Войти
Закрыть

Широтна зональність і вертикальна поясність

7 Клас

ПОШИРЕННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ПОЯСІВ І ПРИРОДНИХ ЗОН. Природні комплекси, які широкими смугами простягаються у широтному напрямку і змінюють один одного від екватора до полюсів, називаються географічними поясами. Це екваторіальний, два субекваторіальних, два тропічних, два субтропічних, два помірних, два субполярних (субарктичний і субантарктичний) і два полярних (арктичний і антарктичний). Між собою вони різняться кількістю тепла, яке отримує поверхня, переважаючими повітряними масами й пануючими вітрами. Різне співвідношення тепла й вологи у межах одного географічного поясу зумовлює його поділ на природні зони. Кожна природна зона характеризується певним кліматом, ґрунтами, рослинністю, тваринним світом. Розміщення природних зон підпорядковане географічній зональності — вони змінюються від екватора до полюсів (широтна зональність) або від океанів углиб материка (довготна зональність) внаслідок нерівномірного розподілу тепла і вологи. Зміна природних зон у горах з висотою називається вертикальною поясністю (мал. 28). ЗОНА ВОЛОГИХ ЕКВАТОРІАЛЬНИХ ЛІСІВ. Вологі екваторіальні ліси ростуть в екваторіальному поясі, утворюючи три окремі масиви — у Південній Америці, Африці, Азії. Ця природна зона вирізняється найбільшою на земній кулі різноманітністю рослин і багатим тваринним світом. Дерева ростуть кількома ярусами. Кажуть, екваторіальний ліс не терпить порожнин. Тому гілки і стовбури дерев перевиті ліанами — рослинами з гнучким, витким і дуже довгим (іноді понад 100 м) стеблом. На них, а також стовбурах і гілках дерев, оселяються рослини-паразити, які живляться їхніми соками. Велика вологість повітря дає змогу багатьом рослинам поглинати воду просто з повітря. Для цього вони мають повітряні корені. Такими є, наприклад, орхідеї. Екваторіальні вологі ліси вічнозелені, тобто рослини не скидають одночасно все листя....
0 Переглянути

Властивості водних мас. Течії

7 Клас

ВОДНІ МАСИ. Великі об’єми води, що формуються в певних районах океану і різняться між собою своєрідними властивостями, називають водними масами. У різних частинах океанів водні маси відрізняються одна від одної температурою, солоністю, прозорістю, вмістом кисню, морськими мешканцями. Водні маси, як і повітряні, є екваторіальні, тропічні, помірні, полярні. Вони активно взаємодіють з атмосферою: віддають їй тепло, вбирають з неї вуглекислий газ, виділяють кисень. ТЕМПЕРАТУРА ВОДИ. Вам уже відомо, що температура поверхневого шару води в різних районах океану залежить від клімату і знижується від екватора до полюсів (мал. 24). Найвища температура водних мас (+25... +27 °С) спостерігається в екваторіальних і тропічних широтах з жарким кліматом. Найнижча (-1,8 °С) — у полярних районах з холодним кліматом. Температура води змінюється і з глибиною: що глибше, то вода холодніша. Глибше 1000 м температура завжди становить +2...+3 °С. На дні глибоководних западин вона становить 0 °С. Теплі води зосереджені у відносно тонкому поверхневому шарі завтовшки близько 100 м....
0 Переглянути

Кліматичні пояси і типи клімату Землі

7 Клас

КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ І РОЗПОДІЛ ОПАДІВ. Вам вже відомо, що кліматичні пояси — це широтні смуги, які мають відносно однорідний клімат. Вони відрізняються один від одного температурою повітря й переважаючими повітряними масами. Кліматичні пояси змінюються зонально, тобто від екватора до полюсів. У кожному з основних кліматичних поясів, а це екваторіальний, тропічний, арктичний (антарктичний), протягом усього року панує та чи інша повітряна маса — відповідно екваторіальна, тропічна, помірна, арктична (антарктична). У перехідні кліматичні пояси — субекваторіальний, субтропічний, субарктичний (субантарктичний) — повітряні маси надходять із сусідніх основних поясів, змінюючись за сезонами: влітку панує повітряна маса південнішого основного поясу, а взимку — північнішого. За картою кліматичних поясів можна дізнатися про розташування на земній поверхні поясів з однорідним кліматом. На їх простягання вказують смуги різних кольорів. На карті добре видно, що межі кліматичних поясів проходять не строго по паралелях, а відхиляються то на північ, то на південь. Це пояснюється впливом такого кліматотвірного чинника, як підстильна поверхня: океанів, суходолу, рельєфу, течій, льодовиків. У межах кліматичних поясів відтінками кольорів виділено кліматичні області....
0 Переглянути

Кліматотвірні чинники

7 Клас

З курсу 6 класу ви вже знаєте, що клімат — це багаторічний режим погоди, типовий для даної місцевості. Формують клімат у будь-якому куточку земної кулі кліматотвірні чинники — кількість сонячної енергії, циркуляція повітряних мас (атмосфери) і характер підстильної поверхні. КІЛЬКІСТЬ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГІЇ. Ви вже знаєте, що кількість сонячної енергії, яку одержує земна поверхня, залежить від кута падіння сонячних променів, тобто від географічної широти місцевості. Кут падіння променів зменшується з віддаленням від екватора. З віддаленням від екватора зменшуватиметься і температура повітря. Від екватора до полюсів змінюється і клімат. На екваторі клімат жаркий, з віддаленням від нього він стає холоднішим — помірним. У полярних районах клімат дуже холодний. Отже, внаслідок розподілу сонячного тепла за різними широтними смугами клімат змінюється зонально. ЦИРКУЛЯЦІЯ ПОВІТРЯНИХ МАС. У повітряному океані над земною поверхнею відбувається горизонтальне і вертикальне переміщення великих мас повітря, яке називають циркуляцією атмосфери. Ви вже знаєте, що причиною переміщення повітря стає нерівномірне нагрівання поверхні і, відповідно, різниця в атмосферному тиску. Тепло, відбите і випромінене землею, — це «теплова машина», що приводить у рух атмосферу. Головними механізмами циркуляції повітря в атмосфері є вітри та атмосферні вихори. В атмосфері відбуваються хвилювання, схожі на вихори і вири швидкої річки. Виникають зливи і грози, пилові і снігові бурі, град, маси повітря набувають певних властивостей....
0 Переглянути

Рельєф материків і дна океанів

7 Клас

Рельєф материків і океанів тісно пов’язаний з будовою земної кори. Основними (найбільшими) формами рельєфу на материках і дні океанів є рівнини і гори. РЕЛЬЄФ МАТЕРИКІВ. Рельєф суходолу формувався тривалий час. Періоди горотворення чергувалися з періодами менш активних рухів земної кори, коли гірські масиви руйнувалися зовнішніми процесами і перетворювалися на рівнини. Рівнини і гори є найбільшими формами рельєфу на суходолі. Рівнини лежать на платформах і мають невеликий перепад висоти (від 0 до 500 м). У результаті новітніх рухів земної кори великі рівнини розпались на окремі ділянки — низовини, височини, плоскогір’я. Там, де ділянки рівнин опускалися, утворилися низовини, що мають абсолютну висоту, нижчу від 200 м. Височини піднімаються до 500 м. Плоскогір’я утворилися здебільшого на місцях зруйнованих мільйони років тому високих гір. Їх висоти — 500-2000 м (наприклад, Східноафриканське плоскогір’я в Африці, плоскогір’я Декан в Азії). Часто вони складаються із кількох плато — ділянок з вирівняною поверхнею, відмежованих від сусідніх територій чіткими крутими схилами. Гори — форми рельєфу, які піднесені на значну висоту відносно прилеглих рівнин. Вони сильно розчленовані й мають значні коливання висот на малих відстанях. Ви вже знаєте, що за висотою розрізняють гори низькі (до 1000 м), середньовисокі (до 2000 м), високі (більш як 2000 м). Гори можуть здійматися у вигляді окремого підняття або прямолінійно чи дугоподібно простягатися на сотні і тисячі кілометрів....
0 Переглянути

Геологічна історія Землі та тектонічні структури

7 Клас

ГЕОЛОГІЧНА ІСТОРІЯ ЗЕМЛІ. Учені з’ясували, що вік нашої планети становить близько 4,6 млрд років. Проміжок часу, протягом якого відбувався розвиток Землі, називають геологічною історією. Вона пов’язана з такими головними подіями, як формування земної кори, рельєфу, клімату і розвиток організмів. Протягом мільярдів років земна кора зазнавала тривалих змін. Вона ламалася на велетенські скиби, прогиналася западинами, вигиналася складками гір, утворюючи глибокі тріщини. Розпечена магма потоками піднімалася з глибин на поверхню. Потім мільйони років вона перекривалася осадовими породами. Мільярди років тому у водоймах виникли перші живі істоти — бактерії і водорості. Минуло сотні мільйонів років, перш як розвинулися рослини і тварини, які заселили моря і суходіл. Понад 150 млн років тому на Землі панували найбільші за всю її історію тварини — динозаври. І тільки близько 2 млн років тому з’явилися предки людини (мал. 13). Як про геологічні події, що відбувалися мільйони років тому, змогли довідатися люди? Адже їх на Землі тоді ще не було. Виявляється, відбитки подій розвитку нашої планети залишаються на гірських породах. Досліджуючи породи, можна визначити, коли вони утворилися і які природні умови існували мільйони років тому. Щоб розшифрувати «свідчення» порід, користуються різними палеогеографічними методами — досліджують їх залягання в надрах та скам’янілі рештки рослин і тварин, що в них містяться. У земній корі осадові породи залягають шарами у певній послідовності: ті, що розташовані нижче — давніші, тобто утворилися раніше за верхні. Отже, за заляганням порід можна встановити їхній відносний вік. Наприклад, якщо на стрімкому березі річки знизу видно вапняки, а над ними — глину, перекриту зверху пісками, то очевидно, що вапняки давніші за глину, а глина давніша за піски....
0 Переглянути

Рух літосферних плит

7 Клас

БУДОВА ЗЕМНОЇ КОРИ. Виникнення на земній поверхні суходолу та океанів зумовлене різною будовою надр Землі. Із курсу 6 класу ви вже знаєте, що в земній корі розрізняють три шари порід. Знизу лежить базальтовий шар. Породи, що його складають, за щільністю схожі на важкі базальтові породи. На нашій планеті він є повсюди. Середній шар — гранітний. Він складений породами, що за щільністю схожі на граніти, які легші за базальти. Гранітний шар є тільки під материками. Верхній шар — осадовий. Його утворюють здебільшого осадові породи (вапняки, піски, глини та ін.). Під материками і океанами земна кора має різну будову. Тому розрізняють два її типи: континентальну та океанічну (мал. 10). Континентальна (материкова) земна кора значно товща — від 30 км до 75 км (під найвищими горами). У ній є всі три шари порід — базальтовий, гранітний та осадовий. Океанічна земна кора тонка — завтовшки лише 5-20 км. Її особливістю є відсутність гранітного шару. Осадовий шар, який має невелику товщину, залягає там безпосередньо над базальтовим. Учені вважають, що спочатку (приблизно 4 млрд років тому) на нашій планеті утворилася океанічна кора (базальтова). Під впливом процесів, що відбуваються в надрах Землі, вона потовщувалася. З часом утворився новий гранітний шар кори та ядра майбутніх материків. Останнім внаслідок руйнування поверхні під дією зовнішніх сил утворився осадовий шар кори. Протягом мільярдів років земна кора зазнавала змін: розламувалася на велетенські скиби, прогиналася западинами, вигиналася горами, поки не набула сучасного вигляду. Отже, тепер материки мають товщу, але легшу континентальну кору (складену легшими породами — гранітами). А океанічні западини утворені тоншою, але важчою океанічного типу корою (в ній переважають більш важкі базальти). Тому материки не можуть опуститися нижче рівня Світового океану, а океанічне дно не може піднятися і стати материком....
0 Переглянути

Форма і рухи Землі та їх наслідки

7 Клас

ФОРМА ЗЕМЛІ ТА ЇЇ ГЕОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ. У наш час навіть діти знають, що Земля — куляста. Проте вчені не вважають нашу планету ідеальною кулею. Вони визначили, що середній радіус Землі становить 6371 км. Водночас, полюсний радіус (відстань від центра планети до полюсів) дорівнює 6357 км, а екваторіальний (відстань від центра до екватора) — 6378 км. Тобто полюсний радіус на 21 км менший за екваторіальний. Такі розрахунки вказують на те, що Земля дещо сплюснута біля полюсів і її форма не куляста, а радше овальна (таку фігуру називають еліпсоїд). Водночас земна поверхня має значні виступи гір (максимально 8850 м — г. Еверест) і глибоководні западини (найбільша 11 022 м — Маріанська). Усі нерівності земного рельєфу неможливо вписати в жодну математичну форму, і форму Землі не можна порівняти з жодною геометричною фігурою. Тому фігуру, яка характеризує форму нашої планети, вчені назвали геоїд (землеподібний). Її визначили з використанням рівня моря. Поверхня геоїда повторює поверхню води у Світовому океані, яка уявно продовжена під материками так, що вона скрізь перпендикулярна до напрямку сили тяжіння. Знання форми геоїда потрібне вченим для того, щоб розраховувати циркуляцію океанічних течій, прогнозувати зміну рівня води й руху криги....
0 Переглянути

Джерела географічної інформації

7 Клас

ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ. Ви вже знаєте, що інформацію можна почерпнути з різних джерел: географічних довідників та енциклопедій, журналів і газет. Для географії материків і океанів багатим джерелом знань можуть стати телепередачі про природу різних куточків нашої планети, населення та культуру країн світу. Нині до послуг користувачів — всесвітня мережа Інтернет, за допомогою якої можна дуже швидко здобути текстову, картографічну, відео або звукову інформацію. Особливими джерелами географічної інформації є карти та їх зібрання — атласи. Ними користуються не тільки географи, а й пересічні люди. КАРТИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ. Вивчаючи географію у 7 класі, ви будете звертатися до різних карт. Їх є багато видів. Щоб правильно використовувати карти як важливе джерело інформації, вам необхідно знати їх класифікацію. Серед карт материків і океанів розрізняють групи: за масштабом, просторовим охопленням, змістом, призначенням (мал. 5). Ви вже знаєте, що карти розрізняють за масштабом:...
0 Переглянути

Що і як вивчає географія материків та океанів

7 Клас

ЩО ВИВЧАЄ ГЕОГРАФІЯ МАТЕРИКІВ ТА ОКЕАНІВ. У 7 класі ви докладно ознайомитеся з материками і океанами, які є основними об'єктами вивчення регіональної географії — географії материків і океанів. Вивчаючи окремі материки і океани, ви дізнаєтеся, хто і коли їх відкрив та як відбувалися подальші дослідження. Ви дістанете уявлення про рельєф, клімат, води суходолу, рослинність і тваринний світ усіх континентів. Ви розширите свої знання про Світовий океан та його вплив на нашу планету і господарську діяльність людини. Суходіл і водні простори вже давно освоєні землянами. Люди живуть і працюють на рівнинах і в горах, серед лісів і степових просторів, у холодній тундрі і спекотних пустелях. Вони зводять будинки, будують фабрики й заводи, виплавляють метал, виробляють машини, вирощують різні рослини, розводять тварин, виловлюють рибу. Це також вивчає географія материків і океанів. Тому ви розширите свої знання про країни, що розташовані на материках, життя і господарство народів, які їх населяють. Цей курс поповнить ваші знання про складові географічної оболонки Землі: літосферу, гідросферу, атмосферу, біосферу. ОКЕАНИ. МАТЕРИКИ. ЧАСТИНИ СВІТУ. Площа всієї поверхні нашої планети — 510 млн км2. Ви вже знаєте, що більша частіша Землі покрита водою океанів і морів (мал. 1). Океани — це улоговини на поверхні планети, заповнені водою. Всіх океанів чотири — Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий. Разом з морями вони утворюють єдиний водний простір Землі — Світовий океан....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 11 12 13 14 15 16 17 18 19 ... 57
Назад

Навігація