Русь-Україна за правління Ярослава Мудрого
- 6-11-2022, 20:02
- 362
7 Клас , Історія України 7 клас Сорочинська, Гісем 2020
§ 7. Русь-Україна за правління Ярослава Мудрого
1. Прихід до влади
Як і Володимир, Ярослав доступився до влади в результаті міжусобної боротьби з братами. Поштовхом до боротьби стала раптова смерть Володимира, який збирався в похід проти Ярослава, що відмовлявся надсилати до Києва данину (2000 гривень), зібрану в Новгороді. Відсутність усталеної системи престолонаслідування дало змогу владу в Києві захопити Святополку.
Першими жертвами боротьби стали улюблені сини Володимира Борис і Гліб. Вони були проголошені Церквою першими святими на Русі, які загинули за християнську віру. Згодом загинув Святослав.
Літописець стверджує, що братів було вбито за наказом Святополка, який отримав прізвисько Окаянний. Проти вбивці своїх братів виступив Ярослав, якого підтримували новгородці й варяги (Святополка — печеніги і поляки).
Русь-Україна за часів Ярослава Мудрого
Ікона із зображенням Бориса і Гліба — перших руських святих
Позбувшись Святополка 1019 р., Ярослав зіткнувся у боротьбі за владу зі ще одним братом Мстиславом. Унаслідок Лиственської битви, яка відбулася 1024 р. між Ярославом і Мстиславом біля Чернігова, брати домовилися поділити територію Південної Русі навпіл по Дніпру і правити разом. Київ із Правобережжям залишився за Ярославом, а Чернігів із Лівобережжям — за Мстиславом. Відтоді брати жили в злагоді. Після смерті Мстислава 1036 р. Ярослав правив одноосібно і став, за словами літописця, «самовладцем Руської землі».
Як і коли Ярослав став одноосібним правителем Русі?
2. Внутрішньополітична діяльність князя
Правління князя Ярослава (978 (?)—1054), названого пізніше Мудрим, було періодом найвищого піднесення Русі-України. У державотворчій діяльності він став гідним продовжувачем свого батька.
На початку правління головною турботою князя була протидія нападам печенігів. Вирішальна битва відбулася під Києвом. У 1036 р. печенізькі орди змогли подолати прикордонні укріплення і, як розповідає літописець, прорвалися до міста, але були розбиті під мурами.
Поєдинок між руським богатирем і печенізьким воїном. Мініатюра з літопису
Битва під Києвом, 1036 р.
«Повість минулих літ» про битву князя Ярослава з печенігами біля Києва
«А коли ж Ярослав перебував у Новгороді, то прийшла йому вість, що печеніги стоять, обложивши Київ. І Ярослав, зібравши воїв многих, варягів і словен, прийшов до Києва і ввійшов у город свій.
А було ж печенігів без числа. Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину. І поставив він варягів посередині, а на правій стороні киян, а на лівім крилі — новгородців, і стали вони перед городом. А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на тім місці, де ото є нині свята Софія, митрополія руська; бо тоді це було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати, і ті, втікаючи, тонули в ріці Ситомлі, а інші — в інших ріках. І так погинули вони, а решта їх десь розбіглась і до сьогодні».
- 1. Як князь Ярослав розташував свої війська? 2. Де відбулася битва? 3. Яким був результат битви?
Словничок
Лавра — назва великого і впливового православного чоловічого монастиря, у своїй діяльності підпорядкованого безпосередньо вищій церковній владі.
Митрополія — церковно-адміністративний округ, який перебуває під владою митрополита.
Ця перемога Ярослава назавжди відігнала печенігів від кордонів Русі. На місці битви, як твердить літопис, було збудувало Софійський собор (назва походить від грец. слова «софія» — мудрість), присвячений мудрості Господній. Але ця версія будівництва собору не підтверджується археологічними дослідженнями.
Ярослав був ініціатором укладення першого писемного зведення правових норм на Русі, що одержало назву «Найдавніша правда, або Правда Ярослава» (також відомий як «Руська правда»).
Читання народу «Руської правди». Худ. О. Ківшенко
Суд за часів «Руської правди». Худ. І. Білібін
Розгляньте малюнки і складіть розповідь про «Руську правду».
«Правда» захищала людське життя, установлювала штрафи за вбивства і приниження людської гідності. При цьому смертної кари вона не передбачала, але звичай кровної помсти продовжував діяти, як і раніше.
Опорою князя в управлінні державою були бояри, а в головних містах Русі-України він посадив своїх синів.
Значних зусиль докладав Ярослав для створення нових і розбудови існуючих міст. Розбудовуючи Київ, Ярослав намагався перетворити його на суперника Константинополя. Князь укріпив Київ, звівши навколо «міста Ярослава» систему укріплень із ровами і земляними валами заввишки 14 м, із міцними дубовими стінами та вежами, яка простяглася на 3,5 км. Могутність цих фортифікацій не мала рівних у Східній Європі. Територія «міста Ярослава» у сім разів перевищувала площу «міста Володимира».
Зведений головний парадний в’їзд до Києва, за зразком Царгорода, отримав назву Золоті ворота. Окрасою міста стали Софійський собор, Георгіївський та Ірининський монастирі. Ймовірно, близько 1051 р. чернець Антоній на схилах Дніпра поблизу Києва заснував чоловічий монастир — Києво-Печерську лавру. Із часом цей монастир перетворився на провідний осередок культурного життя.
Софійський собор у Києві (реконструкція і сучасний вигляд)
Літописець пише, що князь Ярослав читав книжки вдень та вночі, організовував переклад творів із «гречизни слов’янською мовою». За Ярослава, на думку вчених, було створено один із перших літописних зводів. Князь власноручно переклав багато книжок і зібрав велику бібліотеку, яка зберігалася при Софійському соборі. Щоправда, доля цієї бібліотеки залишається невідомою.
Князь Ярослав намагався перетворити Церкву на могутню опору своєї влади. Після хрещення на Русі постала Київська митрополія, яка підпорядковувалася константинопольському патріархові.
Словничок
Єпископ — вищий духовний чин у християнській церкві.
Митрополит — другий після патріарха титул православних єпископів.
У 1051 р. за наполяганням князя Ярослава собор руських єпископів уперше обрав, без погодження з константинопольським патріархом, загальноруським митрополитом русича Іларіона.
Якими були здобутки внутрішньої політики Ярослава Мудрого?
3. Зовнішня політика князя Ярослава
Значну увагу Ярослав приділяв зовнішній політиці. Скориставшись міжусобицями в Польщі, він у 1030-1031 рр. остаточно відвоював у поляків Червенські міста. На північному заході князь розширив кордони держави до Фінської затоки і заснував на завойованих землях місто Юр’їв (його назва походить від християнського імені князя).
За Ярослава провідним напрямом зовнішньої політики Русі залишався південний. Протягом майже всього періоду його правління відносини з Візантією залишалися дружніми. Руські дружини воювали разом із візантійцями за тисячі кілометрів від Батьківщини. Зокрема, у 1038-1041 рр. завдяки допомозі руського війська візантійці змогли втримати острів Сицилія, який намагалися захопити араби.
Зображення Ярослава Мудрого та його сім’ї. Фреска Софійського собору в Києві
Анна Ярославна
Скульптурний портрет Ярослава Мудрого (реконструкція М. Герасимова)
Важливе місце в зовнішній політиці Ярослава посіла «шлюбна» дипломатія. Його навіть називали «тестем Європи».
Укладання вигідних союзів завдяки шлюбам із членами родин правителів різних країн сприяли зміцненню авторитету Русі-України та були свідченням далекоглядності Ярослава.
Які були здобутки зовнішньої політики Ярослава Мудрого?
ВИСНОВКИ
Князювання Ярослава Мудрого стало періодом подальшого піднесення Русі-України. У цей час завершилося становлення її державності: стабілізувалися кордони, було вдосконалено систему управління, упорядковано правові норми, розвивалися культура, освіта і церковне життя.
Київська держава сягнула зеніту свого розквіту, ставши в один ряд із провідними країнами середньовічної Європи: Візантійською та Священною Римською імперіями.
ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ
- 1. Які заходи внутрішньої політики Ярослава Мудрого сприяли зміцненню центральної влади?
- 2. Що таке «Руська правда»?
- 3. Обговоріть у групах. Яким був внесок князя Ярослава в культурно-освітнє і церковне життя Русі-Українн?
- 4. Чому Ярослава Мудрого називали «тестем Європи»?
- 5. Якими були особливості зовнішньої політики князя Ярослава?
- 6. За допомогою історичних джерел складіть історичний портрет Ярослава Мудрого.
- 7. Від літописців до сучасних істориків є популярним порівняння правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Як вн гадаєте, чому?
Робота з історичними джерелами
«Повість минулих літ» про похід Ярослава на Святополка і початок його князювання в Києві
Проаналізуйте карту і визначте, з якими державами Ярослав Мудрий налагодив династичні зв’язки.
Коментарі (0)