Войти
Закрыть

Основні форми рельєфу суходолу Землі: гори

6 Клас

• Де і як виникають гори. Відносно стійкі й рівні ділянки земної кори зазвичай розділені рухомішими ділянками. Вони видовжені на тисячі кілометрів, тут внаслідок зіткнення літосферних плит гірські породи зім’яті у складки. Саме тут здебільшого й утворюються гори - високо підняті над рівниною частини земної поверхні з дуже пересіченим рельєфом. Гірські форми рельєфу охоплюють близько 25 % суходолу. Вони часто простягаються на сотні й тисячі кілометрів. Так, на 9000 км уздовж тихоокеанського узбережжя Південної Америки простягаються Анди - найдовші у світі гори. • Про висоту гір та їхній вік. Гори на земній кулі дуже відрізняються висотою, зовнішнім виглядом, походженням, віком. Так, Гімалаї — найвищі на земній кулі гори - здіймаються на висоту близько 9000 м над рівнем моря. Найвищі в Україні гори - Карпати - заввишки лише понад 2000 м над рівнем моря. А висота найвищої вершини Кримських гір становить лише 1545 м над рівнем моря. За висотою гори поділяють на низькі (до 1000 м над рівнем моря), середньовисотні (1000 3000 м над рівнем моря) і високі (понад 3000 м над рівнем моря) (мал. 71). Іноді гори утворюють високий скелястий хребет з вершинами, вкритими вічними снігами. Таким, наприклад, є Великий Кавказький хребет. Проте поодинокі хребти - це рідкість. Частіше гори складаються з кількох хребтів, розділених глибокими долинами (мал. 74) або плато, як-от Кордильєри. Так само й Українські Карпати утворені кількома великими хребтами, що паралельно витягнуті з північного заходу на південний схід....

Основні форми рельєфу суходолу Землі: рівнини

6 Клас

Рельєф — це сукупність форм земної поверхні, утворених під дією внутрішніх і зовнішніх процесів. Ці форми дуже різноманітні за будовою і зовнішнім виглядом. До найбільших форм земної поверхні належать материки та океанічні западини. Їх ще називають планетарними формами рельєфу. На кожному материку розрізняють рівнини і гори - основні форми земної поверхні (мал. 71). Формування рельєфу тісно пов’язане з будовою земної кори. • Як утворюються рівнини. Рівнини — це відносно рівні поверхні, що складаються переважно з осадових порід, зокрема глини, піску, гравію, які часто залягають майже горизонтально і мають значну потужність (до кількох тисяч метрів). Багато сучасних рівнин земної кулі колись були морським дном, на якому накопичувалися шар за шаром пісок, глина, вапняковий мул тощо. Із часом земна кора піднялася, море відступило, а його дно стало суходолом. Так з’явилася, зокрема, велетенська Західносибірська рівнина. Утворюються рівнини і внаслідок руйнування гір, як-от на території Африки. Деякі з рівнин утворюються завдяки тривалій роботі текучих вод. Вони розмивають гірські породи, переносять їх, відкладають, створюючи величезні рівнинні простори. Такими є Індо-Гангська та Месопотамська низовини в Азії, Амазонська низовина в Південній Америці. В Україні значною мірою річковими наносами Дніпра утворені Придніпровська та Поліська низовини....

Абсолютна і відносна висота місцевості

6 Клас

• Як море допомагає визначити абсолютну висоту на суходолі. За початок відліку висот на Землі прийнято рівень Балтійського моря. Висоту місцевості, визначену від рівня Балтійського моря, називають абсолютною висотою. Абсолютна висота точок, розташованих вище від рівня моря, - додатна, а нижче - від'ємна. Так, вище розташовані гори суходолу, нижче - окремі низовини. Наприклад, абсолютна додатна висота найвищих гір світу Гімалаїв дорівнює 8848 м над рівнем моря, а абсолютна від’ємна висота становить -395 м. Це рівень Мертвого моря. Щоб визначити абсолютну висоту якоїсь точки в Україні, не обов’язково щоразу їхати до Балтійського моря. На окремих спорудах під час нівелювання встановлюють спеціальні знаки-репери, на яких зазначено абсолютну висоту місцевості (мал. 67). Поза населеними пунктами по лініях нівелювання приблизно через 5-8 км закладають ґрунтові репери. НОТАТКИ ДО ТЕМИ Як океан керує висотою гір. Ученим відомо, що рівень Світового океану не залишається незмінним і коливається під впливом різних чинників. Серед таких і сили тяжіння Сонця та Місяця, і зміна атмосферного тиску, і випадіння атмосферних опадів та випаровування, і річковий стік та землетруси тощо. Однак найбільші зміни пов’язані з наступом та відступом давнього льодовика. Під час давнього зледеніння велика маса води перетворилася на льодовик, що вкривав частину території Північної Америки та Європи. Унаслідок цього рівень океану був на 120-150 м нижче сучасного. Отже, саме на таку висоту тоді й «зросли» всі гори на Землі. Проте в подальшому внаслідок потепління і танення давніх льодовиків рівень океану знову почав підніматися, а гори відповідно «знижуватися»....

Зовнішні процеси Землі: органічне вивітрювання і діяльність людини

6 Клас

• Наскільки живі організми видозмінюють земну поверхню. Живі організми, особливо мікроорганізми, відіграють важливу роль у процесах вивітрювання гірських порід, взаємодіючи з ними й спричиняючи органічне вивітрювання - руйнування, розчинення й перетворення мінералів і гірських порід. Різноманітні живі організми, як-от лишайники або дерева, виділяють кислоти, які здатні впливати на гірські породи. Крім того, рослини також сприяють фізичному вивітрюванню, оскільки їхні коріння та насіння проникають у тріщини і, проростаючи, поглиблюють їх. Рослинність, що накопичується, сприяє заростанню озер, заповнюючи їх органічною масою. Унаслідок цього на місці озерних улоговин виникають вирівняні грудкуваті поверхні. На болотах завдяки рослинам часто виникають купини і торф'яні горби, а на річках - маленькі штучні споруди: греблі і хатинки бобрів (мал. 64). У земній поверхні тварини утворюють численні порожнини - нори й горбики заввишки подекуди до 4-5 м при діаметрі 15-20 м. На узбережжях теплих морів із черепашок тварин із часом формуються черепашкові пляжі, а в самих водах тропічних морів унаслідок накопичення відмерлих вапнякових коралів утворюються коралові рифи (мал. 65)....

Зовнішні процеси Землі: робота вітру, вод і льодовиків

6 Клас

• Як змінює земну поверхню Сонце. Під впливом сонячної енергії відбувається фізичне вивітрювання - руйнування мінералів і гірських порід унаслідок коливання температури повітря. Різких змін температури повітря не витримують навіть найпотужніші гірські системи. Гірські породи, з яких вони складаються, то розширюються під час нагрівання, то стискаються внаслідок охолодження. Спочатку від скель відламуються великі брили, уламки яких нерідко, сповзаючи схилами гір, утворюють своєрідні «річки». Поступово ці уламки перетворюються на щебінь, пісок і пил. • Про скульптора на ім’я «вітер». Побачити наслідки діяльності вітру можна там, де рослини не створюють на поверхні суцільного покриву. Обточуючи і шліфуючи виступи твердих порід, вітер часто є «автором» різноманітних примхливих витворів (мал. 62). Він також видуває з порід дрібні частинки, залишаючи на поверхні заглиблення, схожі на лунки. Потім увесь подрібнений матеріал переносить на великі відстані і відкладає, створюючи, зокрема, піщані гори - бархани і дюни. НОТАТКИ ДО ТЕМИ Вітряні міста. Вони не позначені на картах, але все ж існують, продовжуючи вражати дослідників. Вітряні міста - це сукупність на обмеженій території численних форм вивітрювання, які є примхливі й дуже нагадують рукотворні вироби - стовпи, башти, столи, голки, піраміди, кулі тощо. Подекуди вітер спромігся так обробити скелі, що вони стали схожі на будинки і навіть давні замки, серед яких можна розпізнати вулиці і провулки. Але й до сьогодні в цих містах продовжує жити лише їхній творець - вітер....

Внутрішні процеси Землі: вулканізм і вулкани

6 Клас

• Як і де проявляється вулканізм. Вулканізм - це сукупність явищ, пов'язаних з переміщенням речовини мантії в глибинах Землі та її виверженням з надр на поверхню суходолу або морське дно. Розплавлена речовина мантії - магма (з грецької - «густа мазь») піднімається під величезним тиском до земної поверхні каналом, що називається жерло. На земній поверхні магма зазвичай утворює конусоподібні гори - вулкани (від латинського слова вулканус - «вогонь, полум'я»). Жерло вулкана закінчується чашоподібною лійкою - кратером (мал. 59), який заповнений лавою. Так називають магму, вивержену на поверхню. На схилах великих вулканів можна виявити бічні кратери. Виверження вулкана супроводжується сильними вибухами, з кратера разом із лавою виривається вогняна суміш газів, попелу, водяної пари, великих уламків гірських порід - вулканічних бомб (мал. 60). На земній кулі налічують до 850 діючих вулканів. Щорічно на планеті стається понад 30 вулканічних вивержень. Лише у XX ст. на Землі зареєстровано понад 1500 вивержень. І їхня кількість збільшується, що свідчить про посилення активності земної кори. Є вулкани, про виверження яких не збереглося ніяких відомостей. Про їхнє активне життя в минулому свідчить конусоподібна форма гори та кратер на вершині. Це згаслі вулкани. Вулкани здебільшого виникають на межі літосферних плит, утворюючи величезні за протяжністю вулканічні пояси. Один з таких, що сформувався довкола Тихого океану, отримав назву «Вогняне кільце». Місця розташування вулканів часто майже збігаються з епіцентрами землетрусів....

Внутрішні процеси Землі: землетруси

6 Клас

• Чому виникають землетруси. Землетруси - це підземні поштовхи і коливання земної поверхні, які відбуваються внаслідок раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії. Місце розривів і зміщень у земній корі називають вогнищем землетрусу, яке може виникнути на різній глибині. Однак здебільшого вогнища землетрусів перебувають на глибині від 10 до 70 км. Ділянку земної поверхні, розташовану над вогнищем, називають епіцентром землетрусу (мал. 57). У цьому місці інтенсивність поштовхів найбільша. Що далі від епіцентру, то вона менша. Інтенсивність землетрусів вимірюють у балах за дванадцятибальною шкалою (див. Додаток). Що сильніші руйнування спричинив землетрус, то більше балів він отримує. У далекому минулому люди не розуміли причини землетрусів. Наприклад, грецькі селяни вважали, що землетрус - це руйнування будівель підземних велетнів, які, маючи неймовірну силу, глибоко під землею споруджували собі помешкання, кладучи скелю на скелю. Іранці й таджики пояснювали землетруси в горах витівками злих духів, які живуть у надрах землі. Нині добре відомо, що землетруси є одним зі свідчень рухів земної кори й зумовлені передусім процесами, які відбуваються в надрах планети....

Внутрішні процеси Землі: рухи земної кори

6 Клас

• Які є свідчення горизонтальних рухів земної кори. Здається, побачити те, що відбувається в земних глибинах, неможливо. Проте насправді прояв внутрішніх процесів Землі можуть спостерігати тисячі людей, наприклад, під час виверження вулканів чи потужних землетрусів. Будь-які гори також є наслідком внутрішніх процесів Землі. Отже, земна кора рухається. Головна причина рухів земної кори - це переміщення речовини мантії, зумовлені внутрішньою енергією планети. Горизонтальні рухи земної кори - це прояв внутрішніх процесів Землі. Вони дуже повільні і часто невідчутні. Однак про те, що вони відбуваються, свідчать обриси нинішніх материків і океанів. До того ж за умов вічного спокою земної кори гірські породи завжди залягали б лише горизонтально (мал. 54). Тим часом їхні шари часто нахилені під певним кутом, а нерідко на гірських крутосхилах або на високих схилах річкових долин шари гірських порід перекручені і зім'яті у складки (мал. 55). Складки утворюються внаслідок зустрічних горизонтальних переміщень шарів гірських порід. І навпаки, коли окремі ділянки земної кори розтягуються, утворюються розломи - велетенські тріщини (мал. 56). • Які наслідки вертикальних рухів земної кори. Вертикальні рухи земної кори - це також прояв внутрішніх процесів Землі. Вони надзвичайно повільні, і на рівнинах їх можна визначити лише за допомогою спеціальних приладів. Саме так, наприклад, було з'ясовано, що Придніпровська височина щороку підіймається на 9,5 мм. Крайній північний схід Східноєвропейської рівнини, навпаки, опускається майже на 12 мм за рік....

Будова літосфери

6 Клас

• Чому літосфера рухома. Земна кора не є суцільною. Вона розділена розломами на окремі величезні блоки - літосферні плити, які вглиб сягають верхніх шарів мантії. Найбільші плити - Євразійська, Африканська, Північноамериканська, Південноамериканська, Індо-Австралійська, Антарктична, Тихоокеанська (мал. 52). Майже всі вони складаються як з материкової, так і з океанічної кори. Земна кора легша від мантії. Тому вона наче «плаває» на астеносфері. Отже, літосферні плити повільно, але безперервно рухаються в горизонтальному напрямку під дією внутрішніх сил Землі. • Як утворилися материки та океани. Звичні нині обриси материків і океанів у далекому минулому мали зовсім інший вигляд. Понад півмільярда років тому існував тільки один материк - Пангея, що грецькою мовою означає «вся земля», та один океан (мал. 53). Пізніше внаслідок руху літосферних плит Пангея розкололася, і в Північній півкулі виник величезний суходільний масив - материк Лавразія. До нього входили нинішня Євразія і Північна Америка. Водночас у Південній півкулі утворився материк Гондвана, який об’єднував сучасні території Африки, Південної Америки, Антарктиди, Австралії і частину Південної Азії....

Внутрішня будова Землі

6 Клас

• Як побудована наша планета. Дослідивши земну поверхню, люди замислились: а що міститься глибоко в надрах нашої планети? Відповідь на це запитання вчені змогли отримати лише тоді, коли навчилися спостерігати за «земними хвилями» - коливаннями в товщі Землі. Такі коливання відбуваються, наприклад, під час землетрусів. Чутливі спеціальні прилади засвідчили, що хвилі в надрах нашої планети поширюються з різною швидкістю. Це означає, що Земля утворена шарами різної щільності. Земля складається з трьох головних шарів. Внутрішній і найщільніший шар - це так зване ядро, проміжний - мантія і зовнішній - земна кора, що є найменш щільною (мал. 50). МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ За малюнком 50 визначте потужність різних внутрішніх шарів Землі і з’ясуйте, які з них складають найбільшу та найменшу частину планети. Ядро розташоване далеко в надрах земної кулі і починається на глибині 2900 км від поверхні. Це приблизно дві відстані від крайньої західної (у Закарпатті) до крайньої східної (у Луганській області) точок України. Ядро, що охоплює всю центральну частину земної кулі, також неоднорідне. Існує внутрішнє тверде ядро і зовнішнє розплавлене ядро....

Навігація