Аскольд

Бути мучениками — доля перших християн

Князь Аскольд, модель пам’ятника, скульптор Анатолій Кущ, гіпс, 2000 р.

Помер князь київський Кий... Кому владу залишив? Кому землю слов’янську боронити велів? Хто спадкоємцями його були? Мовчить про це літопис. Бо життя перших князів легендами оповито. Чітких доказів їх реального існування, на жаль, не маємо. А вже Аскольд був першим напівлегендарним князем у нашій історії. Імовірно, він усе-таки існував, бо деякі відомості про нього є. Та чи достовірні й точні вони? Отож маєш чергову детективну історію. Берися до розгадки!

Звідки взявся князь Аскольд? Ким він був? Якого роду-племені? Немає одностайності в цьому питанні. Ба більше! Учені навіть не можуть дійти згоди щодо походження його імені. Хтось вбачає тут скандинавського Хакульда. Вірогідно. Та є й такі, які переконані, що ім’я Аскольд походить від слов’янського «скалдирити» (накопичувати). Воно спізвучне з назвою скіфського племені околотів. А мовою іраномовних кочовиків означало «прикордонний господар». Бачиш, як багато теорій?

Що ж робити? Треба звернутися до писемних джерел. Відома вже тобі «Повість минулих літ» розповідає про Аскольда, який мав співправителя — князя Діра. Були вони варягами, васалами міфічного Рюрика. Якось приїхали до міста Київ. Зрозуміли, що немає в тамтешніх племен правителя. Тож стали володарями полянської землі. Не йметься віри, що і направду все так було, еге ж!

Є дослідники, які таки вважають Аскольда норманом (скандинавом, вікінгом чи варягом — вибирай, як тобі до вподоби). Зокрема, шведський історик Улоф фон Далін ототожнював Аскольда з Аслейком (давньоскандинавською — Asleik Bjornson (Diar)), сином шведського конунга Бйорна Залізнобокого, онуком легендарного вікінга Рагнара Лодброка. Але як доля занесла його в Київ? А, можливо, так само, як і Еріка Рудого у Гренландію і далі в Америку? Скандинави були обмежені ресурсами на батьківщині. Особливо їм бракувало землі для рільництва. Відчайдушні та безстрашні, вони з легкістю полишали рідний дім і рушали на пошуки кращої долі. Пересуваючись по воді на кораблях-дракарах, часто селилися там, де їх приймали. То ж не дивно, що вікінг Аскольд дістався Києва. А от чому і як він став правителем полян — історія замовчує.

Щоб пояснити цей феномен, дехто з дослідників припускає, що князь насправді ніякий не норман. Знайшлися навіть писемні джерела, що підтверджують цю думку. Польський хроніст XV століття Ян Длугош уважав, що Аскольд походив із князівської династії, започаткованої ще Києм, тобто був місцевим, корінним правителем. Цю теорію підтримали видатні історики Михайло Грушевський та Іван Крип’якевич. Саме таким, зрештою, є наше сучасне бачення.

Мабуть, таємниця походження Аскольда так і залишиться нерозгаданою. Легендарний Кий та заснована ним, не менш легендарна, династія Києвичів закінчили своє існування саме правлінням Аскольда. Ще його називають першим руським Святим Миколою. Чи знаєш ще й таке ім’я? Легенда — скажеш. Чи може вона бути достовірною? Але ж легенди і не бувають цілком правдивими. Вони мають надихати. Наше минуле є саме таким — епічним, убраним в ореол слави, загадковим та недосяжним водночас. Як бачиш, кожен фантазує, як може. Але все ж, по-біблійному, постарайся відділити зерна істини від неправдивої полови.

«Аскольд», художник Артур Орльонов

Ми точно знаємо про певні діяння князя Аскольда. Вони мали такий величезний розголос, що зафіксовані аж кількома історичними джерелами. Уся Європа гула, оповідаючи про зухвалих полян, які кинули виклик наймогутнішій державі Середньовіччя — Візантії. Йшов 860-й рік. Київський правитель організував перший похід на Царгород. На світанку 18 червня 860 року Аскольдові ратні вояки з’явилися в Боспорській протоці і взяли в облогу місто. Візантійці шоковані, заскочені зненацька. Імператор Михаїл III змушений терміново вертатися з близькосхідних країв, щоб рятувати власну домівку. Облога закінчилася вигідною для полян торговою угодою. Та насправді наші предки навряд чи мали намір завойовувати могутню Візантію. І великої потреби в цьому не виникало. Та й не під силу то було їм. Але торгівля — надзвичайно прибуткова справа в усі віки. Займаючи ключові місця на відомому торговому шляху «Із варягів у греки», поляни теж хотіли мати добрий заробіток. Ось так тоді «укладали» бізнес-угоди. Суворий час, безжальні діяння... Візантійський хроніст Лев Диякон стверджував, що Аскольдова дружина повернулася додому з тріумфом.

Побувавши у Царгороді, Аскольд оцінив переваги християнства. І собі того захотілося. Щоб один бог, як один князь. Та ще й релігія підконтрольна. І щоб зрівнялися руси з ромеями, франками, іншими могутніми народами, що вже вірили у Христа. Тож вирішив князь охреститися. Писав історик Михайло Брайчевський, що сталося це в тому ж 860 році. І прийняв Аскольд у хрещенні ім’я Микола. Але не зупинився на цьому. Народ свій теж охрестив. Останні дослідження переконують нас, що тоді відбулася справжня спроба запровадження християнства в Русі-Україні.

Та не оцінили піддані далекоглядності князя, невтямки їм була візантійська прогресивність. Надто прихильними були до своїх Перуна та Дажбога. Чи, можливо, надто сильно асоціювали себе з природою, стали справді її частиною... Ладні були від князя відвернутися, ніж своїх язичницьких богів зрадити. Не довго думали, збунтувалися. І чи то вигнали, чи то вбили бідолаху — достеменно не відомо. Легенда оповідає, що розлючені кияни «покликали» собі іншого князя — Олега-язичника, який повернув їм, вогнепоклонникам, віру, яку вважали рідною. Бо сам виховувався таким, як вони.

Літописець повідомляв, що Олег убив князя Аскольда. Поховали його на місці загибелі, на правому березі річки Дніпро, в урочищі Угорське. Місце спочинку назвали Аскольдовою могилою.

Судилося впокоєному стати першим руським мучеником. Поліг за християнську віру, став першим Святим нашого народу. Став справді тим, хто, за словами відомого українського поета Василя Стуса, «у смерті повернувся до життя...»

Що тобі відомо про торгові шляхи «Із варягів у греки» та «Великий шовковий шлях»? Покажи їхню протяжність на мапі. Віднайди відомості про них за допомогою пошукового застосунку «Ґуґл». Який із них був більш важливим для Європи, який справив більший вплив на розвиток Русі-України?

Мовою джерел

«Повість минулих літ» про появу князя Олега в місті Київ, убивство князів Аскольда і Діра:

«...І прибули [Олег та Ігор] до гір київських, і довідався Олег, що [тут] Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов [на берег Дніпра], несучи Ігоря малого. А підступивши під Угорське [і] сховавши воїв своїх, він послав [посла] до Аскольда й Діра сказати, що, мовляв: "Ми — купці єсмо, ідемо в греки од Олега і од Ігоря-княжича. Прийдіть-но оба до рідні своєї, до нас".

Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші [вої] з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: "Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого". — І [тут] винесли Ігоря. — "А се — син Рюриків". І вбили вони Аскольда й Діра, і віднесли на гору, і погребли [Аскольда] на горі, яка нині зветься Угорське і де ото нині Ольмин двір. На тій могилі поставив [боярин] Ольма церкву Святого Миколи [Мирлікійського]. А Дірова могила — за святою Ориною. І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: "Хай буде се мати городам руським"».

Вір, але перевір

27 червня 2013 року з нагоди 1025-ліття хрещення Русі-України Помісний Собор Української православної церкви Київського патріархату канонізував і зачислив до святих князя Аскольда-Миколу. Його одночасно канонізували удвох статусах: як Благовірного Князя і як Мученика. Окрім того, проголосили Першомучеником.

Князь Аскольд здійснив досить багато військових походів, а не лише один на Візантію, як може здатися. Туди ж, у місто Константинополь, князь ходив ще двічі. Останній раз, щоправда, був невдалим. У 862 році Аскольд здійснив рейд до Каспійського моря, взяв в облогу місто Абесгун і завдав чимало клопоту володареві Табаристану. Небезуспішно також воював із печенігами. Пробував приєднати непідлеглі слов’янські союзи племен.

Пам’ятна монета «Аскольд», серія «Княжа Україна», художники Таран Володимир, Харук Олександр, Харук Сергій, Козаченко Віталій; скульптор Дем’яненко Володимир, срібло, 1999 р.

Ціна монети «Аскольд» Національного банку України станом на 18 вересня 2020 року: 2004 грн. Дізнайся тираж монети. Що тобі відомо про нумізматику як спеціальну історичну науку та хобі? Прочитай оповідь, літописний уривок, свідчення, розглянь мапу, зображення картини, скульптури, монети. Зістав відомості про князя Аскольда. Які факти збігаються? Які різняться? Поясни причини розбіжностей. Яку з версій ти вважаєш правдоподібною?

Убивство Аскольда і Діра князем Олегом, мініатюра з Радзивіллівського літопису

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Правління князів: походи й реформи 7 клас Васильків 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)