Войти
Закрыть

Визначення географічних координат за допомогою градусної сітки

6 Клас

• Яких правил треба дотримуватися, визначаючи географічні координати. Щоб знайти географічні координати, потрібно дотримуватися певного порядку дій з картою. Наприклад, нам необхідно визначити координати точки А. Спочатку знаходимо «квартал» карти, у якому вона розміщена. Далі визначаємо, якими паралелями і меридіанами вона обмежена та в яких півкулях розташована (мал. 49). Для визначення географічної широти точки А обчислюємо відстань у градусах між крайніми паралелями (у наведеному на малюнку прикладі це 10°). Наша точка розміщена посередині між паралеллю 40° і 50°. Отже, широта точки А дорівнює 45° пн. ш. Для визначення географічної довготи точки А обчислюємо відстань у градусах між крайніми меридіанами (у нашому прикладі також 10°). Точка А розташована ближче до 70°. Визначаємо на око, що географічна довгота точки становить приблизно 68° сх. д. Відстань між точками можна визначити не тільки в градусах, а й у кілометрах. Для цього варто знати, що дуга одного градуса будь-якого меридіана становить у середньому 111 км, а дуги одного градуса паралелей - різні. Для розрахунків скористайтеся таблицею або даними, вміщеними в атласі....

Географічні координати

6 Клас

• Що таке географічні координати. Будь-яка точка на Землі має свої географічні координати - географічну широту і географічну довготу. Вони визначають її положення на земній поверхні відносно екватора і початкового меридіана. Географічна широта - це відстань у градусах від екватора до точки, координати якої потрібно визначити (мал. 48, а). Географічна широта буває північною (пн. ш.), якщо об’єкт розміщений північніше екватора, та південною (пд. ш.), коли об’єкт розміщений південніше екватора. Екватор - це початок відліку географічної широти, тому його широта становить 0°. Кінцеві точки, до яких можна визначити широту, - це Північний та Південний полюси. Їхня географічна широта становить 90° відповідно північної і південної широти. Отже, географічна широта на Землі може змінюватися в інтервалі від 0° до 90°. Усі точки, розміщені на одній паралелі, мають однакову географічну широту. Географічна довгота - це відстань у градусах від початкового меридіана до точки, координати якої треба визначити (мал. 48, б). Вона може бути східною (сх. д.), якщо об'єкт розміщений на схід від початкового меридіана, і західною (зх. д.), якщо об'єкт розміщений на захід від початкового меридіана. Початковий меридіан - це початок відліку географічної довготи і має довготу 0°. Оскільки вся земна куля має 360°, то в кожній з півкуль - Східній чи Західній - довгота може бути в інтервалі від 0° до 180°. Усі точки, розміщені на одному меридіані, мають однакову географічну довготу....

Градусна сітка на глобусі та географічній карті

6 Клас

• За допомогою яких ліній на карті визначають напрямки північ - південь і схід - захід. Ще в давнину місце перетину лінії руху Сонця по небосхилу з лінією горизонту називали точкою півдня, а протилежну їй - точкою півночі. Лінія між цими точками дістала назву меридіан, що в перекладі з латинської мови означає «полуденний». Отже, меридіанами на глобусі й карті називають лінії, які точно проходять з півночі на південь або полуденні лінії. Усі меридіани сходяться у двох точках - Північному і Південному полюсах Землі (мал. 45). Меридіанів можна провести безліч. Проте на глобусах і картах показують зазвичай тільки ті меридіани, які відповідають цілому числу градусів. Меридіани відраховують від початкового (нульового) меридіана, який проходить через Гринвіцьку обсерваторію, що поблизу Лондона. Минуло близько 120 років від дня встановлення нульового меридіана - початку відліку довготи і часу на нашій планеті. Нульовий меридіан і меридіан 180° разом узяті ділять земну кулю на дві півкулі - Східну і Західну. Який меридіан є початковим? У різні часи початковий меридіан проводили через острів Родос, через Канарські острови та через Паризьку обсерваторію. Єдиний початковий меридіан через Гринвіцьку обсерваторію затверджено 1883 року на конференції Європейської комісії з вимірів. Цей вибір не був випадковим. До того часу вже кілька десятиліть морські судна багатьох країн світу орієнтувалися за меридіаном саме цієї обсерваторії. Пізніше, у 1884 році, у Вашингтоні на спеціальній міжнародній конференції за нульовий пункт відліку географічної довготи був прийнятий Гринвіцькій меридіан....

Класифікація карт. Географічні атласи

6 Клас

• Чому на карті можуть уміститися як окремі частини земної поверхні, так і вся Земля. Зверніть увагу на карти, що вміщені на форзаці вашого підручника. На одній з них зображено всю Землю, а на іншій - лише територію нашої країни. Зобразити різні за площею ділянки земної поверхні на однаковому за розмірами аркуші паперу змогли, використавши різний масштаб (мал. 43). А різні за масштабом карти мають й різну точність і деталізацію, різне призначення. За масштабом карти поділяють на три групи. Великомасштабні карти мають масштаб від 1 : 10 000 до 1 : 200 000; середньомасштабні - від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000; дрібномасштабні карти мають масштаб менший за 1 : 1 000 000. На великомасштабних картах показують переважно невелику територію, наприклад один населений пункт. На дрібномасштабних картах на одному аркуші можна одразу побачити навіть всю Землю. Отже, що дрібніший масштаб карти, то більшу територію земної кулі можна на ній відобразити. За просторовим охопленням карти поділяють на карти півкуль, материків і океанів, країн, областей тощо, а карти океанів - ще й на карти морів, заток і проток. Масштаб карти дає змогу встановити особливості її змісту....

Карти, їхні елементи

6 Клас

• Про географічні карти минулого. Точна дата створення першої карти невідома, хоча є багато історичних документів, які свідчать про існування карт у різні етапи розвитку Землі. Зображення навколишньої місцевості первісної людини знаходять у вигляді малюнків, виконаних на корі дерев, металі й просто на скелях. У Середні віки були поширені так звані монастирські карти. Їх створювали без урахування кулястості Землі. Так, візантійський купець Козьма Індікоплов зобразив Землю у вигляді прямокутника. У зв'язку з появою компаса в Європі в ХІІІ-ХІV ст. почали створювати морські навігаційні карти-портолани (від італ. portolano - «пов'язані порти»). Ці карти містили безліч ліній, проведених у різних напрямках з одного центру, де розміщувався уявний компас (мал. 41). Така густа сітка на карті вказувала сторони горизонту і ще 28 проміжних напрямків до точок горизонту відносно країн світу. Численні лінії підказували морякам, у яких напрямках слід шукати бухти, острови, берег. В епоху Великих географічних відкриттів і досліджень виникла потреба в нових картах, які б враховували кулястість Землі. Карти-портолани вже не задовольняли потреби морських подорожей. Адже що більша відстань уздовж будь-якої лінії, проведеної на портолані, то більша ймовірність потрапити зовсім не туди, куди було заплановано. Учені шукали нові способи зображення на площині кулястої Землі. Так, фламандець Герард Меркатор створив карту світу з неправильними обрисами материків, а дійсні відстані потрібно було розраховувати. Такі карти були незручні в користуванні для моряків, оскільки потребували знання математики. Англійський географ Е. Райт створив до карти Меркатора спеціальні таблиці. Вони допомагали морякам у розрахунках відстаней. Крім того, Меркатор створював також карти окремих територій, які й досі є цікавими картографічними творами (мал. 41)....

Складання плану за допомогою умовних топографічних знаків

6 Клас

• Як план можна прочитати. Для того щоб прочитати план, потрібно насамперед зорієнтувати його за сторонами горизонту. Користуючись масштабом, можна визначити відстань до потрібних об’єктів, знайти короткий шлях до них, дізнатися, чи далеко один від одного та в якому напрямку вони розташовані. Розгляньте план на малюнку 37. Зверніть увагу на орієнтування плану, умовні знаки та масштаб. Уважно прочитайте опис місцевості та порівняйте його з планом. «З південного заходу на північний схід місцевість перетинає шосе, обабіч якого розташоване невелике селище. На його північній околиці є криниця. За 2 км південніше селища росте хвойний ліс, який простягається на схід аж до річки. Вона тече з південного сходу і повертає на північ. Через річку перекинуто дерев’яний міст. Нижче мосту за течією річки вздовж лівого берега тягнеться урвище, а вздовж правого - піщана мілина. За 3 км західніше лівого берега є озеро, північний берег якого заболочений. Між річкою та озером розляглися луки. По обидва боки від шосе ростуть чагарники». За планом місцевості, що на малюнку 37, визначте: а) відстань від криниці до озера та до мосту через річку; б) напрямок руху від озера до селища, від лісу до шосейної дороги, від річки до селища; в) з якого боку легше підійти до озера й до річки. • Як скласти план самим. План місцевості ви можете скласти самостійно, провівши полярну чи маршрутну зйомку місцевості. Для цього потрібно мати таке обладнання: аркуш паперу розміром 20x30 см, планшет - ним може бути цупкий картон чи фанера, довша й ширша, ніж паперовий аркуш, компас, олівець, лінійка з отвором зверху (візирна), канцелярські кнопки, підставка для планшета й рулетка....

План, його основні ознаки

6 Клас

• Про особливості зображення земної поверхні на плані. План - це зменшене зображення невеликої території, виконане за допомогою умовних знаків у великому масштабі. На планах у зменшеному вигляді наносять обриси всіх об’єктів зображеної території. Наскільки зменшено зображення на плані, залежить від обраного масштабу. До того ж на плані масштаб однаковий в усіх його частинах, тому місцевість зображують без спотворень. Це й зрозуміло, бо тільки невеликі ділянки земної поверхні можна нанести на площину без урахування її кулястості. Плани завжди орієнтовані за сторонами горизонту. Основні напрямки північ - південь позначають стрілкою (мал. 33). Спрямована вгору стрілка показує на північ, униз - на південь. Відповідно, схід буде праворуч, захід - ліворуч. • Яким чином показують на плані різні об’єкти. Як без знання букв не можна прочитати книжку, так без знання умовних знаків не можна зрозуміти, що зображено на плані (мал. 34). Колись умовні знаки на планах малювали, тепер використовують графічні знаки. Головні їхні особливості - простота в зображенні, несхожість один на одного, завдяки чому їх не можна сплутати. Для більш точного орієнтування на планах застосовують ще й головні точки (наприклад, криниця, дерево, млин, башта). Окремі об’єкти на плані виділяють кольором. Це надає плану наочності, збагачує його зміст. Так, зеленим кольором позначають рослинність; блакитним - річки, озера; коричневим - форми земної поверхні: яри, улоговини, горби; чорним - дороги....

Масштаб і його види

6 Клас

• Як показати на аркуші паперу відрізок у кілька сотень метрів чи кілометрів. Земну поверхню на глобусі, карті, плані зображують у зменшеному вигляді за допомогою обраного масштабу. Масштаб - це ступінь зменшення довжини ліній на карті, плані, глобусі порівняно з їхніми дійсними розмірами на земній поверхні. Тобто масштаб показує, скільки сантиметрів на місцевості міститься в одному сантиметрі на карті. Так, масштаб 1 : 100 000 означає, що 1 см на карті відповідає 100 000 см на місцевості, або 1000 м, або 1 км. Що в меншу кількість разів місцевість зменшено під час зображення її на плані чи карті, то більшим є масштаб зображення, і навпаки. Порівняймо два масштаби: 1 : 25 000 і 1 : 50 000. Зрозуміло, що перший масштаб буде більшим, а другий - дрібнішим. Від масштабу насамперед залежить, наскільки детально і насичено показано на карті об’єкти. На великомасштабних зображеннях земної поверхні, де в 1 см вміщується не більше 2000 м, невелику територію показано дуже докладно. Отож на карту великого масштабу можна нанести, наприклад, населений пункт із позначенням усіх його вулиць. На дрібномасштабних зображеннях, де в 1 см вкладається до кількох тисяч кілометрів, показано великі площі Землі, але з невеликою докладністю. Тому й на карті з дрібним масштабом населений пункт буде позначено лише невеличким кружечком чи багатокутником (мал. 30)....

Зображення Землі на глобусі, космічних знімках, аерофотознімках, планах і картах

6 Клас

• Про зменшену модель Землі. Досліджуючи форму Землі, люди в різні часи намагалися якомога точніше зобразити її. Нині є кілька способів зображення земної поверхні. Наша планета дуже схожа на кулю. Тому найправильніше уявлення про місце розташування материків і океанів, островів і півостровів, рівнин і гір дає модель Землі - глобус. Відображаючи в зменшеному вигляді кулясту форму нашої планети, глобус не має значних спотворень, а тому за його допомогою можна якомога точніше виміряти відстані і площі. Крім того, глобус можна використати для демонстрації добового обертання Землі та її руху навколо Сонця. Глобус відображає кут нахилу земної осі (мал. 26). МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ Користуючись глобусом, що є в кабінеті географії («фізичний» глобус), та його віртуальною моделлю в Інтернеті («цифровий» глобус), порівняйте переваги і недоліки щодо зображення земної поверхні на них. НОТАТКИ ДО ТЕМИ Унікальні глобуси. Найстаріший глобус, який у 1492 році виготовив Мартін Бехайм, нині зберігається в німецькому Національному музеї міста Нюрнберг. Цікавим є глобус-планетарій у вежі Музею ім. М. Ломоносова у Санкт-Петербурзі (Росія). Діаметр цього глобуса дорівнює 3,1 м. Усередині нього можуть одночасно розміститися 10 відвідувачів, яким пропонують оглянута зоряне небо, що обертається разом з глобусом. Найбільшою в світі моделлю земної кулі є Унісфера, що знаходиться в міському парку Нью-Йорка (США). Висоти цієї сталевої конструкції досягає 45 метрів, а її діаметр дорівнює 37 метрів (мал. 27)....

Визначення напрямків на місцевості за допомогою компаса і карти. Поняття про азимут

6 Клас

• Як орієнтуватися за допомогою компаса і карти. Вам уже відомий прилад, що вказує напрямок північ - південь. Це - компас, назва якого, найімовірніше, виникла від англійського слова «compass», що означає «коло» (мал. 22). Його намагнічена стрілка завжди одним кінцем показує на північ, а іншим - на південь. Цей прилад широко застосовують у судноплавстві, авіації, геодезії, у гірничій і військовій справі. Від плаваючої магнітної стрілки до електрон ного компаса. Нині є три принципово різні види компаса: магнітний, гірокомпас та електронний компас (мал. 22). Існує думка, що компас винайшли в Китаї для використання напрямку руху пустелями. Згадується це магнітне пристосування в Хі ст. У Європі винахід компаса датують XII-XIII ст. Тоді він являв собою магнітну стрілку на корку, занурену в склянку з водою. У воді стрілка орієнтувалася за сторонами світу. На початку XIV ст. компас було значно вдосконалено: магнітна стрілка кріпилася на вертикальну шпильку. До стрілки також поєднували коло, зроблене з легкого матеріалу і розбите на 16 напрямків. Нині, крім магнітного компаса, використовують ще й електронні його види, дія яких ґрунтується на визначенні координат через супутникові системи навігації. Орієнтуючись за компасом, потрібно тримати його горизонтально так, щоб стрілка показувала основний напрямок північ - південь. Щоб покази компаса були точні, варто тримати його подалі від металевих предметів, оберігати від ударів, уникати роботи з ним поблизу залізниць, ліній високовольтних передач, під час грози....

Навігація