Войти
Закрыть

Король Данило. Дійсність, міфи і пам’ять

7 Клас , Перший український король 7 клас Васильків 2020

 

Король Данило

Дійсність, міфи і пам’ять

Король Данило став однією з найвизначніших особистостей української історії. Життя змушувало його наполегливо йти до мети, терпіти, втрачати, шукати, знаходити і боротися далі. Він виявився ковалем свого щастя! За умов передчасної загибелі батька, виховання на чужині, постійної «гризні» зі зрадливими боярами та іншими князями досягти успіху було вельми складно. Але старший Романович не тільки здобув престол усередині держави, а й вийшов далеко за межі Русі. Він намагався втрутитися у справи далекої Австрії, ходив війнами на Польщу, Литву, ятвягів, одним із перших (і загалом небагатьох!) кинув виклик Орді й навіть завдав поразки монгольському воєначальникові Куремсі. Вінцем «європейських» зусиль стала отримана від Папи Римського Інокентія IV корона. Князь Данило Романович першим із руських можновладців «офіційно» прийняв королівський титул. Надалі так титулувався тільки його внук Юрій Львович.

Запам’ятався Данило Романович і як будівничий. Княжа, а згодом і королівська столиця Холм постала справжньою цитаделлю. Місто, прикрашене церквами й соборами, спеціально укріпили, щоб вороги не змогли взяти його штурмом. Окрім Холма, король заснував Данилів та Угровськ, відбудував Дорогичин, зміцнив кам’яними стінами Кременець й інші міста. Славетний Львів також постав за часів Данила, однак, можливо, його заклав князь Лев Данилович, наслідуючи містобудівні традиції батька.

Галицько-Волинський літопис про те, як князь Данило місто Холм будував:

«...Город же Холм так був споруджений за Божим велінням. Коли ото Данило княжив у Володимирі, спорудив він город Угровськ і поставив у ньому єпископа Іоасафа. Але [якось], коли він, Данило, їздив по полю і діяв лови, то побачив він на горі гарне і лісисте місце, оточене навкруги полем, і запитав тамтешніх жителів: "Як іменується се місце?” І вони сказали: "Холм йому ім’я є”. І, уподобавши місце те, надумав він, що поставить на ньому невеликий городок. Він дав обітницю Богу і святому Іоаннові Златоусту, що спорудить на честь його церкву...

Коли ж побачив се князь Данило, що Бог сприяє місцю тому, став він прикликати приходнів — німців і русів, іноплемінників і ляхів. Ішли вони день у день. І юнаки, і майстри всякі утікали [сюди] од татар — сідельники, і лучники, і сагайдачники, і ковалі заліза, і міді, і срібла. І настало пожвавлення, і наповнили вони дворами навколо города поле і села. Звів також [Данило] церкву святого Іоанна [Златоустого], красну і гожу...»

1. Як ти вважаєш, чи сприяло місце, що обрав Данило, обороноздатності нового міста? 2. Для чого князь запрошував іноземців до Холма? 3. Чому ремісники оселялися навколо міста?

Отож король Данило дбав про розвиток міст, населяв власні землі втікачами від монголів, запрошував іноземних мігрантів, які приносили зі собою нові ремісничі технології та зв’язки із Заходом. Теж із Заходом переважно була пов’язана і його династія. Князь Лев одружився з угорською принцесою Констанцією. Певний час із австрійською герцогинею перебував у шлюбі князь Роман. А Шварн Данилович засватав литовську княжну. Активність допомагала королю знаходити друзів — неоціненна здатність для будь-якого володаря!

Що відомо про герб королівства Руського?

Одним із символів кожної сучасної держави є герб. Як із цим було в Середньовіччі і чи мала Русь свій знак? Згадки про нього в європейських джерелах з’явилися ще в XIII столітті. Наприклад, у німецькій поемі оспівано «червоний повстяний капелюх у білому полі руського короля, народ якого проживає далеко від Рейну». У швейцарському документі початку XIV століття — «Гербівнику із Цюриха» — теж написано про червоний повстяний капелюх, уміщений на срібному щиті. Там само вміщено описи одразу трьох срібних капелюхів на червоному щиті.

Визначити, наскільки ці свідчення правдиві, доволі важко. Найімовірніше те, що тогочасні автори нічого не відали про Русь, не кажучи вже про її символи. Приміром, у тих самих джерелах вміщено «герби» таких держав, які навряд чи колись мали хоч якісь емблеми.

Водночас вважати ці повідомлення цілком фантастичними також не варто. На теренах Королівства Руського існувала практика використання династичних гербів. Вони не зникли навіть після того, як усохло генеалогічне дерево Романа Мстиславовича. Навпаки, пізніша галицько-волинська знать підкреслено «послуговувалася» ними, намагаючись поріднитися із титулованими наступниками хоча б у такий спосіб.

Так само вчинив Волчко Преслужич, який вважав себе спадкоємцем короля Русі. Він, як і «предок», дбав про розвиток міст. А щоби підкреслити гонор, використовував велику печатку із тризубоподібним знаком, що загалом скидався на капелюх.

Писарі польських королів у XV-XVII століттях теж уважали, що справжні грамоти руських князів мали печатки з по-особливому витисненим тризубцем — із великим середнім зубом. Отже, джерела підтверджують наявність гербів у нащадків короля Данила. Європейські автори, однак, не знали, як правильно відтворювати тризубоподібні елементи, тому малювали їх у вигляді капелюхів — предметів добре відомих.

«Гербівник із Цюриха», XIV ст., праворуч унизу — герби королівства Русі

Печатка Волчка Преслужича, XV ст.

1. Чому традиція герботворення утвердилася саме в Середньовіччі? 2. Який елемент поєднує герби князя Володимира Великого й правителів Королівства Руського? Як він використовується сьогодні? 3. Дізнайся про інші герби Галицько-Волинської держави. Намалюй один із найпоширеніших.

Почесна хоругва (прапор) та шеврон 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Збройних сил України

29 серпня 2018 року 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила Збройних сил України отримала персональний почесний прапор. Цей підрозділ став другою частиною, що, крім бойового, має почесний прапор (після 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Збройних сил України).

Наразі почесний прапор не має офіційного статусу — тривають юридичні узгодження щодо узаконення його як відомчої нагороди. Відтоді такі прапори отримуватимуть усі військові частини, яким присвоюватимуть почесні найменування.

1. Простеж, як історики та розробники військової символіки поєднали минуле зі сьогоденням у кольорах та зображеннях на хоругві й шевроні. 2. Дізнайся, що означає напис латиною на шевроні. Скористайся Ґуґл-перекладачем. 3. Крокуючий лев — давній геральдичний символ. Дізнайся, що означає зображення лева на гербових щитах та чим відрізняться руський лев від інших різновидів.

Чи можна вважати князів Острозьких нащадками короля Данила?

Родина Острозьких відігравала головні ролі в історії України. Її діячі обороняли православну віру та привілеї руської шляхти, брали участь у численних війнах проти Кримського ханства й Московії. Сьогодні науковці дискутують, а чи не були вони нащадками Романовичів-Даниловичів?

Князі Острозькі, беззаперечно, походили від Рюриковичів. Принаймні так стверджували фамільні хроніки. Позаяк вони написані в XVI столітті, дослідники сумнівалися, до якої саме гілки нащадків Рюрика належала ця волинська родина. Нещодавно увагу науковців привернув запис польського хроніста XIV століття Янка з міста Чарнков. Він писав, що в 1340 році, після убивства князя Юрія-Болеслава, король Казимир III Великий захопив місто Львів і частину Галицької землі. Однак на перепоні його загарбницьким планам став боярин Дмитро Детько, який разом із Данилом Острозьким та ординцями вибив нахабу з міста Лева. Якщо про впливового боярина знали більше, то про участь Данила згадували рідко.

Сьогодні історики (наприклад, Леонтій Войтович) уважають, що цей малопомітний чоловік — один із прабатьків славетного українського роду. Звідки ж він почався? Як відомо, свого часу князь Роман — син короля Данила — не зміг утвердитися в Австрії.

Втікаючи, покинув дружину — герцогиню Гертруду. Тому й не отримав володінь у Русі. Натомість знайшов «притулок» у литовського короля Міндовга, осів у місті Волковийськ і вдруге одружився.

Князя Романа Даниловича убили ординці, але в нього народився син Василько, який успадкував із вітцівських володінь лише невелике місто Слонім. Згодом він пішов на службу до своїх родичів — старших Романовичів. Заслужив повагу, хоча обширних наділів не отримав.

Сином княжича Василька і був той самий, згаданий вище, Данило (помер до 1370 року), який допоміг прогнати поляків із Галичини. Пізніше він визнав сюзеренітет литовського володаря Любарта Гедиміновича. Саме від нього отримав Острог — тоді ще невеличке містечко, що під умілим управлінням переросло в центр української культури. Довіра Любарта до свого васала виявилася настільки великою, що той 1366 року виступив головним свідком на мирній угоді із польським королем Казимиром III. Окрім того, Данило — прямий нащадок короля Данила — на певний час опанував місто Холм, де правив пожиттєво. (Хоча він був помітною постаттю, його біографія та діяльність у Русі-Україні досі маловивчені.)

Так само холмським князем залишався Юрій Данилович, а його сини Михайло та Дмитро загинули у битві біля річки Ворскла в 1399 році. Видатним представником родини Острозьких став Федір Данилович, намісник луцького замку, православний монах та Святий. Можливо, він долучився до гуситського руху в Чехії. Після нього продовження родовідного дерева уже докладно описано науковцями. Проте, як вбачається, «пітьма» Середньовіччя ховає ще чимало загадок.

1. Уклади родинне дерево князів Острозьких, починаючи від Романа — сина короля Данила, закінчуючи Костянтином Івановичем. 2. Чим уславився князь Костянтин Острозький в історії України? 3. Дізнайся про заснування та середньовічний період історії міста Острог. Підготуй про нього буклет для туристів.

Ім’я короля Данила Романовича популярне, тому обросло міфами та хибними уявленнями. Дехто досі стверджує, що він заснував Львів, чи вважає його матір’ю не візантійську принцесу, а волинську бояриню (яка чомусь була родичкою угорського короля та вільно керувала «кращими людьми» свого покійного чоловіка).

Є, однак, хиби серйозніші. Серед таких — відоме донедавна прізвисько — Галицький. Справді, Галицьке князівство входило до спадку Романа Мстиславовича, тому за нього вели відчайдушну боротьбу. Проте місто Галич столицею Данила не стало. Галицькі бояри вперто суперничали із князем, зраджували його, запрошували інших і навіть готували замах. Нерідко прикарпатська знать поводилася зухвало, виставляючи напоказ зневагу. До слова, з дитинства хлопець пам’ятав святкове частування, під час якого боярин хлюпнув князеві вином у лице. За таких обставин панувати у краї було складно. Тому Данило Романович і збудував собі Холм, який став його стольним містом.

Король Данило прожив 63 роки, з яких лише близько дванадцяти почувався володарем у Галичі. Неодноразово йому доводилося брати місто штурмом і так само відступати під тиском ворогів. Знаючи про такі обставини, писати і говорити «князь Данило Галицький» — неправильно. Насправді в жодному історичному джерелі такого прізвиська ми не знайдемо. Воно набуло популярності серед галицької інтелігенції в другій половині XIX століття. Тодішні інтелектуали шукали «своєї» історії краю і «своїх» героїв. Так утвердився образ Данила «свого» — Галицького.

1. Ти знаєш, що відомим історичним діячам часто присвоюють прізвиська, як от: Великий, Мудрий, Удалий, Хоробрий та ін. Придумай і запропонуй від себе прийнятне прізвисько для короля Данила. Поясни свій вибір.

Князь Данило Романович, модель пам’ятника, скульптор Анатолій Кущ, гіпс, 2000 р.

Чималий інтерес викликає також доля корони Данила Романовича. Науковці ще в другій половині XX століття (до 1991 р.) применшували значення події 1253 року і про Данила лишень подекуди писали «король» — та й то в лапках. Сьогодні це викликає усмішку, бо, як можна переконатися, прийняття «вінця» зафіксував не тільки руський літописець, а й поважні європейські хроністи. Але що далі сталося з короною, невідомо. Тривалий період уважали, що її переробили на митру (головний убір) перемишльських єпископів. Однак дослідники довели, що вінець XIII століття не вдалося б перетворити на «шапку». Відомо, що польський король Казимир III Великий у 1340 році пограбував місто Львів, звідки вивіз якісь корони. Напевно, що це остання згадка про владний символ Данила Романовича. Деякі руські речі використовували польські монархи, але головної реліквії серед них уже не було.

Данило та Лев, скульптор Анатолій Кущ, серія «Державотворці», гіпс, 64x49 см, 2000 р.

Ще один міф пов’язаний із титулом Данила. Здавалося, що літописець прямо називав його королем, але повне формулювання «посади» невідоме. Деякі історики почали припускати, що короною князь не цікавився і погодився її отримати тільки в обмін на військову допомогу проти Орди. Коли ж сприяння не дочекався, то відмовився від королівського достоїнства. Десь тоді начебто зникли згадки про Королівство Руське.

Насправді коронація та нове титулування утвердили Данила Романовича як незалежного правителя. Він демонстрував відданість справі батька — боровся за місто Київ та за верховенство над іншими руськими князями. Цим відрізнявся від, скажімо, галицького короля Коломана, якого цікавили тільки терени Прикарпаття.

Деякі згадки про Данилів титул збереглися. Наприклад, Папа Римський Інокентій IV у своєму посланні-буллі називав руса «першим королем Русі». В іншому листі він підкреслив, що вважає старшого Романовича королем, а Олександра Невського, володаря північно-східних руських земель, лише князем. Так само Даниловичі пам’ятали про статус батька. Навіть спадкоємець князь Юрій-Болеслав Тройденович уживав словосполучення «опікун Королівства Русі». Отже, «королівство» продовжувало існувати навіть після смерті засновника. Лише польське завоювання припинило цю традицію, хоча й Казимир III роками не відмовлявся титулуватися руським королем.

Пам’ять про короля Данила живе й сьогодні, причому не тільки на сторінках історичних книжок, підручників, посібників, а й на монетах, у назвах вулиць, пам’ятниках, фільмах та в літературі. Про нього відомо достатньо, однак майбутнім історикам доведеться дослідити ще чимало «білих плям». Сподіваємося, ця книжка оповіла про справжнього державного діяча і надихне тебе на подальші пошуки!

Орден Даниила Галицького — державна нагорода України, призначена для нагородження військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також державних службовців за значний особистий внесок у розбудову України, сумлінне й бездоганне служіння українському народові. Заснований у 2003 році

Державний вищий навчальний заклад «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»

Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького

Приватний вищий навчальний заклад «Університет Короля Данила» в місті Івано-Франківськ

Мистецький фонд імені короля Данила

Шеврон 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила

Меморіал пам’яті 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила в місті Яворів Львівської області

Король Данило — засновник міста Львів, проект Мирослава Отковича, фрагмент

«Король Данило» — український історичний бойовик, режисер Тарас Химич, 2018 р.

Іменем короля Данила названо вулиці, провулки, бульвари, площі в селах і містах Борислав, Бориспіль, Борщів, Бурштин, Вінниця, Володимир-Волинський, Галич, Дніпро, Дубно, Дрогобич, Заліщики, Запоріжжя, Здолбунів, Івано-Франківськ, Кам’янець-Подільський, Ковель, Козятин, Корець, Коростень, Кременчук, Луцьк, Львів, Миронівка, Мукачево, Надвірна, Новоград-Волинський, Первомайськ, Підволочиськ, Рава-Руська, Рихта, Рівне, Скалат, Сколе, Славута, Славське, Слов’янськ, Сокиряни, Сокільники, Суми, Тернопіль, Торчин, Трускавець, Ужгород, Фастів, Ходорів, Хотин, Чернівці, Шепетівка та ін.

На аверсі монети розміщено: ліворуч на матовому тлі номінал «5 ГРИВЕНЬ», написи вертикально «Україна», рік карбування «2016» та логотип банкнотно-монетного двору Національного банку України; праворуч на дзеркальному тлі — геральдичний лев, який тримає щит, на ньому — малий Державний Герб України

На реверсі монети зображено стилізований портрет Данила Галицького на тлі прапора із відтиском лева, угорі напис півколом «ГАЛИЦЬКЕ КОРОЛІВСТВО»

1. Розглянь зображення монети «Галицьке королівство» та прочитай описи. Чи правильно назвали монету? Поясни свої міркування. 2. Згадай, які події світової історії відбувалися одночасно з тими, що в Галицько-Волинській державі періоду правління Данила Романовича. Познач їхню синхронність на лінії часу. 3. Добери ілюстрації для розповіді про розвиток культури Королівства Руського. 4. Використовуючи тексти оповідей, ілюстрації, інтернет, додаткову літературу, за допомогою комп’ютерних застосунків Microsoft Office PowerPoint або Microsoft Office Publisher створи презентацію, буклет чи «газету» про короля Данила. Продемонструй свій витвір у класі. 5. Підготуй за зразком та заповни уявну фейсбук-сторінку князя-короля Данила.

Нащадки короля Русі-України

1. Лев Данилович, одружений з донькою угорського короля Бели IV Констанцією. Син — Юрій.

2. Юрій Львович, вдруге одружений із сестрою польського короля Євфимією. Донька — Анастасія.

3. Анастасія Юріївна, з 1320 року в шлюбі з великим князем тверським Олександром Михайловичем, якого разом із сином Федором убили в Орді за доносом Івана Калити. Донька — Юліана.

4. Юліана Олександрівна, в шлюбі з великим князем литовським Ольгердом. Син — Владислав II Ягайло, засновник королівської династії Ягеллонів.

5. Владислав II Ягайло, у 1385 році одружений із польською королевою Ядвігою Анжуйською, донькою угорського короля Людовика. Овдовівши, одружувався знову. Лише від четвертої дружини Софії Гольшанської мав сина Казимира.

6. Казимир IV Ягеллончик, у 1454 році одружений з Єлизаветою, донькою німецького короля Альбрехта II Габсбурґа. Четверо синів стали монархами, а п’ятеро доньок — дружинами правителів країн Західної Європи. Син — Владислав II Ягеллончик — король Богемії та Угорщини.

7. Владислав II Ягеллончик, одружений з Анною де Фуа, донькою французького графа. Донька — Анна Ягеллонка. Після ранньої смерті батьків її взяв під опіку Максиміліан І, правитель Священної Римської імперії.

8. Анна Ягеллонка, у шлюбі з Фердинандом І, німецьким королем та правителем Священної Римської імперії. Один із 15 дітей — син Карл II Габсбурґ, ерцгерцог австрійський.

9. Карл II Габсбурґ, одружений із Марією Анною Баварською. Один із 15 дітей — син Фердинанд II Габсбурґ, правитель Священної Римської імперії.

10. Фердинанд II Габсбурґ, одружений із Марією-Анною, донькою герцога баварського. Син — Фердинанд III Габсбурґ, правитель Священної Римської імперії.

11. Фердинанд III Габсбурґ, одружений із Марією-Анною, донькою іспанського короля Філіпа. Син — Леопольд І Габсбурґ, правитель Священної Римської імперії.

12. Леопольд І Габсбурґ, втретє одружений з Елеонорою Нойбурзькою. Син — Карл VI Габсбурґ, правитель Священної Римської імперії, останній представник чоловічої лінії династії Габсбурґів.

13. Карл VI Габсбурґ, одружений з Єлизаветою Христиною Брауншвейг-Вольфенбюттельською. Донька — Марія-Терезія, імператриця, перша королева Галичини та Володимирщини.

14. Марія-Терезія, заміжня за лотаринзьким герцогом Францом І Стефаном. Син — Леопольд II, великий герцог тосканський, правитель Священної Римської імперії.

15. Леопольд II, одружений з Марією-Луїзою, іспанською принцесою. Син — Франц II у 1806 році зрікся корони Священної Римської імперії.

16. Франц II, вдруге одружений із Марією-Терезією, сицилійською принцесою. Донька — Марія-Луїза, заміжня за Наполеоном І Бонапартом. Син — Франц-Карл відмовився від корони Австрійської імперії у 1848 році.

17. Франц-Карл, одружений із принцесою Софією Баварською. Син — Франц-Йосиф, австрійський, австро-угорський імператор упродовж 1848-1916 років.

18. Франц-Йосиф, одружений з Єлизаветою Баварською. Передостанній імператор Австро-Угорщини. Пережив сина і старшого племінника Франца-Фердинанда, убитого в місті Сараєво 1914 року.

19. Карл І, праправнук Франца II, останній імператор Австро-Угорщини. Одружений із принцесою Зітою Бурбон Пармською. Нащадки — п’ять синів і три доньки, 13 онуків й 23 правнуки за прямою чоловічою лінією.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 
Даний матеріал відноситься до підручника "Перший український король 7 клас Васильків 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду