Практичне заняття. Подорожуємо замками, фортецями та палацами України
- 28-11-2022, 00:33
- 562
5 Клас , Досліджуємо історію і суспільство 5 клас Мороз, Моцак 2022
§ 26. Практичне заняття. Подорожуємо замками, фортецями та палацами України
1. Що являли собою замки, фортеці та палаци?
Щоб почати нашу уявну подорож, з’ясуємо, що таке замок, фортеця та палац. Для цього нам потрібно перенестися в епоху Середньовіччя.
Постійні воєнні напади як сусідів, так і зовнішніх ворогів призвели до становлення в Європі й Україні зокрема, нового типу споруд - замків. Це були будівлі, що об’єднували функції фортеці як оборонної споруди та повсякденного житла феодалів. У середні віки практично вся територія Європи була вкритою замками. Чимало їх було і на території України, проте більшість із них не збереглися.
Феодали — у середні віки власники земельного наділу, отриманого у вигляді пожалування за службу.
Місце для будівництва замків зазвичай обирали зручне для оборони - переважно на пагорбі або на горі, інколи - на острові посеред річки чи озера. Їх оточували ровом із водою, обносили високими і товстими стінами. До замку можна було потрапити лише через звідний міст, який на ніч чи під час нападу ворогів піднімали за допомогою спеціальних ланцюгів.
Замок — укріплена споруда з житловими, оборонними, господарськими, культовими і т. ін. будівлями, зазвичай оточена високим кам’яним муром із кількома вежами. Це був свого роду укріплений населений пункт.
1. Луцький замок, або Замок Любарта; 2. Хотинська фортеця
Доволі часто слова «замок» і «фортеця» вживають як синоніми. Насправді вони позначають споруди, що мали різне призначення. На відміну від замку, фортеці виконували суто військові (оборонні) функції. Зазвичай фортеці обносилися високим і міцним муром з бійницями та зубцями. Також у фортецях будували казарми для воїнів, що їх обороняли. Для посилення захисту фортеці часто зводили земляні укріплення, наприклад, рів із водою або без неї та вал.
Величні пишні будівлі, яка були постійним місцеперебуванням правителів держав, а також членів їх родини називали палацами. Пізніше палацами також стали називати великі парадні будівлі, в яких мешкали знатні й заможні люди. Також палацами називають споруди величної архітектури, що мають громадське або культурне призначення, наприклад, палац культури, палац спорту, палац урочистих подій тощо.
Фортеця — укріплений пункт із міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, призначена для тривалої кругової оборони.
Палац — велика монументальна парадна будівля.
1. Палац Потоцьких у Львові; 2. Палац гетьмана Кирила Розумовського в Батурині
Практична робота «Туристична агенція»
Об’єднайтесь у чотири - п’ять малих груп та спільно виконайте поставлене завдання.
Дослідницьке завдання: Уявіть, що вам доручили провести рекламну кампанію з історичного туризму. Використовуючи текст та ілюстрації підручника, інші джерела інформації, підготуйте рекламну листівку чи презентацію про одну з пам’яток України: замок, фортецю чи палац. У листівці чи презентації має міститися опис пам’ятки, щоб зацікавити якомога більше туристів її відвідати.
Результати вашого дослідження представте однокласникам/однокласницям.
Після завершення групової роботи обговоріть у загальному колі, що було важливим на цьому уроці. Що виявилося найцікавішим?
2. Які найвідоміші замки та фортеці України?
Справжньою перлиною архітектури Закарпаття є замок Паланок у Мукачеві. Він розташований на горі вулканічного походження заввишки 68 м і площею майже 14 тисяч квадратних метрів. Точна дата заснування замка невідома, але писемні джерела засвідчують що він уже існував у XI ст. Звідки виникла така назва «Паланок»? Паланком називали дубовий частокіл, яким було обнесено рів навколо замкової гори.
З 1396 по 1414 р. подільський князь Федір Коріятович на місці старого дерев’яного побудував новий, кам’яний замок. У скелястій горі за його наказом був видовбаний 85-метровий колодязь. Наступні власники замку продовжували його укріплювати та розширювати територію.
Панорама замку Паланок
Замок «Паланок» витримав чимало ворожих облог. Найдовша тривала три роки (1685-1688 рр.). Його захисники здалися лише після того, як закінчились запаси їжі й стало остаточно зрозуміло, що допомоги марно чекати. Протягом своєї подальшої історії замок виконував різноманітні функції: на його території в різні часи розміщувалася в’язниця, розташовувалися військові частини, професійно-технічне училище, краєзнавчий музей. Нині в Мукачівському замку працює історичний музей.
Наступна наша зупинка — Кам’янець-Подільська фортеця. Вона має давню історію. На думку істориків, на її місці в XI—ХІІІ ст. було зведено дерев’яну оборонну споруду. В XIV—XV ст. відбувається реконструкція фортеці, і вона набуває сучасного вигляду. До складу Кам’янець-Подільської фортеці входять одинадцять башт. Кожна з них має свою назву й історію. Найвищу башту називають Папською, оскільки її зведено на кошти, надані Папою Римським Юлієм II у 1515 р.
1. Кам’янець-Подільська фортеця (сучасний вигляд); 2. Нова башта Кам’янець-Подільської фортеці
На скелястому березі Дністровського лиману на місті давньогрецького міста Тіра знаходиться одна з наймогутніших фортець півдня України Аккерманська (Білгород-Дністровська)16 фортеця. До наших днів практично повністю збереглися її могутні оборонні мури завтовшки 3-5 м і заввишки близько 15 м. Зовні фортеця була оточена ровом глибиною до 20 м, який заповнювався водою.
16 За часів Русі-України слов’яни називали місто, де знаходилася фортеця Білгородом, тому фортеця називалася Білгород-Дністровською. У XV ст. ст. фортеця стає турецьким володінням. Турки назвали фортецю Аккерман, що в перекладі означає «білий камінь». Така назва не випадкова, оскільки основний матеріал із якого побудована фортеця, - це вапняк.
Фортеця мала 34 вежі. Вони мали підвальні приміщення, де зберігалися боєприпаси. Тому кожна вежа фортеці могла самостійно вести оборону.
1. Білгород-Дністровська фортеця (оборонні мури)
2. Білгород-Дністровська фортеця (вигляд згори)
Найдавнішою спорудою фортеці є цитадель. Її було споруджено в другій половині XIII — першій половині XIV ст. У плані вона являла собою чотирикутник, по кутах якої розмішувались найбільші вежі. У цитаделі знаходились комендантський двір, міська казна, пороховий склад.
Не менш величними й багатими на історію є й інші замки та фортеці України: Генуезька фортеця в місті Судак, Хотинська фортеця, Одеський замок, Луцький верхній замок, Меджибізький замок та ін. Ознайомитися з їх історією та архітектурою ви зможете через мережу Інтернет або відвідавши під час подорожі.
3. Що відомо про Маріїнський палац?
Один із найвідоміших палаців України Маріїнський. Його ще називають Президентським палацом, оскільки він є офіційною резиденцією Президента України. Саме тут відбуваються урочисті події загальнодержавного рівня, офіційні зустрічі та прийоми керівників іноземних держав, церемонії вручення нагород, вірчих грамот послами іноземних держав тощо.
Маріїнський палац.
1. Біла зала Маріїнського палацу; 2. Зала для перемовин
Маріїнський палац було збудовано в 1744 р. Упродовж своєї історії він неодноразово реконструювався та перебудовувався. Нині територію перед палацом упорядковано відповідно до стилю XVIII ст. У центральній частині палацу міститься велика Біла зала.
Всередині палац прикрашають предмети декоративно-прикладного мистецтва, вишукані меблі й старовинні люстри, чудова паркетна підлога з цінних порід дерев, картини відомих майстрів живопису.
4. Чому Ханський палац у Бахчисараї вважали втіленням райського саду на землі?
В XV—XVIII ст. на більшій частині Кримського півострова, степів Північного Причорномор’я та земель північної Кубані існувала держава Кримське ханство. На початку XVI ст. розпочалося будівництво нової резиденції її правителів ханського палацу.
За час свого існування палац постійно добудовувався, його зовнішній вигляд зазнав істотних змін. Нині Ханський палац є пам’яткою історії і культури світового значення, оскільки це єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури.
Ханський палац вражає своєю розкішшю і неповторним виглядом. Головний корпус та житлові покої палацу прикрашені кольоровими вітражами, геометричними орнаментами на стелях. Особливо вражає вишуканістю Золотий кабінет (місце ханських аудієнцій) з орнаментальними розписами, ліпними зображеннями фруктів, кришталевою люстрою, оксамитовими диванами.
Невід’ємною частиною ханської резиденції були сади, квітники, садові тераси, що становили місце прогулянок і усамітнення. Тож не дивно, що цей палац отримав назву Бахчисарай, який у перекладі з татарської означає «палац в саду». Пізніше ця назва поширилася на місто, яке виростало навколо палацу і стало в 1532 р. столицею Кримського ханства.
Для допитливих! У садах ханського палацу було чимало фонтанів, найвідомішим з яких є Фонтан сліз. Про те, яким чином він з’явився, існує така легенда. Хан Гірей мав багато дружин, але найбільше кохав одну — Діляру. Втім, одна із заздрісних дружин її отруїла. Смуток хана була невтішним. У пам’ять про кохану хан наказав відомому майстрові створити щось таке, аби камінь через століття доніс його горе та страждання, щоб він плакав, як плаче його серце. Так і з’явився цей фонтан.
На палацовому майдані розміщена Велика ханська мечеть. Всередині мечеті міститься аскетично оздоблена велика зала з високими колонами. Єдиними її прикрасами є два віконця з різнокольоровими скельцями й ніша, яка вказує напрямок до Мекки. Ханська ложа, що знаходиться на другому поверсі будівлі, вражає красою. Вона декорована розписом і мозаїкою.
Ханський палац у Бахчисараї
1. Ханська мечеть; 2. Зал Дивану, місце, де вирішувались важливі державні питання
3. Зала Ханської мечеті; 4. Фонтан сліз
Розвиваємо вміння працювати з картою. Позначте на карті розміщення замків, фортець та палаців, які згадуються в цьому параграфі. Прокладіть уявний маршрут подорожі до цих пам’яток. Самостійно або за допомогою вчителя/вчительки визначте відстані між ними. Спробуйте розрахувати приблизний час цієї подорожі.
Працюємо разом!
Порівняйте між собою згадані в параграфі замки та фортеці/палаци. Що в них спільного, а що відмінне? Поясніть в чому їх значення в минулому і тепер.
Обговоріть у загальному колі питання
Продовжіть речення: «Після цього уроку я знаю...; вмію..., розумію...»
«Мені було цікаво (не цікаво) на уроці, тому що...»
«Я хотів/хотіла би більше дізнатися про...»
Коментарі (0)