§ 8. БОРОТЬБА РАДЯНСЬКОЇ РОСІЇ ПРОТИ УНР

1. Початок агресії радянської Росії проти УНР

Яку мету мав радянський уряд, звертаючись із Маніфестом? Чому УЦР сприйняла Маніфест як втручання у внутрішні справи України? Які підсумки Всеукраїнського з’їзду Рад?

Відносини між УНР і радянською Росією дедалі більше загострювалися через обрання різних курсів розбудови власної державності. Основою розходження стало те, що в Україні розгорталася національно-демократична революція, а в Росії більшовики проголосили соціалістичну революцію, в руслі якої змінювали життя суспільства. Більшовицький уряд Росії прагнув поширити свою модель влади й на українські землі. Спочатку більшовики розгорнули підготовку повстання в Києві. Проте, дізнавшись про такі плани, УЦР наказала своїм військам оточити казарми збільшовизованих частин, роззброїти їх і відправити під вартою в ешелонах до Росії.

Наростання самостійницьких настроїв в українському суспільстві та відсіч Центральною Радою спроби більшовиків установити свою владу в Україні викликали незадоволення з боку Ради Народних Комісарів (РНК) — нового більшовицького уряду Росії. 17 (4) грудня 1917 р. РНК надіслав до Києва «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради».

Відповідно до цього документа РНК, з одного боку, визнавав УНР і право «національної незалежності українського народу», а з іншого — відмовлявся сприймати «Раду як повноважного представника трудящих і експлуатованих мас Української республіки».

Ультиматум — вимога, невиконання якої загрожує розривом відносин або й застосуванням сили.

У «Маніфесті» були сформульовані вимоги більшовицької влади до Центральної Ради:

• не пропускати через територію України антибільшовицькі війська до Росії;

• припинити роззброєння червоногвардійських загонів в Україні та повернути їм зброю;

• відмовитися від спроб перетворити Південно-Західний фронт на Український з підпорядкуванням його Центральній Раді;

• пропускати більшовицькі війська через територію України на Південний фронт.

У разі неприйняття цих умов Раднарком погрожував УНР війною. Генеральний секретаріат від імені УЦР дав відповідь на ультиматум РНК.

Яка головна ідея відповіді Генерального секретаріату на ультиматум? Чим він пояснював таку відповідь?

З відповіді Генерального секретаріату УНР на ультиматум Раднаркому від 18 (5) грудня 1917 р.

Генеральний Секретаріат у заяві Народних Комісарів про те, що вони визнають Українську Республіку, вбачає або нещирість або ж суперечність самим собі. Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення аж до відокремлення і в той самий час робити грубий замах на це право. Генеральний Секретаріат рішуче одкидає всякі намагання народних комісарів втручатися в справу упорядкування державного й політичного життя в Українській Республіці. Претензії комісарів на керування українською демократією невиправдані, бо форми правління, які накидають Україні, дали на їх території негативні наслідки. У Великороси господарча розруха та нищення свобод, що відвоювала у царизму революція. Генеральний секретаріат не визнає потрібним повторювати це в Україні.

Раднарком у відповідь на це ухвалив «вважати Раду в стані війни з нами». Базою для наступу проти «білокозаків» і «петлюрівців» обрано Харків. 19 (6) грудня сюди прибув перший московський загін. Однак на війну в повному розумінні слова (фронти, регулярні військові частини, бойові операції, професійне командування, новітнє озброєння, налагоджене постачання військ) сил у російського уряду бракувало. Тому була обрана тактика внутрішніх повстань і захоплення більшовиками влади на місцях. 22 (9) грудня до Харкова прибули й інші більшовицькі загони на чолі з В. Антоновим-Овсієнком, призначеним командувачем російських військ для боротьби з УЦР. За кілька днів вони встановили контроль за містом і розпочали підготовку для подальшої збройної боротьби проти УЦР.

Як пояснює В. Антонов-Овсієнко причини загострення відносин радянської Росії з Україною? Якою була тактика більшовиків на початку воєнних дій? Чи була вона вдалою, чому?

Володимир Антонов-Овсієнко про початок війни з Україною

Надійшла шифрована телеграма до мене від Леніна з наказом пригадати своє українське прізвище та походження і приїхати для командування всіма військами... Справа якнайшвидшого підпорядкування України совєтському урядові була важливим питанням для існування Російської Республіки. Голодна північ повинна була отримати допомогу з урожайного півдня. Треба було кінчати з дипломатією.

Історик Дмитро Дорошенко про тактику більшовиків

Большевики вибрали таку тактику: формально не оповіщаючи війни, вони давали накази ріжним військовим частинам на Україні, які схилялися до більшовизму, щоб вони самі захоплювали українські міста і проголошували владу Совітів. Їм мали помагати большевицькі боєві дружини з місцевих елементів. Тоді виглядало так, що Совєт Народних Комісарів ніби й не веде війни проти України, але самі робітники, солдати і селяни скидають ненависну їм владу буржуазної Ц. Ради і настановлюють совіти солдатських, робітничих і селянських депутатів.

Загострення політичного становища в Україні підсилювалось підготовкою до проведення Всеукраїнського з’їзду робітничих, солдатських і селянських депутатів. Більшовики планували на цьому з’їзді висловити УЦР недовіру й обрати її новий склад з делегатів робітничих і солдатських рад, на які вони мали вплив. Натомість лідери Центральної Ради, знаючи плани більшовиків, доклали зусиль, аби зібрати на з’їзді якомога більше делегатів від селянських спілок та українізованих військових частин, що підтримували УЦР. Таких делегатів прибуло на з’їзд понад 2 тис. осіб проти 150 більшовицьких.

Всеукраїнський з’їзд робітничих, солдатських і селянських депутатів відбувся в Києві 17-19 (4-6) грудня 1917 р. Організатором його роботи виступало керівництво Центральної Ради, яке піддало критиці політику російського радянського уряду. Більшість делегатів висловлювалася на підтримку Центральної Ради та її політики, спрямованої на досягнення незалежності України. Водночас з’їзд ухвалив резолюцію, що засуджувала політику Раднаркому.

Зваживши на такі обставини, більшовицькі делегати покинули Київ і перебралися до Харкова. Там вони приєдналися до роботи III з’їзду робітничих та солдатських депутатів Донецько-Криворізького басейну й запропонували змінити його статус на І Всеукраїнський з’їзд Рад. Робота з’їзду в Харкові відбувалася 24-25 (11-12) грудня 1917 р. за більшовицьким сценарієм.

Які перспективи визначив Харківський з’їзд Рад для України? Чи сприяли його рішення послабленню напруги в українському суспільстві? Чому?

З резолюції І Всеукраїнського з’їзду Рад у Харкові

Влада на території Української Республіки віднині належить Радам робітничих, солдатських і селянських депутатів. З’їзд, визначаючи Українську Республіку, як федеративну частину Російської республіки, проголошує рішучу боротьбу проти політики Центральної Ради. Україна проголошується республікою Рад... і на її територію поширюються всі декрети та розпорядження Російської республіки.

Делегати обрали Центральний Виконавчий комітет Рад України, який, своєю чергою, створив Народний секретаріат — більшовицький уряд УНР, що став альтернативним Генеральному секретаріатові.

І Всеукраїнський з’їзд Рад розмежував політичні сили й дав російському більшовицькому уряду можливість представляти події в Україні як «внутрішній конфлікт між революційними радами робітничих і солдатських депутатів і буржуазною Центральною Радою». Новоствореному радянському урядові України відводилася роль прикриття інтервенції Росії. У Харкові більшовики їздили на автомобілях із плакатами: «Смерть українцям».

2. Перша війна радянської Росії проти УНР

Які були причини війни радянської Росії проти УНР? Чому більшовикам вдавалося швидко просуватися територією України?

Наприкінці грудня 1917 р. радянський уряд України оголосив війну УНР і звернувся по допомогу до більшовицької російської влади. З Росії до України прибуло понад 20 тис. матросів, солдатів і червоногвардійців.

7 січня 1918 р. (25 грудня 1917 р.) В. Антонов-Овсієнко віддав наказ про загальний наступ проти УНР. Невдовзі більшовики захопили Катеринослав. У місті заздалегідь готувалося повстання робітників, на допомогу яким підійшли російські війська. За таким планом більшовики діяли не один раз.

У січні більшовицькі війська з Харкова та Лозової розгорнули наступ у напрямку Полтава — Київ. Разом з ними діяли й інші більшовицькі формування, що йшли на Київ з півночі, від кордонів Білорусі та Росії. Командувачем угруповання В. Антонов-Овсієнко призначив колишнього підполковника царської армії Михайла Муравйова. Окрім російських військ, у поході на Київ брали участь і збільшовизовані українські військові частини під керівництвом Юрія Коцюбинського.

Збройні формування Центральної Ради не поступалися більшовицьким за кількістю, але вони були розпорошені по всій Україні. Підрозділи російських військ, навпаки, зосередилися на головних стратегічних напрямках, основним серед яких був київський. У січні вони захопили Полтаву, Ромодан, Лубни, Лохвицю, Гребінку й наблизилися до Києва.

Як діяли російські війська на території України? Що забезпечило їм перемогу?

Зі спогадів більшовика Г. Лапчинського

В армії, що була під командою Муравйова, мало... було свідомого елементу щодо будівництва української совєтської держави та центральної української совєтської влади. Значну частину складали в ній північні московські відділи або донецькі робітничі частини, а також частини Червоного козацтва, щойно організованого з українізованих формувань, і червона харківська Гвардія... Вояки являли собою химерно вбраних, недисциплінованих людей, увішаних різноманітною зброєю, рушницями, шаблюками, всіх систем револьверами та бомбами. Між командирами весь час виникали сварки й сутички... Боєздатність цієї армії... була сумнівна. Але вона успішно посувалася вперед, бо ворог був цілковито деморалізований... справжнього опору військових сил Центральної Ради не було. Невеликі сутички виникали коло Полтави, Ромодана, Гребінки, Бахмача, Баришівки, але вони обмежувалися короткою стріляниною, після чого ворог тікав...

З інтерв’ю М. Муравйова, командувача більшовицьких частин у радянсько-українській війні (січень 1918 р.)

Революційна російська армія пройшла Україну, змітаючи на своєму шляху все. Але на Україні прийшлося натрапити на оригінальну організацію самооборони. Особливо дався взнаки Звенигородський повіт, який став фортецею Вільного Козацтва. Ця організація не тільки не допустила нашої влади в повіт, а навпаки, сама перейшла в наступ, чим зробила чималу шкоду нашим військам. Я жалію, що мені не довелося зруйнувати це гніздо, втопити в крові тих, хто посмів підняти руку на Червону армію.

Зі спогадів діяча УЦР П. Христюка

Генеральне Секретарство військових справ під проводом соціал-демократів Петлюри і Порша зуміло зробити тільки одно: повернути цю велику справу в трагікомічний фарс, з бучними нарадами, ріжнокольоровими шпиками на козацьких шапках... Замість серйозної, розумної, впертої роботи по організації української справді демократичної селянсько-робітничої армії, яка б відчувала свою одмінність від старої армії і знала б своє призначення, відбувалась більш бутафорна українізація армії. Через це, коли дійшло до того, щоб пустити в діло українську армію, то її не було.

Керівництво УЦР, намагаючись затримати рух більшовицьких військ до столиці, спрямувало свої збройні формування на ділянку залізниці Гребінка—Крути. Ці формування складалися з підрозділу гайдамаків, загону юнкерів військової школи ім. Б. Хмельницького та куреня київських студентів і гімназистів.

Хто брав участь у бою під Кругами? Що відстоювали українські вояки?

З енциклопедії історії України

З кінця грудня 1917 р. загін юнкерів 1-ої Київської школи ім. Б. Хмельницького (4 сотні по 150 юнкерів, 20 страшин, 18 кулеметів) під командою сотника А. Гончаренка обороняв станцію Бахмач на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 р. до них надійшло підкріплення з Києва — 1-ша сотня (115—130 осіб) новоствореного студентського куреня, складена з добровольців-студентів, гімназистів старших класів (командир — сотник Омельченко). Українське військо зайняло оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 р. розпочався наступ на українські позиції більшовицького загону червоногвардійців. Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак. Бойові втрати складали до 300 вбитих, поранених, полонених. Чимало полягло і червоногвардійців. Командир А. Гончаренко наказав відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути. 27 полонених юнаків було розстріляно. Цей бій відомий у вітчизняній історії як героїчна сторінка боротьби за незалежну Україну.

Роздивіться ілюстративні матеріали, присвячені подіям Крут, подані в ЕД. Оберіть ті, що найбільше відповідають вашому розумінню цих подій. Поясніть, чому.

Андрій Серебряков. Крути

Військове керівництво УНР усвідомлювало стратегічну важливість оборони бахмацького напрямку з ділянкою залізниці Гребінка—Крути, але було змушене зняти частину військ із фронту, аби придушити більшовицьке повстання робітників, що розпочалося в Києві на заводі «Арсенал» у ніч на 29 (16) січня.

Війська Центральної Ради розгромили повстанців, однак ця перемога не могла принципово змінити стратегічну ситуацію, що склалася в Україні наприкінці січня. Більшовицькі збройні формування розвивали свій наступ на Київ.

3. Четвертий універсал УЦР

Які обставини підштовхнули лідерів УЦР до прийняття Четвертого універсалу? Чому це не викликало реальних змін ужитті українського суспільства?

Розгортання війни радянської Росії проти УНР поклало край ілюзіям Центральної Ради відносно ідей автономізації та федералізму. На початку 1918 р. стало очевидним, що пошуки шляхів компромісу між Україною і Росією вичерпано, тому більшість лідерів УЦР стала схилятися до проголошення незалежності України. До такого рішення їх підштовхнули й переговори про мир у Бресті, розпочаті у грудні 1917 р., між радянською Росією та Німеччиною з її союзниками.

22 (9) січня лідери Центральної Ради обговорювали текст Четвертого універсалу, що мав на меті проголосити самостійність і незалежність УНР. Цей документ було оприлюднено в ніч на 25 (12) січня 1918 р.

Які основні ідеї містить текст універсалу? У чому він розвиває текст попередніх документів УЦР? Яке його значення?

Із Четвертого універсалу Української Центральної Ради (22 (9) січня 1918 р.)

Народе України! Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою. Зо всіма сусідніми державами... ми хочемо жити в згоді, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки.

Влада в ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада, та наш виконавчий орган, який однині матиме назву Ради Народних Міністрів.

Приписуємо Раді Народних Міністрів — вести переговори про мир з центральними державами самостійно і установити мир, щоб наш край розпочав своє господарське життя в спокої.

У справі земельній комісія, вибрана на останній сесії нашій, вже зробила закон про передачу землі трудовому народові без викупу, прийнявши за основу скасування власності й соціалізацію землі.

Усі ж демократичні свободи, проголошені Третім універсалом, Українська Центральна Рада підтверджує.

УЦР закликала громадян стати на захист УНР від більшовицької агресії. Окрім того, Раді Народних Міністрів доручалося вжити заходів для відновлення промисловості, забезпечення контролю за торгівлею та ціноутворенням.

Українське суспільство сприйняло універсал без урочистостей. Більшість людей уже не пов’язували свої сподівання на краще життя з новими деклараціями УЦР. Майже повсюди панувала анархія, розкрадали майно підприємств, грабували панські маєтки. Авторитет УЦР в українському суспільстві продовжував падати. Проголошення Четвертого універсалу стало важливою подією в державотворчому процесі України, але здійснювалося це вже в умовах кризи української влади.

Більшовицькі війська продовжували наступ і 7 лютого (26 січня) 1918 р. захопили Київ. Центральна Рада перебралась до Житомира і звідти керувала боротьбою проти російської агресії.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Чим був викликаний ультиматум РНК Центральній Раді?

2. Коли й за яких обставин було проголошено радянську владу в Харкові?

3. Коли й за яких обставин розпочалася війна радянської Росії проти УНР? Опишіть ці події, спираючись на карту № 2 (див. Альбом карт).

4. Коли й за яких обставин відбувся бій під Кругами? Знайдіть це місце на карті № 2 та визначте його значення в обороні Києва.

5. Який зміст Четвертого універсалу УЦР?

6. Чи могла, на вашу думку, Центральна Рада виконати умови ультиматуму Раднаркому й залишитися при владі?

7. Якими були рішення й наслідки з’їздів Рад у Києві та Харкові? Порівняйте їх. Які висновки можна зробити? Про які процеси в українському суспільстві свідчили ці події?

8. Визначте власну позицію: який із чотирьох універсалів мав найбільше значення для подальшого розвитку України?

9. Українська газета «Нова Рада» 13 січня опублікувала текст Четвертого універсалу. Одночасно в цьому номері публікувалися статті «Війна з більшовиками», «Синельникове й Лозова знову в руках українців», «Чутки про взяття Катеринослава неправдиві — Катеринослав ще поки що в руках большевиків». У цьому ж номері «Нова Рада» вміщує діалоги, які тоді можна було почути поміж киян. Зокрема й такий: «— Что, полная самостоятельность и союз с Австрией? — Нет, только самостоятельность... — Это не дело. Россия — это что-то. Австрия — это тоже что-то. А Украина — сама по себе?!» Прокоментуйте: про які настрої в суспільстві свідчили публікації в газеті?

10. Прокоментуйте оцінку історика української діаспори М. Лисяка-Рудницькото: «...Легенда, що її треба здати до архіву, це казка про "безчисленні полчища" ворогів, що під їх ударами буцімто завалилася українська державність. У дійсності інтервенціоністські московські армії... були відносно малі...

Совєтська експансія була здібна поширюватися на ті країни, що їхнє власне безголів’я робило з них легку здобич. Якщо могли зберегти незалежність Фінляндія та мініатюрні балтійські республіки, розташовані перед воротами Петрограда, то чи ж не повинна була встояти кількадесятимільйонна Україна з її велетенськими ресурсами?».

11. Об’єднайтесь у трупи — мистецтвознавців, кінокритиків, літературознавців, журналістів — і підготуйте інтегровану презентацію «Крути: думай і пам’ятай».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно