Карти, їхні елементи
- 31-01-2022, 13:18
- 483
6 Клас , Географія 6 клас Пестушко, Уварова
§ 14. Карти, їхні елементи
ПРОЧИТАЙТЕ І ДІЗНАЄТЕСЯ
- Про географічні карти минулого.
- Як на картах враховують кулястість Землі і показують сторони горизонту.
- Про «легенду» карти.
• Про географічні карти минулого. Точна дата створення першої карти невідома, хоча є багато історичних документів, які свідчать про існування карт у різні етапи розвитку Землі. Зображення навколишньої місцевості первісної людини знаходять у вигляді малюнків, виконаних на корі дерев, металі й просто на скелях. У Середні віки були поширені так звані монастирські карти. Їх створювали без урахування кулястості Землі. Так, візантійський купець Козьма Індікоплов зобразив Землю у вигляді прямокутника.
У зв'язку з появою компаса в Європі в ХІІІ-ХІV ст. почали створювати морські навігаційні карти-портолани (від італ. portolano - «пов'язані порти»). Ці карти містили безліч ліній, проведених у різних напрямках з одного центру, де розміщувався уявний компас (мал. 41).
Така густа сітка на карті вказувала сторони горизонту і ще 28 проміжних напрямків до точок горизонту відносно країн світу. Численні лінії підказували морякам, у яких напрямках слід шукати бухти, острови, берег.
В епоху Великих географічних відкриттів і досліджень виникла потреба в нових картах, які б враховували кулястість Землі. Карти-портолани вже не задовольняли потреби морських подорожей. Адже що більша відстань уздовж будь-якої лінії, проведеної на портолані, то більша ймовірність потрапити зовсім не туди, куди було заплановано.
Учені шукали нові способи зображення на площині кулястої Землі. Так, фламандець Герард Меркатор створив карту світу з неправильними обрисами материків, а дійсні відстані потрібно було розраховувати. Такі карти були незручні в користуванні для моряків, оскільки потребували знання математики. Англійський географ Е. Райт створив до карти Меркатора спеціальні таблиці. Вони допомагали морякам у розрахунках відстаней. Крім того, Меркатор створював також карти окремих територій, які й досі є цікавими картографічними творами (мал. 41).
Наприкінці XIX ст. почали створювати карти не тільки поверхні суходолу, а й рельєфу океанічного дна.
НОТАТКИ ДО ТЕМИ
Найдавніша карта. Її складено близько 6000 років тому. Це так звана кам'яна карта - малюнок, зроблений на кам’яній брилі. Його було знайдено 1978 року на півдні Йорданії в підземному гроті. «Кам'яна карта» досить точно і детально відтворює мережу доріг у гірських долинах і місце розташування поселень. Було встановлено, що цю карту (масштабом приблизно 1:16 999) створювали впродовж 150-200 років. Вона мала практична значення і була необхідна стародавнім мисливцям і землеробам.
• Як на картах враховують кулястість Землі і показують сторони горизонту. Як ви вже знаєте, під час складання карти обов’язково виникають спотворення довжини, площі і форми, які є наслідком перенесення кулястої форми Землі на площину (мал. 42). Основним способом перенесення земної поверхні на площину є картографічні проекції.
Мал. 41. Портолан Чорного моря, який складено 1559 року (1). Фрагмент карти Таврики Херсонеської, яку створив Герард Меркатор у XVI ст. (2)
Мал. 42. Перенесення кулястої форми Землі на площину
Основою будь-якої карти є сітка тонких ліній, що перетинаються. За допомогою цих ліній карту орієнтують за сторонами горизонту. Вертикальні лінії - це меридіани (з лат. «полуденний» ), які вказують напрямок північ - південь. Горизонтальні лінії - це паралелі, що вказують напрямок захід - схід.
Попри те, що нині вчені запропонували багато способів зображення Землі на карті, жоден з них не дає точного її відтворення: на одних картах правильно зображено обриси материків і океанів, але при цьому спотворено їхні розміри, на інших збережено площі, проте спотворено форми континентів. Отже, карт без спотворень немає.
На картах неможливо зобразити місцевість в усіх подробицях, як на плані. Тому перед складанням карти постає дуже важливе завдання - відібрати для неї найістотніші об'єкти. Ступінь узагальнення залежить від призначення карти.
• Про «легенду» карти. Різноманітні об'єкти на картах показують за допомогою умовних знаків. Розрізняють кілька видів умовних знаків. Масштабні умовні знаки передають дійсні розміри об'єктів, виражені в масштабі карти. Такі знаки складаються з контуру, наприклад контур лісу або болота, та його заповнення, яке позначають кольором чи штрихуванням. Позамасштабні умовні знаки застосовують до об'єктів, які не виражені в масштабі карти. Це можуть бути геометричні фігури, буквені символи, схематичні малюнки. Такими знаками на карті позначають населені пункти, родовища корисних копалин, електростанції та інші об'єкти.
Лінійними умовними знаками на картах передають лінійні об'єкти: річки, дороги, кордони, лінії зв'язку. Ці умовні знаки за своєю довжиною та конфігурацією є масштабними, а за шириною - позамасштабними. Застосовують на картах і пояснювальні умовні знаки,, наприклад стрілки, які вказують напрямок течії річки, вітру тощо.
На кожній карті, зазвичай унизу, вміщується пояснювальна таблиця умовних знаків і позначок. Називається вона легендою карти, що з латинської мови означає «те, що має бути прочитане». Отже, легенда допомагає розкрити зміст карти і прочитати його.
МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ
Розгляньте легенду карти півкуль в атласі і спробуйте розкрити її зміст, тобто «прочитайте», що на ній позначено.
ПРОЧИТАЛИ - ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!
ЧИ ЗНАЮ
- 1. Що є географічною картою?
- 2. Що таке легенда карти?
ЧИ РОЗУМІЮ
- 3. Чому під час створення карт використовують картографічні проекції?
- 4. Чим відрізняються умовні знаки на карті від умовних знаків на плані?
ЧИ ПОЯСНЮЮ
- 5. Чому на карті неможливо зобразити земну поверхню в усіх подробицях?
- 6. Чому на карті використовують як масштабні, так і позамасштабні умовні знаки?
ЧИ ВМІЮ
- 7. Визначте за картою півкуль, які об’єкти на ній показано масштабними, а які позамасштабними умовними знаками.
- 8. Визначте в географічному атласі карту, легенда якої містить інформацію про живу природу Землі.
Коментарі (0)