Форми земної поверхні. Рівнини
- 19-01-2022, 02:09
- 1 428
8 Клас , Географія 8 клас Бойко, Дітчук, Заставецька 2021 (повторне видання)
8 Клас , Географія 8 клас Бойко, Дітчук, Заставецька 2021 (повторне видання)
Форми земної поверхні
Загальний план будови поверхні території України визначають простягання рівнин, гір та річкових долин. Україна має загалом рівнинний характер поверхні: 70 % її площі займають низовини і 25 % - височини. І тільки 5 % площі країни зайнято горами, що здіймаються на крайньому півдні й заході.
Рівнинна частина має загальний похил з півночі на південь та із заходу і сходу до Дніпра. Про це свідчить напрямок течії найбільших річок та їхніх приток. Абсолютні висоти території коливаються від - 5 м (рівень води в Куяльницькому лимані) до 2 061 м (г. Говерла).
Такий рельєф зумовлений тривалою історією геологічного розвитку території, дією внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Найбільші (Східноєвропейська рівнина. Українські Карпати, Кримські гори) і великі (окремі низовини, височини, гірські хребти і масиви) форми рельєфу утворилися, головним чином, внаслідок дії внутрішніх процесів, тому мають зв’язок з основними тектонічними структурами.
Поверхня великих форм рельєфу ускладнюється меншими формами, створеними переважно зовнішніми процесами - роботою давніх льодовиків і талих льодовикових вод, тимчасових і постійних водотоків, підземних вод, вітру, діяльністю людини. Такими формами рельєфу, зокрема, є горби, пасма, кряжі, гори-останці, відроги хребтів, річкові долини (мал. 48), яри, балки, карстові печери, зсуви, кар’єри і терикони в місцях гірничих розробок.
Мал. 48. Долина р. Дністра на Подільській височині (м. Заліщики, Тернопільська область)
Загальний план будови поверхні України, простягання основних форм рельєфу, їх абсолютні висоти відображено на фізичній карті (мал. 49).
У рівнинному рельєфі України чергуються низовини і височини. За фізичною картою легко визначити, де вони розташовані: жовтувате забарвлення височин вирізняється з-поміж зеленого, який вказує на низовини. Проте на місцевості перехід від рівнин одного типу до іншого помітити важко. Якщо їхати, наприклад, з Одеси до Вінниці, то місцевість поступово підвищуватиметься, і мандрівник непомітно для себе продовжуватиме свій шлях уже не низовиною, а височиною. Зміну абсолютних висот можна встановити лише за допомогою спеціальних приладів.
Більша частина території України лежить на південному заході великої Східноєвропейської рівнини, в основі якої залягає давня Східноєвропейська платформа. Середня висота рівнинної частини нашої країни становить 175 м над рівнем моря.
Мал. 49. Фізична карта України
РОБОТА З КАРТОЮ
ВИСОЧИНИ. Височини широкою смугою простягаються через Правобережну Україну. Придніпровська височина розкинулася між долинами річок Південний Буг і Дніпро (мал. 51). У тектонічному відношенні вона відповідає Українському щиту. Височина має незначні висоти (до 320 м), плоску або подекуди горбувату поверхню, яка круто обривається до долини Дніпра. Вона розчленована досить глибокими, інколи каньйоноподібними долинами річок. Поширені яри та балки.
Мал. 50. Канівські гори
Мал. 51. Придніпровська височина
Україна дивовижна
Канівські гори
Крутий уступ Придніпровської височини на правому березі Дніпра в деяких місцях розчленований глибокими долинами та балками, внаслідок чого виникли мальовничі горбогірні ділянки. Такими є, зокрема, Канівські гори зі славетною Чернечою горою, де похований Тарас Шевченко.
Подільська височина сформувалася в межах Українського щита (східна частина) і Волино-Подільської плити (західна частина) (мал. 52). Там у рельєфі чітко проявляється горбогірне пасмо, яке утворюють Кременецький кряж, Вороняки і Гологори. Їх вершини піднімаються до 470 м над рівнем моря (г. Камула). Подільська височина має загальний похил на південь, де вона обривається досить високим уступом до долини Дністра, і на південний схід. Для її поверхні характерні глибокі (інколи до 250 м) каньйоноподібні долини річок - лівих приток Дністра. На височині поширені яри, балки, карстові печери.
Мал. 52. Подільська височина
Подільську височину перетинають Товтри (Медобори) - лінійно витягнуті горби із міцних вапняків з плоскими вершинами (мал. 53). Це унікальний кряж, що виник не внаслідок тектонічних процесів, а утворений живими організмами. Товтри є давнім бар’єрним рифом! В Україні він утворився вздовж берегової лінії неглибокого теплого моря, що 20 млн років тому лежало на місці Подільської височини. Риф був похований у первозданному вигляді під наступними піщано-глинистими відкладами. Після відступання моря їх почали розмивати поверхневі води, розкриваючи поступово рифові споруди. На південь від Подільської височини у межиріччі Пруту й Дністра лежить Хотинська височина - хвилясте горбисте пасмо. Своєю площею вона поступаєтеся багатьом іншим височинам. Однак саме там розташована найвища точка рівнинної частини України гора Берда (515 м). Поширеними породами є вапняки, пісковики, глини, гіпс.
Україна дивовижна
Товтри - давній бар’єрний риф
Унікальність цього рифу в тому, що він складений не коралами, як Великий Бар’єрний риф біля узбережжя Австралії і більшість інших рифів світу, а вапняковими рештками водоростей, молюсків, специфічних морських черв'яків та інших організмів. Їхні скам'янілі залишки утворили горби із міцних вапняків потужністю до 55 м.
Мал. 53. Товтри
Південний схід України займає Донецька височина, яка пов’язана з давньою Донецькою складчастою спорудою. Східну, вищу частину височини утворює Донецький кряж. Його рельєф хвилястий, ускладнений пасмами, гребенями, останцями. Один з них - г. Могила Мечетна (367 м) є найвищою відміткою височини. Височина густо розчленована глибокими річковими долинами, ярами, балками. У зв’язку з тривалим видобутком корисних копалин там поширені антропогенні форми рельєфу - терикони, кар’єри, насипи.
Рекорди України
Гора Берда є найвищою точкою всієї Східноєвропейської рівнини, що займає площу понад 4 млн км2 і тягнеться від Передкарпаття і Балтійського моря до Уральських гір і від узбережжя Чорного моря до Північного Льодовитого океану.
Вигляд на г. Берда з м. Чернівці
Приазовська височина приурочена до південно-східного виступу Українського шита. На її хвилястій поверхні є глибокі балки, долини річок та окремі підвищення - останці-могили, де виходять на земну поверхню кристалічні породи, а також рукотворні могили-кургани, насипані людиною ще в давні часи. Найвища відмітка височини - г. Бельмак-Могила (324 м).
Бельмак-Могила - найвища точка Приазовської височини
На північному заході України розташована Волинська височина з хвилястою поверхнею і середніми висотами 230 м. У її основі лежать Галицько-Волинська тектонічна западина та Волино-Подільська плита.
До рівнинної частини України належить також Передкарпатська височина, яка в тектонічному відношенні відповідає Передкарпатському прогину - структурі Карпатської складчастої системи. Височина тягнеться вузькою смугою між долиною Дністра і північно-східними схилами Українських Карпат, поступово піднімаючись від 200 до 850 м. Її поверхня розчленована долинами річок, що стікають з Карпат, на окремі видовжені височини.
НИЗОВИНИ. Північну частину України займає Поліська низовина (мал. 54). Її західна частина лежить у межах Волино-Подільської плити, середня - Українського щита, а східна (на лівому березі Дніпра) - Дніпровсько-Донецької западини. Середні висоти низовини становлять 150-200 м. Максимальну відмітку 316 м має Словечансько-Овруцький кряж. Поверхня густо помережена неглибокими річковими долинами. Багато форм рельєфу (невисокі горби і вали) там пов’язані з відкладами льодовика.
Мал. 54. Поліська низовина
На Лівобережжі розкинулася Придніпровська низовина, яка відповідає тектонічній структурі - Дніпровсько-Донецькій западині. Низовина має висоти до 170 м. На її поверхні утворилися широкі річкові долини. Трапляються балки і невеликі підвищення - соляні куполи та горби (мал. 55). Вища частина низовини - Полтавська рівнина.
Мал. 55. Придніпровська низовина
На півдні України лежить Причорноморська низовина. У тектонічному відношенні вона відповідає Причорноморській западині, а її частина - Північнокримська рівнина - Скіфській плиті. Поверхня низовини має незначний похил із заходу на схід і з півночі на південь. До Чорного й Азовського морів низовина обривається уступом заввишки 40 м. Її рельєф переважно хвилястий, у центральній частині - плоский (мал. 56). Рівнинність поверхні порушують долини річок, балки і яри. Є також такі форми рельєфу, як степові блюдця і поди - пологі неглибокі зниження округлої форми.
Мал. 56. Причорноморська низовина
До рівнинної частини України належить також Закарпатська низовина, яка в тектонічному відношенні відповідає Закарпатській западині - структурі Карпатської складчастої системи. Низовина лежить на крайньому заході України і є частиною Середньодунайської рівнини. Її поверхня плоска, східчаста, дещо нахилена на південний захід за течією річки Тиси. Висоти становлять 110 м. У межах низовини здіймається до 366 м Берегівське горбогір’я - масив плосковерхих горбів, утворених внаслідок діяльності вулканів. Специфічним елементом рельєфу низовини є численні дамби, споруджені вздовж річок для боротьби з повенями і паводками.
Берегівське горбогір’я
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
• Загальний план будови поверхні України зумовлений тектонічними структурами, його визначають найбільші форми рельєфу - Східноєвропейська рівнина, Українські Карпати та Кримські гори.
• Переважна більшість території України має рівнинну поверхню: 70 % її площі займають низовини, 25 % - височини; лише 5 % зайнято горами.
• У межах Східноєвропейської рівнини лежать височини (Придніпровська, Подільська, Волинська, Приазовська, Донецька) і низовини (Поліська, Придніпровська, Причорноморська).
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
З’ясуйте, яким тектонічним структурам відповідають рівнинні форми рельєфу:
Поміркуйте, в який бік нахилена кожна з цих рівнин. Як ви це визначили?
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Коментарі (0)