§ 19. Правові пам’ятки України

Завдання перед читанням тексту параграфа

1. Спробуй пояснити терміни «право», «права людини», «звичай», «закон», «конституція». При потребі знайди їх у тлумачному словнику.

2. Що спільного і в чому різниця між приписами (правилами) моралі та права?

Поради

1. Читаючи текст параграфа, постав до нього 6-7 запитань.

2. Запиши у словник виділені в тексті слова та додай їх пояснення.

1. Суперництво. Чимало пам’ятників та пам’яток історії в Україні так чи інакше відображають суперництво (конфлікти) між людьми. Володимир Великий та Данило Галицький були організаторами й учасниками численних походів. Кримські хани та українські гетьмани вели тривалі війни. Герої Крут і бійці УГА віддали своє життя, збройно відстоюючи українську державність. Герої Небесної Сотні загинули від куль тих, кому байдужі людська гідність і честь.

І терени України — не виняток. Люди вдавались до зброї, поборюючи один одного, усюди і впродовж усього часу існування людства. Боротьба йшла за землю та її багатства, без яких неможливо вижити. Свою територію та майно люди відстоювали групами — родиною та родом, племенем або народом. Для захисту своєї території народи створювали держави. Військово сильні держави, зазвичай, не лише захищали, а й нарощували свою територію, підкорюючи сусідів. Агресивними імперіями, де один народ гнобив інші, були Московське царство, СРСР та інші держави. Розроблені в Радянському Союзі та у нацистській Німеччині вчення — комунізм і нацизм — навіть оправдували та «обґрунтовували» необхідність гноблення і репресій.

2. Звичаї та мораль. Численні збройні сутички та війни, коли люди були безжалісними до «чужих», спонукали їх піклуватися про «своїх» та шанувати їх.

Своїми в первісні часи вважали тільки рідню. Кожен міг розраховувати лише на її захист та підтримку. Саме з тих давніх часів походять українські звичаї, у яких проявляється повага до старших, турбота про здоров’я та благополуччя сім’ї тощо.

Звичай — усні вказівки, настанови, які здавна існують у громадському житті й побуті якого-небудь народу або іншої суспільної групи.

Традиція — підтримувані людьми звичаї, норми, ставлення, смаки, що склалися історично.

Право — це сукупність приписів, які вказують на дозволену і належну поведінку через розподіл прав і обов’язків учасників суспільних відносин. Право включає як усні приписи — звичаї, так і письмові, зафіксовані в законах та інших правових документах.

Нові моральні зобов’язання людям запропонував Ісус Христос. Він учив цінувати людське життя, говорив про недоторканність особи, про рівність можливостей та любов до ближнього. В епоху Античності та в Середні віки більшість християн визнавали ці правила лише стосовно один одного. У Новий час вони визнали, що стосуються ці правила всіх людей, незалежно від віросповідання. Толерантність, тобто терпимість до думок, поглядів, вірувань інших людей, сьогодні стала традицією. Християнство, іслам та інші світові релігії сприяли формуванню в людей ще однієї цінної риси — здатності на самопожертву. Самопожертва — це піклування про благо інших всупереч власним інтересам. Одним з найяскравіших її виявів став подвиг учасників добровольчих військових підрозділів, які захищали незалежність та соборність України під час російського вторгнення на Донбас у 2014 році.

3. Право. Разом з утворенням народів та держав складаються взаємні зобов’язання правителів і підданих.

Обов’язком руських князів було не тільки здолати ворогів своєї держави. На них лежала відповідальність за збереження миру і справедливості у суспільстві. Без цього були б неможливі перемоги над сусідами-суперниками.

Для миру між соціальними групами, наприклад між шляхтою та козацтвом або землевласниками і селянами-кріпаками, потрібно було, щоб належні до цих груп люди додержувалися певних правил. Звичаїв, вироблених ще в первісні часи, виявилось недостатньо. Суспільство ставило перед державою завдання забезпечити дотримання існуючих та розробити нові правила (норми). Так виникло законодавство.

Олег Шупляк. Блокпост. 2016 р.

Закон — група пов’язаних між собою загальнообов’язкових правил, встановлених найвищим органом державної влади. Усі ухвалені державою закони називають законодавством.

Наприклад, київські князі, дбаючи про суспільні інтереси, зібрали та впорядкували звичаї, що гарантували право особи на життя і майно. Так з’явилася «Руська Правда» — збірка норм (правил) звичаєвого права. У XI-XV ст. її використовували для розв’язання конфліктів, пов’язаних із замахом на життя людини, крадіжками та розбоєм, неповерненням боргу і обманом під час торгівлі.

У XVI ст. «Руську Правду» замінили «Литовські статути», що діяли в Україні аж до середини XIX ст. Литовські статути були укладені з урахуванням норм тієї ж «Руської Правди», польських судебників та подібних правових документів інших європейських держав. Статутом заборонялося перетворювати вільних людей у рабів та утискати за віру. Водночас Статут узаконював привілеї магнатів та шляхти, зокрема й право на закріпачення селян.

Січовики-запорожці, населення Гетьманщини використовували для врегулювання конфліктів козацьке звичаєве право. Серед урядовців Війська Запорозького були генеральні та полкові судді. Вони встановлювали вину і визначали покарання за злочини проти життя, здоров’я, майна козаків та за військові злочини. Військовими злочинами, за які карали смертю, вважалися дезертирство, відмова зайняти виборну посаду, пияцтво в поході.

Визначною правовою пам’яткою козацької доби є «Договори і постановления прав і вольностей Війська Запорозького», укладені 1710 року у м. Бендери (Молдова) та відомі як «Конституція Пилипа Орлика». Назва «Конституція» походить від дослівного перекладу латинської назви цього документа. Договір гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом складається зі вступу (преамбули) та 16 статей. У ньому визначено права та обов’язки усіх, хто належав до Війська. Згідно з Конституцією, Військо Запорозьке мало бути становою республікою, на чолі якої стояв обраний пожиттєво гетьман. Документ враховував не тільки інтереси козацтва. Конституція об’єднувала всі стани та верстви тогочасного українського суспільства у єдиний український народ.

Конституція — найважливіший закон, що визначає устрій держави, основні правила формування та повноваження її органів влади, права й обов’язки громадян.

Права людини — забезпечені законом можливості мати, користуватися й розпоряджатися суспільними благами й цінностями, вільно діяти у встановлених законом межах.

4. Права людини. Розвиток права у Новий час виявився насамперед в утвердженні ідеї прав людини. Права людини розуміють як гарантовані можливості будь-якого підданого або громадянина, незалежно від того, яка це держава (монархія чи республіка), почуватися на її території гідно та вільно. Щоб забезпечити дотримання прав і свобод людини, у Європі та США було прийнято низку документів. Зокрема, Декларація незалежності США від 4 липня 1776 року проголошувала, що всі люди створені рівними і всі вони наділені своїм Творцем невід’ємними правами, до яких належать життя, свобода і прагнення до щастя. Згідно з цим документом, уряди існують для того, щоб забезпечити ці права, а їхня влада — тільки наслідок згоди на це тих, ким вони управляють. Французька Декларація прав і свобод людини 1789 року проголошувала, що невігластво і нехтування правами людини — єдині причини суспільних бід. У документі наголошено, що люди вільні та наділені рівними правами від народження. Тому ніхто не може позбавити людину її права на свободу, власність, безпеку і опір гнобленню, якщо вона сама не обмежує інших у цих правах.

Досвід Другої світової війни спонукав держави, які об’єдналися в Організацію Об’єднаних Націй, схвалити Загальну декларацію прав і свобод людини (1948). Згідно з цим документом, визнання гідності, яка властива всім людям, і рівних та невід’ємних прав кожного з них є основою свободи, справедливості, загального миру.

Визначені документами ООН, міждержавними угодами та заявами права і свободи зафіксовано в конституціях усіх правових держав світу. Українці теж визнали права і свободи людини, сформулювавши відповідні норми в Конституції України (1996).

Запитання та завдання на застосування умінь і знань

1. Назви відомі Тобі правові пам’ятки України. Коли та ким вони були створені?

2. Які з чинних у попередні епохи правових норм відсутні в сучасному українському законодавстві?

3. Сформулюй права, якими Ти наділений/наділена від народження. Обміркуй події свого життя за останній рік і добери свідчення на доказ дотримання або порушення того чи іншого Твого права.

Практична робота

Права людини у нормативних актах України

Завдання:

1. Прочитай назви українських правових пам’яток та встанови, до яких культурно-історичних епох вони належать. На яку історичну добу припадає створення кожної з них?

2. Проаналізуй витяги з текстів правових пам’яток з допомогою поданих до них запитань.

3. На підставі документів встанови, чим відрізняється ставлення до людини в сучасну добу порівняно з попередніми епохами. 1 * 1 2 3

Джерела:

Із «Руської Правди» (XI ст.):

Убогого не можна помилувати, тому що зло має бути відплачене злом, а тому суддям належить вникати в суть справи, мають бо право осудити без слідства і без тортур. <...> хай не осудять неповинного, не убивають.

1. Коли уб’є муж мужа, то помститися має брат убитого, чи батько або син, або брат старшого сина, або інші брати. Якщо не буде кому звершити кровну помсту, то внести 80 гривень, коли вбитим буде князів муж <...>

2. Після Ярослава зібралися сини його: Ізяслав, Святослав, Всеволод <...> і відмінили кровну помсту, а встановили за вбивство кунами відкупатися. А все інше судити, як Ярослав судив.

3. Якщо уб’ють княжого мужа під час розбою, а вбивцю не шукають, то платити верву (громаді - Р. П.) 80 гривень тій верві, в якій голова убитого лежить, а коли простолюдин, то 40 гривень.

Запитання до документа:

1. Яку часи Ярослава Мудрого карали за убивство?

2. Яку зміну до «Правди» Ярослава внесли його сини? Про що може свідчити їхнє рішення?

3. Від чого залежав розмір штрафу за убивство? Чим пояснити існування штрафів різного розміру за той самий злочин?

Із «Конституції Пилипа Орлика» (1710 р.):

<...> генеральні радники, кожен у своєму полку, в якому буде обраний, владні будуть разом з полковником стежити за порядком, а інші мають радою управляти, заступаючись за кривди людські.

Ясновельможний гетьман <...> має дбати про лад у Вітчизні Запорізькій, а особливо повинен пильнувати, щоб людям <...> не чинилися збиткові тягарі, податки, пригнічення та здирства <...> не віднімали та силою не змушували продавати землю, не відбирали за будь-яку провину рухоме та нерухоме майно <...>.

Завжди як військові, так і посполиті (цивільні — Р. П.) урядники <...> мають обиратися вільними голосами, а по обранні — владою гетьманською затверджуватись.

Вдови-козачки й осиротілі діти козацькі, двори козацькі й жінки в час відсутності козаків, які перебувають в походах або на якійсь іншій військовій службі, щоб до всяких громадських повинностей не притягалися і сплатою податків не обтяжувалися.

Запитання до документа:

1. Які з прав людини гарантувала Конституція Пилипа Орлика?

2. Яким групам населення Гетьманщини та на яких підставах Конституцією було надано пільги?

3. Коли, на Твою думку, права людини були більш захищені: за часів Русі чи Гетьманщини? Поясни свій висновок.

Із «Конституції України» (1996 р.):

Стаття 3. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. <...>

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Стаття 23. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Запитання до документа:

1. Як, згідно зі статтями Конституції, українцям слід ставитись один до одного та до іноземців?

2. Які зобов’язання щодо громадян України та її гостей бере на себе українська держава?

3. Чи передбачає Конституція України привілеї для окремих груп населення?

Якщо хочеш перевірити себе

І. Завдання:

1. Обґрунтуй або спростуй думку, що будь-яка пам’ятка історії — це скарб, гордість і надбання народу.

2. Поясни, навіщо турбуватися про пам’ятки історії рідного краю. Наведи приклад турботливого ставлення до історичних пам’яток.

3. Національна пам’ять Франції представлена такими «місцями пам’яті»: «14 липня», «Пантеон», «Ейфелева вежа», «Жанна д’Арк», інші. Якими «місцями пам’яті» може бути представлена національна пам’ять сучасної України?

4. Підтримай або спростуй думку, що кожна українська держава краще, ніж попередня, захищала права і свободи людини. Висновок аргументуй.

II. Практична робота:

5. Відшукай (у бібліотеці, за допомогою електронних ресурсів) і впорядкуй (постав запитання, склади план) інформацію про пам’ятку або/і пам’ятник у рідному краї (на вибір). Представ результати своєї роботи в колі спілкування.

6. Завдання на знання історії:

6.1. Яка з пам’яток історії була зведена раніше: ханський палац у Бахчисараї чи резиденція українських гетьманів у Чигирині?

6.2. Хто правив пізніше: Богдан Хмельницький чи король Данило?

6.3. Розташуй пам’ятки історії за часом їх створення.

А курган Товста Могила

Б Ханський палац у Бахчисараї

В поселення Майданецьке

Г резиденція гетьманів у Чигирині

6.4. Скільки століть минуло від часу укладення «Руської Правди»?

6.5. Скільки років минуло від ухвалення «Конституції Пилипа Орлика» до прийняття Конституції України?

6.6. Розташуй пам’ятники відповідно до послідовності подій, яким вони присвячені.

Розвага для сумлінних

Спробуй розгадати головоломки і розшифрувати вислови.

1. Розгадай:

Не золото, а найдорожче. У вогні не горить, у воді не тоне. Шість ніг, дві голови, четверо очей, один хвіст. Безкрила, а літає, беззуба, а кусає.

2. Заповни пропуски у куплетах народних пісень:

А) То пан ... добре учинив,

Польщу засмутив,

Волощину побідив,

Гетьманщину звеселив.

Б) Не шукай ти Термопілів,

Тільки ... спогадай,

Де спартанці-українці

Полягли за рідний край.

3. Поясни значення цих висловів:

Адамові діти. Бити лихом об землю. Задати перцю. Мастити салом п’яти.

4. Користуючись інструкціями на сайті: rebus1.com, створи ребуси до таких термінів: «історична пам’ять», «пам’ятник», «традиція», «право». Названий сайт знаходиться за адресою: http://rebus1.com/ua/index.php?item=manual

5. Розшифруй, використовуючи ключ, вислів поета Максима Рильського.

Головоломки

1. У Львові є вулиця, яка має декілька назв. Як пояснити цю цікаву традицію?

При потребі пошукай потрібну інформацію в мережі Інтернет.

2. Розглянь картини (двовзори) українського художника Олега Шупляка (с. 128, 135, 136, 149, 163, 176, 177, 184, 186). Назви історичних осіб, портрети яких намалював художник. Що розповідають про них ці картини? Які символи використав для цього автор?

Ключ

Обдумаймо спільно з рідними

1. Відвідай разом з рідними «місця пам’яті» рідного міста/селища/села. Розпитай родичів, чи вони бачили, як зводили якусь із цих пам’яток, що пам’ятають про цю подію.

2. Визнач, які деталі оглянутої спільно з рідними пам’ятки мають символічне значення. «Прочитай» символічний зміст пам’ятки.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно