Узагальнення за розділом: Україна в першому повоєнному десятилітті
- 3-05-2022, 01:02
- 845
| ... |
Практична робота № 1. Вирвані з коренем. Депортація українців у 1944–1951 роках: причини, етапи, наслідки (дослідження тематичних документів)
- 3-05-2022, 01:02
- 1 578
| «Ми не переселенці. Ми — вигнанці. Пам'ятаю, осіннього вересневого ранку 1945 року в наше село Нагірчани увійшла велика група польських солдат і дали команду: «За двадцять хвилин щоб вас тут не було!». У селі здійнявся крик, зойк, плач. Транспорту нам ніхто не давав. Хто мав коней, той зложив собі, що міг, на віз і поїхав на станцію Бакунчиці в Перемишлі. І хто не мав коней — брав клунки на плечі, дітей, корову на шнурок і чвалав на станцію пішки, залишаючи все у хатині, стодолі і на полі. Назад дороги вже нам не було». № 2. Уривок зі спогадів очевидця подій Софії Гулявської про виселення їхньої родини з території Закерзоння до УРСР у 1945 році «Нас вивозили силоміць. Мама зібрала найнеобхідніше. Прийшли, вивели з хати, де залишили нажите роками добро, і повели під конвоєм на залізничну станцію. І ми поневірялися по світу, бо ще йшла війна. Спершу повезли на Одещину, звідси втекли на Тернопільщину, лише згодом пощастило потрапити на Сокальщину. Тоді вважали, що звідти вже рукою додому подати...» № 3. Уривок зі спогадів Стефанії Мелешко про виселення її родини із села Ямна Долішня, яке в 1945 році СРСР передав Польщі «Переїхали ми границю, їхали і йшли від села до села, і там, де найшли дах над головою, поселялися сім'ї, а решта йшли далі. Ми оселилися в Дрогобицькій області в селі Берездівці. Коли приїхали, в Берездівцях вже був сніг. В одній хаті першу ніч ночували кілька родин. Ранком пішли шукати житло. Найшли хатинку в повному розумінні без вікон і дверей. Кілька днів закривали діри снопами і дошками, які дали добрі сусіди, бо йшов сніг. Зима була холодна і голодна — перша зима після війни. Місцеві люди були бідні, але були добрі люди, ділилися, чим могли. Навесні нам виділили землю і життя наладилося. А в 1948-1949 роках колгоспи землю відібрали. [...] Дуже мені шкода своєї бабусі (їй тоді було 56 років), яка померла від простуди, а могла б ще жити, якби були ліки, лікарі, умови до життя».... |
Архітектура. Образотворче мистецтво Музика. Кінематограф. Повсякденне життя
- 3-05-2022, 01:01
- 377
| Повоєнні роки були позначені масштабними роботами з відбудови і нового бачення образу міст і сіл. За вказівкою влади архітектурні споруди мали вселяти впевненість у швидкому відновленні всієї країни. Провідний архітектурний стиль цього часу — «сталінський ампір». Його характерними рисами були ансамблева забудова вулиць і площ, синтез архітектури, скульптури і живопису, наявність колонад, ліпнини, використання мармуру, бронзи та цінних порід дерева в оформленні громадських інтер'єрів. За генеральним планом відновили столицю України — місто Київ. При забудові центральної вулиці — Хрещатика — створили архітектурний ансамбль, образ якого визначали рельєф нагірної частини вулиці, багатоповерхові будинки, оздоблені світлою керамічною плиткою, широкі тротуари, засаджені каштанами. Прикметними ознаками містобудування були чітко розплановані вулиці, спорудження типових житлових будинків. У сільській місцевості відновлювали зазвичай довоєнну архітектуру. Перше повоєнне десятиліття увійшло в історію українського образотворчого мистецтва темою війни, «братніх народів», шевченківською та молодіжною тематикою, а також жанровим змалюванням навколишньої дійсності, охопно з портретами «передовиків промисловості та сільського господарства». Були створені нові художні полотна Тетяни Яблонської, Михайла Дерегуса, Олександра Шовкуненка, автора численних портретів діячів культури, Катерини Білокур. Ознайомившись із картинами Катерини Білокур на Міжнародній виставці у Парижі в 1954 році, знаменитий художник Пабло Пікассо сказав: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!».... |
Освіта. Наука. Література
- 3-05-2022, 00:59
- 418
| Сталінський режим, усілякими засобами утверджуючи притаманні йому ідеологічні догми, прагнув сформувати відповідну суспільну свідомість, комуністичний світогляд громадян. І першочергову увагу в цьому відводив освіті, яка вважалася визначальною ланкою у культурному просторі держави. Відбудову системи освіти розпочали ще наприкінці війни, а в 1950 році було відновлено довоєнну мережу шкіл. Проте фінансування освіти здійснювали за залишковим принципом, відтак хронічно не вистачало коштів. При відбудові та ремонті шкіл почасти використовували метод «народної будови», тобто батьки, вчителі та учні власними силами відновлювали школу у своєму населеному пункті. Частину шкіл, особливо у сільській місцевості, розташували у малопристосованих приміщеннях. Поряд із денними, відкривали вечірні та заочні школи, у яких вчилася молодь, котра не змогла здобути освіту під час війни або ж змушена була рано розпочати трудову діяльність. Не вистачало підручників, зошитів, шкільного обладнання. В західних областях України упродовж перших повоєнних років було збудовано понад 1660 шкіл, у яких навчалося 500 тисяч учнів. Кадрове питання вирішувалося складно. Місцевих педагогів змушували пройти курси ідеологічної перепідготовки. Водночас понад 35 тисяч учителів направили в цей регіон зі східних областей. Основною базою підготовки педагогів у повоєнні роки були учительські інститути, а після 1950 року — педагогічні, які готували вчителів для старших класів, і педагогічні училища — для початкових. Розвиток економіки потребував кваліфікованих спеціалістів. У 1953 році був здійснений перехід до обов’язкової семирічної освіти. Посилилася увага до професійної підготовки молоді. В повоєнний період створювали мережу професійно-технічних училищ, яка відповідала потребам планової економіки. Прийом учнів у ПТУ здійснювали за принципом щорічного нарощування підготовки робітників масових професій середнього рівня кваліфікації. Як і в довоєнні роки, Комуністична партія прагнула посилити свій ідейний вплив і на учнівську молодь. Було відновлено роботу піонерських та комсомольських організацій, кількість яких постійно зростала. Виховання відданості більшовизму (й особисто Йосифу Сталіну) оголошували найважливішим покликанням школи. Не змінився також державний курс на русифікацію освіти. В 1953 році в українських школах навчалося 1,4 млн учнів, а в російських і змішаних — 3,9 млн дітей.... |
Радянізація західних областей України
- 3-05-2022, 00:58
- 468
| У середині 1940-х років відновилася радянізація західноукраїнських земель, сутність якої полягала в уніфікації соціально-економічного, політичного і культурного життя Західної України відповідно до норм, що виробив радянський режим в УРСР. Влада передбачала здійснення індустріалізації, колективізації сільського господарства, «культурної революції». За порівняно короткий час створено державний, господарський, партійний, карально-репресивний апарат, який контролював усі сторони життя західних українців. Представників місцевого населення в ньому було мало. Союзний центр не довіряв місцевим жителям і керував краєм за допомогою кадрів, прибулих головно зі Східної України та інших республік СРСР. Індустріалізація передбачала розвиток традиційних нафтогазової, харчової та деревообробної галузей і створення нових, зокрема машинобудівної, металообробної, електротехнічної. У Дрогобицькій області на відкритих газових родовищах споруджували найбільший тоді в СРСР і Європі магістральний газопровід Дашава - Київ (1946 рік). На території Волинської і Львівської областей були розвідані поклади кам'яного вугілля, що зумовило будівництво вугільних шахт. Відкриття промислових запасів самородної сірки біля селища Розділ на Львівщині започаткувало зведення гірничохімічного комбінату. У великий промисловий центр на початку 1950-х років перетворилося місто Львів, де запрацювали заводи електроприладів і електроламп, телеграфно-телефонної апаратури, автонавантажувачів, сільськогосподарських машин. Зароджувалася державна швейна та хімічна промисловість. Формувалася мережа промислової та сільськогосподарської кооперації. Хоча індустріалізація сприяла підвищенню промислового потенціалу краю, проте була назагал суперечливим процесом — легка і харчова галузі, які виробляли товари для населення, розвивалися повільніше, частина виробленої продукції розчинялась у господарському комплексі СРСР; змінювалася традиційна соціальна структура регіону, в якій зростала частка тих прошарків, котрі могли б служити надійною соціальною базою радянської влади.... |
Внутрішньополітична ситуація в УРСР. Репресивні кампанії радянської влади
- 3-05-2022, 00:58
- 647
| Із наступом Червоної армії і вигнанням з України військ нацистської Німеччини та її союзників український народ опинився перед новим поворотом у своїй примхливій долі. Багато мислячих людей, переживши німецьку окупацію, позбулись ідеологічної зашореності, почали розуміти шкідливість не лише гітлерівського, а й сталінського тоталітаризму. Перемога в Другій світовій війні, здобута ціною жертв і страждань, породжувала в народі віру в краще майбутнє без масових репресій, голоду, стану загальної підозрілості у суспільстві. Українські селяни сподівалися, що будуть розпущені колгоспи; робітники — на достойну заробітну плату, хороші умови праці й побуту; інтелігенція прагнула послаблення над нею контролю з боку влади, інтелектуальної свободи. Ці настрої підсилювалися тим, що мільйони людей, за різних обставин, змогли побачити життя у так званому буржуазному світі таким, яким воно було насправді, а не у змалюванні партійної пропаганди. Ознайомлення з чужою політико-економічною системою вплинуло на багатьох радянських громадян. Відтак влада мусила шукати ідейну протидію цьому «ворожому впливові». Тоталітарний режим не міг допустити поширення ліберальних настроїв. Незважаючи на великий моральний стимул, який дала більшовикам перемога у Другій світовій війні, Йосиф Сталін був переконаний, що вона призвела до певних ідеологічних втрат у радянському суспільстві. Найбільше занепокоєння режиму викликало населення, котре жило на окупованих територіях, потрапило в німецький полон, працювало на примусових роботах.... |
Економічна ситуація в УРСР
- 3-05-2022, 00:57
- 353
| Внаслідок Другої світової війни УРСР зазнала великих людських і матеріальних втрат. За підрахунками Надзвичайної державної комісії, під час воєнних дій та окупації було зруйновано 16 тис. промислових підприємств, на руїни перетворено 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тисяч сіл. Демографічні втрати становили майже чверть загальної чисельності населення. У горнилі війни загинув кожний п’ятий мешканець України, 2,4 млн осіб вивезено до Німеччини. Відновлення зруйнованої війною економіки УРСР розпочали відразу після відступу німецьких військ та їхніх союзників. Пріоритет був за важкою, паливно-енергетичною, машинобудівною галузями, залізничним транспортом, тобто тим виробництвом, яке забезпечувало військову промисловість. Евакуйовані на початку війни на схід СРСР підприємства вирішили не повертати, позаяк на новому місці вони вже давали продукцію. Проте центр лише частково компенсував республіці збитки, заподіяні війною. Українська економіка отримала 15 % всесоюзних капіталовкладень, тоді як УРСР зазнала у війні 42 % усіх матеріальних втрат Радянського Союзу. В 1946 році був прийнятий «Закон про п’ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства Української РСР на 1946-1950 роки». Він відтворював довоєнну модель централізованої економіки, із хронічним відставанням виробництв, які забезпечували повсякденне життя населення.... |
Україна на міжнародній арені
- 3-05-2022, 00:55
- 742
| Друга світова війна актуалізувала перед міжнародною спільнотою проблему збереження миру. Перші контури нового світопорядку були окреслені 14 серпня 1941 року, коли президент США Франклін Рузвельт і прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль підписали Атлантичну хартію, в якій проголосили принципи співіснування держав у післявоєнний час — суверенітет, територіальна недоторканність, економічне співробітництво, створення системи загальної безпеки і роззброєння агресивних країн. 1 січня 1942 р. на конференції у Вашингтоні 26 країн прийняли Декларацію Об’єднаних Націй. Вони зобов'язалися довести війну до перемоги і не укладати сепаратних договорів із будь-якою країною німецького блоку. На конференціях представників США, СРСР, Великої Британії, які відбулися в серпні-жовтні 1944 року в Думбартон-Оксі (США) та в лютому 1945 року в Ялті (СРСР), були узгоджені питання щодо створення всесвітньої організації безпеки. Наприкінці Другої світової війни УРСР стала суб’єктом міжнародного права. 27 січня 1944 р. пленум ЦК ВКП(б) прийняв рішення про розширення повноваження союзних республік у сфері міжнародних відносин. Того ж року було утворено Народний комісаріат закордонних справ УРСР, який спочатку очолив Олександр Корнійчук, а згодом — Дмитро Мануїльський. Такими діями сталінське керівництво прагнуло досягти кількох цілей: представити приєднання західних областей України і Білорусі як акт возз'єднання територій, населених жителями одного етносу; збільшити кількість своїх представників у міжнародній організації, переговори про створення якої активно тривали наприкінці війни; заспокоїти національно-визвольні сили, позаяк розширення прав УРСР у зовнішньополітичній сфері мало створити ілюзію її державності.... |
Вступ 11 клас Хлібовська, Наумчук (рівень стандарту)
- 3-05-2022, 00:39
- 382
| У 1914-1945 роках народ України пережив трагедію Першої і Другої світових війн, ентузіазм початку Української революції, розчарування і кров її закінчення. Обидві світові війни позначилися на Україні: бойові дії тривали безпосередньо на українських землях, а українці брали участь у війнах із різних боків, які ворогували між собою. На них мобілізували військових, цивільне населення, чоловіків та жінок. Однак не менш трагічним був міжвоєнний період: масовий голод 1921-1923 років, геноцид українського народу — Голодомор 1932-1933 років, насильницька суцільна колективізація, Великий терор. Як наслідок — численні жертви, передовсім серед найслабших — дітей і людей старшого віку. Водночас у ці роки відродилась українська державність, зростали і розвивались українська нація та її духовність. Означений період дав уроки, що їх мають засвоїти на майбутнє і суспільство, і політики. З-поміж них — найвищою цінністю є життя людини: смерть навіть однієї людини — трагедія, а трагедії не знають порівняння. Другий урок — Україна не може бути територією, яку використовують інші задля досягнення своїх цілей. Третій урок — створення незалежної Української держави, у якій народ повинен сам творити свою долю. Українське питання постало в європейській політиці на порядку денному напередодні Першої і Другої світових війн. Перша світова війна активізувала національний рух. Європою прокотилася низка національних революцій, під час яких поневолені народи прагнули здобути незалежність. Українська революція тієї доби стала однією з них. Як результат, на політичній карті Європи з'явилися Українська Народна Республіка (1917 рік) і Західноукраїнська Народна Республіка (1918 рік). Боротьба кримськотатарського народу завершилася проголошенням Кримської Народної Республіки (1917 рік). Однак зберегти державність та відстояти незалежність не вдалося. Більшість території У HP була приєднана до Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), і на ній утворена Українська Соціалістична Радянська Республіка. Частину правобережної України й західноукраїнські землі у міжвоєнний період приєднали до Польщі, Румунії, Чехословаччини. На території Криму було створено Кримську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку в складі РСФРР.... |
Узагальнення знань за розділом VI «Творення нової України»
- 3-05-2022, 00:22
- 417
| Складіть перелік подій, що відбулися за роки незалежності. Які з них ви вважаєте найважливішими? Обґрунтуйте свій вибір. Встановіть хронологію подій незалежної України, які мали найбільший вплив на формування національної свідомості. 2. Поясніть значення понять і термінів: «конфронтація», «економічна інтеграція», «політична асоціація», «Євромайдан», «Революція Гідності», «Небесна сотня», «Нормандська четвірка», «Мінські угоди», «люстрація», «тимчасово неконтрольована територія», «антитерористична операція (АТО)», «гібридна війна», «волонтерський рух», «безвізовий режим». 3. Визначте здобутки і прорахунки політики Президентів України: В. Ющенка, В. Януковича, П. Порошенка. 4. На основі додаткових джерел охарактеризуйте українських політиків, науковців, митців, церковних діячів, спортсменів (Мирослава Поповича, Любомира Гузара, Богдана Ступки, Юрія Андруховича, Руслани Лижичко, Сусанин Джамаладінової (Джамали), Святослава Вакарчука, Сергія Бубки, Віталія Кличка, Володимира Кличка, Андрія Шевченка та ін.). 5. У чому суперечливість процесу розбудови незалежної держави в Україні? Як це пов’язано з особливостями політичного й економічного життя? Визначте домінуючі тенденції державотворчого процесу в Україні часів незалежності.... |
