З глибини століть до наших днів
- 28-11-2022, 00:02
- 436
5 Клас , Досліджуємо історію і суспільство 5 клас Мороз, Моцак 2022
§ 9. З глибини століть до наших днів
1. Що таке історичні джерела?
Особливістю історичної науки є те, що вона вивчає реальність, яка відійшла в минуле. Втім, це не означає, що в науковій діяльності історик має справу з тим, чого немає. Адже діяльність людини в будь-які часи завжди залишала після себе «сліди» це і залишки посуду, жител, і знаряддя праці, зброя, зображення, писемні документи тощо. Кожна знайдена річ чи документ, що відображають той чи інший бік людської діяльності в минулому, є історичним джерелом.
Поміркуйте!
Чому без історичних джерел неможливо повноцінно дослідити минуле?
Варто враховувати, що історичні джерела мають неоднорідну природу і, відповідно, до них застосовуються різні методи дослідження. Тому історики найчастіше поділяють історичні джерела на такі основні види:
- писемні (літописи, хроніки, документи, листи);
- речові (знаряддя виробництва, предмети побуту, архітектурні пам’ятники, житло, посуд, одяг);
- усні (історичні думи та пісні, легенди, міфи, прислів’я та приказки, казки);
- візуальні (фотографії, відео, плакати, карикатури, листівки, картини, твори прикладного мистецтва, малюнки);
- мовні (пам’ятки мови, що містять цінні відомості про минуле топоніми, імена, прізвища, історизми та ін.);
- етнографічні (пам’ятки, в яких міститься інформація про походження, розселення, побут, культуру, звичаї, світогляд того чи іншого народу).
Історичні джерела — речові знахідки, писемні пам’ятки, зображення, будівлі, звичаї, мови народів, тобто все те, що дає уявлення про минуле.
Також учені поділяють історичні джерела на первинні та вторинні. Первинними джерелами є предмети людської діяльності (документи, записи, літописи, закони, господарські знаряддя, монети, зброя, одяг тощо), створені у період часу, який відповідає події чи історичному періоду, що досліджується. Їх називають ще першоджерелами, оскільки вони несуть інформацію «з перших рук» і є початковим джерелом інформації про минуле.
Працюємо разом!
Розгляньте ілюстрації параграфа. Визначте, на яких із них зображені первинні історичні джерела, а на яких - вторинні.
Вторинні історичні джерела створені або написані пізніше описаних подій. До вторинних історичних джерел належать підручники, енциклопедії, наукові праці, статті, картини. Їхні автори зазвичай не були очевидцями історичних подій і створювали свою праці на підставі дослідження первинних джерел.
1. Сторінки (ліворуч) та титул (праворуч) Літопису Самійла Величка
2. Трипільська кераміка
2. Як історики відтворюють «картину» минулого за джерелами?
На основі тексту підручника визначте особливості історичного дослідження.
Професія вченого-історика цікава і схожа на роботу детектива. Щоб відшукати нову інформацію про минуле йому потрібно провести історичне дослідження.
Своє дослідження історик завжди починає з пошуку та аналізу історичних джерел. Аби дослідження більш ґрунтовним та якісним, вчені намагаються долучити якомога більшу кількість джерел та перевірити достовірність отриманих із них відомостей.
Праця історика, його висновки мають спиратися на конкретні історичні факти. Під історичним фактом розуміють справжню, не вигадану подію; тобто те, що сталося, відбулося насправді в минулому. Але для історика недостатньо на основі фактів лише назвати те, що сталося. Він має насамперед встановити місце і час події, її учасників. Важливо також визначити причини, наслідки та значення події.
Судження — це особиста думка людини, яку можна підтвердити або спростувати.
На підставі отриманої з історичних джерел інформації, її осмислення, історик висловлює чи висвітлює свої судження про минуле в наукових працях. У судженнях учені висловлюють свої погляди про особливості історичних періодів, про історичні події та діячів/діячок. Коли джерел недостатньо для повного відтворення минулого, вчені заповнюють «історичні порожнечі» своїми припущеннями.
Дослідивши та зіставивши всі доступні історичні джерела про конкретну історичну епоху, подію чи історичного діяча/діячку, історик подає свою «картину» бачення минулого. Варто розуміти: щодо однієї й тієї самої історичної події може існувати кілька поглядів, кожен з яких є по-своєму цінним.
Розгляньте обкладинки наукових праць українських істориків. На основі назв та зображень самостійно або за допомогою вчителя/вчительки визначте, про який історичний період ідеться в кожній з них.
1. Леонід Залізняк. Первісна історія України» (наукова праця); 2. Дмитро Яворницький. Історія Запорізьких козаків» (наукова праця); 3. Станіслав Кульчицький. Голодомор 1932-1933 рр. в Україні як геноцид: труднощі усвідомлення» (наукова праця)
Практичне завдання. Уважно прочитайте кожне речення. Визначте, які з речень є історичними фактами, а які - судженнями.
1. Історія — улюблений предмет багатьох дітей.
2. Займатися землеробством і скотарством люди починають ще в первісні часи.
3. Першу відому в Україні книгу було надруковано у Львові Іваном Федоровим у 1574 р.
4. На мою думку, найзручнішим типом письма в стародавні часи був клинопис.
5. 24 серпня 1991 р. на позачерговій сесії Верховної Ради УРСР було ухвалено Акт проголошення незалежності України.
6. Вважаю, що з усіх історичних періодів найцікавішим є Новий час.
Напишіть у зошиті по два факти та два судження про своє минуле чи минуле своєї родини.
3. Яку інформацію несуть писемні джерела?
Величезну цінність для істориків становлять писемні пам’ятки, які містять інформацію про минуле в писемній формі — літописи, хроніки, документи, листи, закони, торгові договори, газети, журнали тощо.
1. Львівська газета «Земля і воля», 2 вересня 1939 р.; 2. Сторінка Радзивіллівського літопису; 3. Розсекречені за часів незалежності документи Державного архіву Вінницької області про Голодомор 1932-1933 рр.
Варто пам’ятати, що писемні джерела не завжди є об’єктивними: інформація у писемних джерелах може бути певною мірою упереджена або неточна. Опис однієї події може відрізнятися в різних авторів. Це пояснюється тим, що різні автори джерел, залежно від їхніх поглядів, переконань чи уподобань, можуть тлумачити один і той самий історичний факт по-різному. На зміст газет і журналів могли впливати їхні власники та органи влади.
Інколи автори документа записували те, чого самі особисто не бачили, а лише чули від інших людей, або, через страх перед правителем, перебільшували його заслуги чи замовчували про його невдачі або зловживання. Тому історику важливо встановити достовірність інформації в документі шляхом зіставлення інформації, яку отримують з інших джерел.
У роботі з писемними джерелами вам допоможе пам’ятка:
Пам’ятка щодо роботи з писемним джерелом
1. Визначте час і місце появи джерела.
2. Про який історичний факт, явище чи напрям життя суспільства розповідає історична пам’ятка? Визначте головну ідею змісту документа.
3. Хто є автором цього документа?
4. Чи був автор учасником або очевидцем описаних подій? Наскільки можна довіряти авторові/авторам документа?
5. Чи є в тексті документа явні ознаки упередженості або перекручування?
6. Що з цього документа можна дізнатися про описану подію, епоху чи особу.
7. Поміркуйте, у чому цінність джерела, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів/діячок.
4. Де зберігаються писемні джерела?
Особливу роль у збереженні документів відіграють архіви та бібліотеки. Найдавніші книгосховища — бібліотеки та архіви — виникли ще в давні часи. Про їх історію та призначення ви можете ознайомитися на сайті інтернет-підтримки підручника.
В архівах зберігаються численні документи різних історичних часів. Для їх безпечного та тривалого зберігання створюються спеціальні умови. Зокрема, приміщення архівів проєктують так, аби уберегти документи від прямого сонячного проміння, забрудненого повітря, надмірної вологості та пожеж. Зберігають документи в щільно закритих коробках, які розміщують на спеціальних полицях — стелажах.
1. Збереження документів у архівах
2. Читальний зал Британської бібліотеки
В Україні мережа державних архівів охоплює більше двох тисяч установ. Це і центральні державні архіви, й архіви областей, районів, міст та територіальних громад. Також архіви мають майже всі установи.
Сучасні бібліотеки стають не лише місцями зберігання друкованих і рукописних матеріалів, а й центрами надання інформаційних та освітніх послуг. Пропонуємо вирушити в уявну екскурсію бібліотеками світу в часі та просторі. З цією метою ви можете скористатися QR-кодом та посиланням.
Архів (з грец. «архе» — давній) — установа (або окремі підрозділи в установах, на підприємствах, в університетах тощо), де зберігають, упорядковують і досліджують писемні пам’ятки та інші види документів.
Бібліотека (грец. Βιβλιον — «книжка» і θηκη — «сховище», «скриня») - заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання й відображення в каталогах, організовує відповідне їх зберігання.
Для допитливих!
Найвідоміші бібліотеки давнини
https://bit.ly/3AW7p9u
Для допитливих!
Цікавинки про сучасні бібліотеки світу.
https://bit.ly/3kaCa3R
ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ.
Знаю: 1. Що означають терміни «історичні джерела», «писемне джерело», «архів», «бібліотека»?
ЗВ’ЯЗОК ІЗ СЬОГОДЕННЯМ
Яку роль відіграють бібліотеки у твоєму житті, житті школи та громади?
Коментарі (0)