміщення.

Генерую ідеї

З’ясуйте за допомогою сайта Державної служби статистики України значення Китаю у вітчизняній зовнішній торгівлі товарами за останні десять років. Поясніть причини нерівномірності її розподілу за товарами.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно