Культурне і духовне життя суспільства
- 28-04-2022, 08:14
- 333
11 Клас , Історія України 11 клас Кульчицький, Лебедєва (рівень стандарту, академічний)
§ 35-36. Культурне і духовне життя суспільства
Пригадайте!
1. Чим пояснювався високий рівень радянської освіти?
2. Чому галузь культури в Радянському Союзі фінансувалася за залишковим принципом?
Основні терміни і поняття
• «Втеча умів» • плюралізм • меценат • спонсор • Болонський процес.
1. Освіта
У 1991 р. Верховна Рада прийняла Закон «Про освіту». Він визначав загальноосвітню школу як основу духовного і соціально-економічного розвитку держави.
У 1993 р. уряд затвердив національну програму «Освіта» («Україна XXI століття»). Вона передбачала глибокі зміни в освітній галузі: демократизацію та забезпечення безперервності освіти, багатоваріантність навчальних планів, програм і підручників, гуманізацію й індивідуалізацію навчально-виховного процесу. У травні 1999 р. було прийнято Закон України «Про загальну середню освіту», який від вересня 2001 р. започаткував у загальноосвітніх навчальних закладах поступовий перехід до 12-річного терміну навчання.
Початок XXI століття змінив філософію освіти. Зміни освітньої діяльності стосувалися перш за все її змісту та якості. На початку 2004 р. уряд прийняв постанову, якою затвердив «Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти». Він визначав вимоги до освіченості учнів та гарантії держави у її досягненні. Перед освітою постало завдання сформувати суспільно компетентну особистість, конкурентоздатну та всебічно адаптовану до нових умов життя. Людину, яка розуміє національний інтерес і може ефективно його відстоювати. Закон передбачав набуття випускником знань протягом життя та застосовування їх в реальному житті.
Реалізація законодавства в освітній галузі передбачала профілізацію старшої школи та докорінне оновлення матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів. І хоча сучасну освіту певною мірою підтримує не тільки держава, а й суспільство, галузь потребує значних бюджетних коштів. Світова економічна криза боляче вдарила по економіці України. Держава змушена була в серпні 2010 р. повернутися до 11-річної освіти.
Сучасні школярі
У 1985 р. 515 європейських університетів (у тому числі 17 українських) підписали в університеті Болоньї (Італія) Велику університетську хартію. Її метою була консолідація зусиль освітньої, наукової громадськості та урядів у підвищенні конкурентоспроможності європейської системи науки і вищої освіти. Так розпочався Болонський процес. Через 10 років 29 міністрів європейських країн підписали угоду про створення єдиної європейської системи вищої школи. Вона передбачала надання студентам можливості переходу до інших вузів та забезпечувала визнання дипломів на території Європи.
Приєднавшись у 2005 р. до Болонського процесу, Україна зобов’язалася внести відповідні зміни до національної систем и освіти. Побудована двоступенева модель вищої освіти (бакалаври і магістри). Щороку за кордон для навчання, стажування, підвищення кваліфікації тощо виїжджають 50 тис. учнів, студентів, учителів, науковців. Установлені плідні контакти з ЮНЕСКО, Радою Європи, Британською радою та іншими міжнародними організаціями.
2. Наукові дослідження
На початок 1990-х років Україна мала розвинутий науковий потенціал. У сфері науки і наукового обслуговування було зайнято 450 тис. осіб, налічувалося близько 1300 різноманітних наукових установ. Половина науковців зосереджувалася у вищих навчальних закладах.
У радянські часи істотна частка наукових досліджень здійснювалася в інтересах воєнно-промислового комплексу, що забезпечувало стабільне фінансування. За роки незалежної України виділення бюджетних коштів на розвиток науки скоротилося у 10 разів. Це не могло не позначитися на загальному стані вітчизняної науки. У 2010 р. середній вік наукових працівників НАН України перевищував 50 років. Серед молодих вчених (віком до 35 років) Академія має лише трьох докторів наук.
Л. Каденюк. Перший космонавт України. Герой України
Лабораторія із створення наночасток
Незважаючи на істотні втрати, у фундаментальних науках забезпечується високий рівень досліджень. Розгорнуто перспективні роботи в галузі енергетики, екології, геології, генної інженерії, у широкому спектрі фізико-хімічних проблем.
Під керівництвом Національного космічного агентства інститути НАН в координації з установами Росії, США та інших країн проводять різноманітні дослідження, пов’язані з освоєнням космічного простору.
Підготовка до запуску ракетоносія «Зеніт»
Вагомий внесок в державотворчий процес зробили вчені-гуманітарії, зокрема юристи, які старанно вивчають зарубіжний досвід і успішно використовують його на вітчизняному ґрунті. Має місце досить плідне співробітництво з ученими західної діаспори.
Мовою джерела
Прочитайте текст щодо ролі науки в суспільстві. Дайте відповіді на запитання.
«Наука стала основою для системи освіти й основою науково-технічного прогресу. Разом з тим абсолютизація науки і проголошення її універсальним інструментом перетворення світу таїть у собі чимало небезпек. Недарма людство сьогодні так стривожене екологічними йтехногенними катастрофами. Необхідно знайти розумний баланс між раціональним і духовно-художнім сприйняттям світу».
Киселев А., Попов В. История России. XX - начало XXI века. - М., 2007. - С. 289.
Поміркуйте, чи може бути наука універсальним засобом перетворення світу.
У 1994 р. Академія наук одержала статус національної. Понад 800 установ НАН України, об’єднаних у п’ять регіональних центрів і Кримське відділення, охоплюють своїм впливом всі області. У 1990-ті роки в Україні засновані Академія наук вищої школи, Академія правових наук, Академія мистецтв тощо. У 1993 р. створено Міжнародну асоціацію академій наук (МААН). Це єдина структура, яка зберігає і розвиває зв’язки з науковця ми країн СНД.
3. Нові закономірності культурного розвитку
Два останні десятиліття стали переломними у розвитку української культури. Вони характеризувалися ліквідацією перепон на шляху національної культури, скасуванням цензурних заборон, звільненням від ідеологічних догм «соціалістичного реалізму», вільним доступом до здобутків світової культурної скарбниці.
За 2001-2010 рр. виникло багато фондів, асоціацій, товариств, які прагнули відродити національні культурні традиції.
Однак разом з відкриттям доступу до цінностей світової культури Україну заполонила низькопробна масова культура, яка пропагує насилля, вседозволеність, бездуховність. У першу чергу вона привертає увагу молоді. Надбання антикультури створили велику загрозу для духовного здоров’я нації.
Прищеплювати населенню добрий смак, вміння і бажання сприймати високу культуру могла б інтелігенція. Проте статус інтелігенції втратив свою престижність, люди розумової праці принижені жалюгідними матеріальними умовами існування.
Культурний процес має суперечливий характер. Позитивні паростки культури народжуються і розвиваються з труднощами. Але вони поступово пристосовуються до нових умов існування.
4. Література і мистецтво
Характерною рисою сучасності став відхід основної маси творчих працівників літератури й мистецтва від комуністичної ідеології, що призвело до переоцінки суспільних ідеалів.
Багато письменників стали політиками і майже відійшли від творчої роботи. Деякі з них успішно поєднують творчість з громадською і державною діяльністю, як, наприклад, І. Дзюба, І. Драч, Р. Іваничук, Д. Павличко, Є. Сверстюк, Вал. Шевчук, Ю. Щербак.
У добу суспільних змін особливо актуальними стали історичні традиції українського народу, які відіграють величезну роль у спрямуванні державотворчого процесу.
Мовою джерела
Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання.
«Кінець XX віку дає підстави шукати традицій, як вода шукає свого пересохлого річища і як скалічена істота шукає своєї природи, бо в цій природі закладені самозахисні інстинкти й доцільні реакції, що уможливлюють продовження роду. Нині все живе тягнеться до свого коріння, до своїх джерел».
Сверстюк Є. На святі надій. - К., 1999. - С. 237.
1. Поміркуйте, чи актуальні слова автора у XXI столітті.
2. Розкажіть, як ви ставитеся до національних традицій.
Справжній розквіт переживає театральне мистецтво, про що свідчить національний конкурс «Золота пектораль». Переважно за рахунок появи студій збільшується кількість театрів. Творча самостійність художніх колективів сприяє збагаченню тематики театрального мистецтва. Незважаючи на жорстку конкуренцію телебачення, популярність театру не зменшується.
Розвиток театрального мистецтва пов’язаний з новаторською діяльністю таких режисерів, як Р. Віктюк (тепер працює в Москві), С. Данченко, А. Жолдак, Е. Митницький, М. Резнікович та ін.
Розвивається українське образотворче мистецтво. Дедалі більше уваги привертають твори художників-концептуалістів. Вони намагаються сприймати «світ ідей», а не оточуюче середовище. Помітне місце в їхній творчості посідає інсталяція - просторова композиція, яка сконструйована з різних матеріалів і побутових предметів.
Р. Віктюк
Велика гра. 1993 р. Скульптор О. Пінчук
Твори художників популяризуються на виставках, кількість яких неухильно зростає. Виставкові зали пропагують творчість талановитих митців. Зокрема, в 2010 р. у «Мистецькому арсеналі» в Києві відбувся V ART-Kyiv contemporari, який перетворився в потужну мистецьку подію. На виставці було представлено актуальне мистецтво галерей і вулиць. У ній взяли участь українські митці та представники Москви, Парижа, Берліна тощо.
Держава пропонує різні форми соціального захисту художників. Указом президента України в 1996 р. були засновані стипендії для видатних діячів культури, мистецтва, науки та освіти. Серед перших стипендіатів були М. Дерегус, Д. Лідер, Д. Нарбут, М. Примаченко, Т. Яблонська.
Останнім часом переживає кризу музичне мистецтво. Особливо це позначається на колективах, у яких налічуються десятки митців, - оперних трупах, оркестрах, хорових капелах. Як засвідчує світова практика, такі колективи не можуть вижити без постійної підтримки з боку держави. Попри всі труднощі вдалося но тільки зберегти славетні колективи, а й сформувати нові. Серед них - Одеський філармонічний оркестр, Київський камерний музичний театр, ансамбль солістів «Київська камерата» та ін.
Музична культура України пропагує свої здобутки через фестивалі та конкурси. Стали традиційними фестивалі «Музичні прем’єри сезону», «Харківські асамблеї», «Оксамитові сезони Криму». У Львові проводяться фестивалі оперного мистецтва ім. С. Крушельницької. Молодих виконавців приваблюють міжнародні конкурси ім. В. Горовиця у Києві, ім. С. Людкевича у Львові, ім. Д. Січинського в Івано-Франківську та ін.
Дія у довкіллі «Біла тінь». 1999-2002 рр. Художник П. Бевза. Інсталяція
Пісенна творчість пропагується на фестивалях «Червона рута», «Пісенний вернісаж». З метою відтворення та збереження фольклорної спадщини започатковано фестиваль української народної творчості «Берегиня».
Українське кіновиробництво представлено двома студіями художніх фільмів (у Києві та Одесі), а також студією хронікально-документальних фільмів. Національна кінематека і Студія анімаційних фільмів раніше створювали до п’ятдесяти повнометражних художніх фільмів і телесеріалів, до п’ятисот короткометражних кінострічок. Тепер держава виділяє на кіновиробництво дуже скромні кошти. Згортаються кінопрокат і кіномережа. Поширюється вплив телебачення та Інтернету.
Одночасно відкриваються комфортні кінопалаци, обладнані сучасною технікою. Вони «крутять» голлівудські фільми зі спецефектами, що сприймаються тільки на великому екрані.
5. Релігійне життя
Надзвичайною інтенсивністю характеризувалося релігійне життя в Україні. Стрімко зростали різноманітні конфесії, течії та релігійні напрямки. За 20 років їхня кількість збільшилася у п’ять разів і нараховувала до сотні напрямків.
Ще в квітні 1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про свободу совісті і релігійні організації». Він визначив нове ставлення держави до церкви і дав можливість задовольняти релігійні потреби кожній віруючій людині. Релігійні організації вперше одержали право на просвітницьку, доброчинну, виробничу та іншу суспільно корисну діяльність. Держава зрівняла їх у правах з громадськими організаціями і надала їм права юридичної особи. Громадяни, релігійні переконання яких перешкоджали їм у проходженні дійсної строкової служби в армії, одержували можливість проходити альтернативну трудову службу. Закон передбачав також поступове повернення конфіскованої державою церковної власності.
В Україні домінують християнські організації. Станом на початок 2011 р. вони складали 33,7 тис. (93,9 % від загальної кількості релігійних організацій).
Серед православних конфесій найбільш чисельною є Українська православна церква (УПЦ МП) - 12 343 общин. Другою за чисельністю є УПЦ КП - 4 538 общин. На третьому місці - Українська автокефальна православна церква (УАПЦ), яка має 1227 общин.
Католицькі конфесії представлені Українською греко-католицькою церквою (УГКЦ) - 3826 общин і Римо-католицькою церквою - 1086 общин.
Протестантська гілка християнства надзвичайно різноманітна, але порівняно нечисельна - 8772 общини.
Іслам представлений 1208 мусульманськими об’єднаннями, серед яких найбільш чисельними є Духовне управління мусульман Криму. Іудаїзм має 303 об’єднання, серед яких найбільш численним є Об’єднання хасидів.
Немало політичних діячів прагнуть утворення в Україні єдиної національної церкви. Проте Україна залишається поліконфесійною державою. Стаття 35 її Конституції проголошує: «Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова». Тому майбутнє українського суспільства — в релігійному плюралізмі, у мирному співіснуванні різних віросповідань.
У 2009 р., за даними соціологічного опитування, дві третини (65,5 %) громадян України віднесли себе до певної релігії або віросповідання. За рівнем релігійності Україна поступається 12 країнам Європи.
ВИСНОВКИ
У незалежній Україні культурне життя набуло суперечливого характеру. З одного боку, відкрилися багатства людської культури, з іншого — значне скорочення фінансування призвело до занепаду культурного життя.
Відбулося реформування освітніх установ, з’явилися нові типи навчальних закладів.
Фундаментальна наука все ще зберігає високий рівень досліджень.
Зросли можливості для розкриття і розвитку здібностей молоді, хоча комерціалізація мистецтва негативно впливає на його стан.
Важливе місце в духовному житті суспільства посідає релігія.
Завдання для закріплення матеріалу
1. Схарактеризуйте шляхи, якими можна здобути освіту в сучасній Україні.
2. З якою метою Україна приєдналася до Болонського процесу?
Питання для обговорення в групі, класі
1. Проаналізуйте розвиток музичного мистецтва незалежної України. Які колективи і виконавці вам подобаються? Під готуйте про них невеликі повідомлення.
2. Створіть міні-проект «Мистецтво сучасної України». Обговоріть його в класі.
Висловіть власне судження
1. Доведіть або спростуйте твердження, що кінець XX ст. є переломним у розвитку української культури.
2. Поясніть, чому Конституція України наголошує: «Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова».
Працюємо з документом
Прочитайте тексти щодо спонсорства в Україні. Дайте відповідь на запитання.
1. «Про спонсорство. Цілком підтримую оцінку Джека Лондона, який сказав: спонсорство - це коли вночі прийшов чоловік у масці, вбив батька й матір і запалив хату. А дитина врятувалася, сховалася під ліжком. Вранці злочинець прийшов, заплакав і дав дитині із 100 доларів 1 цент. Спонсорство - це 50 відсотків тіньового сектору, що є в економіці».
Круглий стіл: «Освіта» // Голос України. - 2003. - 26 червня.
2. «Податкове законодавство не заохочувало спонсорської діяльності».
Кульчицький С., Гусєв В., Калінцев Ю. Історія України. - К., 2003. - С. 387.
Чи погоджуєтесь ви з думкою учасника круглого столу «Освіта» колишнього міністра освіти і науки України С. Ніколаєнка про те, що законодавство не повинне заохочувати спонсорство.
Тестові завдання
Хронологія
Позначте рік прийняття Закону України «Про загальну середню освіту».
А 1995 р.
Б 1999 р.
В 2001 р.
Г 2005 р.
Терміни, поняття
Позначте термін, який відповідає такому визначенню: «Заможна людина-благодійник, що надає протекцію науці й мистецтву, - це
А власник
Б меценат
В спонсор
Г акціонер
Послідовність
Позначте хронологічну послідовність подій.
А створення Міжнаціональної асоціації академій наук
Б приєднання України до Болонського процесу
В відкриття Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Г присвоєння Академії наук статусу національної
Відповідність
Позначте відповідність документів про освіту датам їхнього прийняття.
1. 1999 р.
2. 1993 р.
3. 1991 р.
4. 2004 р.
А Закон України «Про освіту»
Б «Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти»
В Національна програма «Освіта»
Г Закон України «Про загальну середню освіту»
Відкрите запитання
Відомо, що процес демократизації суспільства не тільки сприяє всебічному розвитку культури, а й відкриває шлях до псевдокультури. Що, на ваш погляд, можна протиставити такому стану речей? Дайте розгорнуту відповідь.
Коментарі (0)