§ 15. НЕБО. НЕБЕСНА СФЕРА

З раннього дитинства ми чуємо такі вислови: «Сонце на небі», «Місяць по небу ходить», «зоряне небо». З небом ми пов’язуємо простір над нашими головами. Ми бачимо небо у формі велетенської півкулі, на якій знаходяться зорі, Місяць, Сонце.

Якщо дивитися на зоряне небо, нам здається, що всі зорі розташовані на однаковій відстані від нас. Вони ніби світять на внутрішній поверхні велетенської кулі, у центрі якої перебуваємо ми. Проте це не так. Адже нині відомо, що зорі й планети знаходяться на різних відстанях від Землі, що наша планета не стоїть на місці, а постійно рухається. Відомо також, що наша планета куляста, тому будь-який спостерігач із Землі бачить лише половину неба.

Учені здавна намагалися створити модель, яка дала б змогу побачити все небо одразу.

• Що розуміють під небесною сферою

Останнім часом у парках атракціонів можна побачити великі прозорі кулі. Усередину такої кулі людина може вільно потрапити й рухатися в ній (мал. 53). Якщо ізсередини на стінках такої кулі розмістити всі світні точки, які ми бачимо на зоряному небі, то можна сказати, що ми створили модель неба - небесну сферу. Цим поняттям успішно користуються вчені-астрономи, вивчаючи видимі рухи зірок і визначаючи їхнє розташування на небі.

Мал. 53. Такі кулі дають змогу уявити небесну сферу

Отже, небесна сфера - це уявна порожниста куля довільного радіуса, на внутрішню поверхню якої нанесено всі зорі саме так, як спостерігач із Землі бачить їх на зоряному небі.

Небесна сфера дещо схожа на глобус Землі, про який ти вже знаєш з початкової школи. Проте на глобусі розташовані океани і материки, а на небесній сфері - зорі (мал. 54).

Мал. 54. Небесна сфера

• Точки і лінії небесної сфери

На глобусі Землі існують екватор, Північний і Південний географічні полюси. На небесній сфері також є полюси й екватор, але називаються вони небесний екватор і полюси світу (мал. 55).

Небесний екватор ділить небесну сферу на дві півкулі - Північну і Південну. Точку небесної сфери, розташовану прямо над головою спостерігача, називають зенітом. Уявну вісь, навколо якої обертається небесна сфера, називають віссю світу. А точки перетину цієї уявної осі світу з небесною сферою називають Північним полюсом світу і Південним полюсом світу (мал. 55).

Мал. 55. Точки і лінії небесної сфери

Варто зауважити, що між земними полюсами й земним екватором та полюсами світу й небесним екватором існує одна суттєва відмінність. Земні полюси реально існують як точки на поверхні Землі, і до них можна долетіти чи доїхати так само, як і до екватора. А полюсів світу як реальних точок на зоряному небі немає. Тому ми можемо позначити тільки напрямок, у якому вони спостерігаються.

• Чому все, що ми бачимо на небі, постійно рухається

Коли ми дивимося на небо, то бачимо, як удень Сонце, а вночі Місяць і зорі рухаються по ньому. Нам здається, що ці світила рухаються навколо нас. У давнину вчені зробили хибний висновок, що Земля нерухома, а все рухається навколо неї. Причина такої помилки полягає в обертанні Землі навколо своєї осі. Так само, як тобі під час обертання на каруселі здається, що рухаються будинки і дерева, так і всім, хто перебуває на Землі, здається, що рухається небо. Та насправді це Земля рухається навколо Сонця й навколо своєї осі.

Підсумки

• Небесна сфера - це уявна порожниста куля, у центрі якої знаходиться спостерігач. На внутрішню поверхню цієї кулі нанесено всі зорі так, як їх бачить на зоряному небі спостерігач.

• На небесній сфері є точки і лінії, за допомогою яких можна визначити положення зір.

• Усе, що знаходиться на небі, постійно рухається.

Сторінка природодослідника

Виконай удома дослід. Стародавні вчені часто користувалися «небесними глобусами». На них були нанесені лінії, за допомогою яких можна було дуже точно визначити місцеположення зорі на небесній сфері. Проте всі зорі та їхні сукупності на тих «небесних глобусах» виглядали «перевернутими».

У чому полягала помилка стародавніх учених, що користувалися «небесними глобусами»? Відповісти на це запитання тобі допоможе такий дослід.

Дослід. За малюнком 56 на прозорому аркуші поліетилену зобрази найпомітнішу частину сузір’я Великої Ведмедиці, або Великий Ківш, як ще його називають в Україні. Сім найпомітніших зірок Ківша нанеси на поліетилен червоним фломастером. Виготовлений малюнок за допомогою скотчу прикріпи до скла на вікні балкона (якщо це квартира) або на вікні першого поверху приватного будинку із середини помешкання. Тепер уважно розглянь зображене сузір’я. Зверни увагу, ручка Ківша буде знаходитися ліворуч. Потім вийди на вулицю або балкон і повтори спостереження. Ти побачиш ручку Ківша вже праворуч.

Отже, помилка давніх учених пояснюється тим, що зоряне небо на «небесних глобусах» малювали так, як його бачив би спостерігач, перебуваючи ззовні небесної сфери.

Мал. 56. Найяскравіша частина сузір’я Великої Ведмедиці

Сторінка ерудита

Спостерігаючи за зоряним небом у Північній півкулі, давні вчені помітили, що всі зорі рухаються і чим вище зоря знаходиться на небі, тим менш помітний її рух. На небі вони знайшли таку зорю, рух якої майже непомітний протягом усієї ночі. Що ближче до неї знаходяться інші зорі, то рух їх стає повільнішим. Цю зорю називають Полярною зорею, а точку її місцеположення на небесній сфері пов’язують з Північним полюсом світу.

Запитання і завдання

1. Що таке небесна сфера та із чим її можна порівняти?

2. Назви точки і лінії небесної сфери.

3. Чому здається, що зорі рухаються по небу?

4*. Поясни причину видимих рухів світил і зміни вигляду зоряного неба впродовж року.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно