История Украины 7 класс Гисем, Мартынюк
- 26-10-2022, 21:43
- 424
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
... |
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: якими були цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя; який внесок зробило русько-українське суспільство IX—XV ст. у загальноєвропейську культурну спадщину; що було спільного й відмінного в процесах і явищах загальноєвропейської та української історії доби Середньовіччя; про особливості українського Середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи). ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ: 1. Коли і як постала Русь-Україна? Якими були її особливості розвитку? 2. Чому історики називають Галицько-Волинську державу спадкоємицею Русі-України? 3. Які держави розділили між собою українські землі на початку XVI ст.? 1. Русь-Україна в історії Європи. Русь-Україна залишила яскравий слід у світовій історії IX—XIII ст. Її внесок до політичного, економічного, суспільного й культурного життя Середньовіччя був надзвичайно великим. Русь-Україна поступово перейшла від воєнних сутичок із сусідніми країнами до рівноправної участі в політичному житті Європи та Близького Сходу. Держава відігравала значну роль у міждержавних відносинах Східної Європи тієї доби. На думку дослідників, за рівнем розвитку міст і торгівлі в X—XI ст. Русь-Україна навіть випереджала країни Західної Європи. Доцільно звернути увагу на віротерпимість, яка панувала в Русі-Україні. Зокрема, у багатьох руських містах були громади євреїв, німців, поляків, вірмен, варягів тощо. Київські князі укладали угоди з Візантією та Священною Римською імперією, Польщею й Угорщиною, Литвою та ятвягами, скріплюючи їх іноді династичними шлюбами, що було нормою міжнародних відносин Середньовіччя. Руські князі підтримували династичні зв’язки із Францією, Швецією, Англією, Німеччиною, Угорщиною, Польщею, Норвегією, Візантією.... |
У цей період українські землі потрапили під владу інших держав — Польщі, Угорщини, Литви, Османської імперії та Московської держави. У кожній із них умови розвитку культури були різними. До позитивних наслідків цього процесу можна віднести те, що культура українських земель стала відкритою для зовнішнього впливу. Так, через Польщу сюди проникли ідеї гуманізму та Відродження. Проте українська культура не запозичувала якісь ідеї повністю, а поєднувала різні елементи культурних впливів на основі спадщини Русі-України. У результаті створювалися справжні шедеври світового рівня, що мали чітко визначене національне забарвлення. Також українці, у яких не було власної вищої школи, отримали можливість навчатися в різних європейських університетах, долучаючись до загальноєвропейського культурно-освітнього розвитку. У другій половині XIV — XV ст. католицька церква почала активно розширювати свій вплив, особливо в Галичині та на Поділлі. Православна церква, що втрачала підтримку держави, могла спертися лише на населення. Крім того, через Україну проходила межа між християнською й мусульманською цивілізаціями, що теж впливало на культурні процеси. Руйнівними для українських культурних надбань були набіги татар і турків, які знищували архітектурні пам’ятки, книги, а головне — людей, що їх створювали. Водночас небезпека й завзята боротьба спонукали митців на творчість. Удосконалювалися оборонні споруди, розвивалося військове мистецтво, з’являлися літературні твори, народні думи й пісні.... |