§ 28 СВІТЛО НАУКИ ТА ЗНАННЯ, або ЯКОЮ ВПРОДОВЖ ІСТОРІЇ БУЛА ОСВІТА І ЯК НАУКОВІ ЗНАННЯ ВПЛИВАЛИ НА БУДЕННІСТЬ

Роздивіться фотографії. Чи доводилося вам бувати в столиці України поблизу Червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка? Як ви гадаєте, чому відвідування цього місця передбачено екскурсійними програмами для гостей Києва? Які деталі засвідчують, що фото зроблено в різні періоди історії України? Чи думали ви вже про те, де б хотіли здобувати вищу освіту? Яка діяльність і які професії вам цікаві?

Будівля Київського університету. Фото кінця 19 ст.

Фото початку 21 ст.

1. Яким за давнини було шкільне навчання і якому закладу належить слава першої в Україні вищої школи?

Мало хто знає, що сучасний шкільний урок має далеких попередників — уроки в школах, закладених громадами українських міщан при православних церквах. Ці школи називали братськими. Перший такий заклад з’явився у Львові 1586 р., згодом їх в Україні було близько тридцяти. У братських школах дітей навчали рідною мовою. Крім початкової грамоти, вони опановували арифметику, іноземні мови. Збереглися документи — статути братських шкіл, із яких довідуємося, як у них було організоване навчання: «Сідати кожен має на своєму певному місці, визначеному за його успіхи: котрий більше знає, сидіти буде на першому місці, хай би і найубогішим був; котрий менше знати буде, має сидіти на гіршому місці; сказано бо: імущому всюди дано буде. Багатий над убогим в школі нічим не має бути вищий, тільки самою наукою... Дидаскал (учитель) повинен вчити і любити всіх дітей однаково, як синів багатих, так і сиріт убогих, і які ходять по вулиці, милостиню просячи, кожен по своїй силі навчатися може, тільки не пильніше одного, ніж іншого вчити треба».

Мережа братських шкіл зробила освіту досяжною для багатьох українців, адже двері до них були відчиненими як для дітей із заможних родин, так і для бідних. Ця обставина не залишилася не поміченою мандрівниками. Зокрема, відомий церковний діяч Павло Алеппський (із міста Халепі (Алеппо) в Сирії), який 1654 р. подорожував Україною, записав у щоденнику: «...По всій козацькій землі ми помітили прекрасну рису, що нас дуже здивувала: всі вони (мешканці), крім небагатьох, навіть більшість їхніх жінок і дочок, уміють читати і знають порядок церковних служб та церковні співи; крім того, священики навчають сиріт та не дозволяють, щоб вони тинялися неуками по вулицях. Кожне місто має, може, близько 40, 50 і більше тисяч душ; але дітей більше, ніж трави, і всі вміють читати, навіть сироти».

Сторінка Львівського «Букваря» 1574 р.

Першим на наших землях друкованим підручником став «Буквар», що вийшов 1574 р. Його впорядкував і видав у Львові Іван Федоров (в Україні його називали ще й Федоровичем). За змістом це був підручник для початкового навчання грамоти, тож слідом за абеткою вміщено склади, далі — розділ, де подано слов’янські назви літер і зразки дієвідміни. Збереглося два примірники львівського «Букваря».

Року 1632-го почала діяти Київська колегія, яка протягом тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом не лише в Україні, а й у всій православній Європі. Життя їй дали дві київські школи — школа Київського братства, яка діяла на Подолі від 1615 р., та Лаврська школа, заснована 1631 р. тодішнім настоятелем Києво-Печерської лаври Петром Могилою. Власне, Петрові Могилі належала ініціатива злиття двох шкіл в одну та створення на цьому підмурку школи вищого типу. Невдовзі Київську колегію стали називати академією, бо вона надавала вищу освіту та була подібною до європейських університетів. А ще до її назви долучилося прізвище Петра Могили — адже йому вона завдячувала своїм життям.

Православний — той, який стосується православ’я, однієї з основних, поряд із католицизмом і протестантизмом, течій у християнстві.

Студенти на тлі корпусу Київської академії. Фрагмент гравюри Івана Щирського. 1701 р.

На лінії часу позначте роки створення Київської братської та Лаврської шкіл та рік, коли ці навчальні заклади об’єдналися в Київську колегію, незабаром названу Києво-Могилянською академією. Цікава доля цього навчального закладу, адже року 1992-го (після 175-літньої перерви) діяльність Києво-Могилянської академії було відновлено. Скільки років сьогодні славетній академії?

1. Що ви довідалися про розвиток освіти? Розкажіть про братські школи. Про які права та обов’язки тогочасних учителів та учнів дізналися з джерела? 2. Складіть план розповіді про Києво-Могилянську академію. 3. Чим уславився Петро Могила?

2. Коли в Україні з’явилися університети?

Один з найстаріших вищих навчальних закладів України — Львівський національний університет імені Івана Франка. Його історія починається 1661 р. Щоправда, тоді цілком утілити план розбудови університету не змогли. З чотирьох факультетів, традиційних для всіх європейських університетів, у Львові діяли лише два. Усі чотири факультети — філософський, юридичний, богословський та медичний — почали діяти від 1784 р. Ви вже знаєте, що першу кафедру історії України, відкриту у Львівському університеті в 1894 р., очолив Михайло Грушевський.

Центральний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка. Над входом латиною викарбувано гасло: «Освічені громадяни — окраса Батьківщини».

Від початку 19 ст. у тій частині України, яка перебувала під владою Російської імперії, вищих навчальних закладів не було: Києво-Могилянську академію імперський уряд перетворив на заклад, де навчали майбутніх священиків, згодом — на Київську духовну академію.

Перший університет було засновано в 1805 р. у Харкові — зусиллями просвітника, ученого, винахідника Василя Каразіна та інших громадських діячів. Нині Харківський університет носить ім’я свого засновника.

Василь Каразін.

У 1834 р. було засновано Київський університет імені св. Володимира (зараз — Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Його першим ректором був видатний учений Михайло Максимович.

Михайло Максимович.

Навчання в Київському, як і в Харківському, університеті протягом усього 19 ст. провадилося на чотирьох факультетах: історико-філологічному, фізико-математичному, юридичному, медичному. Університети були не тільки осередками розвитку освіти й науки, а й острівцями вільнодумства й свободолюбства. Найкращі викладачі разом зі своїми студентами були активними учасниками суспільного життя України. Наприклад, навколо Харківського університету від часів його заснування гуртувалися найпрогресивніші діячі української культури, учасники громадських рухів. Саме в Харкові почали виходити журнали «Український вісник», «Український журнал». Ось чому Харків називають колискою національного відродження 19 ст.

Ви вже знаєте, що студенти Київського університету на початку 1860-х років заснували Київську громаду — організацію, яка опікувалася всім українським суспільним життям у другій половині 19 ст. Українські студенти Львівського університету на початку 20 ст. обстоювали ідею створення окремого українського університету у Львові, адже тоді майже всі предмети викладалися польською мовою.

Сьогодні в Україні вищу освіту надають сотні навчальних закладів: університетів, академій, інститутів, консерваторій. Основною освітньою ланкою в нашій державі є заклади загальної середньої освіти. За роки незалежності з’явилося чимало гімназій та ліцеїв. Українська молодь має змогу навчатися фахів у професійно-технічних училищах та технікумах і коледжах. Сьогодні освітня галузь в Україні реформується, аби надавати сучасні та якісні знання.

Знайдіть зайве в кожному ланцюжку:

1. 1661, 1784, Харків, Львів, перша кафедра історії України, М. Грушевський.

2. 1805, Харків, «Український журнал», перша кафедра історії України, колиска національного відродження, В. Каразін.

3. 1834, Київ, університет св. Володимира, В. Каразін, М. Максимович, Київська громада.

Проведіть вікторину «Найвідоміші освітні заклади України». Домовтеся, про який відомий освітній заклад України розповідатиме кожна група. Напередодні уроку підготуйте набори карток за кількістю груп, на кожній з яких запишіть по одному слову або словосполученню (назви, прізвища, поняття, дати, події тощо). Групи отримують кошики або капелюхи з картками з інформацією про всі навчальні заклади. Завдання кожної групи: відібрати ті картки, які стосуються їхнього закладу, і скласти за ними повідомлення.

3. Як розвиток медицини і спорту вплинув на буденне життя українців?

Визначальним в історії медицини стало 19 ст., що пов’язано з багатьма відкриттями в галузі хімії та фізики. Зокрема, розвиток хімії зробив можливим використання знеболювальних речовин у хірургії, удосконалення лабораторних досліджень. Винайдення антибіотиків дало змогу знизити смертність від інфекційних хвороб, а вакцин — запобігати спалахам епідемій.

Відкриття в галузі медицини, доступність медичних послуг сприяли поширенню ідей здорового способу життя, невід’ємною частиною якого стало заняття спортом. Цікаві подробиці про різноманітні вправи для фізичного розвитку збереглися ще від козацьких часів. Спритності й витривалості запорожці набували у таких вправах, як їзда верхи, кулачні бої, плавання, біг, веслування, підняття ваги тощо. Від кінця 19 ст. в Україні почали поширюватися європейські види спорту, насамперед футбол, виникали спортивні гуртки та об’єднання. Зокрема, 1894 р. у Львові виникло фізкультурно-спортивне товариство «Сокіл», осередки якого незабаром з’явилися в багатьох містах і селах Галичини та Буковини. На початку 1914 р. у 974 філіях «Сокола» відбули вишкіл 60 тис. юнаків та дівчат, вправляючись у різних видах спорту (велосипедному, веслуванні, фехтуванні, стрільбі (з 1912 р.)), заняттях із протипожежної підготовки та відвідуючи заняття з музики і співу.

У 1900 р. створено ще одну фізкультурно-спортивну організацію — «Січ». Першу «Січ» було засновано в с. Завалля (нині село Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.). Невдовзі січові осередки виникли в більшості міст і сіл Галичини.

Члени фізкультурно-спортивного товариства «Січ» у парадних костюмах під час виконання вправ. Поштова листівка. 1901 р.

Січове свято в Галичині. 1914 р.

Перші Олімпійські ігри сучасності відбулися в Афінах (Греція) в 1896 р.

Відлік участі України в Олімпійських іграх розпочинають від 1952 р., коли українські спортсмени у складі збірної команди Радянського Союзу вперше взяли участь в іграх XV Олімпіади в Гельсінкі (Фінляндія). Нині проводять літні й зимові олімпійські ігри раз на чотири роки, а від 1992 р. на тих самих аренах відбуваються і змагання паралімпійців, тобто спортивні змагання для людей з інвалідністю.

На останніх літніх Олімпійських іграх 2016 р. в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) олімпійська збірна України здобула 11 медалей: 2 золоті, 5 срібних та 4 бронзових.

Мармуровий стадіон в Афінах. 1896 р.

Підготуйте по два запитання, які стосуються матеріалу пункту й починаються словами «Чи правда, що...» (одне із запитань передбачає позитивну відповідь «Правда», а інше — заперечну «Неправда»).

Ви, безперечно, знаєте, що медичні заклади, у яких виготовляють ліки за рецептами і продають їх, називають аптеками (у перекладі з грецької мови означає «склад», «комора»). Від 1735 р. у Львові безперервно працює аптека «Під чорним орлом», яка вже півстоліття має статус аптеки-музею. Розташовано заклад на площі Ринок. У музеї збережено вигляд торгового залу, кабінету власника, кімнати, де зберігалися запаси лікарських препаратів, аптечної лабораторії, аптечної кухні, алхімічної лабораторії, бібліотеки, середньовічних аптечних підвалів для збереження лікувальних вин та внутрішнього дворика. Стелю аптеки прикрашають розписи, що символізують воду, землю, вогонь і повітря. У фондах аптеки-музею зберігається різноманітний дерев’яний, скляний, порцеляновий аптечний посуд, керамічні амфори 14 ст., мідні, мармурові, агатові, кам’яні, чавунні, фаянсові ступи 15—20 ст., аптечні ваги 18—20 ст.; таблеткові й пілюльні машинки початку 20 ст., преси для відтискання соку з лікарських рослин тощо.

Аптека-музей «Під чорним орлом».

Проведіть гру «Речення до речення». Складіть розповідь за темою «Освіта в Україні», додаючи одне за одним по реченню. Виграє той, чиє речення завершить розповідь.

Поміркуйте над значенням слова «освіта». Для цього доберіть 5—7 спільнокореневих слів. Чи випадковий збіг пов'язує слова «освіта» й «світло»? Чи пов'язані, на вашу думку, відкриття, про які йшлося на попередніх уроках, та створення університетів?

ОЦІНІТЬ СЕБЕ

1. Про які події освітнього життя дізналися? Стисло розкажіть про одну з них.

2. Уявіть, що вам трапилися пошкоджені давні рукописи, де вціліли тільки окремі слова. Висловте припущення, про що йшлося в тексті. 1) Володимир Великий, Київ, школи для дітей знатних людей; 2) Софійський собор, графіті, абетка; 3) Петро Могила, об’єднання лаврської та братської шкіл; 4) 1805 р., Харків, Василь Каразін, 5) студенти, 1834 р., Київська громада; 6) боротьба за український університет, Львів.

3. Накресліть лінію часу, позначте потрібні дати та розв’яжіть хронологічну задачу. Скільки років минуло від відкриття Харківського університету до заснування Київського?

4. Що дізналися про розвиток медицини і спорту? Пригадайте факти або терміни, що стосуються розвитку медицини і спорту, запишіть їх.

Оберіть одну з ігор, яка зацікавила вас найбільше, і підготуйтеся до її проведення в класі.

1. «Золота рибка». Ця гра допоможе вам пригадати інформацію про найвідоміші події, про які дізналися на попередніх уроках. Для цього заздалегідь підготуйте «золоті рибини», на кожній з яких надпишіть дату події. Для проведення гри прикріпіть «рибини» до дошки. Учасники гри навмання «витягають» рибини з річки (можна це робити із зав’язаними або заплющеними очима). Якщо гравець-рибалка помиляється з відповіддю, «рибину» відпускають назад у «річку». Перемагає та команда, яка матиме найкращий «улов».

2. «Логічні ланцюжки». У групах (командах) погортайте сторінки попереднього розділу, пригадайте факти, нові поняття, імена історичних діячів, пам’ятки, про які довідалися. Доберіть не менше 3 слів чи словосполучень та «об’єднайте» їх у «ланцюжок» за однією спільною ознакою. Запропонуйте іншій групі визначити, на підставі чого так об’єднано слова. Виграє та команда, яка за 3 хв складе найбільше ланцюжків і дасть найбільше правильних відповідей.

3. «Ваша черга розповідати». Оберіть тему, наприклад «Які відкриття зроблено в 19 — на початку 20 ст. і як вони вплинули на життя людей» або «Як змінилося життя в містах упродовж історії» («Що визначало життя людей у селах за давнини і сьогодні» тощо). Представники команд по черзі виголошують по одному реченню, доповнюючи розповідь. Кожен учень має право на одну відповідь. Виграє та команда, чиє речення завершить розповідь.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно