Праця та господарство: колись і сьогодні
- 18-11-2022, 20:53
- 479
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Могорита, Савко 2022
§ 14. Праця та господарство: колись і сьогодні
На уроці ви дізнаєтеся:
- Які традиційні заняття існували в українців та українок?
- У чому різниця між натуральним господарством і ринковим господарством?
- Що ви розумієте під професійним самовизначенням?
- Які винаходи змінили життя людини?
- Які наукові та освітні заклади сприяли розвитку української культури?
• Розшифруйте ребуси. Складіть кілька речень із розшифрованими словами.
1. Як змінювалися традиційні заняття українців/українок?
Господарська діяльність людини залежить від природних умов території, на якій вона живе, а також її взаємодії з природою та іншими людьми. Людина використовує землю і все, що на ній росте, багатство надр, воду, повітря. У процесі господарської діяльності люди вступають у відносини між собою з метою використання ресурсів для задоволення своїх потреб. Такі відносини називають виробничими. Розвиток суспільства — це водночас і ускладнення та урізноманітнення виробничих відносин.
Розглянемо, як розвивалася господарська діяльність на прикладі бортництва. Бортництво — український традиційний вид народного промисла, лісова форма пасічництва. Цей вид бджільництва існує на наших землях понад 1,5 тис. років. Для добування меду бортники спершу шукали бджолині сім’ї, що роїлися в дуплах лісових дерев, пізніше бджіл утримували в спеціально виготовлених колодних вуликах, які підвішували до дерев у лісі або розміщували в садибах.
З давніх часів мед і віск не тільки споживали й продавали, ними сплачували податки. Бортництво зумовило появу таких спеціальностей, як бортники, пасічники, воскобійники, медовари, свічкарі. На території України бортництво було розвинене на Поділлі, у Карпатах, на Полтавщині та на Поліссі. У XIX ст. бортництво витіснили сучасніші форми бджільництва.
Колодні вулики. Національний музей народної архітектури та побуту України. м. Київ. Сучасна світлина
Пам’ятник «Бджілці-трудівниці». м. Тернопіль. Сучасна світлина
Історична особистість
Перший у світі рамковий вулик винайшов у 1814 р. Петро Прокопович (1775-1850).
Він виготовляв вулики й випробовував їх, уважно спостерігаючи за поведінкою бджіл. П. Прокопович створив в Україні найбільшу в світі пасіку — понад 10 тис. бджолиних сімей. У той час переважала колодна система бджільництва. Перш ніж забрати з вуликів мед, бджіл обкурювали. При цьому гинуло чимало бджіл.
Рамковий вулик був краще пристосований до кліматичних умов, його винайдення сприяло розвитку раціонального ведення бджільництва.
Пам’ятник П. Прокоповичу. м. Батурин. Сучасна світлина
Винахід П. Прокоповича започаткував вивчення медоносної бджоли, сприяв розвитку в усьому світі рамкової системи бджільництва.
Нині наша держава посідає друге місце за обсягом продажу меду на світовому ринку. В Україні є понад 400 тис. пасічників.
• Як змінювалося бджільництво впродовж століть? Чому встановлюють пам’ятники бджолі? Яку користь приносять бджоли? Оцініть внесок П. Прокоповича в розвиток бджільництва.
2. Як відбувався перехід від натурального до ринкового господарства?
Заради отримання благ і задоволення власних потреб люди здавна здійснюють певні види господарської діяльності. Зважаючи на культурні, національні, релігійні й інші відмінності, умови проживання, потреби людей різняться.
Щодня ви спостерігаєте, як хазяйнують ваші батьки, знайомі, допомагаєте їм. Це — щоденна економічна діяльність людини. У різні епохи види господарювання відрізнялися, отже, задоволення потреб людини відбувалося за різних економічних умов.
Робота в групі
Ознайомтеся з тлумаченням понять «натуральне господарство» та «ринкове господарство». Розгляньте подані ілюстрації (с. 94). Визначте, до якої форми суспільного виробництва належав спосіб господарювання людей.
Натуральне господарство — тип господарства, за якого продукти праці виробляють для задоволення власних потреб, а не для продажу.
Ринкове господарство — господарство, за якого вироби призначені для продажу на ринку й обміну за допомогою грошей.
Майданецьке поселення. Реконструкція
Представники трипільської археологічної культури жили у великих поселеннях — протомістах. Вони займалися землеробством, вирощували збіжжя, утримували свійських тварин. Їхнє виживання залежало від того, що вони виростили.
Цукроварня Терещенків. Початок XX ст.
Наймані робітники — жителі міста — працювали на заводах і фабриках. Їхня робота пов’язана з певним видом діяльності. Отримували заробітну плату один раз на тиждень.
Офісна робота. XXI ст.
Сучасна працівниця офісу мешкає в місті. Отримує заробітну плату на банківську картку. Любить подорожувати.
Основа натурального господарства — землеробство та домашня промисловість. Наприклад, селянська родина займалася землеробством, скотарством, виготовленням одягу, взуття, будівництвом житла тощо. Для натурального господарства характерна ручна праця, тобто всі основні види робіт виконують за допомогою простих знарядь праці.
Під ринковим господарством розуміють таку організацію праці людей, коли господарства спеціалізуються на виготовленні того чи того продукту з метою його продажу або обміну на ринку. Причиною появи товарного виробництва є суспільний поділ праці і приватна власність. Товарне виробництво почало зароджуватися, коли між племенами виник природний поділ праці, зумовлений природними та кліматичними умовами. Унаслідок утвердження товарного виробництва утворилися своєрідні території, де час від часу виникав надлишковий продукт, яким обмінювалися.
3. Як визначитися з професією?
Професія — це трудова діяльність, яка потребує певних знань і вмінь. Професія пов’язана з господарською діяльністю людини та поступовим її вдосконаленням — люди стають фахівцями в певній професії. Професії виникли в результаті суспільного розподілу праці, коли людина вже не могла самотужки виробляти все необхідне для свого життя.
Наприклад, у XIV—XV ст. в містах почали функціонувати ремісничі центри з певними спеціальностями. Ремісники досягли високого рівня майстерності у виплавленні металів, виробництві тканин, обробленні золота й срібла. Товари виробляли в майстерні, розташованій на першому поверсі помешкання ремісника. Один майстер виготовляв усе від початку й до кінця вручну за допомогою простих знарядь праці. Майстерня була водночас і крамницею, де ремісник продавав свої вироби. Отже, він був і основним робітником, і власником.
Словник
Поділ праці — виокремлення та закріплення різних видів діяльності за окремими людьми або групами людей.
Фахівець — людина, яка володіє спеціальними знаннями й навичками в певній галузі, має певну спеціальність, майстер своєї справи.
Із часом почали виникати цехи — організації ремісників однієї спеціальності в межах одного міста, створені з метою усунення конкуренції (захисту виробництва та прибутків) і взаємодопомоги.
Робота в групі
Розгляньте ілюстрації (1-3). Що об’єднує зображених людей? Чи можна вважати їх фахівцями певної професії?
Німецькі ковалі. XIV ст.
Цех кравців. Німеччина. XVI cт.
Японські стрільники. XVI cт.
В епоху індустріалізації кількість робітничих професій зросла. Завдяки науково-технічному прогресу почали розвиватися професії сфери послуг, а також ті, що пов’язані з поширенням інформації. У сучасному світі існує орієнтовно 40 тис. професій, однак їхня кількість постійно змінюється.
Однією з основних складових успішності людини, усвідомлення цінності в соціумі є професійний вибір. Процес професійного самовизначення досить складний, на нього впливають різні чинники. Людина усвідомлює не тільки те, чого вона хоче досягти в майбутньому, а й те, що саме потрібно для цього зробити. Отже, це не тільки мрії про майбутнє, а й формування прагнень і щоденні зусилля для їхньої реалізації.
• Запишіть у зошит професії ваших рідних. Про які ще професії ви знаєте? Яку з них ви хотіли б мати в майбутньому? Поясніть чому. Як ви вважаєте, чи змінюватимуться ваші професійні вподобання надалі?
4. Як винаходи змінюють життя людей?
Завдяки працелюбності та прагненню пізнати світ наші предки робили важливі відкриття. Людство пройшло шлях від перших примітивних знарядь праці, опанування вогню та металів, створення колеса й плуга до винайдення машин і механізмів, електричного струму, підкорення інформаційного та космічного простору.
Робота в групі
Про які наукові винаходи ви чули, а про які хотіли б дізнатися? Кого називають винахідниками? Прочитайте тексти про минулі та сучасні наукові досягнення. Як вони змінили життя людини?
Як було колись? Уявіть, що ви знаходитеся біля водойми і вам треба перебратися на протилежний бік. Якщо це невелике озеро, його можна обійти. А якщо це річка? Треба зробити засіб для пересування по воді. І що це буде? Ні, зовсім не моторний човен.
Давній човен
Спочатку це був звичайний необроблений стовбур дерева. Люди помітили, що він хоча й занурюється трохи у воду, але не тоне. Потім вони здогадалися зв’язати разом кілька колод — вийшов пліт. А ще комусь спало на думку видовбати в колоді заглиблення. Так з’явилося каное. Перше каное виготовили на території Нідерландів за допомогою сокири понад 80 тис. років тому. У районах, де росло мало дерев, на дерев’яний каркас натягували шкуру тварини або обклеювали каркас іншими матеріалами, використовуючи смолу. Такі човни були безвесельні, і люди гребли руками. Пізніше почали використовувати довгі жердини, а потім з’явилися весла й вітрила.
А що відбувається тепер? Окрім невеликих човнів, люди використовують великі кораблі. Для перевезення вантажів у контейнерах — контейнеровози, пасажирів — лайнери, нафти й газу — танкери та газовози, сипучих продуктів — балкери. Саме на кораблях перевозять найбільше сировини й товарів. Також існують науково-дослідні, військові та підводні човни.
Найбільший сучасний контейнеровоз завдовжки 400 м, а завширшки 60 м, найбільший лайнер може вмістити 6680 пасажирів і 2200 членів екіпажу. Довжина найбільшого у світі балкера становить 362 м. А на запитання: «Хто зробив перший човен?» — сміливо можна відповідати: «Давня людина». Натомість сучасні човни та кораблі — це результат розвитку й удосконалення чудової первісної ідеї.
«Гармонія морів» — найбільший круїзний лайнер у світі
5. Як освіта й наука забезпечують розвиток суспільства?
Освіта завжди відігравала важливу роль у суспільстві. Завдяки їй люди передають культурні надбання від покоління до покоління. Не менш важливою є наукова діяльність, спрямована на здобуття нових знань про природу й суспільство. Без науки неможливий розвиток різних сфер життя людини.
Перший освітній заклад, подібний до школи, з’явився у Львові в 1586 р. й був заснований Львівським братством. Поступово таких шкіл ставало більше. У братських школах, як їх називали, дітей навчали рідною мовою. Крім грамоти, вони опановували арифметику й іноземні мови.
Чи думали ви про те, що буде після того, як ви закінчите школу? Чи потрібно продовжувати вчитися? То що ж таке вища освіта й для чого вона потрібна?
Робота в групі
Прочитайте уривок з оповідання І. Франка. Сформулюйте власну думку про призначення школи.
«Учитель Міхонський повчає Бориса Граба:
— Власна думка! Власна духовна праця, ось у чім властива ціль гімназії! — повторяв він не раз. — Ти думаєш один із другим, що та латина, грека, фізика чи математика, логіка чи психологія, що ми тут з тобою переробляємо, придасться тобі потім у житті на щось?
... Головна річ у тім, аби ви навчилися використовувати власні думки. Знаєте, як мала дитина вчиться зразу дивитися очима, потім хапати руками, а нарешті ходити ногами та говорити. Так і гімназія вчить вас володіти духовними органами, розвиває пам’ять, систематичність і критичність. Оце — мета гімназії. Гімназія — це та ж гімнастика, лише на широкій духовній основі. Щоб ти, пройшовши її, був підготовлений до всякої праці чи науки, що має заповнити твоє життя. Аж там, за дверима гімназії, почнеться те, що має придатися тобі в житті, правдива наука. Тут усе лише гімнастика, формування здібностей, а з них найвища, найдорожча — здібність власного думання».
У сучасній Україні вищу освіту надають сотні навчальних закладів: інститути, університети, академії тощо. Фах можна здобути в професійно-технічних училищах, коледжах і технікумах. На рівні загальної середньої освіти функціонують початкові школи, гімназії, ліцеї. Із 2018 р. в системі шкільної освіти розпочалися реформи. Утілюється в життя концепція «Нова українська школа», яка забезпечує сучасні підходи до змісту освіти з урахуванням потреб учнів/учениць.
ВИСНОВКИ
Розвиток людства пов’язаний із веденням господарства з метою задоволення власних потреб. Майже все, що нас оточує, є результатом людської праці. Праця допомагає розкритися потенціалу кожної людини, досягти мети. Це один із чинників виробництва, що забезпечує створення матеріальних і духовних благ. Найвагоміші результати праці людини — це наукові відкриття, які неможливі без відповідної освіти та наукових знань.
Запитання та завдання
1. Уявіть себе жителем/жителькою одного з давніх поселень. Яким із видів господарювання ви надасте перевагу? Обґрунтуйте відповідь. Поясніть, як потреби людей у минулому були пов’язані з їхнім життям.
2. У чому різниця між натуральним і ринковим господарством? Наведіть приклади.
3. Чому ремісники об’єднувалися в спільноти? Чи можна ці спільноти вважати професійними? Обґрунтуйте відповідь.
4. Що ви дізналися про розвиток освіти? У чому, на вашу думку, значення братських шкіл? Які наукові відкриття сприяють розвиткові людської спільноти?
5. Уявіть, що вам 21 рік і ви хочете отримати престижну роботу. Які професії, на вашу думку, будуть популярні в майбутньому?
6. Творче завдання. Сформулюйте до тексту 4-5 запитань, які розпочинаються словами хто, що, де, як, коли, а також 2 запитання зі словом чому.
Домашнє завдання
7. Проведіть дослідження, які вищі навчальні заклади є у вашому регіоні. Які з них найпопулярніші серед студентів? Який фах/професію можна в них здобути? Поділіться своїми думками в класі.
8. З’ясуйте, які винаходи українських учених змінили побут людей. Підготуйте презентацію.
Коментарі (0)