Утворення Русі-України
- 28-10-2022, 21:06
- 361
7 Клас , Історія України 7 клас Хлібовська 2020
§ 2. Утворення Русі-України
Згадайте яким богам поклонялися давні слов’яни.
Як ви розумієте значення словосполучення «розселення давніх слов’ян»?
Чи пам’ятаєте ви, що князем у слов’ян називали очільника військової дружини?
1. Сусіди східних слов’ян.
На південь і на схід від земель, якими володіли наші предки, простягалися безкраї степи. В них здавна випасали череди худоби кочовики-скотарі. Вони створювали могутні військові об’єднання і були серйозною загрозою для східних слов’ян. Із VII століття найближчими кочовими сусідами наших предків були тюркомовні булгари, які утворили міжплемінний союз — Велику Булгарію. У VIII столітті майже усі їхні землі відібрала могутня держава хозар — Хозарський каганат. Хозари панували у причорноморських степах до Х століття і змушували слов’янські племінні союзи полян та сіверян виплачувати данину. (Виконайте завдання 3 до карти на сторінці 9).
Далеко за степами, горами та широким морем розташувалася заможна могутня спадкоємиця античного Риму — Візантійська імперія. Відносини східних слов’ян і візантійців були складними. З одного боку, вони активно торгували між собою, а з іншого — слов’яни неодноразово вирушали у військові походи на Візантію, щоб домогтися для себе вигідних торговельних умов.
Картина Миколи Реріха «Варяги пливуть»
Не менш грізними були і північні сусіди східних слов’ян — варяги. Для західних європейців вони були відомі як суворі і безжальні вікінги, або нормани (північні люди) — талановиті мореплавці, торговці і грабіжники. Варяги для слов’ян бували і ворогами — обкладали даниною кривичів та словен, і союзниками — неодноразово разом зі слов’янами торгували, і воювали з Візантійською імперією. Та це й не було дивним, адже торговий шлях із краю варязького до країни греків (Візантії) пролягав через землі слов’ян по мережі невеликих північних річок та повноводому Дніпру. Він так і називався шлях «із варягів у греки».
- 1. З ким сусідили східні слов’яни на півдні й на сході?
- 2. Чому відносини слов’ян з Візантійською імперією були складними?
- 3. Які країни поєднував шлях «із варягів у греки»?
Відлуння минулого.
Із «Записок» арабського мандрівника Ібн-Якуба про загальну характеристику слов’ян
«Взагалі слов’яни — люди сміливі, здатні до походу і, якби не було розрізнення серед їхніх численних і розкиданих племен, то не міг би з їхніми силами боротися жоден народ у світі... Пильнують хліборобства і щодо здобування собі на прожиток, переважають всі народи півночі.
Крам від них іде морем і суходолом до Царгорода».
- 1. Про які сильні й слабкі сторони слов’ян йдеться в історичному джерелі?
- 2. Що, на думку мандрівника, заважало слов’янам бути сильними?
2. Утворення Русі-України.
Наявність багатьох могутніх сусідів змушувала слов’янські племена об’єднувати свої сили для успішної боротьби з ними. В VI-VII століттях у межах нинішніх українських земель утворився великий міжплемінний союз слов’ян на чолі з дулібськими князями. Але після нищівної поразки від кочовиків аварів (обрів) цей союз розпався.
Тим часом на Дніпрі все більшої могутності набирало місто Київ. Заснував його полянський князь Кий у VI столітті. Збудоване на високих пагорбах правого берега Дніпра, місто було гарно захищеним і давало можливість його володарям контролювати всю торгівлю з Візантією, що проходила по шляху «із варягів у греки».
Вважають, що до середини ІХ століття у Києві уже були присутні ознаки державності: офіційна влада — князь, орган примусу — дружина, податки і бодай неписані правила співіснування його мешканців. Київським володарем на той час був Аскольд. У 860 році він здійснив вдалий похід на візантійську столицю — місто Константинополь, завдяки якому греки погодилися на підписання вигідної торговельної угоди — першого відомого договору між візантійськими імператорами та київськими володарями. А ще Аскольд того ж таки 860 року прийняв хрещення і зробив першу спробу охрестити всю країну. У згаданій угоді держава Аскольда іменується Руссю. А оскільки тодішні русичі були безпосередніми предками українців, то нині середньовічну Київську державу називають Руссю-Україною.
- 1. Хто очолив великий міжплемінний союз? Чому він розпався?
- 2. Коли було засновано місто Київ?
- 3. Які події відбулись у 860 році?
Відлуння минулого.
Із «Повісті минулих літ» про заснування міста Києва
«Поляни жили в ті часи окремо й володіли своїми родами. [...] і були три брати: один мав ім’я Кий, другий — Щек і третій — Хорив, а сестра їх була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься
Щекавиця, а Хорив на третій горі, котра прозвалася по ньому Хоревицею. І збудували городок в ім’я старшого свого брата, і назвали його Київ, і був навколо міста ліс, і бір великий, і ловили там звірів, і були ті мужі мудрі та тямущі і називалися вони полянами, від них поляни й до сьогодні у Києві».
Пам’ятник Кию, Щеку, Хориву та Либеді в Києві
- 1. Назвіть засновників головного міста полянського союзу.
- 2. Чому місто стали називати Києвом?
Детальніше про походження назви «Русь»
Щодо походження назви «Русь» і досі не вщухають суперечки серед істориків. Існує кілька тверджень. 1. Таку назву мало одне із сарматських племен, яке асимілювали анти, тобто праукраїнці. «Русь» походить із сарматської мови, що в перекладі означало світло. 2. Русь (роутсі) — назва племен, що проживали на території сучасної Швеції, і з яких пішов рід Рюриковичів. Його представники стали володарями у східних слов’ян. 3. «Руссю» в VI-VII століттях називали союз племен — полян, сіверян, уличів, на територіях яких розташовувалися річки — Рось, Росава, Роставиця. Адже і державу Аскольда, який володарював у Києві до Рюриковичів називали Руссю.
Відлуння минулого.
Із твору візантійського імператора Костянтина Багрянородного «Життєпис Василія І Македонянина» про слов’ян
«І народ росів войовничий і безбожний, щедрими дарунками золота, срібла і шовкового одягу (імператор Василій) залучив до переговорів і, учинивши з ними мирний договір, переконав їх стати учасниками божественного хрещення...».
- 1. Про яку подію йдеться в документі?
- 2. Чому імператор Василій пішов на поступки «росам»?
Князь Аскольд
ЖИТТЄТЕКА
Роки життя: ?-882
Роки правління: 860-882.
Династія: Києвичів. Попередник: невідомий Внутрішня політика: ставши київським володарем, підпорядкував Києву племена дреговичів, деревлян, частину сіверян.
Зовнішня політика: у 860 році здійснив морський похід на Константинополь, уклав перший договір Русі та Візантії, прийняв християнство. Воював з печенігами, дунайськими болгарами, уличами. У 866 та 874 роках здійснив невдалі походи проти Візантії. Загинув у 882 році, ймовірно, через змову язичницької знаті, незадоволеної поразками візантійських походів та спробами князя запровадити християнство.
Значення діяльності: перетворив Київ на культурний та політичний центр.
3. Зміцнення Київської держави.
У північній частині шляху «із варягів у греки» набирало моці та впливу інше слов’янське місто — Новгород. У другій половині ІХ століття в Новгороді володарював Рюрик — князь не слов’янського, а варязького походження. Рюрик прагнув узяти під особистий контроль весь торговий шлях «із варягів у греки». І йому пощастило — частина киян, що була незадоволена міцною владою Аскольда, пішла на таємні домовленості з Рюриком, щоб усунути від влади Аскольда в Києві. Але сталося так, що Рюрик несподівано помер.
Плани Рюрика вирішив реалізувати Олег — його родич і опікун малолітнього Ігоря, Рюрикового сина. У 882 році Олег на човнах по Дніпру приплив до Києва і завдяки підтримці місцевої знаті заманив Аскольда у пастку і вбив його, а сам утвердився у Києві, пообіцявши, що Київ відтепер буде «матір’ю городам руським».
Мініатюра з Радзивіллівського літопису «Олег веде військо до стін Царгорода»
Олег виявився вмілим полководцем, політиком і дипломатом. Після утвердження в Києві він силою примусив до покори і союзу деревлян, радимичів та сіверян; завдав поразки уличам і тиверцям; домовився про спільні дії проти Візантійської імперії з волинянами і хорватами. Маючи відтоді за собою великі сили та заручившись підтримкою деяких варязьких ватажків, князь Олег у 907 та 911 роках здійснив два вдалі походи проти Візантійської імперії, внаслідок яких він змусив Візантію підписати вигідні для Русі-України торговельні угоди. Так примножилися слава, могутність і багатство Києва та його володарів.
- 1. Хто княжив у Новгороді в другій половині ІХ століття?
- 2. Із якого року в Києві став правити Олег? Як це відбулося?
- 3. Які дії Олега сприяли утвердженню Русі-України на міжнародній арені?
Відлуння минулого.
Із «Повісті минулих літ» про угоду князя Олега з Візантійським імператором (907 рік)
«І зажадав Олег, щоб вони данину дали на дві тисячі кораблів: по дванадцять гривень на чоловіка, а в кораблі [було] по сорок мужів. І згодилися греки на це, і стали греки миру просити, щоб не пустошив він Грецької землі. «[Коли] приходять руси, нехай посольське беруть, скільки [посли] хотять. А якщо прийдуть купці, хай беруть місячину (провіант на місяць) на шість місяців: і хліб, і вино, і м’яса, і риби, і овочів. І нехай дадуть їм митися. А коли йтимуть руси додому, нехай беруть у цесаря нашого на дорогу їжу, і якорі, і канати, і паруси. Якщо прийдуть руси не для торгу — хай місячини не обирають».
Робота в парах.
- 1. Обрахуйте, з якою кількістю воїнів Олег був у поході та яку суму виплатили греки русам відповідно до угоди.
- 2. Хто з русів за угодою мав право користуватися привілеями? Чому? Висловіть обґрунтоване судження.
Князь Олег
ЖИТТЄТЕКА
Роки життя: (?-912).
Роки правління: 882-912.
Династія: невідома.
Попередник: Аскольд
Внутрішня політика: завоював Київ, об’єднав Північну і Південну Русь, титулувався як «Великий князь руський». Підпорядкував
Києву східнослов’янські племена: сіверян, радимичів, словенів, деревлян і кривичів та неслов’янські племена меря, чудь і весь. Звільнив підкорені племена від сплати данини Хозарському каганату. До князівської дружини (війська) стали входити варязькі воїни. Засновував нові міста і фортеці.
Зовнішня політика: організував опір угорським племенам, які пройшли руськими землями в Подунав’я. Здійснив вдалі походи проти Візантії в 907 та 911 роках та підписав вигідний торговий договір. За свідченнями арабських джерел, здійснив кілька походів на південно-західне узбережжя Каспійського моря проти Арабського халіфату.
Значення діяльності: укріпив військову могутність держави, централізував її; утвердив міжнародний авторитет Русі-України.
1. Запишіть у зошит дати та події, пов’язані з ними трьома кольорами:
- 860 р. — укладання першого відомого договору Русі з Візантією;
- 882 р. — об’єднання князем Олегом північних та південних руських земель;
- 907, 911 рр. — походи Олега на Константинополь.
2. Яке поняття зашифроване в ребусі? Складіть із ним речення.
3. Літопис «Повість минулих літ» розповідає, що греки перестали дотримуватися русько-візантійського договору, тому в 911 році князь Олег здійснив новий похід на Константинополь. Скільки років минуло відтоді, коли Олег прибив свій щит до воріт Константинополя й примусив греків укласти вигідну для русичів угоду?
4. Об’єднайтеся в три робочі групи. Створіть ілюстровані схеми за темами: «Сусіди східних слов’ян», «Княжіння Аскольда», «Княжіння Олега». Представте свої доробки в класі. Кращі роботи відправте авторам підручника.
Інтернет-завдання для пошукової діяльності.
Дослідіть, чому князя Олега називали Віщим. Знайдіть легенди, в яких про це розповідається.
5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.
Коментарі (0)