Культура Галицько-Волинської держави у другій половині ХІ — ХІІІ ст.

§ 18. Культура Галицько-Волинської держави у другій половині ХІ — ХІІІ ст.

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: якими були особливості культури Галицько-Волинського князівства; у чому проявилися особливості галицько-волинського літописання; які визначні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва Галицько-Волинського князівства збереглися до нашого часу.

 1. Назвіть основні джерела культури Русі. 2. У чому полягають особливості літописання на Русі? 3. Назвіть визначні архітектурні пам'ятки Русі.

Особливості розвитку культури Галицько-Волинського князівства.

Культура Галицько-Волинського князівства є складовою частиною культури Русі. При цьому вона має власні самобутні риси та оригінальність. Навіть після монгольської навали впродовж століття Галицько-Волинська Русь не відставала у своєму культурному розвитку від сусідніх держав, а в деяких випадках стала батьківщиною творчих здобутків, що збагатили всю тогочасну східноєвропейську культуру.

Культура Галицько-Волинського князівства була відкритою для впливів західної і східної культур, але при цьому не втрачала своєї східнослов’янської своєрідності.

Великий вплив на культуру регіону мала православна церква, яка, попри політичні негаразди, зберігала основні культурні традиції.

Культура Галицько-Волинського князівства стала однією зі складових частин формування української культури.

Незважаючи на те що риси культури Галицької та Волинської земель мають відмінності, їхній розвиток відбувався одночасно, а процеси були тотожними. Це дає змогу вченим розглядати культуру Галицько-Волинського князівства як цілісне явище.

Освіта. У Галицькій і Волинській землях освіта продовжувала традиції Русі. При церквах, особливо при монастирях, єпископських кафедрах існували школи. До них приймали хлопчиків із семи років. Пройшовши курс навчання, вони працювали писарчуками в князівській або єпископській канцелярії, ставали священиками або продовжували справу батьків. Поширеним було й домашнє навчання, особливо для дітей бояр, що мешкали в заміських садибах.

У Галицькій і Волинській землях також діяли бібліотеки при монастирях і князівських палатах, де можна було поглибити свої

Давній Галич. Макет

знання. Існують відомості про велику книгозбірню князя Володимира Васильковича. Знайдені предмети для письма, написи (графіті) на стінах церков, бересті, речах, зброї та знаряддях праці (мітки) засвідчують, що серед ремісників, купців, бояр і дружинників була поширена грамотність. Бронзові та кістяні писала для писання на воскових таблицях археологи знайшли у Звенигородці, Перемишлі, Галичі, Бересті (Бресті), берестяні грамоти — у Звенигородці та Бересті. Збереглися й пергаментні грамоти князів.

Про значне поширення освіти, принаймні серед заможних верств населення Галицько-Волинського князівства, опосередковано свідчать пам’ятки давньоруської писемності ХІІ—ХІІІ ст. У жодному літописі, крім Галицько-Волинського, неможливо знайти такої кількості згадок про писців, князівські канцелярії, архіви, грамоти, заповіти, купчі тощо.

Література і літописання. Літописання в Галицько-Волинському

князівстві мало свої особливості. Одні дослідники вважають, що воно було продовженням традицій київських літописців, інші стверджують, що тут існувала зовсім інша традиція: написання окремих повістей, своєрідних світських житій князів, які згодом були об’єднані в єдиний твір.

Найбільш ранньою літописною пам’яткою краю є «Повість про осліплення Василька», написана 1097 р. невідомим автором. У ній розповідається про трагічну долю теребовлянського князя Василька Ростиславича, якого осліпив волинський князь.

Найяскравішою пам’яткою літописання Галицько-Волинського князівства є «Галицько-Волинський літопис». Він був знайдений у 1809 р. видатним російським істориком М. Карамзіним.

Успенський собор у Галичі. Сучасний вигляд

Церква Святого Пантелеймона поблизу Галича. Сучасний вигляд

Крім художньої самобутності, літопис вирізняється своїм глибоким змістом. Літописці, яких, на думку вчених, було щонайменше п’ятеро, уміло передають події тогочасної епохи.

Твір складається з двох основних, різних за обсягом і характером частин: Літопису Данила Галицького (оповідає про події 1205— 1258 рр.) і Волинського літопису (1258—1290 рр.). Літопис містить окремі повісті, що були об’єднані укладачами у більш пізній час. Центральною темою літопису є життя князя Данила Галицького.

Ця праця дає широку картину подій і сусідніх земель: Угорщини, Польщі, Литви, інших руських князівств, Золотої Орди. Відомості літопису — майже єдине джерело, яке дає змогу відтворити основні події в Мазовецькому князівстві та Литві цього періоду.

Волинська частина літопису відзначається особливо високими літературними якостями, емоційністю та ліризмом викладу. Тут багато уваги приділено розвитку культури на землях Галичини та Волині.

Ідейно літопис був спрямований проти боярського свавілля і прославляв руську зброю і Руську землю.

Літопис також є цінним джерелом для вивчення давньоукраїнської мови, адже він містить багато характерних для неї слів, зворотів, прислів’їв.

Архітектура. Галицькі та волинські міста налічували багато кам’яних споруд: храмів, князівських палаців, замків, укріплених дворів бояр. Спочатку мурованими були лише храми і князівські палати.

Кам'янецька вежа (Білорусь). Сучасний вигляд

Руїни вежі у Столп'є (Польща). Сучасний вигляд

Перші муровані храми в Галичині та на Волині з’являються досить рано — від кінця ІХ — початку Х ст., що було зумовлено впливом чеської архітектури. На жаль, переважна більшість храмів кінця ІХ—ХІІІ ст. назавжди втрачена.

У ХІІ—ХІІІ ст. сформувалися волинська і галицька архітектурні школи. На волинських будівничих відчутний вплив справила київська школа, а галицькі архітектори використовували як традиції Русі, так і надбання західноєвропейських майстрів.

До нашого часу зберігся Успенський собор у Володимирі-Волинському. Він був збудований у 1160 р. київськими майстрами за наказом князя Мстислава Ізяславича. Ця шестистовпна однокупольна будівля має простий, але водночас величний вигляд.

Його сучасник — Успенський собор у Галичі, збудований Ярославом Осмомислом (1157 р.), — зберігся до нашого часу лише у вигляді руїн. Це був чотиристовпний однокупольний храм, оточений галереями і прикрашений білокам’яною різьбою. Він є яскравим виразником галицької архітектурної школи, яка багато запозичувала з поширеного у Європі романського стилю.

У Галичі будували не з цегли, а з місцевого каменю, використовуючи різні породи алебастру і вапняку. На території міста археологи знайшли близько 30 кам’яних будівель. До особливостей галицької архітектури належить також спосіб облицювання стін керамічними рельєфними плитками із зображенням грифонів, орлів, воїнів, із рослинними та геометричними орнаментами.

На місці давнього Галича (тепер тут розташоване село Крилос) до нашого часу зберігся храм Святого Пантелеймона (ХІІ—ХІІІ ст.), який також належить до галицької архітектурної школи.

Про багатства й архітектурні особливості галицько-волинських храмів дає уявлення опис церкви Іоанна Златоуста в Холмі (ХІІІ ст.).

Опис церкви Іоанна Златоуста в Холмі (за «Галицько-Волинським літописом»)

Збудував він церкву Святого Іоанна, гарну й ошатну. Будівля її була влаштована так: чотири склепіння; у кожному куті — арка, що стояла на чотирьох людських головах, вирізьблених якимось майстром. Три вікна були прикрашені римським склом (вітражами — Авт.); при вході до вівтаря стояли два стовпи з цілого каменю, а над ними — склепіння і купол, прикрашений золотими зірками на лазурі. Підлога всередині була відлита з міді й чистого олова, і блищала вона, мов дзеркало... Візерунки, різнобарвні й золоті, зроблені умільцем Овдієм... Скульптурні прикраси були пофарбовані всіма кольорами і золотом. Зовнішні фрески були надзвичайно гарні. Ікони дивовижні. Він (Данило — Авт.) прикрасив ікони, що привіз із Києва, коштовним камінням і золотим бісером. Дзвони він привіз із Києва, а інші були відлиті тут.

1. Які архітектурні особливості мала церква? 2. Які елементи церкви свідчать про вплив західноєвропейського мистецтва?

Король Владислав II Ягайло схиляється перед Пресвятою Дівою Марією. Фреска з каплиці Святої Трійці в Любліні (Польща)

У Галичі, Звенигородці, Луцьку та деяких інших містах археологи знайшли руїни князівських палаців. У ХІІІ ст. в Галицько-Волинському князівстві велося активне будівництво міст і фортець. Так, на Волині поряд із Холмом були збудовані укріплені міста Данилів, Кременець, Угровськ, у Галичині — Ярослав, Сянік. Усі вони мали оборонні споруди, які були не в змозі здолати навіть монгольські війська з їхньою облоговою технікою.

Від кінця ХІІІ ст. на Волині під впливом західноєвропейської оборонної архітектури починається будівництво нового типу оборонних споруд — мурованих «веж-стовпів». До сьогодні такі вежі збереглися в околицях міста Холм (село Столп’є) та в місті Біла Вежа (колишній Кам’янець). Ці «стовпи» були вежами-донжонами. У ХIV ст. розгорнулося будівництво кам’яних замків, першим серед яких був замок у Луцьку. Його почали зводити наприкінці ХІІІ ст.

Ікона Волинської Богоматері. XIV ст.

Ченстоховська ікона Богоматері. XI ст.

Образотворче мистецтво. Мистецька культура Галицько-Волинського князівства представлена монументальним живописом (фресками) та іконами.

Фресковий живопис продовжував київські традиції. Фресками були розписані головні храми Волині й Галича. Проте він не набув значного поширення — починаючи з останньої чверті ХІІ ст. будуються храми, у яких не було фресок. До таких споруд, наприклад, належить собор у Луцьку.

Водночас фрески значною мірою поширюються в князівських палатах. Існують літописні свідчення, що ними були прикрашені палати Ярослава Осмомисла. Усі вони мали світські мотиви.

У ХІІІ — на початку ХІV ст. на Волині велось інтенсивне храмове будівництво, що супроводжувалося відновленням традицій створення фресок, але ними вкривають лише вівтарну частину храмів.

До нашого часу майже не збереглося значних фрагментів фресок, за винятком розпису Вірменського собору у Львові, що датується ХІV— ХV ст.

Високий рівень монументального живопису часів Галицько-Волинського князівства засвідчує те, що в ХIV—ХV ст. майстри виконували монументальні розписи в Польщі, які збереглися в Сандомирі (30-ті рр. ХІІІ ст.), Кракові — каплиця Святого Хреста на Вавелі (1470 р.), Вислиці — костьол (ХІV ст.). Фрески замкової капели в Любліні на замовлення короля Ягайла виконувала група живописців, яку очолював майстер Андрій із Волині.

При оформленні храмів у Галичині та на Волині головну роль відводили іконам, які утворювали цілі ансамблі.

Спочатку храми прикрашалися двома великими за розмірами іконами, що нагадували

Кам'яна ікона Святого Дмитрія

Юрій Змієборець. Ікона. XIV ст.

фресковий розпис. Згодом їхня кількість збільшується. Утворюється іконостас — особлива перегородка, що закриває вівтарну частину і складається з кількох рядів ікон.

Ікони, що були поширені в Галичині та на Волині, мали візантійське або київське походження. Згодом на Волині та в Галичині постали власні школи іконопису. Його розквіт припадає на другу половину ХІІІ — XIV ст. Особливістю іконопису цього періоду є те, що він розвивався без жорсткого контролю з боку церкви чи влади. Митці, відповідно, намагалися відшукати вираження сюжету, іноді порушуючи канони. Зображення на іконах мають легку об’ємність, чим суттєво відрізняються від візантійських зразків.

Найстарішою іконою, що збереглася в Галичині, є фрагмент візантійської ікони «Менологія» (кінець ХІІ — початок ХІІІ ст.). Вона була знайдена в 1930 р. в церкві Святого Миколая поблизу Старого Самбора, але до науковців потрапила лише в 1983 р. На ній зображені фігури святих підкреслено видовжених пропорцій із малими головами. Одяг святих зображений у темних тонах. Серед них виділяється постать великомученика Георгія (Юрія Змієборця).

До найкращих зразків галицько-волинського іконопису цього періоду належить чудодійна ікона Волинської Богоматері («Богородиця Одигітрія» з Покровської церкви в Луцьку, початок XIV ст.). Вона вражає глядача особливою суворістю образів Богоматері і малого Ісуса, якої не було в іконах попереднього періоду. Свідченням проникнення елементів народного мистецтва є сорочка Ісуса, прикрашена вишитими квітами.

Ще одним шедевром іконопису є шанована в Польщі Ченстоховська ікона Богоматері (XIV ст.), що була написана в Галичині.

У Галицько-Волинських землях у цей період набуває поширення скульптура. Цей вид мистецтва розвивався у формі рельєфу, яким прикрашали храми. Яскравим зразком скульптури цієї доби є шиферний рельєф ХІІІ ст., який зображує Святого Дмитрія. Зараз він зберігається в Кам’янець-Подільському музеї. Під час розкопок руїн Успенського собору в Галичі було знайдено рельєфне зображення дракона, із пащі якого виростає пишна гілка. Щедро прикрашені рельєфами також церкви Святого Пантелеймона в Галичі та Іоанна Златоуста в Холмі. Їхнім творцем був «великий хитрець Авдій». Це перше ім’я майстра скульптури, яке знає історія українського мистецтва.

Мистецтво Галицько-Волинського князівства представлене і книжковою мініатюрою, розквіт якої припадає на ХІІІ ст. Нечисленні збережені мініатюри рукописів належать виключно до високопрофесійних зразків. Найдавнішим ілюстрованим рукописом галицько-волинської традиції, що зберігся до нашого часу, є Добрилове Євангеліє (1164 р.), у якому містяться чотири мініатюри євангелістів на тлі обладнання книгописної майстерні.

Виразно виділяються мініатюри Євангелія ХІІІ ст. (невідоме походження). Вони щедро декоровані промальованими дрібними деталями. Проте переважна більшість рукописів, що збереглися, мають значно скромніше оздоблення.

На території Галицько-Волинського князівства археологи виявили багато скарбів з усілякими ювелірними прикрасами. Ці знахідки свідчать про високу майстерність галицько-волинських ювелірів, які добре знали різні технічні прийоми: лиття, кування, карбування, позолоту, інкрустацію тощо.

Висновки. Культура Галицько-Волинського князівства мала значні здобутки, залишивши після себе зразки, які вражають майстерністю й досконалістю. Як складова культури Русі, вона мала певні відмінності, що були спричинені місцевими умовами й культурними впливами сусідів.

1157 р. - будівництво Успенського собору в Галичі.

1160 р. - будівництво Успенського собору у Володимирі-Волинському.

Кінець ХІІІ ст. будівництво мурованих «веж-стовпів» на Волині.

Кінець ХІІІ — розквіт мистецтва іконопису. початок ХIV ст.

Запитання і завдання

1. Назвіть особливості розвитку культури Галицько-Волинського князівства.

2. Де в Галицько-Волинському князівстві можна було здобути освіту? 3. Події якого періоду історії охоплює «Галицько-Волинський літопис»? 4. Якою була ідейна спрямованість «Галицько-Волинського літопису»? 5. Назвіть найвідоміші архітектурні пам'ятки Галицько-Волинського князівства. Які з них збереглися до наших днів?

6. Які жанри образотворчого мистецтва були поширені в Галицько-Волинському князівстві? 7. Назвіть найвідоміші зразки пам'яток образотворчого мистецтва Галицько-Волинського князівства. 8. З'ясуйте особливості літописання в Галицько-Волинському князівстві. 9. Визначте риси архітектури Галицько-Волинського князівства. 10. Які види монументального мистецтва були поширені за тієї доби? Поясніть, чому.

11. Складіть план розповіді за темою «Мистецтво Галицько-Волинського князівства». 12. Визначте відмінності культури Русі та Галицько-Волинського князівства. Відповідь подайте у вигляді таблиці.

13. У чому виявлялася самобутність культури Галицько-Волинського князівства? Обґрунтуйте свою відповідь. 14. Яка культура мала вирішальний вплив на розвиток культури Галицько-Волинської держави? Обґрунтуйте свою відповідь.

Узагальнення за розділом «Галицько-Волинська держава»

1. Назвіть імена князів Галицько-Волинського князівства і вкажіть роки їхнього правління.

2. Визначте хронологічну послідовність ключових подій історії Галицько-Волинського князівства.

3. Поясніть значення понять і термінів: боярське свавілля, монголи, Золота Орда, золотоординське ярмо, орда, ярлик, баскак, улус.

4. Складіть історичний портрет одного з князів: Романа Мстиславича, Данила Галицького, Лева Даниловича, Юрія І Львовича (за вибором).

5. Чи можна стверджувати, що правління Данила Галицького

було добою розквіту Галицько-Волинського князівства? Свою

відповідь обґрунтуйте.

6. Хто з галицько-волинських князів прийняв титул короля?

Якою була мета цього заходу? Чи була вона досягнута?

7. Виконайте завдання за історичною картою.

1) Покажіть держави, із якими межувало Галицько-Волинське князівство.

2) Покажіть на карті межі князівства: а) у період його найвищого піднесення; б) після навали Батия.

3) Покажіть міста, які в різні часи були головними резиденціями (столицями) галицько-волинських князів.

4) Покажіть, де відбулося коронування Данила Галицького.

5) Покажіть міста, у яких відбулися вирішальні битви в історії Галицько-Волинського князівства.

6) Покажіть межу, за якою були поділені землі Галицько-Волинського князівства між Польщею та Литвою.

8. Чому між країнами-сусідами велася така гостра боротьба за

галицько-волинську спадщину?

9. Заповніть таблицю «Причини загибелі Галицько-Волинського князівства» у зошиті. Зробіть відповідні висновки.

10. Дайте докладний опис однієї з пам’яток культури Галицько-Волинського князівства.

11. Вчені вважають, що Галицько-Волинське князівство стало спадкоємцем Русі. Аргументуйте цю думку.

12. Заповніть таблицю «Культура Галицько-Волинського князівства» у зошиті.

Тематичне оцінювання за розділом «Галицько-Волинська держава»

1. Галицьке та Волинське князівства були об’єднані в єдину державу

А 1111 р.

Б 1185 р.

В 1199 р.

Г 1240 р.

2. Яке місто було захоплене і розорене монголами в 1240 р.?

А Чернігів

Б Переяслав

В Київ

Г Галич

3. Що стало передумовою тимчасової втрати в 1205 р. державної єдності Галицько-Волинського князівства?

А агресія Угорського та Польського королівств

Б монгольська навала на землі Південно-Західної Русі

В змова галицьких бояр на чолі з боярином Володиславом Кормильчичем

Г загибель князя Романа Мстиславича у битві під Завихостом

4. Унаслідок Ярославської битви (1245 р.) князь Данило Романович

А позбувся політичної залежності від ханів Золотої Орди

Б зламав опір галицького боярства та остаточно утвердився при владі

В зупинив просування тевтонських рицарів-хрестоносців на руські землі

Г поширив свою владу на Волинь і відновив єдність держави свого батька

5. У період правління якого князя Галицько-Волинська держава потрапила в залежність від Золотої Орди?

А Роман Мстиславич

Б Данило Романович

В Ярослав Осмомисл

Г Мстислав Володимирович

6. Чим було зумовлене руйнування Данилом Галицьким укріплень частини міст у Галичині та на Волині?

А поразкою у боротьбі з монголами

Б боротьбою з боярською опозицією

В успіхами у боротьбі з Угорщиною та Польщею

Г зміцненням королівської влади

7. У битві на річці Калка в 1223 р. союзниками руських князів були

А монголи Б печеніги В половці Г хозари

8. Про якого князя йдеться в уривку із джерела?

«І оддав він Київ у руки [воєводі] Дмитрові [щоб] удержати [город] проти іноплемінних народів, безбожних татар (монголів)...»

А Роман Мстиславич

Б Ярослав Осмомисл

В Данило Галицький

Г Володимир Мономах

9. У якому році відбулась подія, описана в уривку із джерела? «Данило вийшов з військом із Холма та на третій день став

у Галичі. увійшов у свій город. та прийняв стіл свого батька, та проголосив перемогу.»

А 1199 р.

Б 1205 р.

В 1238 р.

Г 1245 р.

10. Який київський храм став останнім центром опору киян під час облоги міста монгольськими військами хана Батия в 1240 р.? А Софійський собор Б Десятинна церква В Успенський собор Г Михайлівський Золотоверхий собор

11. Установіть відповідність між подіями та іменами князів.

1 Ініціював Любецький з’їзд князів

2 Утворив Галицько-Волинську державу

3 Визнав зверхність Золотої Орди

4 Заснував Галицьку православну митрополію

А Володимир Мономах

Б Ярослав Осмомисл

В Роман Мстиславич

Г Данило Романович

Д Юрій І Львович

12. Установіть послідовність подій.

А Перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах

Б Захоплення Києва монголами на чолі з ханом Батиєм

В Любецький з’їзд князів

Г Коронування Данила Галицького

скачать dle 11.0фильмы бесплатно