§ 15. Західноукраїнська Народна Республіка.

• Які українські землі належали до Австро-Угорщини?

• За що боролися українські депутати у Віденському парламенті?

• Чому українці й поляки не могли вирішити питання територій?

1. Розпад Австро-Угорської імперії. Утворення Української Національної Ради.

Велика війна завершилася поразкою Центральних держав. 16 жовтня 1918 р. імператор Карл І (правив у 1916-1918 рр.), заради порятунку Австро-Угорщини від поділу після перемоги Антанти, заявив про перетворення імперії на «вільну федерацію» народів. За цих обставин рішучих заходів щодо відродження національної державності почало вживати й українське населення Східної Галичини. Ще наприкінці вересня 1918 р. у Львові сформовано Український генеральний військовий комісаріат (УГВК) на чолі зі сотником Легіону Українських січових стрільців Дмитром Вітовським, який розпочав підготовку збройного виступу.

18 жовтня 1918 р. на конституанті (державоутворюючому зібранні) українські депутати австрійського парламенту, галицького й буковинського крайових сеймів, представники національних політичних партій Галичини і Буковини, духовенства та студентства (близько 500 осіб) сформували у Львові Українську Національну Раду (УНРаду).

Вона стала політичним представницьким органом українського населення Австро-Угорщини. 19 жовтня 1918 р„ згідно із правом народів на самовизначення, задекларованим у тогочасних міжнародних відносинах, УНРада проголосила Українську державу в складі Австро-Угорщини на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпатської України.

31 жовтня 1918 р. у Львові стало відомо про приїзд до міста польської ліквідаційної комісії, утвореної 28 жовтня 1918 р. у Кракові. Вона мала перебрати від австрійського намісника контроль над Галичиною і прилучити її до Польщі. Із цим не погоджувалась УНРада, яка висловила австрійському урядові вимогу передати їй владу у Галичині і Буковині. Проте переговори між українською делегацією й австрійським намісником Галичини генералом Карлом фон Гуйном завершилися безрезультатно. Тоді на зібранні УГВК 31 жовтня 1918 р. було прийнято рішення про захоплення влади збройним шляхом.

Про яку подію повідомляє часопис «Діло»?

Уночі з 31 жовтня на 1 листопада стрілецькі частини під проводом Д. Вітовського взяли під контроль найважливіші установи Львова та більшість повітових установ краю. Над ратушею Львова було встановлено синьо-жовтий прапор. Ці події отримали назву Листопадовий зрив. 1 листопада австрійські представники у Львові передали владу УНРаді. 9 листопада був утворений тимчасовий виконавчий орган влади, тобто уряд — Державний секретаріат, який очолив Кость Левицький.

1. Як українці скористалися змінами у становищі Австро-Угорщини після війни?

2. Які важливі для українців події відбулись у Львові 18-19 жовтня 1918 р.?

3. Назвіть причини й наслідки Листопадового зриву у Львові.

2. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Державне будівництво. Євген Петрушевич.

13 листопада 1918 р. затверджено конституційні засади утвореної держави — «Тимчасовий Основний Закон про державну самостійність українських земель бувшої Австро-Угорської монархії», відповідно до якого вона названа Західноукраїнська Народна Республіка.

До неї належали українські етнічні землі площею 70 тис. кв. км із населенням 6 млн осіб. Були затверджені державний герб — золотий лев на синьому тлі; блакитно-жовтий прапор, державна печатка.

Неукраїнському населенню гарантовано рівні з українцями права. Тимчасовий Основний Закон доповнено низкою документів, що регламентували державно-політичне та економічне життя республіки: зокрема про організацію регулярного війська — Української Галицької армії (УГА); тимчасову адміністрацію; тимчасову організацію судочинства; державну мову, якою була українська; шкільництво; громадянство; земельну реформу тощо.

Прапор ЗУНР

Державний герб ЗУНР

На відміну від УНР, у ЗУНР за короткий час було створено ефективну систему управління. 22-26 листопада 1918 р. відбулися вибори до Української Національної Ради, наділеної представницькими і законодавчими функціями. Президентом ЗУНР обрано Євгена Петрушевича. На місцях сформовано нову розгалужену систему влади, яку підтримувало українське населення. У сільських та містечкових громадах діяли громадські й міські комісари, котрих обирали місцеві жителі; у повітах — повітові комісари й повітові національні ради. Ставлення місцевих поляків до ЗУНР було негативним, а євреїв, численної етнічної групи насамперед у містах, — початково нейтральним. Однак після єврейських погромів у Львові, які спровокували поляки, євреї почали підтримувати українську владу. Розуміючи, що важливо не лише проголосити державу, а й зберегти її, Державний секретаріат розпочав утворення Української Галицької армії. Її започаткували Легіон УСС та підрозділи австро-угорської армії, сформовані з українців. Загальна мобілізація нових військових частин відбувалася швидко й організовано. До середини грудня 1918 р. УГА налічувала понад 100 тис. вояків. Керівництво нею було доручено генералові армії УНР Михайлові Омеляновичу-Павленку.

Підтримку новій владі забезпечила продумана економічна політика. Здійснювали аграрну реформу, в результаті якої маєтки великих землевласників, головно поляків, підлягали розподілу між малоземельними і безземельними селянами. Держава встановила монополію на виробництво та продаж основних видів промислової продукції — нафти, сірників тощо і продуктів харчування — борошна, солі, запроваджено 8-годинний робочий день.

1. Коли створено Західноукраїнську Народну Республіку?

2. Що було зроблено у ЗУНР для формування ефективної системи управління?

3. Чи мала ЗУНР підтримку серед населення? Якщо так, то чому? Якщо ні, то чому?

Євген Петрушевич (1863-1940)

Народився в Буську на Львівщині.

Освіта: академічна гімназія у м. Львів, правничий факультет Львівського університету.

Із 1899 р. член УНДП, від якої неодноразово обраний до австрійського парламенту і Галицького сейму. Під час Першої світової війни — член ГУР та ЗУР. Ініціював проголошення ЗУНР. Був обраний президентом ЗУНР. Після проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР став членом Директорії. Через політичні суперечки із С. Петлюрою і втрату надії відновити ЗУНР у 1919 р. виїхав до Відня. У серпні 1920 р. очолив уряд в еміграції, що мав на меті відновити політичну незалежність ЗУНР дипломатичним шляхом. Після визнання країнами Антанти влади Польщі над Східною Галичиною в 1923 р. уряд Є. Петрушевича припинив свою діяльність. До кінця життя проживав в Берліні, де й помер у 1940 р.

3. Зовнішня політика ЗУНР.

Від часу свого утворення ЗУНР плекала надії на те, що міжнародна спільнота визнає новоутворену державу. Завдяки зовнішньополітичній активності уряду та УНРади відкрито посольства в Австрії, Угорщині й Німеччині, дипломатичні представництва в Чехословаччині, Канаді, США, Італії. Проте нова держава мала серйозних супротивників — польське населення, котре вважало Галичину невід’ємною частиною Польщі. Польські військові загони вже 3 листопада 1918 р. почали військові дії проти українців. Конфлікт розрісся до повномасштабної польсько-української війни. Після затятих боїв 21 листопада українці змушені були залишити свою столицю — Львів. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а потім — до Станіслава. Утворився протяжний українсько-польський фронт. У цих умовах розпочалися переговори між Директорією та делегацією ЗУНР про об’єднання східних і західних українців у єдину державу. 22 січня 1919 р. в Києві урочисто проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР. Представник Директорії Федір Швець на Софійській площі виголосив Універсал, у якому було зазначено: «Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західно-Українська Народна Республіка... і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України». ЗУНР ставала Західною областю УНР (ЗО УНР). Проте вона зберегла автономію, власну адміністративну структуру і чинне законодавство. Акт 22 січня 1919 р. мав велике історичне значення. Це була спроба на практиці створити соборну Україну, про яку українська інтелігенція Східної і Західної України неодноразово заявляла. Але через зовнішньополітичні обставини реалізувати ідею соборності у розбудові української держави ставало з кожним днем проблематичніше.

Упродовж січня 1919 р. УГА вела виснажливі бої головно за Львів. Успішно розпочата у лютому 1919 р. Вовчухівська операція, в результаті якої командування УГА планувало оволодіти Львовом та Перемишлем, була зупинена на вимогу Найвищої Ради держав Антанти. Вона надіслала спеціальну комісію на чолі з генералом Жозефом Бартелемі для переговорів з урядами ЗУНР та Польщі про припинення українсько-польської війни і перемир’я. Згідно із демаркаційною лінією, що запропонувала ця місія, до Польщі відходило 40% території Галичини зі Львовом та Дрогобицько-Бориславським нафтовим районом. Означені умови були невигідні для ЗУНР, і вона їх відхилила. Військові дії на українсько-польському фронті продовжились. У квітні 1919 р. проти УГА був розгорнутий 60-тисячний корпус генерала Йозефа Галлера, сформований у Франції із польських військовополонених. І хоча країни Антанти скерували його до Польщі для боротьби з більшовиками, поляки послали це військо проти українців, твердячи, що всі українці — більшовики або подібні до них. УГА була відкинута до річки Збруч. У цих умовах на початку червня 1919 р.

Українська Національна Рада всю законодавчу і виконавчу владу передала диктаторові, яким було призначено Євгена Петрушевича. 8 червня 1919 р. під командуванням генерала Олександра Грекова розпочався успішний контрнаступ українських військ у районі Чорткова, який увійшов в історію під назвою Чортківська офензива (прорив, наступ).

Мобілізувавши сили, УГА зуміла потіснити переважаюче добре озброєне військо противника по всій лінії фронту. Однак завдяки чисельній перевазі, кращому озброєнню полякам удалося зупинити контрнаступ і 28 червня 1919 р. перейти у наступ. До середини липня 1919 р. вони окупували усю Східну Галичину. УГА і тисячі цивільних західних українців під обстрілами польської артилерії переправилися через р. Збруч.

Генерал Олександр Греків

Невдачі на фронті доповнилися дипломатичною поразкою делегації ЗУНР, яка разом із делегацією УНР брала участь у Паризькій мирній конференції. Українські представники діяли розрізнено, не змогли виробити спільної позиції. Жодна з делегацій не заручилася підтримкою країн Антанти. Особливо ворожою щодо ЗУНР була позиція Франції, зацікавленої у зміцненні на сході Європи Польщі — на противагу Німеччині. Натомість польська делегація переконувала учасників конференції, що створення Української держави відповідає інтересам німців. Відтак 25 червня 1919 р. Паризька мирна конференція прийняла рішення про передачу Східної Галичини Польщі. Поляки повинні були забезпечити права місцевого населення, а згодом надати краю автономію.

1. Коли було проголошено Акт Злуки УНР і ЗУНР?

2. Визначте причини її наслідки Вовчухівської військової операції та Чортківської офензиви.

3. Яке рішення щодо Східної Галичини прийняла Паризька мирна конференція?

Фільм. ЗУНР. Історія України-Галичина. К. Левицький: https://www.youtube.com/watch?v=Bw8f3L5QgtA

Коли в Україні у Львові було створено уряд ЗУНР — Державний секретаріат, ...

у Німеччині соціал-демократи проголосили створення Німецької республіки, а крайні ліві — Німецької соціалістичної республіки.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 18 жовтня 1918 р. — у Львові утворено Українську Національну Раду (УНРаду);

- 1 листопада 1918 р. — австрійські представники передали владу УНРаді;

- 9 листопада 1918 р. — створено український уряд — Державний секретаріат;

- 13 листопада 1918 р. — проголошено ЗУНР;

- 22-26 листопада 1918 р. — президентом ЗУНР обрано Є. Петрушевича;

- 22 січня 1919 р. — проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР;

- лютий 1919 р. — розпочата Вовчухівська військова операція;

- 8 червня 1919 р. — початок Чортківської офензиви;

- 25 червня 1919 р. —за рішенням Паризької мирної конференції Східну Галичину передано Польщі.

2. Поясніть значення понять: Українська Національна Рада, Листопадовий зрив, Державний секретаріат, Вовчухівська операція, Чортківська офензива.

3. Напишіть есей на тему: «Без соборності немає незалежності».

4. «ЗУНР — виплекана з волі українців держава, яка стала розмінною монетою у геополітичних планах великих держав». Наведіть аргументи на підтвердження або заперечення даної думки.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно