Спостерігаючи за зміною дня і ночі, люди здавна помітили зв’язок між тривалістю дня і положенням Сонця, тим, як виглядає Місяць, появою на небі зірок і їх взаємним розташуванням. Ці спостереження відбивають календарі. Прагнення погодити між собою добу, місяць і рік зумовили появу трьох різновидів календарів: сонячного, місячного та місячно-сонячного.

Сьогодні майже всі країни світу використовують сонячний календар, що ґрунтується на рухові Сонця. Один з найперших сонячних календарів створили давні єгиптяни. Вони помітили, що початок літнього сонцестояння пов’язаний із передранковим сходженням найяскравішої зірки - Сіріуса. Єгиптяни називали її зіркою Сотис або Анибус, тобто Зіркою собаки. Ця назва перейшла потім до давніх римлян, які називали її «Stella canikula», чи просто - Канікула. Передранкова поява Канікули збігалася із настанням найспекотнішої пори року, через що доводилося робити перерву в різних заняттях. Цей період римляни називали днями Канікули. З латинської мови слово «канікули» перейшло в інші мови зі значенням перерви в навчанні.

Батьківщиною місячного календаря, заснованого на рухові Місяця, уважають Вавилон. У цій давній державі користувалися календарем, що складався з 12 місяців - по 29 і 30 днів у кожному. Кількість днів була змінюваною, щоб перше число кожного наступного місяця збігалося із появою на небі нового місяця. Початком нового року вавилонці вважали осінній місяць Тішрей, хоча рахунок місяців розпочинали від місяця Нісану, що припадав приблизно на період від 22 березня до 22 квітня. Місячний календар зберігся і дотепер у деяких східних країнах.

Оскільки місячний рік на 10-12 днів коротший за сонячний рік, доводилося час від часу призначати додаткові дні або додатковий місяць. Щоб уникнути цієї незручності, винайшли місячно-сонячний календар. Таким календарем послуговувалися у Вавилоні, Іудеї, давніх Греції, Римі та Китаї. У наш час місячно-сонячний календар зберігся в Ізраїлі. Його застосовують також для обчислення дати святкування Великодня.

Записи в літописах свідчать, що календар, яким користувалися мешканці нашої землі тисячу років тому, ґрунтувався на фазах Місяця. А оскільки основним їхнім заняттям було землеробство, то життя було пов’язане зі змінами пір року. Це змушувало наших предків у календарних обчисленнях не відставати від річного сонячного циклу, а отже, регулярно підправляти місячний календар, вставляючи час від часу тринадцятий місяць - у різних поселеннях по-різному. Це призводило до плутанини. Тому, як припускають, і з’явилася нелюбов до числа 13, що збереглася як забобон до наших днів.

Робота в парах

Як спостереження за природними явищами підштовхнули людей до винайдення календаря? • Про які різновиди календарів довідалися? • Як пов’язана історія календаря та шкільні канікули? • Яким календарем користувалися мешканці нашої землі тисячу років тому?