Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Польського королівства

§ 22. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛІВСТВА

«Старого не порушуємо, А нового не впроваджуємо»

1362 р. - приєднання Київщини, Чернігово-Сіверщини та Поділля до Великого князівства Литовського.

1363-1394 рр. - князювання Володимира Ольгердовича в Києві.

1385 р. - Кревська унія.

1387 р. - остаточне приєднання Галичини до Польського королівства.

1470 р. - ліквідація Київського удільного князівства й перетворення його на воєводство Великого князівства Литовського (1471 р.).

Пограйте в гру «Логічні ланцюжки». У групах (командах) погортайте сторінки попереднього розділу, пригадайте факти, нові поняття, імена історичних діячів, пам'ятки, про які довідалися. Доберіть не менше ніж 3 слова чи словосполучення та «об'єднайте» їх у «ланцюжок» за однією спільною ознакою. Запропонуйте іншій групі визначити, на підставі чого так об'єднано слова. Виграє та команда, яка за 3 хв складе найбільше ланцюжків і дасть найбільше правильних відповідей.

Роздивіться зображення замку в Луцьку, який символізує литовську добу. Чим відрізняється ця фортеця від укріплень часів Київської Русі? Які нові архітектурні деталі привертають увагу?

Більшість українських земель протягом другої половини 14 ст. були підпорядковані Великому князівству Литовському. Галичина опинилася у складі Польського королівства. Саме тому історики називають цей період литовсько-польською добою.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина 14-15 ст.)

Роздивіться карту. • Порівняйте межі розселення українців у 15 ст. із сучасними кордонами України. • Визначте українські землі, які перебували у складі Великого князівства Литовського наприкінці 14 ст. • З якими державами межували кордони Великого князівства Литовського на заході, півночі та півдні? • У складі яких держав перебували Галичина, Західна Волинь, Західне Поділля, Буковина, Закарпаття? • Які адміністративні одиниці було утворено на теренах Галичини та Західного Поділля? Коли це відбулося?

1. Як і коли Київщина, Чернігово-Сіверщина та поділля ввійшли до складу Литовської держави?

Якщо за землі Галичини й частково Волині між литовськими князями й польським та угорським королями точилася безперервна війна, то інші українські терени литовці змогли приєднати до своїх володінь значно меншими зусиллями. Більшу частину українських земель приєднано до Великого князівства Литовського за князювання Ольгерда гедиміновича. Першою опинилася під владою литовської династії Волинь, яка після смерті Юрія ІІ Болеслава перейшла до володінь Любарта Гедиміновича. Близько 60-х років 14 ст. під контроль Вільна - столиці Литовського князівства - перейшли Київщина з Переяславщиною, Чернігово-Сіверщина та Східне Поділля. Підкорення литовськими князями русько-українських земель відбувалося здебільшого мирно на взаємовигідних умовах: великий князь литовський зобов’язувався обороняти руські землі, вимагаючи натомість від населення покори. Утвердження влади литовської князівської династії в цих землях деякі тогочасні джерела пов’язували з битвою між литовсько-українським військом та ординцями на синіх Водах, 1362 р. (нині річка Синюха, ліва притока Південного Бугу). Щоправда, й після прилучення українських земель до Литви вони ще деякий час сплачували данину Золотій Орді.

1. Хрест зі скарбниці Ва- вельського кафедрального собору в Кракові, виготовлений із двох князівських корон 13 ст., вивезених Казимиром Великим зі Львова.

2. Ольгерд. Портрет з книги О. Гваньїні «Хроніка європейської Сарматії» 1578 р.

Тогочасну Литовську державу зазвичай називають Великим князівством Литовським, а з огляду на значні білоруські та українські (руські, як тоді казали) території та їхнє становище під владою великих князів литовських - ще Литовсько-Руською державою.

Приєднання земель Південно-Західної Русі перетворило Литовське князівство на велику державу. До кінця 14 ст. вона становила федерацію земель-князівств, серед яких і Київського, Новгород-Сіверського, Волинського, Подільського. Кожним із них, як і колись, правив удільний князь, щоправда, тепер уже не з руської династії Рюриковичів, а з литовської -  Гедиміновичів. Київським і новгород-сіверським володарями, зокрема, стали сини великого князя - Володимир і Дмитро-Корибут Ольгердовичі. На Волині княжив молодший брат Ольгерда Любарт, а після нього - Лю- бартів син Федір, на Поділлі володарювали племінники Ольгерда - князі Коріатовичі. Нові князі швидко перетворювалися на українських князів литовської династії. У своїх володіннях вони почувалися цілком самостійними правителями. Їхня залежність від великого князя литовського обмежувалася сплатою щорічної данини, визнанням його своїм зверхником та потребою надавати збройну допомогу.

Сформулюйте кілька запитань до історичної карти «Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав у другій половині 14 ст».

2. У чому особливість суспільно-політичного становища українських земель у складі Великого князівства Литовського?

Перебування руських земель у складі Великого князівства Литовського характеризують низкою особливостей. Українці і білоруси становили 90 % населення держави, справляючи на литовців помітний вплив. Литовці, зокрема, переймали від місцевого населення військову організацію та способи оборони, особливості зведення фортець, традиції господарювання й володарювання. Великого поширення поміж литовської знаті набула руська віра - так спочатку називали в Литві православне християнство. Руська мова стала мовою великокняжого двору й державної канцелярії. Тому-то литовську владу руське населення не сприймало як чужу. Закріпленню руського впливу сприяли шлюби литовських князів із руськими князівнами. Тож назва «Литовсько-Руська держава» відбиває умови тогочасного життя.

Але найістотнішою особливістю перебування руських земель у складі Великого князівства Литовського було те, що литовці дозволяли місцевій українській знаті обіймати найвищі адміністративні посади. Руські князі та бояри ставали на службу до великого князя литовського, за що за ними закріплювали їхні родові землі. На місцях залишалася вся попередня система управління. Втіленням цього принципу вважають вислів з тогочасних джерел: «Старого не порушуємо, а нового не впроваджуємо». У державній організації та суспільному устрої Великого князівства Литовського знайшов продовження державний лад Київської Русі. До кінця 14 ст. на наших землях існували великі та малі удільні князівства, які й уособлювали збереження державних традицій. Так тривало доти, доки литовський уряд не змінив своєї політичної орієнтації. Початком змін стало укладення Литвою унії (союзу) з Польщею.

Герб Великого князівства Литовського «Погоня» з гербовника 1435 р.

Про тяглість державних традицій Київської Русі за литовського правління свідчить, зокрема, князювання нащадків Ольгерда в Києві. Від 1363 р. у Києві князював Володимир Ольгердович. Охрещений матір’ю за православним обрядом, вихований на слов’янських звичаях і традиціях, литовський князь не був сприйнятий у Києві як чужинець і швидко порозумівся з місцевим боярством. Він організував кілька походів на південь проти кочових орд. Унаслідок успішних воєнних операцій ординців відтіснили до узбережжя Чорного та Азовського морів.

Це сприяло відродженню занепалої за часів монгольського лихоліття Київщини. Виявом економічної могутності та прагнення позбутися залежності від Вільна було карбування Володимиром власної монети. Київський князь почувався незалежним володарем. Це підтверджує і його титул: у документах, що збереглися від тих часів, Володимир Ольгердович іменував себе «з Божої ласки князем київським».

Монети Володимира Ольгердовича.

Використовуючи імена відомих вам князів, укладіть родовід династії Гедиміновичів. Роль кого з них, на вашу думку, була найпомітнішою в зміцненні українських князівств?

3. Що передбачала Кревська унія? Яка доля спіткала галицькі та волинські землі після укладення Кревської унії?

Зміни в становищі українських земель у складі Великого князівства Литовського почали відбуватися з приходом до влади Ягайла Ольгердовича. Польські можновладці запропонували Ягайлу одружитися з королевою Ядвігою і стати їхнім королем: «Почали ляхи слати з Кракова... аби прийняв хрещення старого Риму (вихрестився на католика), й узяв за дружину в них королівну Ядвігу, і став би в них королем у Кракові й на всій Лядській землі». Причиною цієї пропозиції була загроза обом державам з боку Тевтонського ордену. Ягайло погодився, і між Литвою та Польщею в 1385 р. в м. Крево (нині територія Білорусі) було укладено державно-політичний союз, відомий в історії під назвою Кревської унії. Угода між литовською та польською знаттю передбачала перехід у католицтво Ягайла, його родичів і всіх нехрещених литовців, шлюб Ягайла з Ядвігою і приєднання Великого князівства Литовського до Польської держави.

У лютому 1386 р. Ягайло прийняв католицтво, узявши ім’я Владислав, одружився з Ядвігою і став польським королем. Незабаром до католицизму було прилучено й Литву. Литовських бояр-католиків зрівняли в правах із поляками. Щоправда, втілити до кінця укладену в Крево угоду «навік приєднати всі свої землі, литовські та руські, до Корони Польської»

Ягайло так і не спромігся, бо знайшов затятого

Печатка Ягайла-Владислава.

1. Трокський замок (нині Тракай (Литва)) - резиденція великих литовських князів. Будівництво розпочато в 14 ст. Кейстутом Гедиміновичем.

2. Вітовт. Портрет з книги О. Гваньїні «Хроніка європейської Сарматії» 1578 р.

прихильника державного відродження Литви в особі племінника Ольгерда - Вітовта Кейстутовича. За Острівською угодою 1392 р., Ягайло мав повернути Вітовту всі батьківські землі (передовсім Трокське князівство) й визнати його пожиттєвим правителем Великого князівства Литовського, підкоривши його владі всіх удільних князів. Вітовт визнав себе васалом польського короля.

За правління Вітовта (1392-1430) багатьох литовських князів, які мали уділи в Русі-Україні, було позбавлено володінь. Протягом попередніх років вони почувалися у своїх уділах як самостійні правителі. Їхня залежність від великого князя литовського обмежувалася сплатою щорічної данини, визнанням його своїм зверхником та зобов’язанням за потреби надавати збройну допомогу. Самостійність удільних князівств непокоїла Вітовта. Він докладав зусиль, щоб ліквідувати найбільші князівства. Протягом 1393-1395 рр. були позбавлені уділів такі князі: Дмитро-Корибут у Новгороді-Сіверському, Федір Коріатович на Поділлі, Володимир Ольгердович у Києві.

1. Вітовт. Фрагмент картини Я. Матейка «Грюнвальдська битва».

2. «Вітовт Великий на з’їзді у Луцьку», художник Й. Мацкявічюс, 1935 р.

У січні 1429 р. у Луцьку відбувся з’їзд європейських монархів. До Луцького замку великого князя литовського Вітовта тоді прибули імператор Священної Римської імперії король Сигізмунд, король польський Ягайло, данський король, великий князь московський, а також посол Папи Римського. На з'їзді було заявлено про коронацію Вітовта, проте корона, яку везли, - зникла, а сам володар Литовсько-Руської держави 1430 р. раптово помер.

Ви вже знаєте, що 1387 р. Галичина ввійшла до складу Польського королівства як «Королівство Русі». У 1434 р. створено Руське воєводство із центром у Львові, а в 1462 р. - Белзьке із центром у Белзі. У 1434 р. на Західному Поділлі постало Подільське воєводство із центром у Кам’янці.

Скориставшись текстом підручника, поясніть, про що йдеться в уривках з джерел; • «Ольгерд... пішов у похід в Дикі Поля проти татар. З ним вирушили також чотири його племінники, сини князя Коріата, дійшли до урочища Сині Води, то побачили в полі велику татарську орду з трьома царками на чолі, поділену на три загони.», • «Поляки зібрали сейм... і на тому сеймі вирішили узяти собі государем на королівство великого князя Ягайла за тієї умови, якби він захотів охреститися у віру християнську закону римського і на королеві їх Ядвізі одружитися..».

4. Які події визначали становище українських земель у складі Великого князівства Литовського в 30—70-х роках 15 ст.?

Свидригайло. Портрет з книги О. Гваньїні «Хроніка європейської Сарматії» 1578 р.

Після смерті Вітовта 1430 р. великим князем литовським проголосили князя Свидригайла Ольгер- довича. Його політика була спрямована на розрив унії з Польщею і здобуття Великим князівством Литовським незалежності. Орієнтація Свидригайла на українську та білоруську знать спричинила невдоволення литовців, і за підтримки Польщі великим князем литовським було проголошено брата Вітовта - Сигізмунда. Усунення Свидригайла від влади 1432 р. обурило прихильників князя. Вони відмовилися визнавати владу Сигізмунда, який відновив унію з Польщею. За словами літописця, «князі руські й бояри посадили князя Свидригайла на «Велике княжіння Руське».

Протягом кількох наступних років польські, а також литовські можновладці, які орієнтувалися на Польщу, намагалися силою зброї скорити Свидригайла й повернути руські землі під владу великого князя литовського. Подією, що визначила долю повстання Свидригайла, стала битва під Вількомиром (нині м. Укмерге в Литві) у 1435 р., де Свидригайло зазнав поразки. Проте литовські можновладці мусили відновити удільні Київське й Волинське князівства. Київським князем став Олелько (Олександр), син усунутого Вітовтом київського князя Володимира Ольгердовича, волинським - Свидригайло. Однак зміцнення українських князівств суперечило політиці Литви й Польщі. Саме тому відновлені князівства незабаром ліквідували (Волинське - 1452 р., по смерті Свидригайла, а Київське - 1470 р., по смерті Семена Олельковича), а землі передали литовським намісникам.

Олелько Володимирович.

Фрагменти шиферного триптиха 15 ст. «Богоматір з Антонієм та Феодосієм Печерським» з Успенського собору Києво-Печерського монастиря з написом про відбудову Успенського собору Семеном Олельковичем.

• Які відомості, викладені в параграфі, підтверджує ця пам'ятка?

Прочитайте уривок з джерела. Визначте, як сприйняли кияни призначення воєводою у Києві Мартина Гаштовта. Чому? Чим закінчилося протистояння?

«Упокоївся Семен Олелькович, князь київський. Після його смерті Казимир, король польський, бажаючи припинити існування князівства Київського, не посадив уже там Семенового сина, а посадив воєводу з Литви Мартина Гаштовта, ляха, якого не хотіли кияни прийняти не тільки тому, що не був князем, а більше тому, що він був ляхом; одначе, будучи примушені, погодилися».

• Роздивіться карту на с. 156. Які землі Великого князівства Литовського визнали владу Свидригайла Ольгердовича, увійшовши до Великого князівства Руського 1432-1435 рр.? • Які удільні князівства Великого князівства Литовського були на наших теренах наприкінці 14 ст., які - у середині 15 ст.? • На які землі в середині 15 ст. поширювалася влада Олельковичів? • Які українські землі перебували у складі Польського королівства та Великого князівства Литовського на кінець 15 ст.?

Серед істориків були прихильники думки, що княжу добу варто обмежувати Київською Руссю або Галицько-Волинською Руссю. Які факти спростовують цю позицію?

Перевірте себе

1. Установіть хронологічну послідовність подій: • остаточна ліквідація Київського удільного князівства; • Кревська унія; • правління в Київському князівстві Володимира Ольгердовича.

2. Розподіліть назви українських земель відповідно до назв держав, у складі яких вони перебували наприкінці 14 ст.:

• Галичина, • Західна Волинь, • Київщина, • Поділля, • Східна Волинь, • Переяславщина, • Чернігово-Сіверщина.

3. Які уривки з тогочасних джерел стосуються історії українських земель у складі Великого князівства Литовського: • «Старого не порушуємо, а нового не впроваджуємо...», • «І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння теліг його...», • «Нині сидить на колінах і холопом себе називає! О, лиха ти, честь татарськая!», • «У Києві перестали бути князі, а замість князів стали воєводи...»,

• «Навік приєднати усі свої землі, литовські та руські, до Корони Польської»?

4. Дайте відповіді на запитання: • У чому особливості перебування руських земель у складі Великого князівства Литовського? • Чому князювання Володимира Ольгердовича сучасники сприймали як продовження традицій державного ладу Русі? • Які події спричинили Кревську унію? Що вона передбачала? • Яку реакцію викликала угода в Крево з боку прихильників ідеї незалежної Литви? • Якими були результати політики великого князя литовського Вітовта щодо українських земель? • Чим спричинений виступ литовсько-руської знаті на чолі з князем Свидригайлом? Як він відбувався, які мав наслідки?

5. Прийнявши польську корону, Ягайло залишився великим князем литовським, що дає підстави твердити, що Польщу було об'єднано з Литвою династичною унією. Поясніть цей термін і поміркуйте, чи означало таке приєднання входження Литви до складу Польщі.

6. Наведіть аргументи на користь поширеної в історичній літературі назви «Литовсько- Руська держава». Які з них вважаєте більш переконливими?

Поміркуйте, чи має слушність думка дослідників, які визначали часи після занепаду Галицько-Волинської держави як «темні віки» в історії України - період цілковитого занепаду, втрати державницьких традицій. Свої міркування аргументуйте історичними фактами.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно