Войти
Закрыть

Особливості господарства

10 Клас

ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСТВА РЕГІОНУ. Америка - регіон світу, сучасні країни і народи якого сформувалися після відкриття та колонізації її європейцями. В епоху активного заселення й освоєння Америка була сировинною базою надходження в країни Європи сировини та продуктів сільського господарства. Після завоювання незалежності в країнах Північної та Південної Америки сформувалося всебічно розвинене господарство. Різні субрегіони мають різні рівні розвитку: лідерами є економічно розвинені країни Англо-Америки, які входять до когорти країн «центру», країни Латинської Америки мають пересічні економічні показники, характерні для «напівпериферії» або «периферії». Економіка Америки формувалася в умовах, принципово відмінних від Європи. Усі держави регіону — це колишні колонії, що утворилися внаслідок «імпорту» соціально-економічних укладів з країн, метрополій. З часом у них сформувалися власні моделі економічної, соціальної та політичної організації. Так, колонії Центральної й Південної Америки та Карибського басейну утворені вихідцями з південної, католицької Європи, що значно довше зберігала феодальний уклад, у своєму економічному розвитку спиралися на монопольні неофеодальні моделі плантаційного господарства. Існувала відносно нечисленна група великих землевласників, і домінуюча група безземельних селян-креолів та привезених з Африки рабів. Більшість сільськогосподарської продукції (цукрова тростина, тютюн, бавовник, кава та ін.) постачалися на зовнішні ринки, переважно у Європу, натомість внутрішній ринок був обмежений. Перші колонії у Північній Америці створювали громади протестантів, які хотіли самостійно організовувати своє життя без станових, релігійних та інших бар’єрів, притаманних Старому Світові. У їх середовищі були поширені дрібне землеволодіння, рівні соціальні можливості, прагнення до політичної самоорганізації за принципом «знизу догори». Відповідно, значно більше значення мали дрібні й середні землевласники і матеріально не залежні підприємці. Тому монополії не мали там такого тотального контролю над суспільством. Сформувався набагато потужніший внутрішній ринок, а наявність капіталу і приватної ініціативи сприяли швидкій індустріалізації Північної Америки після здобуття країнами незалежності....
0 Переглянути

Населення та його розміщення

10 Клас

ЗАСЕЛЕННЯ АМЕРИКИ. Пращури корінних народів Америки дісталися її теренів 30—25 тис. років тому через перешийок між Азією та Північною Америкою, що існував на місці нинішньої Берингової протоки. Основою господарства переселенців було полювання і збиральництво. Згодом зародилося землеробство. З розвитком осілого життя, на початку нової ери, прадавні американці вже вміли вирощувати картоплю, боби, перець, кабачки, гарбузи, томати, тютюн, потім почали культивувати бавовник і кукурудзу. Вони одомашнили лам, альпак, свиней, індиків; навчилися виготовляти тканини й випалювати кераміку, почали будувати дороги, зрошувальні канали і греблі, розвивати ремесла. Вони навчилися видобувати золото, срібло, мідь та освоїли складну техніку їх оброблення. Великого значення набули наукові знання й мистецтво. Основною політико-адміністративною одиницею були міста-держави або їх об’єднання. У X—XV ст. утворилися нові політичні й культурні центри — царство ацтеків з центром у місті Теночтітлан (тепер Мехіко), держава інків з великими центрами Куско та Мачу-Пікчу, держава майя зі столицею Чичен-Іца. Вражаючі пам’ятки їхньої культури, що є об’єктами зацікавленості туристів, включено до Світової спадщини ЮНЕСКО. До XVI ст. окремі народи доколумбової Америки освоїли величезні простори континенту та досягли значних успіхів у астрономії, математиці, географії, медицині, образотворчому мистецтві й літературі. Завдячуючи їм, у практику світового землеробства увійшли кукурудза, картопля, помідори, баклажани, боби, какао, ананас, соняшник, арахіс, ваніль. Вони відкрили каучук, володіли технікою будівництва, знали ковальську справу, ткацтво та інші ремесла. Попри на значне відставання культурного розвитку у часі від культурного процесу народів Європи й Азії, багато досягнень індіанців суттєво вплинули на культуру й мистецтво світу....
0 Переглянути

Субрегіони Америки та їх політико-географічні особливості

10 Клас

ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗМІЩЕННЯ ТА СКЛАД РЕГІОНУ. Америку як частину світу утворюють два материки — Північна і Південна Америка. Вони сполучені між собою Панамським перешийком, разом їхні території простягаються з півночі на південь через усю Західну півкулю. Від інших частин світу Америку відокремлено просторами Атлантичного, Тихого та Північного Льодовитого океанів. У країні як суспільно-географічному регіоні світу розрізняють кілька субрегіонів, що охоплюють низку країн і залежних територій (табл. 34). ПОЛІТИЧНА КАРТА. Основні політико-географічні реалії країн Америки склалися після відкриття цієї частини світу європейцями. Але життя людей там існувало задовго до того, як біля берегів континенту з’явилися каравели Христофора Колумба. Після його подорожей, як відомо, почалася колонізація Америки європейськими країнами — Іспанією, Португалією, Великою Британією, Францією та ін. Процес звільнення американських країн був тривалим — вони здобували незалежність від початку ХІХ ст. Проте й нині на політичній карті Америки існують залежні території. Так, Аруба — невеликий острів у Карибському басейні є суб’єктом федерації у складі Нідерландів; Бермудські Острови й Кайманові Острови у Карибському басейні — заморські території Великої Британії; Американські Віргінські острови й Пуерто-Рико контролюють США; Французька Гвіана є заморським департаментом Франції. Мальвінські/Фолклендські острови, що лежать у південній частині Атлантичного океану, є заморською територією Великої Британії, але водночас на них претендує й Аргентина, тому їх уважають спірною територією....
0 Переглянути

Мікронезія, Меланезія, Полінезія

10 Клас

Океанія об’єднує численні острівні території, розкидані у просторах Тихого океану. Розрізняють три історико-географічні субрегіони Океанії — Меланезію, Мікронезію та Полінезію. Кожний з них має природні, соціально-економічні та культурні особливості. МЕЛАНЕЗІЯ. Меланезія охоплює простір на північний схід від Австралії, від острова Нова Гвінея на заході до островів Фіджі на сході площею 940 тис. км2. На політичній карті Меланезії — чотири незалежні держави: Вануату, Папуа-Нова Гвінея, Соломонові Острови та Фіджі, заморська територія Франції — Нова Каледонія. Усі держави є молодими і здобули незалежність на хвилі деколонізації у ХХ ст. Острови мають здебільшого вулканічне походження, Нова Гвінея — материкове. Більша частина Меланезії розташована між екватором та Південним тропіком, тому клімат вологий і жаркий. На островах, густа мережа коротких, але доволі повноводних річок. В екваторіальній частині Меланезії поширені вічнозелені вологі тропічні ліси. Південніше переважають мусонні ліси та савани. Меланезія має кращі запаси мінеральних ресурсів порівняно з іншими частинами Океанії. Так, у Папуа-Новій Гвінеї є поклади золота, міді, нікелевих, кобальтових і молібденових руд, невеликі поклади нафти і газу. У Вануату є незначні запаси золота і марганцю, на Фіджі — поклади олова, міді, цинку, коштовних металів, залізистих пісковиків, а в Новій Каледонії сконцентровано 25 % світових запасів нікелю. Світ у просторі й часі Держави Меланезії Держави Меланезії мають незрілі політичні інститути. Так, Фіджі зазнала чотирьох державних переворотів (двох у 1987, у 1997 та 2006 рр.). Етнічні зіткнення на Соломонових островах (1998—2003 рр.) змусили державу звертатися по іноземну допомогу для врегулювання ситуації. Папуа-Нова Гвінея пройшла через конституційну кризу у 2011—2012 рр. Вануату, поряд із сучасними формами врядування, зберігає інститут вождів, які, попри відсутність формальних владних повноважень, на місцевому рівні користуються не меншим авторитетом, ніж офіційна влада....
0 Переглянути

Австралійський Союз (продовження)

10 Клас

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ. Становлення економіки Австралії відбувалося в умовах британської колонізації, що обумовило її аграрно-сировинну орієнтацію виробництва. Упродовж тривалого часу економіка Австралії розвивалася екстенсивно. Цьому сприяли великі простори й багатство природних ресурсів. Найбільше значення для освоєння країни в минулому мала природна рослинність: пасовища разом із сінокосами займають понад 50 % території країни, (за їхньою площею Австралії немає рівних у світі). Пасовищне вівчарство, а далі й скотарство були першими напрямами господарської спеціалізації країни. Сприятливі агрокліматичні умови і доволі родючі ґрунти на південному сході й південному заході материка обумовили зернову спеціалізацію сільського господарства. Індустріальний розвиток країни відбувся завдяки освоєнню різноманітних мінеральних ресурсів, розвіданих і легкодоступних, у близьких до узбережжя районах. Господарське освоєння території відбувалося в умовах невеликої людності, надзвичайно низької щільності населення. Австралія — високорозвинена індустріально-аграрна держава з ринковою економікою і високими стандартами життя. Її господарство істотно залежить від видобування та експорту мінеральної сировини. Особливо швидкими темпами розвивається третинний сектор....
0 Переглянути

Австралійський Союз

10 Клас

МІСЦЕ У СВІТІ ТА РЕГІОНІ. Австралійський Союз — країна в Південній півкулі, територія якої охоплює материк Австралію, острів Тасманію та численні дрібні острови Тихого й Індійського океанів. Це — найбільша за площею території країна в Океанії та шоста — в світі. Вона виходить до двох океанів, її найближчі сусіди — винятково острівні країни. Водночас Австралія розташована на значних відстанях від решти економічно розвинених країн. Австралія — багата і розвинена держава, нині її економіка — 13-та серед найбільших економік. Країна має другий за величиною в світі індекс людського розвитку і належить до провідних у світі за якістю життя, охорони здоров’я, освіти, захистом економічної свободи, громадянських і політичних прав. Австралія є другою найбагатшою країною світу у розрахунку багатства на одного дорослого після Швейцарії. Вона входить до «Великої двадцятки», є членом Співдружності Націй. ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСИ. Австралія — найбільш рівнинний і найпосушливіший материк на планеті. Третину континенту займають пустелі та напівпустелі. У західній частині Австралії розташоване Західноавстралійське плоскогір’я. У східній — Великий Вододільний хребет; г. Косцюшко (2228 м) є найвищою точкою країни. Територія Австралії лежить у чотирьох географічних поясах — від субекваторіального (на півночі) до помірного (на півдні о. Тасманія). Її ландшафти змінюються від лісів різних широт до тропічних пустель. Найкращі умови для життя і господарського освоєння території склалися на схід від Великого Вододільного хребта, де найвищий рівень зволоження. З просуванням на захід, у глиб континенту, рослинний покрив стає біднішим, знижується родючість ґрунтів, ліси змінюються чагарниками та сухостеповою рослинністю. Там поширені пасовища для овець та великої рогатої худоби. Центральні райони материка зайняті спекотними напівпустелями та пустелями....
0 Переглянути

Індія

10 Клас

МІСЦЕ В РЕГІОНІ І СВІТІ. Індія (мовою гінді — Бхарат) є однією з найбільших країн світу. Гірські системи Гіндукушу і Гімалаїв на півночі та Індійський океан на півдні відокремлюють півострів Індостан, на якому розташовано країну, від решти світу. Проте зв’язки Індії зі світом були завжди. Індійська цивілізація налічує понад 5 тис років. Ще в ІІІ тис. до н. е. на Індо-Гангській рівнині зародилася одна із найдавніших рільницьких культур Землі. Від середини ІІ тис. до н. е. до Індостану мігрували численні арійські племена, які витрутили аборигенів (дравідійські племена) на південь. Тож нині поняття «індійці» об’єднує кілька спільнот. У VI ст. до н. е. в долині Гангу виник буддизм — найстаріша світова релігія, але згодом в Індії більшої сили набув індуїзм. У VIII ст. в регіон проник іслам. Колоніальна епоха на півострові Індостан закінчилася після Другої світової війни. Під проводом демократичних сил країни здобули незалежність. Проголошення незалежності в 1947 р. супроводжувалося поділом країни на дві держави-домініони: Індійський Союз, до якого відійшли території, де більшість сповідувала індуїзм, і Пакистан — території, де переважав іслам. Територіальний поділ породив прикордонні суперечки, деякі з них, наприклад, проблема Кашміру, не вирішено й досі. І нині залишаються неврегульованими проблеми делімітації кордону між Індією та Китаєм....
0 Переглянути

Китай (продовження)

10 Клас

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ. Оцінка сучасного рівня економічного розвитку КНР є досить неоднозначною. З одного боку, це велика держава, що за абсолютними показниками поступається небагатьом країнам світу. Країна має великі можливості в енергетиці — перше місце у світі за видобутком паливних ресурсів, перше місце за виробництвом сталі, зерна і тканин. У Китаї розвинені космічна й атомна промисловість, нафтохімія та електроніка. З іншого боку, виробництво промислової та сільськогосподарської продукції на душу населення лише наближається до пересічних показників по світовому господарству. За останні десятиліття у КНР докорінно змінилося співвідношення секторів у структурі ВВП: третинний сектор — понад 52 %, вторинний — 40 %, первинний — 8 %. Китай наблизився до індустріально-аграрної, економічно розвиненої країни. За продуктивністю праці сільське господарство має показники значно нижчі порівняно з промисловістю. Крім того, характерні нерівномірно розвинена інфраструктура і порівняно низький технологічний рівень так званих цивільних промислових виробництв. ТРЕТИННИЙ СЕКТОР. Види обслуговувальної діяльності в Китаї залишаються характерними для централізовано керованої економіки соціалістичної країни: належні їм функції виконують торгівля, комунальний сервіс, транспорт. Але дозволена згідно з останніми реформами свобода приватної ініціативи бере своє: активність і суєта базарної та вуличної торгівлі просто вражає. Можна недорого поїсти і дешево купити все необхідне для невибагливого покупця....
0 Переглянути

Китай

10 Клас

МІСЦЕ У СВІТІ ТА РЕГІОНІ. Китай — країна, історія державності якої сягає кількох тисячоліть. Її народ зробив вагомий внесок у матеріальну та духовну культуру людства. Китай має велику територію, величезні трудові та багаті природні ресурси, потенційно місткий внутрішній ринок. На початку XXI ст. за розмірами ВВП та економічним потенціалом Китай став однією з провідних країн світу. Китай — осередок однієї з найдавніших цивілізацій Землі. У VI тис. до н. е. на китайських рівнинах уже вирощували рис, близько IV тис. до н. е. там утворилася рільницька цивілізація. До II ст. до н. е. у пониззі Хуанхе виникла імперія династії Шан. До І тис. до н. е. склалася етнічна спільнота древніх китайців та була винайдена ієрогліфічна писемність, яка існує і донині. Основу нації становили народи, які згодом почали називати себе хань. Вони від II ст. до н. е. поступово асимілювали народи тангутів, відгородилися від степових кочівників (сюнну, аварів, монголів) на півночі тисячокілометровою Великою Китайською стіною і продовжили просування на захід, північний схід і південь. Назва династії Цінь у транскрипції інших східних мов увічнилась як Чайна (Китай). А самі китайці почали називати себе «людьми Хань», і ця самоназва існує і до сьогодні. Симбіоз конфуціанства, даосизму та буддизму склали духовну та філософську основу формування китайської цивілізації. Головне, що віддавна характеризувало систему влади в Китаї — прагматичний підхід до суспільства як об’єкта управління; благо держави прирівнювалось до блага суспільства в цілому. Тому чимало сил, а часом і жорстокості, докладалося задля забезпечення стабільності й порядку. Упродовж тисячоліть, аж до XX ст., Китай існував в умовах стабільності: стабільної території; постійної чисельності населення у відповідних межах, усталеності життєвих устоїв....
0 Переглянути

Японія (продовження)

10 Клас

ТРЕТИННИЙ СЕКТОР. На третинний сектор у Японії випадають і основні обсяги продукування ВВП, і кількість зайнятих у господарстві — близько 69 %. За обсягами послуг країна поступається лише США та Китаю. У структурі зайнятості, крім звично великих обсягів торгівлі, побутового сервісу та роботи транспорту, підвищену роль відіграють фінансово-банківська діяльність, освіта та наука, медицина та соціальні служби, готельний і туристсько-рекреаційний бізнес. В Японії створено сучасну науково-виробничу сферу. Це дає змогу розвивати виробництво наукомісткої та технічно складної продукції як основний напрям спеціалізації країни в міжнародному поділі праці. Науково-виробнича сфера має високий рівень територіальної концентрації. Так, на агломерацію Токіо — Йокогама припадає 60 % наукових розробок та близько 40 % продукції виробництв високих технологій. Важливу роль відіграють також Осака, Кіото і Нагоя. Перспективним напрямом є створення системи технополісів. Наукове місто — Цукуба. Фінансово-банківська система Японії — одна з найпотужніших у світі. Її опорним каркасом є великі банківські угруповання Mitsubishi UFJ (Міцубісі), Sumitomo Mitsui (Сумітомо Міцуї), Mizuho (Мідзухо). Їх доповнюють десятки так званих мережевих і регіональних банків. З ними тісно взаємодіють галузеві корпоративні угруповання (кейрецу). У результаті перехресного володіння акціонерним капіталом вся система управління економікою держави набуває рис єдиного фінансово-корпоративного комплексу. Вона суттєво відмінна від організації господарства в інших економічно розвинених країнах....
0 Переглянути
Вперед
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 48
Назад

Навігація